ати аналіз змісту програм занять з трудового навчання по розділах і класах.

Програма трудового навчання початкових класів включає розділ "Сільськогосподарська праця". Побудова програми цього розділу обумовлена сезонним ритмом сільськогосподарської праці подається в. трьох варіантах - для сільських та міських шкіл. Для кожного з початкових класів містяться однакові розділи: "Вирощування рослин", "Вирощування молодняку сільськогосподарських тварин", "Механізація виробничих процесів у сільському господарстві". Вони також мають єдину структуру: даний перелік практичних робіт учнів, знань, необхідних для свідомого їх виконання, названі теми дослідів з рослинами, рекомендовані об'єкти праці.

Переважне місце в програмі займають практичні роботи. Виконуючи їх, учні оволодівають трудовими вміннями. Це значить, Що вони засвоюють знання про процес праці і набувають здатність здійснювати цей процес, тобто виконувати ці дії, постійно контролюючи їх правильність.

В зміст курсу "Сільськогосподарська праця" в початкових класах входять переважно знання та вміння, пов'язані з вирощуванням рослин, їх формування покликано забезпечити основу для більш свідомої і активної участі молодших школярів в суспільнокорисній сільськогосподарській праці достатню теоретичну і практичну підготовку до засвоєння в наступних класах програми трудового навчання, ботаніки, зоології, більш ефективне сприймання і загальний розвиток порівнюючи з дошкільним періодом.

Основним предметом сільськогосподарської праці учні, молодших класів є живі рослини на різних етапах їх життя, у відповідності з програмою це повинні бути представники трьох груп культур: овочевих, декоративних, плодово-ягідних. Спільна особливість цих і інших зелених рослин полягає в тому, що для збереження і продовження життєдіяльності їм із зовнішнього середовища одночасно надходить тепло, світло, повітря, вода, пожива.

Усвідомлення учнями спільних властивостей рослин грунту, добрива, посіву і висадження дозволяє підвести дітей до висновку про ознаки процесу рослинницької праці: річна циклічність робіт по вирощуванню рослин; неперервність праці в межах вегетативного періоду; спільної дії по вирощуванню будь-якого виду рослин.

Основним результатом сільськогосподарської праці молодших школярів є вирощування рослин. Окремі його частини, іноді цілі рослини, визначаються як урожай - кінцевий продукт праці. Урожай як кінцевий продукт праці відрізняється від результатів технічної праці тим, що він живий, що в більшості випадків хоча б частина його є наступним циклом сільськогосподарського виробництва.

Перераховані вище поняття засвоюються учнями поступово, частіш всього індуктивним шляхом. Учитель, організовуючи вивчення конкретних рослин, їх будови, біології вирощування, шляхом порівняння підводить учнів до висновку про схожість і відмінність предметів праці, дій з ними, результатів праці.

Специфічною особливістю програми художньої праці є гармонійне поєднання утилітарної і естетичної функції краси І користі, емоційного і раціонального. Саме така форма діяльності може забезпечити художньо-естетичний розвиток молодших школярів. Художньо-трудова діяльність безпосередньо пов’язана з розвитком зору, координацією рухів, мовленням і мисленням. Вона не тільки сприяє вдосконаленню цих якостей, а й допомагає учням засвоїти, через образи, композиційну довершеність явиш І предметів навколишнього світу і таким чином впорядковувати і аналізувати та інтегрувати розрізнені знання. Художня праця - це художньо-пізнавальна діяльність. Вона пов’язана з іншими навчальними предметами спільними темами. Завдяки використанню ігрових ситуацій художня праця допоможе учням позбавитись негативних переживань за результати своєї роботи, пробудити віру У власні сили.

Художня праця – це інтегрована діяльність молодших школярів, її метою є створення не лише матеріальних, а й духовних цінностей зображувальними, конструктивними і декоративними засобами. В програмі інтегрованого курсу домінуючою є конструктивна форма художнього мислення, яка забезпечує розвиток якостей, необхідних для формування просторових уявлень учнів. У процесі їхньої художньо-конструктивної діяльності активізуються і зображувальне і декоративне художнє мислення.

Змістом програми художньої праці є - пізнавальна, виховна, розвиваючи цінність навчального матеріалу; адекватність змісту курсу "Художня праця" віковим особливостям учнів молодших класів; можливість реалізації принципів наступності і перспективності в межах курсу і його зв’язки з іншими предметами; емоційний потенціал, який забезпечує повноцінний художньо-естетичний розвиток учнів; поєднання у навчальному матеріалі традиційних і сучасних художніх загальнонаціональних і регіональних видів діяльності.

Програмою для І класу передбачено навчити дітей бачити красу праці, цілісно сприймати художні зразки, композиційну рівновагу форм. Без уміння бачити і передавати у виробах композиційну рівновагу учні не зможуть збагнути, яким чином фізично нерухомі зображення на предметах завдяки певному розташуванню на площині стають динамічними. Вчитель повинен враховувати дію закону сентизивного розвитку учнів і свідомо використовувати схильність першокласників до художньої праці.

Учні 2-3 класу навчаються усвідомлювати вже не композиційну рівновагу форм, а композиційну динаміку їх. Такі композиції відповідають пізнавальним інтересам дітей цього віку.

Учнів 4 класу цікавить не лише процес та кінцевий результат праці, а й різні види художньої с-5робки матеріалів. Вони прагнуть до вдосконалення спеціальних умінь і навичок, до використання улюблених матеріалів та інструментів, виявляють інтерес до поглиблення і розширення знань з тих чи інших напрямків праці.

У програмі відображено регіональні особливості шкіл. Для шкіл, розміщених у великих промислових районах України, домінуючими можуть бути теми з художнього конструювання. В областях, де традиційно розвинені народні промисли, основним напрямком художньої праці стає декоративно-прикладне мистецтво. В сільських районах України більше уваги можна приділити заняттям з флористики, аранжування рослин, художнього оздоблення побуту.

Програмою "Художня праця" передбачено такі види діяльності: художньо-побутова праця (з урахуванням традиційних народних свят); господарська діяльність (з елементами календарно-обрядові поезії); аранжування рослин; зображення на площині (з елементами мультиплікації, художнього проектування); художньо-трудова діяльність (конструювання, моделювання, макетування різних матеріалів); сприймання мистецтва і об’єктів навколишнього середовища; декоративно-прикладне мистецтво.