Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.

ПЛАН

1. Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.

2. Основні чинники суспільного виробництва, їх взаємодія.

3. Економічний потенціал і межа виробничих можливостей.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С. 67 – 80.

2. Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С. 96 – 115.

1. Ніколенко Ю. В. Політекономія. – К.: «ЦУЛ». – 2003. – С. 43 – 61.
2. Панчишин С. Економіка. – К.: «Либідь». – 2004. – С. 36 – 45.

 

Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.

 

Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ: щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і духовні блага.

А споживати можна лише те, що створено людською працею. Тому суспільство завжди має виробляти засоби до життя. Процес виробництва матеріальних та духовних благ являє собою трудову діяльність людей.

Виробництво – це процес створення життєвих благ, необхідних для існування і розвитку людського суспільства.

 

Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких елементів або фаз:

1. Власне виробництво;

2. Розподіл;

3. Обмін;

4. Споживання.

Фази виробництва тісно між собою пов’язані, хоча кожна з них відносно відособлена, має свої характерні особливості. Насамперед тісний зв'язок існує між власне виробництвом та споживанням(використанням створених благ).

Споживання буває 2 типів: виробниче й особисте.

Виробниче споживання – це використання засобів виробництва і робочої сили працівника для виготовлення суспільно-необхідного продукту. Отже, даний вид споживання фактично означає виробництво.

З ним пов’язане особисте споживання, як процес задоволення потреб суспільства і кожного його члена в матеріальних і духовних благах. В процесі особистого споживання відбувається відтворення робочої сили.

Споживання визначає мету виробництва і його структуру. Виробництво створює предмет споживання, породжує нове споживання, визначає його спосіб.

Натуральне виробництво (для споживання всередині господарства, що виробило продукти. Виникло в первіснообщинному ладі) → товарне виробництво (його виникнення зумовили 3 великі суспільні поділи праці: виділення пастуших племен з маси первісних → регулярний обмін між общинами; у період рабовласницького ладу ремесло відокремлюється від землеробства, що означало виникнення товарного виробництва, тобто виробництва, розрахованого для обміну → виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торговельного капіталу(3-й великий поділ праці).

У 20 ст. у розвинутих країнах світу відбувся 4 великий поділ праці – відокремлення нематеріального виробництва (науки, освіти, охорони здоров’я тощо) від матеріального, внаслідок чого посилилася тенденція до розширення товарного виробництва.

Основними рисами товарного виробництва є:

1. суспільний поділ праці;

2. приватна власність на засоби виробництва;

3. повна соціально-економічна відокремленість виробників;

4. економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками через обмін;

5. стихійний та анархічний характер розвитку.

Передусім як надійти до споживання, продукт передусім має бути розподіленим (пройти стадію розподілу).

Розрізняють такі види розподілу:

1. Розподіл засобів виробництва;

2. Розподіл трудових ресурсів;

3. Розподіл предметів споживання.

У процесі розподілу встановлюється частка кожного (трудового колективу чи окремої особи) в одержанні суспільного продукту. Але щоб отримати саме те, що необхідно для задоволення конкретних потреб суспільства, кожного виробничого підрозділу й окремої людини, продукт має пройти стадію обміну.

Обмін виступає у 3 видах:

1. Обмін діяльністю і здібностями;

2. Обмін засобами виробництва;

3. Обмін предметами споживання.