ис. 3.1 Кореляціїне поле, залежності експорту від інновацій.

у % до попереднього року.

*складенно автором на підставі данних []

Значну роль у збільшенні збиткових підприємств у машинобудуванні України відіграли дебіторська та кредиторська заборгованість. Так, у 2009 році порівняно з 2008 роком відбулося збільшення дебіторської заборгованості на 14593 млн грн та кредиторської на 22658,2 млн грн. Ще однією причиною зменшення прибутковості підприємств машинобудівного комплексу України є зменшення обсягу виробництва продукції.

Обсяг продукції машинобудівних підприємств на ринку наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка обсягів реалізованої промислової продукції в Україні, тис грн*

Показники	Роки
					2012/ 2011,%	2012/ 2008,%
Обсяг реалізації промислової продукції України						84,5	57,82
Обсяг реалізації продукції машинобудівних підприємств України						79,5	77,53
Частка машинобудування у загальному обсязі у реалізованої продукції,	12,46%	10,10%	8,86%	8,75%	9,29%

*складено автором на підставі даних [91]

Значну роль в зниженні обсягів виробництва в 2011 р. зіграло зменшення закордонних поставок сировини, матеріалів, енергоресурсів, напівфабрикатів та комплектуючих, входження на ринок більш дешевої та якісної імпортної продукції. В першому півріччі 2010 року відбулося зростання цін на метал, яке призвело до збільшення вартості кінцевої продукції. Через скорочення світового попиту на ринку машинобудівної продукції підприємства втратили зарубіжні ринки збуту. 2012 рік є часом подолання кризових явищ, відновлення виробничих потужностей, нарощування обсягів виробництва та, відповідно, зростання обсягів реалізованої продукції.

реалізованої продукції.

Доцільно буде розглянуть обсяги імпорту та експорту України в машинобудуванні та визначити зовнішньо торгівельне сальдо та зовнішньо торгівельний обіг (табл.2.4)

Таблиця 2.4

Показники динаміки експорту та імпорту машинобудування України в млн дол США *

Роки
Експорт	10625,3	6586,1	8900,44		12960,6
Імпорт	25554,4	8395,97	11867,1		21360,1
ЗТС	-14,9291	-1,80987	-2,96666	-7,469	-8,3995
ЗТО	36,1797	14,9821	20,7675	30,597	34,3207
Експортна квота,%	5,9	5,6	6,5	7,0	7,4
Імпортна квота,%	14,2	7,2	8,7	11,5	12,1

*складено автором на підставі даних [*]

Як свідчать показники динаміки в таблиці 2.4 експорт та імпорт машинобудівельної продукції постійно зростає, але є помітний спад у 2009 році, це є наслідок фінансової світової кризи, також слід зазначати що зовнішньо торгівельне сальдо постійно має негативне значення, але у 2009 році воно було близько к нулю. Це означає що Україна дуже імпортозалежна і також це стосується и зовнішньо торгівельного обігу, с цього слід зауважити що Україні слід обмежити імпорт та збільшити експорт.

Доцільно далі розглянути машинобудування по підгрупам, група складаються з дев’яті підгруп: Силові генератори, спеціалізоване машинобудування, металообробна обладнання, інше промислове обладнання та запчастини, офісні машини та комп`ютери, телекомунікації та звукозаписне обладнання, точне машинобудування, апарати, прибори, автотранспортні засоби, інше транспортне обладнання.

Проведемо аналіз імпорту за товарними підгрупами продукції машинобудування за 2008 – 2012 рр. дані наведенні у таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Динаміка імпорту товарних підгруп продукції машинобудування за 2008-2012 рр.., млн дол США*

Продукти
Силові генератори	1996,17	875,04	1116,64	2405,64	1585,07
Спеціалізоване машинобудування	3680,96	1163,95	1283,55	2376,60	2416,24
Металообробне обладнання	549,45	170,12	197,13	406,61	411,84
Інше промислове обладнання та запчастини	3138,10	1539,12	1673,02	2694,45	2794,45
Офісні машини та комп`ютери	435,25	128,26	290,33	423,38	456,46
Телекомунікації та звукозаписне обладнання	944,74	696,97	1444,23	1499,50	1604,32
Точне машинобудування, апарати, прибори.	3161,32	1755,82	2448,99	3415,23	4422,83
Автотранспортні засоби	10930,84	1867,66	3070,74	5056,09	5555,30
Інше транспортне обладнання	717,54	199,02	342,46	755,49	2113,56

*складено автором на підставі даних [*]

Як свідчать дані у таблиці 2.5, імпорт товарних підгруп машинобудування зростає після світової фінансової кризи, окрім двох підгруп, це силові генератори та автотранспортні засоби, це обумовлюється тим що країна дуже імпортозалежна у цієї сфері, але скорочує залежність від цієї продукції по зрівнянню с базисним роком.

Далі потрібно провести аналіз експорту за товарними підгрупами продукції машинобудування за 2008 – 2012 рр. (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка експорту товарних підгруп продукції машинобудування

за 2008-2012 рр.., млн дол США*

Продукти
Силові генератори	846,80	952,68	1126,02	1331,66	1517,49
Спеціалізоване машинобудування	851,43	418,89	507,68	625,22	606,54
Металообробне обладнання	324,83	265,13	259,60	211,25	178,42
Інше промислове обладнання та запчастини	1580,07	1194,77	1268,95	1526,75	1623,54
Офісні машини та комп`ютери	42,98	43,35	58,26	58,22	66,93
Телекомунікації та звукозаписне обладнання	575,14	390,73	510,20	572,31	760,99
Точне машинобудування, апарати, прибори.	2199,07	1745,25	1941,95	2458,99	2317,93
Автотранспортні засоби	1148,46	367,73	517,18	570,62	517,76
Інше транспортне обладнання	3056,54	1207,59	2710,60	4208,99	5370,98

*складено автором на підставі даних []

Проаналізував динаміку експорту слід зазначати, що де які групи мають зріст не зважаючи на світову фінансову кризу, але більша частина постраждала, особисто металообробне обладнання та автотранспортні засоби. Що стосується автотранспортних засобів, слід зауважити, що країни треба терміново обмежити обсяги імпортних потоків до цій підгрупи та надати субсидії цій галузі.

