Прийняття рішення про фінансову санацію

 

Коли приймається рішення про проведення фінансової санації

підприємств, рішення про проведення фінансової санації може прийматися в таких основних випадках:

• з ініціативи суб’єкта господарювання, який перебуває в кризі, якщо існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом в недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів у господарський суд із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства(досудова санація);

• після того, як боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство. Одночасно з поданням заяви боржник має подати в господарський суд план санації;

• по закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства – якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника;

• з ініціативи фінансово+кредитної установи. Установабанку має право відносно клієнта, оголошеного неплатоспроможним, застосувати комплекс заходів щодо його санації, у тому числі: передати оперативне управління даним підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; реорган-

ізувати боржника;

• змінити порядок платежів; спрямувати на погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації продукції;

• з ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексупідприємства;

• з ініціативи державного органу з питань банкрутства,якщо йдеться про державні підприємства;

•з ініціативи Національного банку України, якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку.

 

3. Сутність та форми реструктуризації підприємств

Реструктуризація підприємства– це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно+правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства,збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

 

Залежно від характеру застосовуваних заходів розрізняють такі форми

реструктуризації:

-реструктуризація виробництва;

-реструктуризація активів;

-фінансова реструктуризація;

-корпоративна реструктуризація (реорганізація).

 

Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. Ідеться, насамперед, про такі заходи:

-зміна керівництва підприємства;

-впровадження нових, прогресивних форм та методів уп

-равління;

-диверсифікація асортименту продукції;

-поліпшення якості продукції;

-підвищення ефективності маркетингу;

-зменшення витрат на виробництво;

-скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.

 

Реструктуризація активів передбачає такі заходи:

-продаж частини основних фондів;

-продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;

-продаж окремих підрозділів підприємства;

-зворотний лізинг;

-реалізація окремих видів фінансових вкладень;

-рефінансування дебіторської заборгованості.

 

Фінансова реструктуризація пов’язана зі зміною структури і розмірів

власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній

діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:
-реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

-одержання додаткових кредитів;

-збільшення статутного фонду;

-заморожування інвестиційних вкладень.

 

Фінансова реструктуризація обов’язково має супроводжуватися реструктуризацією виробництва. Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація, яка передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб та (або) нову організаційно+правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують:

-часткову або повну приватизацію;

-поділ великих підприємств на частини;

-виокремлення з великих підприємств підрозділів, зокрема,

-об’єктів соціокультурного побуту та інших непрофільних

підрозділів;

-приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими

підприємствами.

 

 

Сутність банкрутства

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо).

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

 

Види банкрутства

Поняття банкрутства характеризується різними його видами. У законодавчій і фінансовій практиці виділяють наступні види банкрутства підприємств:

1. Навмисне банкрутство - навмисне приховання факту стійкої фінансової нездатності, шляхом надання недостовірних даних.

Ознаки навмисного банкрутства:

- надання недостовірних даних про фінансовий стан боржника;

- причинний зв'язок між такими даними і збитками, що несе кредитор;

- якщо сховане банкрутство є наслідком дії форс-мажорних обставин. Максимальні стягнення за навмисне банкрутство застосовуються у випадках, коли сформована ситуація є наслідком різного роду зловживань і некомпетентного ведення фінансово-господарської діяльності.

2. Фіктивне банкрутство - свідомо помилкове оголошення підприємством про свою неспроможність з метою введення в оману кредиторів для одержання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов 'язань або знижки сум кредитної заборгованості.

Виявлені факти фіктивного банкрутства переслідуються в карному порядку.

3. Навмисне банкрутство - навмисне створення (або збільшення) керівником або власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічного збитку в інтересах інших осіб; свідомо некомпетентне фінансове керування.

Список використаної літератури:

1. [Електронний ресурс] - http://pidruchniki.com/13601004/finansi/sutnist_bankrutstva

2. [Електронний ресурс] -http://osvita.ua/vnz/reports/econom_pidpr/22303/

3. [Електронний ресурс]- http://ecolib.com.ua/article.php?book=12&article=1172