Список використаних джерел

ПЛАН

ВСТУП ……………………………………….………………………………………3

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи правового виховання учнів ПТНЗ шляхом використання індивідуальних та групових форм роботи………………………………………………………………………...………4

1.1 Особливості правового виховання учнів ПТНЗ …………………………….4

1.2 Індивідуальні та групові форми роботи у процесі правового виховання учнів ПТНЗ ………………………………………..…..……………………….…12

Висновки до теоретичного розділу …………………….….…………………...16

2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою «А чи кожна людина має права?»……….……… ………………………………… …17

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….…..…26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………..…22

 

ВСТУП

Правове виховання є важливою складовою частиною ідейно-політичного та морального виховання громадян (учнів ПТНЗ).

Виховання молоді, в дусі патріотизму, свідомого відношення до праці, високої культури, нетерпимості до явищ, що суперечать нормам моралі, передбачає формування у підростаючого покоління правової культури та правової свідомості. Правова свідомість відображає правову дійсність у формі знання права, оціночного відношення до нього та практичного його застосування, ціннісних орієнтацій, які регулюють поведінку в юридично значимих ситуаціях. Формування правосвідомості української молоді визначає й правову культуру особистості. Ця культура передбачає глибоку повагу до правової основи держави і суспільного життя; розуміння соціальної ролі права і переконання в необхідності точного дотримання його норм і принципів; нетерпимість до будь-яких порушень законності; готовність до повсякденного співвідношення своєї поведінки з принципами і нормами закону і до сприяння формуванню такої ж позиції у інших членів суспільства тощо.

Ігнорування закону, протиставлення прав і обов’язків, свідчить про відсутність належної правової культури, і тим самим про відсутність належного правового виховання сучасної молоді закрема і учнів ПТНЗ.

Метою правового виховання учнів ПТНЗ є формування в неї правової культури громадянина України, що насамперед передбачає свідоме ставлення до своїх прав і обов’язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України. Важливе значення мають глибока повага до законів і правил людського спілкування.

Метою нашої роботи є перевірити ефективність правового виховання учнів ПТНЗ шляхом використання групових та індивідуальних форм виховної роботи.

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи правового виховання учнів ПТНЗ шляхом використання індивідуальних та групових форм роботи

1.1 Особливості правового виховання учнів ПТНЗ

Необхідність правового виховання учнів Карпенчук С.Г зумовлюється рядом чинників. По-перше, учні ПТНЗ перебувають на стадії переходу до соціальної зрілості, до самостійного життя, до здійснення соціальних функцій у повному об’ємі. По-друге, в їх поведінці з’являються вікові особливості інтелекту, волі, емоцій тощо. Саме ці особливості, і зумовлюють недостатнє вміння визначати істинне значення того чи іншого факту, дати правильну оцінку прикладу який спостерігається, протистояти негативному прикладу мікросередовища, і зумовлюють необхідність правового виховання молодого покоління у дусі поваги до Закону. [4],

Важлива роль у цьому відводиться педагогам, батькам та правознавцям.

Питання правового виховання, правової культури досліджував Тверохліб Л. В., дослідник акцентуює увагу на проблемах виховання правосвідомості гуманістичної високоморальної поведінки, превентивному вихованні, розглядають у гармонічній єдності право й мораль, підводять до висновку про правосвідомість як духовну цінність. [13],

А М. К. Подберезький вважав, що формування правосвідомості особистості є головним чинником правової культури. [10]

Досить продуктивним є визначення правової культури в дослідженні Тверохліб Л. В який визначає поняття "правова культура учнів ПТНЗ" як багатогранний соціокультурний і правовий феномен, що характеризує рівні правомірної поведінки учнів. Автор пропонує відповідну структурно-функціональну модель формування правової культури, яка забезпечує вихід на педагогічні умови, зміст, форми й методи ЇЇ формування. При цьому цілком коректно враховується багатоплановий динамічний характер процесу формування правової культури учнів, крім того, автор не ототожнює правове виховання з правовою культурою, тобто засіб з метою. Таким чином, пропонується системна модель, у структуру якої входять функції – критерії - показники, що ґрунтуються на правових знаннях, уміннях і навичках, правовому менталітеті старшокласників, вираженому у відповідному рі­вні правомірної поведінки. [13],

Відомо, що вибір засобів залежить головним чином від поставленої мети. Мета правового виховання учнів ПТНЗ - забезпечення правомірної поведінки. Нема необхідності доводити, що законослухняна поведінка може бути проявом небажання вступати у конфлікт з суспільством і переносити негативні наслідки такого конфлікту. Не є таємницею й інша можливість, коли законослухняний суб’єкт бажає вступити у конфлікт і здійснює правопорушення, коли виникає надія на безнаказаність.