На сьогодні значна увага приділяється освоєнню та підготовці випуску нових видів продукції, адже розвиток науково-технічної діяльності, розробка та впровадження інновацій є запорукою успішного функціонування та покращення стану машинобудівної галузі.

Аналіз кількості інноваційно-активних машинобудівних підприємств свідчить, що, протягом 2007-2012 рр. їх кількість поступово збільшувалась, що є свідченням інноваційного розвитку галузі, але внаслідок впливу кризових явищ в 2008 р. ситуація погіршилась та кількість інноваційно-активних підприємств дещо зменшилась, хоча вже 2010-2012р. характеризуються позитивними зрушеннями, що є досить успішним результатом враховуючи відсутність належної інноваційної підтримки з боку держави (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Динаміка інноваційно-активних машинобудівних підприємств України*

*cкладено автором на підставі данних [099]

Також, слід відмітити, що машинобудівна галузь в Україні є експортоорієнтованою, на зовнішні ринки реалізується близько половини виробленої продукції. При цьому експорт недиверсифікований і припадає переважно на країни СНД (насамперед Росію), які також сильно постраждали від кризи. У результаті чого, різке скорочення інвестиційної активності у 2009 році на основних ринках збуту призвело до зменшення експорту продукції машинобудування на 37% – до 6,89 млрд долСША.

Машинобудівний комплекс України охоплює понад 20 спеціалізованих галузей та є потужним сектором промисловості України, що об’єднує понад 11 тис підприємств, про що свідчать макроекономічні показники розвитку. У 2011 р. частка цього комплексу в ВВП України склала 12%.

Незважаючи на виявлення ряду тенденцій розвитку машинобудування, ця галузь гостро потребує припливу інвестицій. Гострий дефіцит інвестицій у машинобудуванні пояснюється високим зносом основних виробничих фондів та збільшенням податкового навантаження на підприємства з боку держави.

За перше півріччя 2012 року, частка прямих іноземних інвестицій в машинобудівну галузь склала 2,2% від загального обсягу інвестицій в економіку України. Серед основних країн, що інвестують в галузь, лідируючі позиції займає Кіпр (таблиця 2.5). Однак, такого роду інвестиції можна назвати реінвестуванням в економіку країни, оскільки основний приплив капіталу в Україну здійснюють українські компанії, зареєстровані в цій офшорній зоні.

Таблиця 2.5

Обсяги прямих іноземних інвестицій країн у машинобудування України, млн дол США *

Країни-інвестори						2012/ 2011,%	2012/ 2008, %
Кіпр	39,4	144,3	202,5	236,4	270,8	114,6	687,3
Германія	89,6	92,5	104,7	111,4	96,9	87,0	108,1
Росія	82,3	79,2	78,7	81,1	78,9	97,3	95,9
Австрія	28,3	40,9	44,5	42,2	88,5	209,7	312,7
Великобританія	196,6	155,3	160,1	147,7	58,7	39,7	29,9
США	79,2	77,1	75,9	59,5	55,6	93,4	70,2
Польша	5,4	5,2	4,6	4,7	4,5	95,7	83,3
Усього:	1071,7	1075,5		1177,6	1114,2	94,6	104,0

* складено автором на підставі данних [76]

У 2012 р. по відношенню до 2011 р. скоротилася позитивна динаміка зростання прямих іноземних інвестицій на 63,4 млн дол США головним чином за рахунок не направлення прямих іноземних інвестицій Великобританії в економіку України. Серед усіх країн-інвесторів особливо вирізняється Кіпр з його динамікою зросту інвестицій, яка склала у 2012 р. до базового 687,3%.

Основні тенденції розвитку машинобудування України та її участі у міжнародному ринку свідчать, що країна має передумови до подальшого розширення та вдосконалення всіх напрямків цієї галузі. Серед головних проблем, які «гальмують» розвиток машинобудування України слід виділити такі: брак кваліфікованих кадрів різного рівня, дефіцит державного фінансування та іноземного інвестування. Однак високий науково-виробничий потенціал, використання та впровадження нових інноваційних технологій дозволять в перспективі вивести машинобудування на сучасний міжнародний рівень.

За даними Мінпромполітики, за рік в Україні виробляється продукції енергетичного машинобудування на 1,8 млрд дол США, нафтогазового – на 900 млн дол США, з яких близько 85% експортується. Основними напрямами експорту є Росія, Казахстан, Туркменія, Узбекистан, Азербайджан і ОАЕ. Таким чином підприємства енергетичного та нафтогазового машинобудування менше були схильні до кризисних явищ. Це пов’язано з тим, що робота підприємств даних секторів в основному будується на довгострокових контрактах, більшість з яких обслуговують проекти по будівництву газопроводів, нафтопроводів і реконструкції електростанцій. Такі проекти продовжують фінансуватися як з боку Росії, так і країн Середньої Азії.

З вищенаведеного доцільно виділити ряд факторів, що призводять до зменьшення виробництва:

- скорочення зовнішнього попиту на машинобудівну продукцію, спричинене рецесійними процесами у світовій економіці, що призвело до втрат експортерами зовнішніх ринків збуту, а звідси – неможливість отримання прибутків, відсутність обігових коштів для розвитку виробництва, зростання заборгованості по заробітній платі тощо;

- зменшення попиту на продукцію машинобудування на внутрішньому ринку, що пов’язано зі зниженням купівельної спроможності вітчизняних споживачів;

- заморожено споживче кредитування.

