Лекція № 6 Каротажна характеристика теригенних порід

1. Умови буріння свердловин і їх вплив на дані ГДС.

2. Загальні уявлення про інтерпретацію даних ГДС.

3. Колектори нафти і газу і принципи їх виділення за даними ГДС.

4. Каротажна характеристика теригенних порід. Піски і пісковики.

5. Каротажна характеристика теригенних порід. Глини, алеврити,

алевроліти і глинисті сланці.

6. Карбонатний розріз. Мергелі, вапняки, доломіти, крейда.

7. Гідрохімічні осади.

1. Умови буріння свердловин і їх вплив на дані ГДС.

При дослідженнях у пошукових, розвідувальних і експлуатаційних на нафту і газ свердловинах дані промислової геофізики використовуються для складання літологічного розрізу свердловини, виділення і оцінювання характеру насичення колекторів у розрізі, визначення ефективної потужності пластів, коефіцієнтів пористості і (газо-) нафтонасичення, а також оцінки коефіцієнтів проникності і глинистості продуктивних колекторів.

Підбір методів геофізичного комплексу дослідження свердловин залежить від особливостей розрізу (теригенний, карбонатний, гідрохімічний тощо). На комплекс методів ГДС і засоби їх інтерпретації суттєво впливають умови буріння свердловин і у першу чергу тип і параметри промивальної рідини, які у значній мірі визначають достовірність і якість інформації, що одержується методами ГДС. Промивальними рідинами можуть бути глинисті розчини, технічна вода і розчини, які не фільтруються.

Найбільш поширений глинистий розчин, тому основні ознаки виділення літологічних різновидів за даними ГДС наводяться із розрахунку використання глинистого розчину. Особливості використання глинистого розчину полягають у тому, що у міжзернових колекторах утворюється зона проникнення фільтрату розчину, а на стінках свердловини – глиниста кірка (діаметр свердловини d_с менший номінального d_н). У щільних зцементованих породах діаметр свердловини залишається рівним номінальному (d_с = d_н). У глинах і глинистих сланцях, аргілітах за рахунок набухання глинистих частинок і їх вимивання розчином діаметр свердловини збільшується, збільшується він і у розчинних гідрохімічних осадах

Основні параметри розчину: водовіддавання, щільність, мінералізація фільтрату. Водовіддача – головний показник якості глинистого розчину, чим нижче водовіддача, тим кращий розчин. При оптимальній водовіддачі (4 – 8 см³/год) умови використання методів ГДС найкращі тому, що при цих умовах мінімальне проникнення фільтрату у породу і найменша товщина глинистої кірки для колекторів. При високій водовіддачі розчину (>20 см³/год) умови розцінюються як несприятливі. Щільність розчину визначає величину тиску у свердловині р_с і перевищення його над пластовим р_пл (репресію) . Чим більша щільність, тим більша репресія і тим більше проникнення фільтрату у колектор. Оптимальні умови для ГДС – буріння з мінімальним або на рівновазі, коли . Мінералізація С_ф фільтрату глинистого розчину значно впливає на електричні ГДС: із збільшенням мінералізації падає ефективність методів ПО і СП як засобів виділення колекторів з низькою глинистістю. Внаслідок дані електричного каротажу у цих випадках недостатні для розчленування розрізу. У свердловинах великого діаметру криві НГК (нейтронного гама-каротажу) слабо диференційовані і теж мало придатні для розчленування розрізу. З іншого боку збільшення мінералізації фільтрату сприяє оцінюванню продуктивності колекторів за комплексом різноглибинних методів електрометрії.

Технічна вода використовується як промивна рідина, коли проводиться буріння щільних порід. Коли при цьому проходять глинисті пласти, виникає щось подібне до глинистого розчину з високою водовіддачею і з відповідними завадами для методів ГДС. Мінералізовану технічну воду слід використовувати при бурінні тільки потужних пластів кам’яних і калійних солей, для запобігання каверноутворенню, для використання методів ГДС.

Розчини, які не фільтруються – розчини на вуглеводневій основі. Вони мають величезний питомий опір і відсутність проникнення у колектори. Із електричних методів у таких умовах можливо використовувати тільки індуктивний. Але при цьому створюються сприятливі умови для використання радіаційних і акустичних методів.