FP7 або Сьома Рамкова Програма Європейського Союзу

Участь України у міжнародних наукових програмах

 

Україна співпрацює з іншими країнами за для спільних наукових досліджень або освітніх проектів. Прикладами таких міжнародних наукових програм є:

 

 

Горизонт 2020

Нова програма ЄС з досліджень та інноваційної діяльності. Це найбільша програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій,вона триватиме з 2014 року до 2020 року з загальним бюджетом близько 80 млрд євро. Програма Горизонт 2020 покликана об’єднати всі існуючі європейські ініціативи з досліджень та інновацій, які фінансуються через Рамкову програму з досліджень та інноваційного розвитку (РП), Рамкову програму конкурентоспроможності та інновацій (СІР) та Європейський інститут інновацій та технологій (ЕІТ). Таким чином, поєднуючи три окремі програми відбувається об’єднання галузі досліджень та інновацій. В той же час Горизонт 2020 робить акцент на соціальних викликах та дає більший доступ для усіх компаній, університетів, інститутів у країнах ЄС та за його межами.

Програма сконцентрована на досягненні трьох головних завдань:

· Зробити Європу привабливим місцем для першокласних науковців;

· Сприяти розвитку інноваційності та конкурентоспроможності європейської промисловості і бізнесу;

· За допомогою науки вирішувати найбільш гострі питання сучасного європейського суспільства.

Відповідно до цих завдань, Програма «Горизонт 2020» поділена на три основні напрямки:

1) Передова наука, яка є відкритою для високоякісних індивідуальних та командних дослідницьких проектів в усіх галузях знань, включаючи гуманітарні;

2) Лідерство у галузях промисловості, в яких фінансується розробка нових технологій і матеріалів, включно з ICT(інформаційні системи та технології) та космічні дослідження; крім того, в межах цього напряму доступні фінансові інструменти для впровадження інновацій у малому та середньому бізнесі;

3) Суспільні виклики, з широким спектром дослідницьких проектів від поліпшення якості транспорту, їжі, системи охорони здоров’я та безпеки до питань європейської ідентичності і культурної спадщини.

Три зазначені напрямки, у свою чергу, поділені на кілька тематичних конкурсів кожен. Щодва роки, Європейська Комісія, готує і публікує Робочі Програми для кожного окремого конкурсу. Слід розуміти, що в абсолютній більшості конкурсів програми «Горизонт 2020» (окрім European Research Council та Marie Skłodowska-Cuire Actions з розділу Передова наука) фінансування здійснюється за принципом "згори донизу", тобто лише щодо пріоритетних для Європейської Комісії тем досліджень. Відповідно, більш-менш широкі теми, визначені для фінансування, представляються у Робочих Програмах. Публікація Робочих Програм на 2016-2017 роки очікується у вересні 2015 року.

Основні умови участі у проектах програми Горизонт 2020 – актуальна дослідницька тема, щонайменше два партнери з європейських країн (країни-члени ЄС або країни, асоційовані члени програми «Горизонт 2020») і заявка англійською мовою розміром 10-15 сторінок, в залежності від типу проекту. Детальні умови участі, інформація про дедлайни і відкриті конкурси, зрештою, електронна система подачі заявок містяться на Порталі учасників Європейської Комісії. Для подачі заявки кожна організація повинна зареєструватися на Порталі і отримати відповідний ідентифікаційний номер – PIC код.

EUREKA

Міжнародна Європейська інноваційна науково-технічна програма «EUREKA» – програма, проекти якої спрямовані на практичне втілення результатів науково-технічних досліджень та досягнень.

Програма «EUREKA» започаткована з ініціативи президента Франції Франсуа Міттерана та заснована на І Конференції Міністрів держав-членів EUREKA 17 липня 1985 в Парижі. Принципи даної програми затверджені Ганноверською декларацією, яка була підписана 6 листопада 1985. Програма налічує 42 країни-учасниці, включаючи Європейський Союз, який представлений Європейською Комісією, а саме: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Великобританія, Грецька Республіка, Королівство Данія, Естонська Республіка, Європейський Союз, Ізраїль, Ірландська Республіка, Республіка Ісландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Македонія, Республіка Мальта, Князівство Монако, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Норвезьке Королівство, Республіка Польща, Португальська Республіка, Російська Федерація, Румунія, Республіка Сан-Марино, Словацька Республіка, Республіка Словенія, Турецька Республіка, Угорська Республіка, Україна, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція, Швейцарська Конфедерація.

Основною задачею програми є розвиток міжнародного співробітництва з метою підвищення продуктивності та конкурентоспроможності європейської промисловості та економіки, а також створення основи для покращення якості життя та зайнятості населення.

Основними напрямами співробітництва в рамках цієї Програми є:

 

· inf - інформаційні технології;

· com - зв'язок;

· ene - енергетика;

· bio - медицина та біотехнології;

· tra - транспорт;

· mat - нові матеріали;

· rob - роботи та промислова автоматизація;

· las - лазери;

· env - екологія.

 

Україна стала ассоційованим членом програми у 1993 році. Першим Національним координатором програми в Україні став Юрій Павлович Мєдвєдєв. Його наступник, Петро Семенович Смертенко, розпочав виконання спільних проектів у 2000 році і довів кількість проектів до 12 у 2006 році, що стало запорукою повноправного членства України у програмі.

Україна брала участь у виконанні 27 проектів програми «EUREKA», із загальним бюджетом — 5,86 мільйонів євро. В цих проектах Україна співпрацювала із 29 країнами-учасницями «EUREKA», найбільше із Республікою Польща, Чеською Республікою та Литовською Республікою. Основними учасниками проектів «EUREKA» від української сторони були університети (54%) та середні і малі підприємства (25%).