Таким чином, в результаті скорочення попиту на продукцію машинобудування, в умовах погіршення умов кредитування та нестачі ліквідності виробники, в першу чергу, намагаються реалізовувати продукцію, що знаходиться в наявності на складах без нарощування обсягів виробництва.

Управління машинобудівним підприємством в умовах кризи має бути спрямоване на збільшення надходження фінансових ресурсів та зменшення поточних витрат, на зростання обсягів реалізації продукції. Увагу слід приділити розвитку наукоємних та високотехнологічних виробництв. Це призведе до зниження матеріалоємності продукції, до покращення якості та виходу виробництва на новий рівень, що дозволить зайняти нові ніші на світовому ринку. Для успішного розвитку машинобудування в Україні необхідно підтримувати конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Для цього необхідно забезпечити високу якість продукції, її надійність та довговічність, що потребує великих інвестиційних вливань у наукове забезпечення та оновлення технологічного парку виробництва.

Останнім часом на світовому ринку зросли екологічні вимоги. Екологічність продукції стала одним з показників конкурентоспроможності продукції. Тож, для спроможності конкурувати на світовому ринку необхідно проводити природоохоронні заходи, що будуть спрямовані на зменшення забруднення екології. Для укріплення позицій машинобудівних підприємств на зовнішніх ринках збуту, експортну орієнтацію необхідно збільшити до 35%. Виручку від експорту має бути використано в основному на імпорт новітніх техніки і технологій, а також комплектуючих виробів. Імпортна техніка може бути застосована у тих випадках, коли аналогічна не виробляється і не може бути вироблена в Україні. Треба досягти збалансованості експорту та імпорту, а за рахунок власного виробництва буде задовольнятися 60-80% платоспроможної потреби внутрішнього ринку продукції машинобудування.

Все вищевикладене дозволить виділити ряд моментів для позитивного розвитку машинобудівного комплексу:

- додатковий поштовх розвитку окремих галузей економіки;

- підвищення конкурентоспроможності окремих підприємств на національному ринку;

- формування ефективної міжнародної спеціалізації машинобудівного комплексу України в системі світового господарства.

Отже, тенденції розвитку машинобудівного комплексу в умовах глобалізації можливі тільки при розробці відповідних стратегій розвитку як економіки в цілому, так і її галузевих компонентів і окремих виробників, які зможуть забезпечити високий рівень розвитку продукції машинобудування в системі міжнародного розподілу праці.

Основними завданнями розвитку та підвищення розвитку продукції машинобудування України є стимулювання НДДКР і трансферт технологій. Дієвим інструментом у цій ситуації виступає створення спільних підприємств з міжнародними партнерами, які передбачають локалізацію виробництва.

Таким чином, машинобудування України перебуває у складному фінансовому становищі. Кількість збиткових підприємств зростає з кожним роком. Відбувається погіршення експортно-імпортних відносин. Однак машинобудівний комплекс України має значний інноваційний потенціал, що дає велику надію на відродження галузі.

2.3 Практика митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі України продукцією машинобудування

За 2008 – 2012 рр. стали помітними відмінності в темпах зростання і напрямах зовнішньоторговельної діяльності Украіни. Подібні тенденції призвели до суттєвих зрушень як в географічній, так і в товарній структурі зовнішньої торгівлі продукції машинобудування України.

Географічна структура зовнішньої торгівлі являє собою систему розподілу товарних потоків між окремими країнами, групами країн, формованими за територіальним або за організаційною ознакою. При розгляді географічної структури зовнішньої торгівлі продукції машинобудування України необхідно виділити два основних напрямки: країни СНД та країни ЄС.

Таблиця 2.3

Геграфічна структура еспорту продукції машинобудування України до країн СНГ, млн дол США*

Роки						2012/ 2011%	2012/ 2008,%
Россия	5993,7	2747,5	4771,5	7056,1	6684,8	94,7	111,5
Казахстан	568,1	418,9	538,7	733,2	978,7	133,4	172,2
Беларусия	472,8	278,8	358,9	314,7	465,4	147,8	98,4
Узбекістан	172,6	123,7	42,0	95,2	166,4	174,7	96,3
Молдова	96,0	52,0	65,6	103,9	96,4	92,8	100,4
Киргизстан	7,0	8,2	6,7	11,3	78,8	696,3	1125,5
Азербайджан	179,8	124,3	94,1	78,3	53,0	67,7	29,5
Туркменістан	55,8	96,4	27,5	55,9	41,5	74,3	74,4
Таджикистан	19,4	16,9	12,2	15,9	20,6	129,1	106,0
Армения	21,7	20,7	14,7	17,1	11,0	64,5	50,8

*складено автором на підставі данних[55]

Отже, у географічній структурі експорту продукції машинобудування України до країн СНГ лідером є Росія, Беларусія, Узбекистан. Майже по всім державам спостерігається різкий спад у період фінансової кризи. На прикладі Арменії та Азербаджана спостерігається негативна тенденція до зменьшення об’ємів експорту у ці країни. У загальному ми бачимо тенденцію до зменьшення експорту продукції машинобудування до країн СНГ.

Доцільно буде проаналізувати географічну структуру експорту продукції машинобудування до країн Європейського Союзу (табл.2.4).

