Методологія та функції економічної теорії

 

Методологія економічної теорії – це сукупність методів пізнання економічних явищ і процесів, категорій і законів.

Метод економічної теорії – система засобів, заходів, підходів і шляхів, за допомогою яких здійснюється пізнання категорій, законів і тенденцій предмету економічної теорії.

Методи:

1) Системний метод – передбачає розгляд кожного економічного явища як системи.

2) Аналіз – метод наукового пізнання, заснований на розподілі цілого на складові частини, елементи.

3) Синтез – полягає в об’єднанні пізнаних внутрішніх взаємозалежних елементів явища в єдине ціле.

4) Індукція – базується на формуванні умовиводів від частини до цілого.

5) Дедукція – ґрунтується на умовиводах від цілого до його частини.

6) Наукової абстракції – виокремлення найсуттєвіших характеристик процесу та виключення з вивчення всього другорядного, випадкового.

7) Єдності абстрактного й конкретного передбачає рух думки від конкретного до абстрактного й навпаки – від абстрактного до конкретного, але вже вивченого.

Приклад: стіл с однією короткою ніжкою.

8) Поєднання логічного та історичного підходів передбачає пізнання економічних явищ з моменту їхнього виникнення, у процесі розвитку і зникнення.

9) Якісний і кількісний аналіз.

10) Математичний і статистичний методи.

11) Економічне моделювання полягає у створенні абстрактної теоретичної конструкції, що формалізовано описує економічне явище.

12) Економічний експеримент – штучне відтворення економічного явища або процесу з метою вивчення їх у найсприятливіших умовах та подальшого практичного змінювання.

Функції економічної теорії:

1) пізнавальна – вивчення суттєвих ознак, законів економіки;

2) методологічна – створення методів пізнання економічних явищ і процесів, категорій і законів, які потім використовуються як самою економічною теорією, так і іншими економічними науками;

3) практична – розробка науково обґрунтованих рекомендації для ефективної практичної діяльності всіх суб’єктів, сфер економіки.

4) виховна – формування в людей якісного економічного мислення, в ідеалі – наукового типу економічного мислення.

Економічну теорію поділяють на:

1) Позитивну (аналізує реальний стан речей в економіці, показує «як є»).

2) Нормативну (відповідає на питання «як має бути»?).

Взаємозв’язок економічної теорії з правом.

Правова економіка

В ідеалі право має точно відповідати економічним реаліям, проте зазвичай є певні відмінності (дивіться рис.).

 

 

Рис. Співвідношення економічних відносин та правового регулювання

 

Адже, з одного боку право не охоплює частину економічних відносин:

1) економіка постійно розвивається (виникають нові процеси та явища), а право регламентує усталені явища, до того ж, із певним часовим лагом (наприклад, економічна діяльність у мережі Інтернет не одразу набула правової регламентації; те ж стосується «фінансових пірамід»);

2) не всі елементи економіки є суттєвими і такими, відносно яких вкрай потрібна правова регламентація, тому відносно не важливих аспектів економічної діяльності іноді не формується система норм права (або в праві закріплюються лише загальні положення без конкретизації);

3) не всі складові економічної діяльності здійснюються відповідно до норм права, хоча самі норми наявні (наприклад, тіньова економіка).

З другого боку, право іноді виходить за межі економічних відносин, бо регламентує відносини, які не мають економічного змісту (наприклад, літературний твір визнається об'єктом права інтелектуальної власності лише за фактом створення, при цьому він може не приносити доходів, а отже, не мати економічної цінності і вартості. Те, що не має вартості, не може бути віднесено до власності в економічному розумінні, але іноді належить до інтелектуальної власності в юридичному сенсі).

Значною мірою економічний та юридичний зміст діяльності людей збігаються (дивіться сіру зону на рис.). Така ситуація є найкращою і бажаною. Адже юридичне закріплення посилює економічний зміст, активізує діяльність людей в цій галузі, бо підвищує економічні стимули та знижує видатки на специфікацію прав власності, а також трансакційні витрати.

Водночас, за наявності економічного змісту, юридична регламентація діяльності стає потрібною. Економічний зміст стимулює нормотворчу діяльність у юридичній площині.

Сьогодні право є активним чинником реформування економіки України.

Іноді юридичні закони випереджають рівень економіки і намагаються регламентувати відсутні на практиці економічні і правові відносини. В цьому співвідношенні доцільно досягати рівноваги за рахунок збалансованого з економікою розвитку права. Це допомагатиме формуванню таких правових відносин, які відповідатимуть функціонуючим економічним процесам і сприятимуть зростанню у населення економічного та правового мислення, набуттю людиною нових правил і норм поведінки. При цьому витрати на реалізацію нових юридичних законів мають знижуватися, що забезпечить зростання ефективності економічної політики.

Таким чином, для розвитку економіки вкрай важливо, аби її економічний та юридичний зміст збігалися, посилюючи один одного та стимулюючи людську діяльність у даній галузі.

Для цього слід активізувати діяльність у галузі юридичного закріплення економічних реалій, передовсім новітніх тенденцій. Аби нормативно-правова база відповідала законам економіки, при підготовці фахівців у галузі правознавства слід суттєву увагу приділяти економічній складовій їх освіти.