Процентне співвідношення вищезазначених проектів за тематичними напрямками є наступним: 37% пов'язані із промисловими технологіями, 37% — із енергетикою та технологіями пов'язаними із навколишнім середовищем, 19% — з інформаційно-комунікативними технологіями та 7% — із біомедициною та медициною.

Внесок України до програми в 2012 становив 18 931,50 €.

FP7 або Сьома Рамкова Програма Європейського Союзу

Метою програми є розвиток та максимальне використання наукового потенціалу,а також розширення міжнародного наукового співробітництва.

Сьома рамкова програма FP7^[5] визначає п'ять пріоритетних напрямків розвитку:

1. «Співпраця» — стимуляція наукового співробітництва, бюджет: 32,14 млрд. євро (64% від усього бюджету FP7).

Вона сприяє співробітницьким дослідженням в Європі та інших країнах-партнерах за допомогою проектів міжнаціональних консорціумів промислових та наукових співтовариств. Дослідження проводитимуться відповідно до десяти тематичних пріоритетів:

· «Здоров'я» (6,100 млрд євро або 12,6 % від загального бюджету FP7).

· «Продукти харчування, сільське господарство, рибальство і біотехнології» (1,935 млрд євро або 3,82% від загального бюджету FP7).

· «Інформаційні та комунікаційні технології» (9,050 млрд євро або 17,91 % від загального бюджету FP7).

· «Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові технології виробництва» (3,475 млрд євро або 6,87 % від загального бюджету FP7).

· «Енергетика» (2,350 млрд євро або 4,65% від загального бюджету FP7).

· «Довкілля, включаючи зміну клімату» (1,890 млрд євро або 3,74 % від загального бюджету FP7).

· «Транспорт» (включаючи «аеронавтику») (4,160 млрд євро або 8,23 % від загального бюджету FP7).

· «Соціо-економічні та гуманітарні науки» (0,623 млрд євро або 1,23 % від загального бюджету FP7).

· «Космос» (1,430 млрд євро або 2,82 % від загального бюджету FP7).

· «Безпека» (1,400 млрд євро або 2,76 % від загального бюджету FP7).

 

 

2. «Ідеї» — дослідження нових ідей на межі невідомого, бюджет: 7,510 млрд. євро (14,97 %).

 

Його базова ідеологія – не лише сприяти дослідницькій співпраці між інституціями чи більшій міжнародній мобільності науковців, але й підтримувати найбільш інноваційні ідеї, що їх розробляють та втілюють європейські дослідники. Програма підтримує «передові дослідження» лише на основі наукової досконалості. Дослідження можна проводити в будь-якій сфері науки чи технологій, включаючи машинобудування, соціально-економічні та гуманітарні науки. На відміну від програми співробітництва, в міжнаціональних партнерствах немає жодних зобов’язань. Проекти реалізуються «окремими групами», які будуються навколо «головного дослідника». Програма реалізується за допомогою нової Європейської дослідницької ради (ERC), завдання якої, за визначенням Європейської Комісії, стимулювати найліпших, по-справжньому креативних науковців, дослідників та інженерів для здійснення сміливих

3. «Люди» — залучення людського потенціалу, бюджет: 4,750 млрд. євро (9,4 %).

Програма «Люди» забезпечує підтримку мобільності дослідників і розвитку кар’єри як для дослідників країн Європейського Союзу, так і для дослідників інших країн. Основним інструментом реалізації програми "Люди" є Програма мобільності ім. Марії Кюрі та забезпечує транснаціональну мобільність науковців, вчених, студентів, викладачів та працівників.
Програма "Люди" має такі складові:

•початкова підготовка, в першу чергу, молодих дослідників;
•довготривале навчання та розвиток кар’єри;
•співпраця та партнерство промисловості та науки;
•міжнародні виміри;
•спеціальні дії
Програма відкрита для всіх областей наукового і технологічного дослідження і містить схеми, призначені для розвитку міжнародної мобільності з країнами (треті країни), які не є членами ЄС, або асоційованими країнами.

4. «Можливості» — науково-дослідні можливості, бюджет: 4,097 млрд. євро (8,11%).

 

Програма «Можливості» посилює дослідницькі можливості, необхідні Європі для того, щоб створити базу знань, яка бурхливо розвиватиметься.

Вона охоплює такі широкі види діяльності:
•Дослідницькі інфраструктури
•Дослідження на користь малих та середніх підприємств
•Сфери знань
•Дослідницький потенціал
•Наука у суспільстві
•Специфічна діяльність у міжнародному співробітництві.

Крім того, програма "Можливості" спрямована на:
•підтримку послідовного розвитку стратегій;
•доповнення програми "Співробітництво";
•підтримку політики та ініціатив ЄС щодо посилення послідовності та зміцнення впливу політики країн-членів;
•пошук спільного щодо регіональних та єдиної політики, структурного фонду, програм освіти та підготовки та Програми конкурентоспроможності та інновацій.

5. «Створення Європейського Спільного Наукового Центру» — неядерні дослідження, бюджет: 1,751 млрд. євро (3,46%).

 

Список використаних джерел:

1. Сайт Міністерства освіти і науки України. Участь у програмі Горизонт 2020

2. Офіційний сайт програми Горизонт 2020. http://horizon2020.lpnu.ua/

3. Сайт Міністерства освіти і науки України. Загальна інформація стосовно «EUREKA».

4. EUREKA. Вікіпедія

5. РП7 - ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

http://www.fp6-nip.kiev.ua/index.php/uk/2007-2013/7/

6. Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку. Вікіпедія