Таблиця 2.4

Географічна структура експорту продукції машинобудування України до основних країн-партнерів ЄС, млн дол США*

Роки						2012/ 2011, %	2012/ 2008, %
Угорщина	561,4	397,4	536,3	652,4	613,4	94,0	109,3
Германія	398,1	340,9	384,6	462,2	417,7	90,4	104,9
Австрія	72,7	60,2	65,7	43,5	226,5	520,5	311,5
Польша	233,0	174,6	223,3	294,2	179,3	60,9	76,9
Кіпр	7,7	16,7	48,1	7,7	138,2	1788,2	1794,8
Естонія	40,6	27,8	37,6	24,0	112,1	467,3	275,8
Франція	36,4	40,3	45,1	43,9	43,5	99,1	119,5
Словаччина	116,1	76,8	67,2	100,0	11,0	11,0	9,5
Латвія	57,8	74,0	35,3	47,8	38,7	81,0	66,9
Литва	56,7	18,4	28,3	29,6	41,1	138,9	72,5
Нідерланди	63,1	59,6	81,5	50,9	19,3	37,9	30,6
Болгарія	112,0	81,4	46,4	28,8	15,8	54,9	14,1

*складено автором на підставі даних [55]

З вищенаведеного спостерігається, що експорт продукції машинобудування України до країн ЄС має свої особливості. Так, найбільшими партнерами за розміром експортних потоків є Угорщина та Германія. Такі країни, як Кіпр, Австрія, Естонія мали невеликі обсяги експорту машинобудівної продукції з України, але у 2012 р. експортні потоки дуже зросли, це особливо ілюструється на прикладі Кіпру. Якщо брати до уваги такі країни, як Нідерланди, Болгарія та Словаччина, то спостерігається тенденція до скорочення об’ємів експорту. Отже, об’єми експорту продукції машинобудування до країн ЄС є дуже нестабільними.

В геграфічній структурі української торгівлі збереглася переважна частка країн СНД (73,1%). Загальними обмеженнями розвитку географічної і товарної структур торговельної діяльності України є незавершеність структурних реформ на мікрорівні (відсутність потужних компаній у галузі, здатних до ефективної міжнародної конкуренції).

З дати приєднання до СОТ Україна прийняла зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог організації. Внаслідок цього по 8% тарифних ліній відбулося зниження ввізних мит до рівня, передбаченого зобов'язаннями Україна до СОТ. У ряді випадків здійснювався перехід від комбінованої до адвалорної або специфічної ставки, а також зниження специфічної складової комбінованої ставки.

Ставки митних зборів на промислові товари зменшилися на 5-10 процентних пунктів з рівнів, розмір яких становив 20-25 відсотків. У ряді випадків для цілей відповідності зобов'язанням в СОТ було вирішено відмовитися від специфічної складової без зміни адвалорної частини мита. Це торкнулося групу хімічної продукції (сульфіди натрію, декстрини, хімічні відходи, пластикові ковпачки, шини) - з 15-20% до 5-10% і відмовою від специфічної частини, продукції легкої промисловості (сумки, хутряні шкури, килими, колготки і панчохи) - з 20 до 10% і зниження специфічної частини, продукції лісопаперової промисловості (дерев'яних палет, деяких видів паперу та картону, пакетів) - з 15-20% до 5-10%, металургійну продукцію (стрижні, кутки, окремі види прокату, труби) - з 10-20% до 5-15%, металеву сировину (свинець, олово, цинк) з 5 до 3%, запчастини для електронної апаратури - з 10 до 5%, автомобільну техніку (автобуси, автомобілі) - з 20 -35% до 10-25% із зменшеною специфічною частиною.

Близько 400 тарифних ліній були встановлені еквівалентні ставки мит різних типів. В основному це торкнулося продовольчої продукції та промислової продукції, яка виробляється на території країни.

За підсумками 2012 року середньозважена ставка імпортного тарифу, розрахована виходячи з обсягу оподаткованого імпорту з країн далекого зарубіжжя (під процедурою випуску для внутрішнього споживання), склала 4,1 відсотка.

Таблиця 2.7

Динаміка середньозваженої ставки імпортного тарифу транспортного обладнання за період 2008-2012 рр.,%

Країни
США	3,1	3,1	3,1	3,1	3,1
Японія	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Австрія	4.1	4.1	4.1	4,1	4.1
Германія	4.1	4.1	4.1	4.1	4.1
Угорщина	4.1	4.1	4.1	4.1	4.1
Китай	11,5	11,5	11,4	11,4	11,4
Південна Корея	8,2	8,2	8,1	8,1	8,1
Україна	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5

*складено автором на підставі даних[49]

Отже, середньозважена ставка імпортного тарифа тарнспорттого обладнання з 2008 – 2012 рр. майже не змінилася, на прикладі Пувденної Кореї та Китаю спостерігається легке коливання імпортного мита. Австрія, Германія, Угорщина та інші країни ЄС мають мають однакову ставку імпортного тарифа.

Всього за 2012 рік прийнято 30 рішень у сфері митно-тарифного регулювання імпорту товарів. Зазначені рішення спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки України, насичення єдиного внутрішнього ринку дефіцитної продукцією та запобігання необґрунтованого зростання цін. Основною рисою митно-тарифного регулювання в 2013 році з'явився ухил на лібералізацію митного тарифу, близько 70% рішень торкнулося зниження ставок ввізних митних зборів.

Зокрема, подібні заходи застосовувалися щодо машинобудівної продукції. Так, зниження ввізних мит з 10 до 0% строком до 31 листопада 2014 відбулося для імпорту трансформаторів з рідким діелектриком потужністю 148 000 кВ, випуск яких в Україні знаходиться на стадії освоєння. Дана міра дозволить при будівництві та реконструкції енергетичних об'єктів використовувати обладнання, яке відповідає сучасним вимогам і підвищує енергоефективність систем електропостачання.

Інші заходи торкнулися ввезення ковально - штампованих і радіально-кувальних машин (з 10 до 0% строком до 31 грудня 2012 р.), статичних перетворювачів для магістральних пасажирських електровозів (з 10 до 5% з виділенням окремої товарної категорії), підйомників - амбуліфтів (з 15 до 5% з виділенням окремої товарної категорії), тренажерних пристроїв імітації польоту (з 20 до 0% з виділенням окремої товарної категорії), комплектуючих до літаків (з 10-15% до 0% з виділенням окремих товарних категорій), мікропроцесорів не більше 32 ННМ (з 5 до 0%).

