изначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження.

изначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного зараження.

1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою:

Гр = Гт * Кв/Ксх - Гзм,

де Гт - табличне значення глибини зони, визначене за табл. 1 для умов: місцевість відкрита, ємності НХР не обваловані ("вільний" розлив), швидкість вітру V = 1 м/с, темпера тура повітря 0 °С.

Вхідними даними до таблиці є: кількість викинутої при аварії НХР Q, т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).

У найдене значення глибини зони вводиться поправка на задану температуру повітря за приміткою 1 або 2 до табл. 1.

Кв - поправочний коефіцієнт на вітер за табл. 2;

Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл. 3 з урахуванням висоти обвалування Н, м. Для необвалованої ємності Ксх = 1.

Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська за будова, лісовий масив), км, визначається за формулою:

Гзм = L - L/Кзм

де L - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км, у межах глибини, на яку розповсюдилась би хмара на відкрили місцевості;

Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 4.

 

1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз):

Залежно від СВСП її ширина (в кінці зони) розраховується за формулами:

 

при інверсії Шпзхз = 0,2 х Гпзхз, км

при ізотермії Шпзхз = 0,35 х Гпзхз, км

при конвекції Шпзхз = 0,6 х Гпзхз, км

 

де Гпзхз – глибина прогнозованої зони хімічного зараження, що визначена в 1.1, км.

1.3. Площа зони хімічного зараження

При прогнозуванні визначається:

а) площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) за формулою

Sпзхз = 0,5 * Гпзхз * Шпзхз;

2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tпідх)

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

 

tпідх = RО/W, год,

 

де RО - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;

W- швидкість перенесення переднього фронту забрудненого повітря, визначається за табл. 5 (швидкість вітру на ви соті хмари більша, ніж біля поверхні землі).

изначення тривалості дії фактора хімічного зараження (tур).

Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (tур = tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 6.

изначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження.

Очікувані втрати визначаються за табл. 8 залежно від чисельності людей, що можуть опинитись у прогнозованій зоні хімічного зараження, ступеня їх захищеності (забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту).

Примітки:

Інверсія - такий стан атмосфери, коли нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його по висоті і створює сприятливі умови для збереження високих концентрацій НХР і розповсюдження хмари зараженого повітря на великі відстані.

Ізотермія - однакова температура повітря на висоті 20-30 м від поверхні землі, сприяє тривалому застою пари НХР на місцевості, в лісі, населених пунктах і розповсюдженню хмари на значні відстані.

Конвекція - нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні, відбувається переміщення повітря по вертикалі (тепле - вгору, холодне - вниз), що викликає сильне розсіювання хмари НХР і зниження концентрації.

 

Таблиця 1. Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0 °С)

Найменування НХР	Кількість ХНР в ємностях, т
Інверсія
Хлор	4,65	12,2	18,5	28,3	36,7	50,4	78,7
Аміак	<0,5	1,6	2,45	4,05	5,25	6,85	10,8
Сірчаний ангідрид	2,1	5,85	9,25	14,1	18,1	24,7	38,4	76,9
Сірководень	< 0,5	1,5	2,5	3,95	5,0	6,7	10,3
Соляна кислота	1,25	3,05	4,65	6,8	8,75	12,2	18,7	31,7
Хлорпікрин	3,65	9,7	І4,7	22,5	29,3	40,3	62,6
Формальдегід	4,65	12,3	18,7	28,5	37,1	50,9	79,2
Ізотермія
Хлор	1,75	5,05	7,35	11,6	14,8	20,2	30,9
Аміак		<0,5	1,25	1,55	1,95	2,75	4,45	8,35
Сірчаний ангідрид	0,7	2,4	3,7	5,6	7,2	10,2	15,3	30,5
Сірководень		<0,5	0,7	1,4	1,9	2,75	4,3	8,15
Соляна кислота	< 0,5	1,3	1,85	2,9	3,7		7,45	14,7
Хлорпікрин	1,5		5,85	9,2	11,7	15,9	24,4	49,4
Формальдегід	1,85	5,1	7,5	11,7	15,0	20,4	31,2	62,5
Конвекція
Хлор	0,75	2,4	4,05	6,05	7,6	10,7	16,1	31,9
Аміак				< 0,5	1,05	1,45	2,2	4,55
Сірчаний ангідрид	<0,5	1,3	1,9		3,8	5,1	7,95	15,7
Сірководень				< 0,5	0,8	1,4	2,15	4,4
Соляна кислота		<0,5	0,95	1,5	1,9	2,6	4,0	7,7
Хлорпікрин	0,8	2,0	3,25	4,85	6,05	8,35	12,9	25,2
Формальдегід	0,8	2,45	4,0	6,05	7,65	10,7	16,3	32,2

Примітка до таблиці 1:

1. При температурі повітря +20°С глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується, а при -20 °С зменшується на 5 % наведених у таблиці для 0 °С.

2. При температурі +40 °С при ізотермії і конвекції глиби на збільшується на 10 %.

3. Для НХР, що не увійшли до табл.1, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР: фосген -1,14; окисли азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін - 0,24; нітробензол - 0,01; окисел етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.

Таблиця 2. Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру

СВСП	Швидкість вітру, м/с
Інверсія		0,6	0,45	0,4	-	-
Ізотермія		0,65	0,55	0,5	0,45	0,35
Конвекція		0,7	0,6	0,55	-	-

 

 

Таблиця 3. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" залежно від висоти обвалування

 

Найменування НХР	Висота обвалування, м
h = 1	Н = 2	Н = 3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак		2,25	2,35
Сірчаний ангідрид	2,5		3,1
Сірководень	1,6	-	-
Соляна кислота	4,6	7,4
Хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
Формальдегід	2,1	2,3	2,5

Таблиця 4. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості, Кзм

СВСП	Міська забудова	Сільське будівництво	Лісові масиви
Інверсія	3,5		1,8
Ізотермія		2,5	1,7
Конвекція			1,5

Таблиця 5. Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП W, км/год

СВСП	Швидкість вітру, м/с
Інверсія					-	-	-	-	-	-
Ізотермія
Конвекція					-	-	-	-	-	-

 

Таблиця 6. Час випаровування (термін дії джерела зараження) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)

Найменування НХР	Характер розливу
Ємності не обваловані Розлив "вільно"	Ємності обваловані Розлив у "піддон"
h = 0,05 м	Н=1 м	Н=3 м
Температура повітря, °С
-20				-20				-20
Хлорпікрин			42,5	14,3					1 рік
Соляна кислота	28,5	9,5	2,85	1,8			45,7	28,6				99.8
Сірчаний ангідрид		1,5	47,8	23,9		83,6
Хлор	1,5	23,9	83,7
Аміак	1,4	21,8	76,3
Сірководень	1,15	18,4	64,3
Формальдегід	1,2	19,2	67,2

 

Примітка до табл. 6. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться поправочний коефіцієнт:

 

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт		0,75	0,6	0,5	0,43	0,25

Таблиця 7. Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР в осередку хімічного ураження, %

Умови перебування людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій місцевості	90-100
У простіших укриттях, у будівлях

 

Примітка до табл. 7. Орієнтовна структура втрат може розподілятись за такими даними: легкі - до 25 %, середньої тяжкості (з виходом із строю не менше ніж на 2 - 3 тижні і потребують госпіталізації) - до 40 %, зі смертельними наслідками - до 35 %.