Вияснення питання про мету правового виховання ведеться в юридичній літературі досить активно. Різними вченими висловлюються думки про те, що метою правового виховання є "забезпечення свідомої правомірної поведінки".

Виділяючи правове виховання учнів ПТНЗ в якості напрямку і форми виховної роботи в рамках вирішення єдиних комплексних завдань, визначають такий об’єм, структуру та зміст правового виховання, які покликані сформувати такі якості у учнів ПТНЗ:

1 знання місця права в суспільстві, його значення, напрямків правового регулювання, принципів цього регулювання;

2 знання норм та інститутів різних галузей права в межах, необхідних для побутової, учбової, трудової, суспільної діяльності;

3 навики застосування права в конкретних ситуаціях, комплексні характеристики варіантів вчинків не тільки як правильних чи неправильних, поганих чи хороших, але й законних і незаконних;

4 відношення до права як високої соціальної цінності, носію ідеї справедливості;

5 відношення до правозастосовної практики як до забезпечення життя закону;

6 внутрішня готовність до дотримання правових принципів і конкретних вимог правомірної поведінки;

7 готовність сприяти правомірній поведінці інших осіб.

При цьому важливо, щоб вище перераховані елементи правосвідомості були сформовані не тільки на інформаційному, а також на емоційному рівні, щоб особа була солідарна з принципами і вимогами права, була готова і вміла практично діяти для реалізації своєї правової позиції.

Правове виховання учнів ПТНЗ - автономна сфера організованої діяльності. Сама очевидна з них полягає в тому, що займалися правовим вихованням переважно юристи. Але не можна не звернути увагу на те, що юрист не отримує професійної підготовки в області виховання: в юридичних вузах не викладається курсу "Правове виховання". Таким чином юристи не отримують знань і навиків для виконання цієї важливої роботи.

В процес правового виховання включені всі, хто наділений правосуб’єктністю в нашій державі. Таким чином, правове виховання покликане забезпечити поведінку, узгоджену з потребами, інтересами і цінностями гуманного суспільства, які повинні знаходити своє втілення в нашій правовій системі.

Виходячи з положення, що необхідно перш за все сформувати у учнів ПТНЗ розуміння того, яке значення має закон в житті всіх і кожного. Причому закон слід розуміти не як формальну заборону, а як керівництво до дій (правильного з точки зору суспільства, і з точки зору сучасного і майбутнього даного індивіда).

В подальшому необхідно, щоб правові знання не зависли в повітрі, а перетворились у тверді переконання, що правові норми необхідні, справедливі, і тому їх необхідно за любих умов і в любих ситуаціях дотримуватись.

До правового виховання учнів ПТНЗ слід підходити з врахуванням його соціальної сутності. Неможна правове виховання зводити до завдання профілактики правопорушень. Правда, профілактичний елемент в структурі правового виховання міститься, і в багатьох випадках він має важливе значення для формування активної життєвої позиції кожного члена суспільства, уміння і готовності боротися з будь-якими негативними відхиленнями від соціальних норм.

Як вже відзначалося завданням правового виховання є формування у учнів ПТНЗ правового світогляду. Формування правосвідомості відбувається під впливом всіх аспектів суспільної діяльності і суспільних відносин. Поряд з цим існують і специфічні методи ціленаправленого правового виховання. Вони включають різні форми вивчення права, інформування та пояснення права всіма засобами масової інформації, впливу на особу застосування правової практики яку вона спостерігає і особиста участь у правоохоронній діяльності.