Таблиця 2.8

Динаміка середньозваженої ставки імпортного тарифу продукції електричних машин за період 2008-2012 рр.,*

Країни
США	1,6	1,6	1,7	1,7	1,7
Японія	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
Італія	2,4	2,4	2,4	2,4	2,4
Германія	2,4	2,4	2,4	2,4	2,4
Франція	2,4	2,4	2,4	2,4	2,4
Китай	8,8	8,8	9,0	9,0	9,0
Південна Корея	9,0	9,0	8,9	8,9	8,9
Україна	4.0	4.1	4.1	4.1	4.1

* складено автором на підставі даних [49]

У 2012 році продовжені на додатковий термін ставки ввізних мит на окремі частини високотехнологічного обладнання, а також на невиробляємі в Україні пасажирські вагони для оновлення залізничного парку.

У металургії з метою підвищення якості випускається сталеливарної продукції в умовах нестачі товару на внутрішньому ринку були знижені з 5 до 0% ввізні мита на молібденові руди. З метою стримування зростання цін на металопродукцію з 15 до 10% знижено ставки мит на прутки з нелегованої сталі гарячої прокатки і сортового і фасонного прокату.

Таблиця 2.9

Динаміка середньозваженої ставки імпортного тарифа продукції важкого машинобудування у 2008-2012 рр., %*

Країни
США	2.2	2.2	2.1	2.1	2,1
Японія	1.0	1,0	1.1	1.1	1.1
Італія	2.5	2.5	2.5	2.5	2.5
Германія	2.5	2.5	2.5	2.5	2.5
Франція	2.5	2.5	2.5	2.5	2.5
Китай	12.3	12.3	12.2	12.2	12.2
Південна Корея	10.1	10,1	10,1	9,8	9,8
Україна	6.4	6.4	6.4	6.4	6.4

*складено автором на підставі даних[49]

Крім того, прийнято рішення про введення спеціальних захисних заходів у формі імпортної квоти щодо імпорту важкого машинобудування, а саме труб з корозійностійкої сталі зовнішнім діаметром до 426 мм строком до 1 листопада 2014 р., а також попередньої спеціального мита на зернозбиральні комбайни та модулі зернозбиральних комбайнів у розмірі 27, 5% на період з 25 лютого по 5 липня 2013.

За результатами антидемпінгових розслідувань на митній території України у 2012 році введені антидемпінгові заходи щодо:

- металопрокату з полімерним покриттям походженням з Китаю у розмірі від 6,1 до 12,6% строком до 30 червня 2017;

- сталевих кованих валків для прокатних станів походженням з Росії у розмірі 16% строком до 26 червня 2014;

- графітірованних електродів походженням з Індії в розмірі від 16,04 до 22,83% строком до 24 січня 2018

- В цілому станом на 1 січня 2013 р. на єдиній митній території країни застосовуються 17 антидемпінгових заходів відносно 6 товарів і 5 спеціальних захисних заходів, також проводяться 9 нових розслідувань, в тому числі 3 спеціальних захисних розслідування і 6 антидемпінгових розслідувань відносно 3 товарів. Крім того, проводиться 2 перегляду введених раніше спеціальних захисних заходів і 1 версія антидемпінгового заходи.

На даному етапі у зовнішній торгівлі України з країнами Митного Союзу (МС) сальдо негативне. Найбільший дефіцит у нашої країни з Росією. При цьому політика імпортозаміщення РФ виключає можливість для України змінити ситуацію на краще. Тому вступ України в МС не є способом вирішення проблем її дефіцитного (негативного) сальдо зовнішньої торгівлі і платіжного балансу.

Структура експорту та імпорту України з МС має традиційну багатогалузеву спрямованість, яка може функціонувати незалежно від інтеграції в спільне формування.

По експорту - це українська продукція машинобудування, металургії та сільського господарства (65% загального експорту), що має попит на ринках МС не через відсутність мит, а через специфічний (не інноваційний) асортименту і низької ціни.

Товарна структура торгівлі України з ЄС і МС дуже відрізняється. Яка з них краще - питання суперечливе. Продукції машинобудування України дійсно продає більше в МС, ніж у ЄС. Проте близько 40% експорту цієї продукції в МС - це залізничні транспортні засоби. Для України це високо ризикований експорт, оскільки він орієнтований на одну країну і має невисоку якість, його швидко може замістити інша країна (наприклад Корея). Експорт української продукції до ЄС - це в основному метали та вироби з них, а також залізна руда. Це теж специфічний, сировинний експорт. Істотні відмінності є і в структурі товарного імпорту в Україну з ЄС і МС. З Митного союзу Україна імпортувала в основному мінеральне паливо (66%). З ЄС імпорт більш диверсифікований, включає машини та транспортне обладнання та інші промислові товари. У зовнішній торгівлі послугами частки ЄС і МС майже однакові - 35 і 36%. Проте структура послуг відрізняється. В експорті послуг з України домінує трубопровідний транспорт в МС (45%). В імпорті послуг домінують фінансові, професійні та технічні послуги з ЄС (54%).

Митно-тарифне регулювання здійснюватиметься під впливом сукупності факторів інституційного характеру, що забезпечують подальшої зростання відкритості національної економіки та розвиток внутрішнього конкурентного середовища. Найбільш значущими серед таких факторів є:

- Підвищення транспарентності і передбачуваності митно-тарифної політики при загальній тенденції до зниження рівня тарифного захисту в процесі виконання зобов'язань щодо СОТ;

- Слідування принципам єдиної торгової політики держав-учасників Митного союзу у взаєминах з іноземними державами та їх об'єднаннями на майданчику СОТ, а також інших міжнародних економічних організацій;

- Розробка промислової політики, узгодженої з заходами митно-тарифного регулювання імпорту та експорту, з метою підтримки галузевих пріоритетів у рамках.

