Основні напрями і послідовність контролю доходів і фінансових результатів від операційної діяльності.

1) Перевірка доходів і фінансових результатів від операційної діяльності починається з вивчення даних звіту про фінансові результати (ф. 2 або 2-м), що дозволить зрозуміти джерела формування доходів і результатів підприємства, стан виконання фінансового плану. Для того, щоб встановити операції і події, які можуть вплинути на правильність відображення і оцінки доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших операційних доходів, контролеру слід мати уявлення про особливості галузі діяльності підприємства, специфічну нормативно-правову базу, характер і конкурентну ситуацію на ринках збуту.

2) Перевірка правомірності отримання доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та іншої операційної діяльності. Операції з реалізації продукції (робіт, послуг) є типовими і мають систематичний характер. Тому здійснювати їх контроль можна вибірково, але краще вибирати операції із різних звітних періодів, за різними покупцями (замовниками), різноманітною продукцією (роботами, послугами). Застосувавши методи нормативного, формального та логічного контролю документів, встановлюють наявність договорів на постачання, їх умови та правильність оформлення, повноту і реєстрацію виписаних рахунків-фактур, дотримання строків оплати продукції покупцями, надання їм знижок з оплати.

3) Контроль обсягів реалізації готової продукції (робіт, послуг), який починається із загальної оцінки виконання планів реалізації. Для уникнення дублювання контрольних процедур, доцільно використати результати контролю виконання виробничої програми підприємства.

4) Перевірка правильності оцінки і визнання доходів і фінансових результатів від операційної діяльності здійснюється із застосуванням методів арифметичного контролю і порівняння сум первинних документів, облікових регістрів та договорів з покупцями і замовниками, адже точний розрахунок суми продажу впливає на правильне виставлення рахунків-фактур та подальше її відображення в облікових регістрах. Як правило, підраховуються кінцеві суми рахунків-фактур чи здійснюється перевірка контрольних документів, підготовлених самостійно. При продажу за іноземну валюту, необхідно також перевірити застосування валютних курсів, порівнявши курс, що використаний підприємством, з офіційним курсом НБУ, що діяв на момент здійснення операції.

Особливу увагу звертають на правильність визначення доходу за обмінними, бартерними угодами, договорами на надання послуг із поетапним виконанням робіт. Нормативна перевірка порядку визнання доходів і фінансових результатів від операційної діяльності передбачає дотримання підприємством критеріїв, визначених у П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» і П(С)БО 15 «Дохід».

5) Перевірка правильності відображення доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в обліку. При перевірці застосовують методи порівняння, арифметичної і нормативної документальної перевірки. Необхідно зіставити дані статті «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» з даними Головної книги, які відповідають обороту за кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації» за мінусом вирахувань з доходу. Порівнянням даних Журналу 6 за кредитом рахунку 70 і відомостей 3.1, 3.5, 3.6 за дебетом рахунків 36, 68, 64, відповідно, здійснюється контроль повноти відображення сум доходів від реалізації. Також доцільно порівняти дати витратних накладних, товарно-транспортних накладних, перепусток на вивезення цієї продукції, рахунків-фактур із періодом включення таких сум в облікові реєстри. Обґрунтованість і правильність складених бухгалтерських кореспонденцій перевіряється шляхом візуальної і логічної перевірки первинних документів, що стали підставою записів у Журналі 6. Особлива увага звертається на факти списання заборгованості покупців за рахунок резерву сумнівних боргів та обґрунтованість його створення, правильність відображення в обліку додаткових поставок, повернень та замін одних видів продукції іншими, бартерних угод, отриманих векселів.

У разі виявлення розбіжностей між даними взаємопов’язаних документів, неправильно складених кореспонденцій і розрахованих сум, контролер з’ясовує їх причини та вживає заходи щодо виправлення таких невідповідностей згідно чинного законодавства.

6) Контроль інших операційних доходів та інших операційних витрат. За допомогою методів формального і логічного зустрічного документального контролю перевіряють обґрунтованість записів за відповідними субрахунками рахунків 71 та 94, ретельно аналізують повноту і правильність заповнення первинних документів, які є підставою для відображення інших операційних доходів і витрат в обліку. Особливій перевірці підлягає правомірність відображення в обліку доходів, пов’язаних з отриманням державних ґрантів і асигнувань (Кт субрахунку 718), від одержання штрафів, пені, неустойок (Кт субрахунку 715), виходячи зі змісту первинних документів, що свідчать про отримання таких сум (господарських договорів, претензійних листів, наказів керівника підприємства на утримання сум нестач із заробітної плати матеріально-відповідальних осіб, письмових зобов’язань підприємств-боржників про погашення нестач та ін.).

Разом з цим перевіряють обґрунтованість записів за дебетом рахунку 71, які стосуються сум непрямих податків (ПДВ, акцизного збору тощо).