Обов’язковий елемент правового виховання учнів ПТНЗ - це демонстрація їм прикладів неухильного дотримання вимог законів у повсякденному житті, у тому числі у сім’ї, учбовому закладі, підприємстві, побутовій сфері. Не слід покладати всі надії тільки на виховну силу інформації про закон, оскільки на свідомість людини діє ціла система факторів, досить складних, а підчас протирічливих. Тому педагоги та інші вихователі повинні постійно пам’ятати про те, що несправедливість в оцінці знань, приховування правопорушень, бездіяльність стосовно джерел негативного впливу на підлітків та молодь - все це не тільки порушує елементарні правила педегогічної етики, але й є яскравими прикладами порушення законності, які негативно впливають на формування правосвідомості у учнів.

Таким чином, забезпечення знань в необхідних межах закону - це не самоціль, а засіб, щоб досягни особою розуміння права і його принципів, його готовність слідувати закону, високій правовій активності у повсякденному житті, умінням співставляти свою та оточуючих поведінку з принципами та конкретними вимогами закону.

Правове виховання повинно складатися так, щоб учні ПТНЗ переносили центр ваги не на заучування правових вимог, а на їх застосування у навчальній, трудовій, сімейно-побутовій, громадській діяльності. Права учнів ПТНЗ повинні розглядатися в органічному поєднанні з їх обов’язками. Зловживання правом, розуміння деякими молодими людьми свого пільгового становища у суспільстві прямо протирічить закону.

Завдання правового виховання учнів ПТНЗ полягає в тому, щоб виробити переконання, що недоліки виховання, організації дозвілля, економічна безвихідь не виправдовують людину, яка обрала протиправний варіант діяльності, що за будь-яких умов правопорушник несе особисту відповідальність перед суспільством і зобов’язаний спокутувати свою вину.

Правове виховання учнів ПТНЗ включає такі форми виховної діяльності: диспути, зустрічі з практичними працівниками правоохоронних органів, відвідування органів суду, прокуратури, міліції.

Типовим для учнів ПТНЗ на початковому етапі організації правового виховання є відсутність уміння оцінити конкретний факт або акт поведінки з точки зору права не тільки як "хороший" чи "поганий", але як правомірний чи неправомірний.

У правовиховній діяльності з учнями, схильними до вчинення злочинів, не можна виходити з того, що "вони не знали" тої чи іншої правової заборони. Тому справа не в тому, що винні не знали, що так не можна поступати, а в тому, що вони дозволили собі переступити через заборону. Ось чому звернення до самокритичності, усвідомлення того, що попередня поведінка веде у безвихідь, неминуче спричинює шкоду як суспільству, так і винуватцю, знаходяться в центрі правовиховної роботи з особами, схильними до вчинення правопорушень.

 

1.2 Індивідуальних та групових форм роботи в процесі правового виховання учнів ПТНЗ

Форми виховної роботи в ПТНЗ — це види об'єднань, способи організації учнів ПТНЗ і педагогів для спільної діяльності після навчальних занять, а також конкретні просвітницько-пізнавальні й виховні акції, розраховані на масову чи диференційовану учнівську аудиторію.

Групові форми роботи — це гуртки, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Найвідомішими, випробуваними, дієвими і популярними формами позаурочної виховної роботи є гуртки та виховні години. Вони використовуються для різнобічної освіти і виховання учнів ПТНЗ із метою розвитку правових здібностей, умінь, навичок.

Істотною рисою гуртків є порівняно невеликий кількісний склад учнів, груповий характер діяльності, наявність спільних інтересів і спільної мети. Найпоширенішими видами гуртків в ПТНЗ є предметні гуртки:

Предметні гуртки, в них учні поглиблюють знання з предметів в даннову випадку правової спрямованості. Виховна мета гурткових занять досягається пошуково-дослідницькою діяльністю учнів, поглибленим

Науково обґрунтована гурткова робота сприяє формуванню різнобічно розвиненої особистості, вихованню інтересу до нового, прагнення до успіху. Щоб підвищити ефективність цього виду діяльності, слід наповнити гурткову роботу новим змістом, шукати неординарні підходи, не боятися нестандартних рішень. Заняття в гуртках проводяться за планами, регулярно, ведеться облік роботи (звіти, виставки, олімпіади, предметні тижні).

Виховна година — це гнучка за складом і структурою форма групової виховної роботи, що представляє собою спеціально організоване в позаурочний час спілкування класного керівника з учнями з метою сприяння виховання в учнів понять правової культури.