Заходи митно-тарифної політики повинні бути націлені на вирішення завдань модернізації та підвищення конкурентоспроможності українських галузей промисловості та сільськогосподарського виробництва, які в перспективі могли б сформувати експортний потенціал економіки (нано технології, ядерна енергетика, машинобудування та мікро- та оптоелектроніка, медична техніка та фармацевтика та інші), а також служити цілям забезпечення продовольчої безпеки країни[78, c.16-17].

Певні підходи до реалізації політики будуть обумовлені відбуваються в світовій економіці процесами. Незважаючи на наявні глобальні та локальні ризики, світовий економічний розвиток у середньостроковій перспективі оцінюється як помірно сприятливий. З 2014 року очікується деяке поліпшення економічної динаміки в США і країнах - членах ЄС. Головними локомотивами світової економіки залишаться Китай із середньорічним темпом приросту ВВП у розмірі 7,5% в 2014-2016 рр.. та Індія - 6,7%.

У порівнянні з 2012 роком в 2013 році, і особливо починаючи з 2014 року, очікується пожвавлення міжнародної торгівлі. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), у фізичному вираженні її збільшення складе 5,5% в 2014 році, при цьому швидше за все будуть зростати імпорт і експорт країн, що розвиваються: майже на 8% і 7% відповідно в 2014 році. Очікується також зростання на 4,5% експорту розвинених держав. Це буде означати збільшення конкурентного тиску на українських виробників для внутрішнього ринку і експортерів в умовах реалізації стимулюючих стратегій розвитку експорту країнами-партнерами.

У силу слабкого попиту, в ряді випадків надлишкової пропозиції та високого рівня запасів у середньостроковій перспективі істотного зростання світових цін на найбільші позиції українського експорту та імпорту не очікується. Малоймовірно і сильне падіння цін, оскільки прогнозується високий попит з боку ринків. Разом з тим можливі тимчасові стрибки цін на ринках стратегічного промислової сировини і продовольства під впливом військово-політичних, фінансових (для біржових товарів) і кліматичних факторів [77].

Отже, у структурі експорту у 2014-2016 рр. збільшаться частки продовольства, машин і устаткування, металів і виробів з них, частка мінеральних продуктів до 2016 року дещо знизиться.

В імпорті збережеться тенденція поступового зниження частки продовольства, текстилю, металів, та хімічної продукції при збільшенні частки машин, обладнання та транспортних засобів.

Висновки до розділу 2

1.Вже кілька років розвиток деяких підгалузей машинобудування в країнах світу є державною економічною політикою. Відбувається активізація державної адміністративної підтримки машинобудування. Проте усунення основних проблем розвитку могло б підвищити його експортний потенціал і знизити залежність від імпорту, а через швидко зростаючий внутрішній попит на машинобудівну продукцію підприємствам доцільно орієнтуватися на внутрішній ринок.

2.На фоні світового машинобудування, машинобудівна галузь України перебуває у складному фінансовому становищі. Кількість збиткових підприємств зростає з кожним роком. Відбувається погіршення експортно-імпортних відносин. Однак машинобудівний комплекс України має значний інноваційний потенціал, що дає велику надію на відродження галузі.

3.Заходи митно-тарифної політики повинні бути націлені на вирішення завдань модернізації та підвищення конкурентоспроможності українських галузей промисловості та сільськогосподарського виробництва, які в перспективі могли б сформувати експортний потенціал економіки (нанотехнології, ядерна енергетика, машинобудування та мікро-та оптоелектроніка електроніка, медична техніка та фармацевтика та інші), а також служити цілям забезпечення продовольчої безпеки країни

РОЗДІЛ 3

ФОРМУВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ УКРАЇНИ ПРИ ВИХОДІ НА МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ

3.1. Моделювання експортних потоків продукції машинобудування України

У 2008-2009 роках випуск машинобудівної продукції різко скоротився внаслідок кризи. З 2010 року відзначається посткризовий зростання випуску виробів, зайнятості та продуктивності праці в галузі.

Для довгострокового розвитку галузі необхідно враховувати тренди, існуючі у світі, а також і те, як вони вплинуть на розвиток бізнесу в Україні. Основні світові тренди - це збільшення частки країн у світовій економіці, урбанізація, підвищена увага до екології, зростання соціальної відповідальності корпорацій, підвищення вимог до рівня кваліфікації кадрів, зростання глобалізації економіки

Перспективам подальшого зростання галузі загрожують зросла імпортозалежність і низька конкурентоспроможність на ринку. Машинобудування регіону сильно залежить від зарубіжних поставок комплектуючих і продукції верстатобудування.

Для формування перспектив та проведення певних заходів щодо розвитку у цій сфері дуже важливо визначити конкретне значення досліджуваних параметрів з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків, що можливо на підставі використання математичної статистики й економіко-математичного моделювання, зокрема кореляційно-регресійних моделей.

Всі фактори використані в моделі взяті у динаміці за період 2002-2011рр. Усі дані взяті з сайту Державного комітету статистики України.

Таблиця 3.1

Вихідні дані для кореляційно-регресійного аналізу щодо оцінювання впливу факторів розвитку продукції машинобудування*

Показники	Експорт, млн дол США	Кількість інноваційних підприємств	Інвестиції, млн дол США	Середньозважена ставка імпортного мита
Роки	Y	Х₁	Х₂	Х₃
	3329,073		473,2	3,9
	5066,504		603,4	3,9
	4474,841		657,2
	5399,209		759,4
	8258,867		966,6
	10625,32		1071,7
	6586,098		1075,5	4,1
	8900,442			4,1
	11563,99		1177,6	4,1
	12844,53		1114,2	4,1

*складено автором на підставі даних [49,91,99]

Перш ніж побудувати многофакторну кореляційно-регресійну модель проведемо парний кореляційно-регресійний аналіз з метою дослідження ізольованого впливу кожного з вище зазначених факторів на результативну ознаку.

