ивчити завдання і основні розділи змісту занять з учнями початкових класів.

Кожний школяр повинен отримати трудове загартування, яке, як би не склалась його подальша доля, знадобиться йому в будь-якій сфері діяльності. Метою трудового навчання і виховання учнів повинно бути прищеплення любові до праці, поваги до людей праці; ознайомлення учнів з основами сучасного промислового, сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування; формування у них в процесі навчання і суспільне корисної праці трудових навичок і умінь; початкове ознайомлення з робітничими професіями.

Постановка вказаної загальної мети трудової підготовки школярів обумовлена, перш за все, тим, що серед різних видів діяльності людини провідне місце займає процес, який служить могутнім засобом розвитку всіх сил і здібностей (духовних, моральних, фізичних) людини.

Загальна мета трудової підготовки школярів конкретизується стосовно до її складових частин постановкою відповідних завдань. Завдання (як і мета) трудової підготовки учнів широкі: вони вказують на єдність виховної, розвиваючої, політехнічної, практичної і профорієнтаційної спрямованості.

Виховні завдання трудового навчання полягають у:

вироблені свідомого відношення учнів до навчання, громадянського становлення, морального та інтелектуального розвитку особистості; - виховання працелюбства, потреби в праці, громадської активності, поваги до людини праці; - розвитку творчих здібностей учнів в процесі залучення їх до технічної творчої діяльності і сільськогосподарського дослідництва.

У відповідності з цими завданнями трудову підготовку школярів, починаючи з першого класу, здійснюють так, щоб вони всі проникнулись думкою про працю як обов'язок кожного громадянина У каїни, свідомістю того, що праця - перша життєва потреба людини.

Розвиваючи, політехнічні і практичні завдання трудового навчання характеризують специфіку предмету "Трудове навчання" в початкових класах. Вивчення цього предмету повинно дати учням загальнотрудові знання про предмети і засоби праці, озброїти уміннями і навичками. В дану групу входять такі завдання:

- формування елементарних трудових навичок та умінь, технічних, технологічних та конструкторських знань;

- розширення політехнічного кругозору учнів, ознайомлення їх з основами сучасного виробництва;

- початкове ознайомлення з масовими робітничими професіями, формування інтересів до нових видів праці;

- підготовка учнів до виконання посильних видів праці вдома, в сім’ї

Широта і багатоплановість мети і завдань трудової підготовки учнів обумовлює необхідність використання різних шляхів її здійснення. Серед них особливо виділяються: викладання основ наук, предмету "Трудове навчання", суспільне корисна праця учнів, продуктивна праця.

1.Аналіз програми трудового навчання в початкових класах.

Принципи визначення змісту трудового навчання. Структура програми.

2.Зміст сільськогосподарської праці.

3.Зміст інтегрованого курсу "Художня праця" в початкових класах.

4.Комплекс знань і умінь учнів початкових класів.

Трудове навчання в початкових класах - це складова частина загальної системи політехнічного навчання і всієї навчально-виховної роботи, яка сприяє загальній трудовій підготовці учнів і органічному зв'язку їх розумової та фізичної праці.

Однією з важливих проблем трудового навчання є визначення змісту навчального матеріалу як вцілому з предмету, так і для окремих класів, відповідно до віку і підготовки учнів, їх трудового досвіду та теоретичних знань.

Із змісту програми випливають такі завдання: ознайомлення учнів з властивостями матеріалів і застосуванням їх у народному господарстві; ознайомлення з, інструментами, приладами, пристроями та обладнанням робочої кімнати; вироблення вмінь та навичок працювати з ними з дотриманням технічних та гігієнічних вимог, правил безпечної праці; ознайомлення з конструктором та його деталями з матеріалами та обладнанням для занять з початкових елементів електротехніки; вироблення в учнів графічних навичок - креслити прості технічні рисунки і виготовляти за ними вироби; ознайомлення учнів з виробництвом.

Усі ці завдання, як визначено в програмі, розв'язуються практично, в процесі виконання трудових завдань - виготовлення виробів., навчальних посібників, іграшок, конструювання моделей.

Зміст програми побудований так, що з кожним роком навчання обсяг знань, умінь і навичок з кожного окремого виду праці ускладнюється, але забезпечується наступність, а між окремими видами праці - взаємозв'язок. Для прикладу розглянемо програму з такого виду праці, як робота з тканиною.

Для І класу програмою передбачено практичне ознайомлення з властивостями текстильних матеріалів і їх походженням, з призначенням ножиць, голки, наперстка, сантиметрової стрічки, оволодіння прийомами виконання простих з'єднувальних швів, виконання робіт з гачком при виготовленні в'язаних виробів.

В ІІ класі ознайомлюються з шиттям виробів прямокутної форми; розмічанням виробів за кресленнями, з використанням шаблонів і за допомогою лінійки: навчають планувати послідовність виготовлення виробів: робити розрахунки, визначати розміри, обчислювати кількість необхідного матеріалу, доцільно розміщати викрійки на тканині, оздоблювати вироби з тканини оздоблювальними швами.

У ІІІ класі обсяг знань, вмінь і навичок відповідно розширюються: учні ознайомлюються з правилами побудови креслень швейного виробу складної конфігурації; виготовлення викрійок деталей виробу і розкроюванням швейного виробу; з бідовою безчовникової швейної машини і утворенням петельного шва; набувають навички підготовки швейної машини до роботи; виконанням машинних швів, художнім оформленням виробів.

Така сама ж наступність забезпечується в роботі з іншими матеріалами: папером і картоном, пластиліном, фольгою і дротом, фанерою і природними матеріалами.

Визначений програмою взаємозв'язок між окремими видами праці полягає в тому, що у виготовленні виробів з різних матеріалів повторюються інструменти, прийоми роботи з ними, способи обробки матеріалів, виконання операції, послідовність технологічного процесу. Такий взаємозв'язок між окремими видами праці сприяє розширенню загального і політехнічного кругозору учнів, забезпечує їх трудову підготовку та всебічний гармонійний розвиток.