Виховна година використовується при проведенні виховного заходу з правового виховання учнів ПТНЗ з теми: «А чи кожна людина має права»? За допомогою виховної годину у учнів ПТНЗ виховується правова свідомість та активний метод захисту прав людини,учні ознайомлюються із міжнародними правовими стандартами, виховуютьгромадянську позицію.

Індивідуальні форми виховної роботи: читання правової літератури. Індивідуальні форми роботи повинні пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів на конференції, до участі в конкурсах, олімпіадах. Особливе місце серед індивідуальних форм виховної роботи належить позакласному читанню. Читання літератури повинне бути плановим, а не хаотичним, випадковим. При складанні індивідуального плану читача враховується рекомендована література. Учитель повинен проводити бесіди за прочитаними книгами, навчити учнів складати відгуки на прочитані книги, пропагувати книги. Обговорення книги бажано організувати таким чином, щоб виникали дискусії, обмін думками. Особливу увагу слід звернути на учнів, які мало читають.

Прикладами індивідуальної виховної роботи з правового виховання може бути завдання учням підготувати доповідь з теми «А чи кожна людина має права»? які можно буде заслухати на початку виховної години

Висновок до теоретичного розділу

Підхід до правового виховання допомагає побачити правове життя нашого суспільства як безперервний процес різнопланово впливу на особистість суб’єкта права, який створює в його духовному світі особливу картину правового життя.

Основні завдання виховної роботи з молоддю: знання місця права в суспільстві, його значення, напрямків правового регулювання, принципів цього регулювання; знання норм та інститутів різних галузей права в межах, необхідних для побутової, учбової, трудової, суспільної діяльності; навики застосування права в конкретних ситуаціях, комплексні характеристики варіантів вчинків не тільки як правильних чи неправильних, поганих чи хороших, але й законних і незаконних; відношення до права як високої соціальної цінності, носію ідеї справедливості.

2 ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів за темою: «А чи кожна людина має права?

Тема: А чи кожна людина має права?

Мета: Виховувати правову свідомість та активний метод захисту прав людини, ознайомити учнів із міжнародно правовими стандартами прав людини, виховувати громадянську позицію.

Форма: групова

Метод:формування свідомості, лекція

Засоби: Конституція України, Закон України „Про освіту”,

Хід заходу

І Підготовча частина

План

1. Робота з підготовки приміщення

-знайти потрібне приміщення

-прибрати приміщення

-зясувати чи вільне приміщення на час заняття.

2.Підготовка необхідного обладнання.

- перевірка аудіо системи

-перевірка освітлення

ІІ Основна частина

1. План проведення заходу

1.1 Вступне слово вчителя

1.2 Основна частина

1.3 Заключна частина

Сценарій заходу

Хід заняття

Вступне слово вчителя

Слово вчителя: кожного дня кожен з нас чує права людини передбачають… Що ж таке права людини?

Основна частина

1. Що на вашу думку значить слово „право”, „права”?

2. Чи можна сказати, що кожна людина має права?

Зміст і обсяг основних прав людини визначаються сукупністю таких соціальних чинників:

• інтерес людини, справедливо збалансований з інтересами, суспільства;

• мораль суспільства, що переважає у даний період;

• мета прав людини і відповідність цим правам засобів, використовуваних державою (реалізація, забезпечення та обмеження прав).

Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, однак не тотожними поняттями.

Громадянин — людина, яка законом визнається юридичне належною даній державі. Якщо права людини закріплені в міжнародне-правових актах, то права громадянина — у конституції певної держави.

Відмінності між правами людини і громадянина:

Права людини:

- Поза територіальні -- існують незалежно від державного визнання, закріплення в законі і поза звязком їх носія з конкретною державою;

- Загально-соціальні — належать людині через факт народження як природні, невідчужувані права, тобто не завжди виступають як юридичні категорії (апатриди, біженці не мають статусу громадянства, але мають права людини);

- реалізація здійснюється у сфері будь-якого громадянського суспільства, де 6 не знаходилася людина.

Права громадянина:

- Територіальні — передбачають наявність громадянства, тобто особливий звязок людини і держави;

- Спеціально-соціальні (юридичні) закріплюються в законодавстві і перебувають під захистом держави, громадянином якої є дана особа;

- реалізація охоплює сферу відносин індивіда з певною державою.