Для визначення форми та напрямку зв’язку використаємо графічний метод, тобто побудуємо кореляційне поле, що відображатиме залежність між результативною ознакою та кожною з факторних та дозволить зробити висновки про наявність зв’язку та його форму.

Ці три фактори мають зв'язок який описується показниковою функцією. Це такі фактори як: Кількість інноваційних підприємств; Прямі інвестиції у машинобудувальну галузь; середньозважена ставка імпортного мита.

Використаємо наведені дані для виявлення взаємозв’язку між експортом та кількістю інноваційних підприємств України за допомогою кореляційного аналізу та визначимо, як зміна одного показника впливає на велечину іншого (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Розрахункові дані між експортом та кількістю інноваційних підприємств*

Рік	Y	Х₁	\| x –¯х \|	\| y –¯y \|	\| x –¯x \|* \| y –¯y \|	(x –¯x)²	(y –¯y)²
	3329,073		4375,814	127,2	556603,5917	19147751,66	16179,84
	5066,504		2638,383	112,2	296026,6175	6961066,965	12588,84
	4474,841		3230,046	93,2	301040,3245	10433199,75	8686,24
	5399,209		2305,678	50,2	115745,0557	5316152,884	2520,04
	8258,867		553,979	24,2	13406,30632	306893,3972	585,64
	10625,32		2920,432	55,8	162960,1391	8528926,571	3113,64
	6586,098		1118,789	45,8	51240,55452	1251689,722	2097,64
	8900,442		1195,554	95,8	114534,1307	1429350,802	9177,64
	11563,99		3859,102	101,8	392856,6447	14892672,88	10363,24
	12844,53		5139,642	107,8	554053,4723	26415926,06	11620,84
Сума	77048,874		27337,42		2558466,837	94683630,68	76933,6

*складено та розраховано автором

Примітки:

1. X₁ – кількість інноваційних підприємств (шт.)

2. Y – обсяг експорту (млн долСША)

Розрахуємо вибірковий коефіцієнт кореляції за наступною формулою

Коефіцієнт кореляції дорівнюватиме:

R = 0,9112.

Коефіцієнт кореляції знаходиться в інтервалі 0 ≤ r ≤ 1. Це означає, що між величинами Х₁(кількість інноваційних підприємств) і Y(експорт) існує прямий кореляційний зв'язок. Коефіцієнт має дуже високе значення, отже, зв'язок між цими двома показниками сильний. Тобто, якщо зростає кількість інноваційних підприємств, то експорт збільшується.

ис. 3.1 Кореляціїне поле, залежності експорту від інновацій.

*складено та розраховано автором

Використаємо наведені дані для виявлення взаємозв’язку між експортом та прямими іноземними інвестиціями в машинобудівельну галузь України за допомогою кореляційного аналізу та визначимо, як зміна одного показника впливає на велечину іншого (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

Розрахункові дані між експортом та кількістю прямих іноземних інвестицяій*

Рік	Y	Х₂	\| x –¯х \|	\| y –¯y \|	\| x –¯x \|* \| y –¯y \|	(x –¯x)²	(y –¯y)²
	3329,073	473,2	4375,8144	431,16	1886676,137	19147751,66	185898,94
	5066,504	603,2	2638,3834	301,16	794575,5447	6961066,965	90697,34
	4474,841	657,2	3230,0464	247,16	798338,2682	10433199,75	61088,06
	5399,209	759,4	2305,6784	144,96	334231,1409	5316152,884	21013,40
	8258,867	966,6	553,9796	62,24	34479,6903	306893,3972	3873,81
	10625,32	1071,7	2920,4326	167,34	488705,1913	8528926,571	28002,67
	6586,098	1075,5	1118,7894	171,14	191469,6179	1251689,722	29288,89
	8900,442		1195,5546	240,64	287698,2589	1429350,802	57907,60
	11563,99	1177,6	3859,1026	273,24	1054461,194	14892672,88	74660,09
	12844,53	1114,2	5139,6426	209,84	1078502,603	26415926,06	44032,82
Сума	77048,874	9043,6	27337,424	2248,88	6949137,647	94683630,68	596463,61

*складено та розраховано автором

Примітки:

1. Х₂ - прямі іноземні інвестиції (млн дол США)

2. Y – обсяг експорту (млн дол США)

Розрахуємо вибірковий коефіцієнт кореляції за формулою (1.6).

Коефіцієнт кореляції дорівнюватиме:

R = 0,9247.

Коефіцієнт кореляції знаходиться в інтервалі 0 ≤ r ≤ 1. Це означає, що між величинами Х₂(прямі іноземні інвестиції) і Y(експорт) існує прямий кореляційний зв'язок. Коефіцієнт має дуже високе значення, отже, зв'язок між цими двома показниками сильний. Тобто, якщо зростає кількість іноземних інвестицій, то експорт збільшується.

Рис. 3.2 Кореляційне поле залежності експорту від іноземних інвестицій

*складено та розраховано автором

Використаємо наведені дані для виявлення взаємозв’язку між експортом та середньозваженою ставкою імпортного мита України за допомогою кореляційного аналізу та визначимо, як зміна одного показника впливають на величину іншого (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Розрахункові дані між експортом та середньозваженою ставкою імпортного мита*

Год	Y	Х₃	\| x –¯х \|	\| y –¯y \|	\|x –¯x \|* \|y –¯y \|	(x –¯x)²	(y –¯y)²
	3329,073	3,9	4375,8144	0,12	525,09772	19147751,66	0,0144
	5066,504	3,9	2638,3834	0,12	316,60600	6961066,965	0,0144
	4474,841		3230,0464	0,02	64,60092	10433199,75	0,0004
	5399,209		2305,6784	0,02	46,11356	5316152,884	0,0004
	8258,867		553,9796	0,02	11,07959	306893,3972	0,0004
	10625,32		2920,4326	0,02	58,40865	8528926,571	0,0004
	6586,098	4,1	1118,7894	0,08	89,50315	1251689,722	0,0064
	8900,442	4,1	1195,5546	0,08	95,64436	1429350,802	0,0064
	11563,99	4,1	3859,1026	0,08	308,72820	14892672,88	0,0064
	12844,53	4,1	5139,6426	0,08	411,17140	26415926,06	0,0064
Сума	77048,874	40,2	27337,424	0,64	1926,9536	94683630,68	0,056

*складено та розраховано автором

Примітки:

1. Х₃ - прямі іноземні інвестиції (млн дол США)

2. Y – обсяг експорту (млн дол США)

Коефіцієнт кореляції дорівнюватиме: R = 0,8368.

