Історія створення інформаційних служб на підприємствах

Тема 3. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ПІДРОЗДІЛИ: ІСТОРІЯ, ФУНКЦІЇ.

У СРСР завдання забезпечення науковою й технічною інформацією вирішувалися в рамках створеної в період 1952-1985 років Державної системи наукової й технічної інформації (ДСНТІ), що умовно розділялася на систему відкритої цивільної інформації й систему інформації в оборонних галузях. У зв'язку з розпадом Радянського Союзу ДСНТІ, що відбиває характерні для колишнього ладу відомчі структури управління економікою, теж розпалася. У рамках ДСНТІ була створена мережа інформаційних органів, що мають статус всесоюзних, галузевих, територіальних, республіканських і низових на підприємствах.

У радянський час активно створювалися на великих підприємствах спеціальні бібліотеки або інформаційні відділи. Вони вели багатогранну довідково-інформаційну роботу. Інформаційне обслуговування фахівців здійснювалося на базі укомплектованого книжкового фонду. Фонд включав довідковий апарат, що складається із системи каталогів і картотек.

У своїй роботі інформаційні служби й технічні бібліотеки використовували традиційні методи інформаційного обслуговування. Це обслуговування в системі МБА, режиму «запит-відповідь», у системі ВРІ (виборчий розподіл інформації) і ДОР, проведення «Днів інформації» й «Днів фахівця».

ВРІ містить у собі наступні обов'язкові елементи: адресну (алфавітну) картотеку абонентів, предметну картотеку інформаційних запитів, картотеку джерел інформації, картотеку карт зворотного зв'язку, картотеку замовлень МБА для задоволення абонентів ВРІ запитуваними документами. Перевага ВРІ - наявність зворотного зв'язку. Забезпечення фахівців у режимі ВРІ сприяє впровадженню на підприємствах нових методів праці, передової техніки й прогресивних технологій. До доведення інформації до цехів були організовані дошки інформації, на яких вивішувався список нових надходжень.

Спеціальні бібліотеки при заводах вивчали інформаційні потреби фахівців з наступних груп:

1) керівний склад заводу;

2) рядовий склад ІТП;

3) робітники масових професій.

На підставі зібраних анкет і виявлених у бесіді запитів складається на рік тематика інформаційного забезпечення провідних спеціалістів заводу. Основними джерелами для забезпечення інформаційних потреб фахівців були - журнали, видання галузевих інформаційних інститутів, книги, бібліографічні посібники.

Велике значення надавалося виставкам, присвяченим різним соціалістичним змаганням. Для виставок бібліотеки підбирали літературу, присвяченим кращим людям заводу, новаторам, передовикам. На виставках широко представлялися й самі книги в допомогу змаганню, і певні номери газет і журналів, папки з підібраними по темі або інших проблемах змагання вирізками з періодичних видань.

Для робітників проводилися Дні інформації, де багато приділялося питанням системи підготовки й підвищення кваліфікації робочих кадрів.

Основні напрямки роботи бібліотек у радянський час:

- пропаганда внутрішньої й зовнішньої політики КПРС

- цілеспрямована допомога в рішенні соціально-економічних і науково-технічних завдань, що стоять перед виробничими колективами

- пропаганда досягнень у галузі науки, техніки, прогресивної технології, сприяння впровадженню передового виробничого досвіду трудових починів, розвитку технічної творчості

- сприяння системі професійної підготовки й підвищенню професійного рівня кадрів

- популяризація науково-технічних знань.

Бібліотеки працювали в тісній співдружності із профспілковими комітетами.

Також, у радянський час інформаційним забезпеченням фахівців займалися спеціалізовані бібліотеки й інформаційні центри на підприємствах. Можна сказати, що інформаційна інфраструктура була добре розвинена (правда, тільки у відношенні НТІ), однак, в останні роки він був у значній мірі загублений, тому що в умовах економічної кризи відділи інформації й науково-технічних бібліотек державних підприємств й установ стали першими кандидатами для ліквідації.

Разом з тим, в останні роки такі служби стали знову створюватися в рамках комерційних структур, і деякі банки й фінансові компанії в цей час уже мають досить потужні власні інформаційні служби. Знову була усвідомлена важливість високоякісного інформаційного забезпечення для успіху у всіх сферах діяльності, і в багатьох західних компаніях з'явилася посада «керуючий знаннями», він повинен виконувати ті ж роботи, що в 60-70-х роках передбачалися для радянських інформаційних працівників відділів НТІ на підприємствах й організаціях. Це говорить про те, що в радянський час інформаційні відділи завжди забезпечували високу якість послуг і несли за це відповідальність за рахунок ретельного відбору, оцінки, редагування інформації.