Епізоотична картина захворювання в Україні та за кордоном

Ботулізм

В Європі протягом 1996—2004 рр. зафіксовано понад 589 спалахів ботулізму серед диких і домашніх тварин та птиці. Із 47 аналізованих країн ботулізм реєстрували у 10. До країн, де протягом останніх 5 років виявляли ботулізм, належить Північна Ірландія (щорічно тут спостерігали від 20 у 2000 р. до 65 випадків ботулізму серед великої рогатої худоби у 2004 р.), Нідерланди, Швеція та Угорщина, де постійно виникали спалахи хвороби серед диких тварин. У Франції ботулізм систематично проявлявся у птиці.

Загалом ботулізм в Європі найчастіше спостерігався серед диких тварин (401 раз, 460 хворих тварин), серед великої рогатої худоби (117 разів, 396 хворих), у птиці (58 разів), у коней (13 разів, 31 хворий) та овець (1 раз).

Отримані дані засвідчують, що напруженість епізоотичної ситуації щодо ботулізму в Європі є процесом динамічним. Так, протягом 1996—1999 рр. утримувалася стабільна епізоотична ситуація з низьким показником інцидентності (9—11 спалахів на рік). Після цього відбувається її постійний підйом. Так, у 2000 р. виявлено 70 спалахів ботулізму серед тварин різних видів, у 2001 р. — 109, у 2002 р. — 165, у 2004 р. — 203. Дати обгрунтовану відповідь, чому на фоні загальносвітового зниження кількості неблагополучних пунктів на Європейському континенті маємо тенденцію стабільного їх зростання, важко. Одним із таких аргументів може бути те, що у ряді країн Західної Європи, зокрема у Фінляндії, Угорщині, Нідерландах, протягом останніх років налагоджено дієвий моніторинг за епізоотичною ситуацією щодо ботулізму серед дикої фауни. Це дозволило не тільки давати їй об'єктивну оцінку, а й проводити профілактичні заходи в місцях потенційних спалахів інфекції. В Україні протягом останніх 10 років ботулізм серед тварин не реєстрували. Тому був зробилений більш віддалений ретроспективний аналіз епізоотичної ситуації в Україні. Встановлено, що з 1971 по 1995 рік інфекція спалахувала майже щорічно, крім 1971, 1973, 1975, 1983, 1994 і 1995 років, маючи при цьому спорадичний

прояв. Протягом періоду спостереження зафіксовано 36 спалахів ботулізму, захворіло 1205 тварин. У просторовому вимірі інфекція зареєстрована у більшості регіонів України (додаток 1). Найбільша напруженість епізоотичної ситуації спостерігалась у Херсонській області, дещо менша — в АР Крим, незначна — ще в 11 областях. Певної закономірності просторового поширення інфекції по регіонах України не вдалося виявити. Як видно з додатоку 2, починаючи з липня і до грудня, інфекція в Україні не проявлялася. Це може вказувати на те, що ботулізму тварин властива певна сезонність, яка припадає на зимово-весняний період, і. можливо, пов'язана із згодовуванням тваринам консервованих кормів (сінажу, силосу, консервів тощо), що містили ботуліновий токсин.

Контроль епізоотичної ситуації щодо ботулізму здійснюється комплексно, у т.ч. і шляхом активної імунізації сприйнятливих тварин. Щорічно у світі проти ботулізму вакцинують у середньому понад 7 225 тис. тварин. Переважно на ботулізм хворіє велика рогата худоба (89,2%), рідше інші види тварин — вівці та кози (7,3%), дикі тварини (1,8%), птиця (1,4%), коні (0,2%), верблюди (0,1%).

У країнах Європи ботулізм має нерівномірне географічне поширення і проявляється у різних видів тварин, але найчастіше у диких тварин та великої рогатої худоби. В Україні протягом останніх років ботулізм тварин не реєстрували. У попередні роки (1971—1995 pp.) інфекція виявлялася періодично, мала спорадичний характер і нерівномірне поширення

Правець

Актуальність правця зумовлена його особливостями: повсюдне поширення, висока сприйнятливість, відсутність імунітету навіть після перенесеного захворювання, вкрай важкий перебіг з високою летальністю (вмирає 15–20 % захворілих). Ще 1974 року ВООЗ сформувала стратегію боротьби з інфекціями і визначила 6 захворювань із числа "керованих інфекцій", яким надано пріоритет: дифтерія, кір, кашлюк, поліомієліт, туберкульоз, правець (у 90-ті роки до цього списку внесені жовта гарячка і гепатит В). Усім цим захворюванням можна запобігти за допомогою вакцинації. Нині основний чинник, що сприяє виникненню правця – травми. Усе більшого значення набуває правець у наркоманів, які нерідко використовують брудні шприци, проводять ін'єкції в антисанітарних умовах.

В Україні кількість летальних випадків від правця посідає четверте місце після СНІДу, сказу та мієлоідозу. У світі щорічно від правця гине понад 160 000 людей

Протягом п’яти останніх років летальність від правця в Україні перевищує 60%. Такі високі показники, на думку лікарів, зумовлюють:

• вікова структура хворих: 85% складають люди старші за 60 років;
• відсутність належної санітарно-освітньої роботи, внаслідок чого майже 80% потерпілих після травм несвоєчасно або зовсім не звертаються по медичну допомогу