Коефіцієнт кореляції знаходиться в інтервалі 0 ≤ r ≤ 1. Це означає, що між величинами Х₃(середньозваженою ставкою імпортного мита)і Y(експорт) існує прямий кореляційний зв'язок. Коефіцієнт має дуже високе значення, отже, зв'язок між цими двома показниками сильний. Тобто, якщо зростає ставка імпортного мита, то експорт збільшується.

Рис 3.3 Кореляційне поле залежності експорту від середньозваженої митної ставки

*складено та розраховано автором

Вибір рівняння регресії, що найбільш точно описує зв’язок між ознаками, що досліджуються, здійснювався за таким співвідношенням формальних критеріїв апроксимації: мінімальна сума квадратів відхилень, максимальний критерій Фішера та мінімальна відносна помилка апроксимації. (табл., 3.5)

Таблиця 3.5

Рівняння регресії, що описують залежність між значеннями та досліджуваними факторами*

Фактори парних рівнянь	Рівняння регресії
Х1 – кількість інноваційних підприємств.	y = 0,8386x^0,6619
Х2 – прямі іноземні інвестиції	y = -1E-05x² + 0,2574x - 277,49
Х3 – середньозважена ставка імпортного мита	y = 3,019x^0,0323

*складено та розраховано автором

На наступному етапі був проведений многофакторний кореляційно-регресійний аналіз. Для цього спочатку була побудована кореляційна матриця з метою встановлення факту наявності чи відсутності колінеарності між факторними ознаками (табл. 3.5).

Таблиця 3.6

Розрахункові данні за кореляційною матрицею*

	Y	X₁	X₂	X₃
Y
X₁	0,75981551
X₂	0,83552505	0,958020078
X₃	0,59847394	0,898427219	0,842549572

*складено та розраховано автором

На основі аналізу матриці парних коефіцієнтів кореляції можна ще раз зробити висновок про те, що істотний ступень зв’язку між результативною ознакою та факторами х1, х2, х3.

Отже між досліджуваними ознаками має місце коллінеарна залежність. Тобто якщо включити до моделі усі ці фактори, то їх сукупний вплив на варіацію результативної ознаки буде завищеним.

Для того, щоб усунути коллінеарність взаємозалежних факторів, необхідно виключити з моделі той з них, що в меншій степені пов’язаний з результативною ознакою, а саме виключити фактор х3.

Виходячи з цього отримаємо наступну скореговану кореляційну матрицю з урахуванням фактору часу. Окрім того, оскільки всі досліджувані знаки задані рядами динаміки, то для того, щоб уникнути автокореляції, необхідно включити до моделі фактор часу (t).

Таблиця 3.7

Скорегована кореляційна матриця*

	Y	X₁	X₂	t
Y
X₁	0,814150652
X₂	0,873762655	0,96151476
t	0,900502542	0,95377126	0,946714678

*складено та розраховано автором

Враховуючи виконані проміжні розрахунки, отримаємо оцінки параметрів моделі:

Таблиця 3.8

Коефіцієнти для досліджуваних факторів*

Показники	Коєфіцієнти
Y	203,3732742
X₁	15,08249441
X ₂	0,182107436
t	499,7681279

*складено та розраховано автором

В результаті отримаємо наступну многофакторну лінійну модель:

Y = 203,3733+15,08249Х₁+0,182107Х₂+499,7681t

Множинний коефіцієнт кореляції:

R = 0,9053564;

Коефіцієнт детермінації:

R = 0,8196703;

Скоригований коефіцієнт детермінації:

= 0,7295054;

Фактичне значення F-критерію Фішера:

F= 9,09.

Отримане розрахункове значення критерію Фішера перевищує його критичне значення 4.76, це означає, що з імовірністю 95% можна стверджувати про статистичну істотність отриманого рівняння регресії.

Таким чином при збільшенні обсягів прямих іноземних інвестицій на 1 млн грн., при фіксованих середніх значеннях решти факторів моделі індекси порівняльної переваги машинобудівельної галузі України зростуть приблизно на 0,182107, при збільшенні кількості інноваційних підприємств машинобудівельної галузі при фіксованих середніх значеннях решти факторів моделі індекси порівняльної переваги зростуть на 15,0824.

Отже, найбільш вагомими внутрішніми факторами, що впливають на порівняльну перевагу та в цілому на пріоритети машинобудівельної галузі України на основі проведеного аналізу можна вважати обсяги прямих іноземних інвестицій в та кількість інноваційних підприємств.

Тобто дослідження показали, що збільшення порівняльних переваг на світовому рівні української продукції машинобудівельної галузі забезпечується шляхом формування сприятливого інвестиційного клімату, який дає змогу посилити зовнішні фінансові вкладення та у свою чергу збільшити обсяги виробництва, що важливіше, інновацій.

Джерелами фінансування підприємств машинобудівельної галузі є власні кошти, але цього недостатньо для підтримання економічного розвитку та стійкості діяльності підприємств машинобудування. Внаслідок цього, необхідно залучити інш