Права людини і права громадянина — близькі поняття, в ідеалі повинні збігатися, оскільки:

• здійснення прав людини визначається головним чином забезпеченістю з боку держави. Наприклад, апатриди та інші категорії осіб, що не мають громадянства, знаходяться під захистом законів держави проживання та міжнародного права;

• громадянство — основний канал, через який відбувається здійснення прав людини.

Взаємозвязок прав людини і прав громадянина підкреслюється тим, що вони у ряді випадків закріплювалися в одному нормативно-правовому акті, наприклад, у Декларації прав людини і громадянина 1789 p., що входить до складу конституційного законодавства сучасної Франції, або в розділі II «Права, свободи і обовязки людини і громадянина» Конституції України 1996 р.

Розгляд прав людини разом із правами громадянина — підстава для:

• визначення її законних, юридичних можливостей (свобод) у державі;

• встановлення відповідності законодавства країни правам людини.

У дійсності збіг прав людини і громадянина має місце далеко не скрізь.

 

1.3 Заключна частина

Як би там не було, кожна людина має можливість захистити свої права. Ми з вами не зупинятимусь на загальному праві на захист. Хотілось би наголосити саме на тому, як ви особисто можете захистити свої права.

Серйозною проблемою є низький рівень обізнаності не лише юних, але й дорослих громадян України щодо прав людини і прав дитини. Отже, наступним кроком повинно стати доведення змісту міжнародних актів та національного законодавства у галузі прав дитини до відома широких мас громадян: батьків, педагогів, соціальних працівників і головне - самих дітей.”

Висновки до практичного розділу

Під час проведення виховного заходу для учнів ПТНЗ з правового виховання було застосовано методи самовиховання

Під час виховного заходу виявились і розвивалися інтереси й творчі здібності учнів, розширилися їхні знання і кругозір про правове виховання, активізувалися пізнавальна та інші види корисної діяльності. Після проведення даного заходу можу порадити що педагогічне доцільно організований захід має відповідати таким вимогам: знання учнями його умов і регулярне підведення підсумків, залучення учнів до аналізу і підведення підсумків; гласність; наочне оформлення його процесу і результатів; матеріальне і моральне стимулювання, зв'язок з життям

 

ВИСНОВОКИ

Правове виховання учнів ПТНЗ є важливим регулятором поведінки. Для виховання повноцінного громадянина, треба наділити підлітків достатньою правовою культурою, щоб у певних ситуаціях вони могли намітити і реалізувати правильну лінію поведінки, незважаючи на недостатній життєвий досвід. Отже, вимога знати, поважати і виконувати закони належить до числа першочергових у вихованні молоді, для того щоб перетворити повагу до права, закону в особисте переконання кожного молодого члена суспільства.

Завдання виховної роботи: а) закріплення, збагачення і поглиблення знань, розширення світогляду, формування наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти; б) формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту,, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей і нахилів; в) організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; г) поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-метод посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

2. Головченко В.В. Эффективность правового воспитания. Понятие, критерии, методика измерения. - К., 1985.

4. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. Посібник для студ. вищих пед. навч. закл..-2.вид., доп.і перероб.-К.: Вища школа, 2005. - 150 с.

5. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.І. Педагогіка: Підручник.- 2.вид., перероб. І доп.-К.: Знання-Прес,2004. - 350 с.

6. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник для студ. пед. навч. закладів/Харківський держ. педагогічний ун-т ім.. Г.С. Сковороди.-2.вид.,випр. і доп. –Х.:ОВС,2002. - 215 с.

9. Маркова Г.Д. Научные основы и организация правового воспитания молодежи. - К., 1979.

10.Подберезький М. К., Безбородий В. О. Формування правової культури. Теоретичні та методологічні основи. – Мукачево: Елара, -1999. – 216 с.

11.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: в 2кн.-М., 1999.-Кн.2: Процесс воспитания. - 321 с.

12.Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології та педагогіки: Посібник. – К.; - 2003. – 504 с

13.Тверохліб Л. В. формування правовї культури старшокласників у навчальних закладах нового типу: - Луганськ; 2003. – 262 с.

.

 

.