7) Перевірка обґрунтованості і правильності визначення фінансових результатів від операційної діяльності. Перевірку здійснюють за допомогою прийому арифметичного контролю щодо правильності підрахунку цього показника у Звіті про фінансові результати. Отриманий результат порівнюють з даними Головної книги за субрахунком 791 «Результат операційної діяльності». Доцільно проаналізувати кореспонденції рахунків у Журналі 6 і суми за субрахунком 791 з даними первинних документів, на підставі яких вони складені (тобто Дт субрахунку 791 з рахунками 90, 92, 93, 94, 704, а Кт – з рахунками 70, 71).

8) Перевірка дотримання порядку визнання і визначення доходів від реалізації продукції (робіт, послуг), встановленого статтями 135-137 Податкового кодексу України. Здійснюється із застосуванням методів нормативної та арифметичної документальної перевірки, порівняння й аналізу даних обліку у цілях оподаткування і податкової звітності з ПДВ та з податку на прибуток. Контролер повинен впевнитись у тому, що доходи для цілей оподаткування податком на прибуток, визначаютьсяна дату переходу покупцеві права власності на товар, продукцію, або на дату складання акта чи іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг. Відповідно до пункту 1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата події, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця-замовника, або дата відвантаження продукції (товарів). При експорті – дата оформлення митної декларації, а для послуг – дата оформлення документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Основні типові порушення, які можуть бути виявлені у ході контролю доходів і фінансових результатів від операційної діяльності: неправильне визнання та оцінка доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), зокрема за бартерними, обмінними операціями; арифметичні помилки в рахунках-фактурах при визначенні ПДВ та загальної суми до сплати; відвантаження продукції покупцям нижче договірних цін; відсутність належного санкціонування адміністрацією операцій з реалізації продукції; порушення договорів щодо строків, обсягів, асортименту поставки, якості продукції, виконаних робіт чи послуг; фальсифікація обсягів реалізації за готівку; заниження доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у цілях оподаткування; порушення методики обліку створення і використання резервів сумнівних боргів; заниження фінансових результатів від операційної діяльності через заниження оцінки незавершеного виробництва, завищення витрат від операційної діяльності (включення до їхнього складу витрат, які належать до відшкодування покупцями, витрат від фінансових операцій та іншої операційної діяльності).

При наявності доходів від реалізації продукції на експорт основними напрямами контролю є:

1) оцінка правомірності здійснення зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД). По-перше виявляють, чи передбачено здійснення ЗЕД в установчих документах. Потім перевіряють рівень дотримання підприємством законодавства України про ЗЕД (валютне законодавство, обмеження термінів міжнародних розрахунків, форми розрахунків, які використовуються, форма зовнішньоекономічного контракту та ін.) та митного законодавства (реєстрація на митниці, оформлення митної документації на експорт продукції (товару). Методами нормативної, формальної та візуальної перевірки встановлюють наявність і підтверджують достовірність договорів із зарубіжними партнерами, митних декларацій, ліцензій, квот, сертифікатів якості, походження залежно від номенклатури продукції, що експортується;

2) перевірка обґрунтованості цін на експортовану продукцію. Проаналізувавши діючі ціни на зовнішньому ринку та порівнявши їх з передбаченими в договорах, з’ясовують, чи не занижені ціни на експортовану продукцію;

3) контроль виконання обсягів реалізації продукції на експорт шляхом аналізу виконання договорів з покупцями-нерезидентами України чи посередниками і порівняння даних договорів, оперативного обліку їх виконання і Журналу 6;

4) дослідження повноти і своєчасності надходження коштів від нерезидентів за експортовану продукцію, роботи, послуги. Порівнюються дані про оплату рахунків покупцями за датами та обсягами відвантаження. Перевіряють також питання дотримання вимог щодо форм розрахунків, нормативного терміну оплати за експортовану продукцію (не пізніше 90 календарних днів від дати митного оформлення) та санкцій, передбачених до імпортерів-нерезидентів за порушення умов договору щодо розрахунків;

5) перевірка правильності відображення і оцінки доходів від реалізації продукції на експорт з урахуванням специфіки експортних операцій (форм розрахунків, наявності авансових платежів і гарантійних сум, продажу на умовах консигнації, бартеру, комерційного кредиту та ін.). Необхідно проаналізувати як обчислюється дохід, отриманий в іноземній валюті, ПДВ, акцизний збір, митні платежі та як ці операції відображаються у бухгалтерському обліку та обліку з метою оподаткування.

Основні порушення, які можуть бути виявлені: реалізація продукції на експорт з порушенням квот або за демпінговими цінами; несвоєчасне і/або неповне надходження експортної виручки; неправильне відображення й оцінка доходів при експорті через посередника, на умовах авансування чи комерційного кредиту; неправильне застосування і відображення в обліку окремих форм розрахунків, курсових різниць.