ТЕМА. Порядок розслідування професійних захворювань та оформлення документації.

Практична робота №4

Мета: вивчити організацію і порядок розслідування професійних захворювань; розрахувати відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків на підприємстві.

Література: 6, с. 26–37; 8, с. 92–119; 14, с. 3–14.

Методичне та матеріальне забезпечення

1. 1. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112.

2. 2. Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових обов’язків. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472.

3. 3. Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхуван­ня від нещасних випадків на виробництві та професійного захворю­вання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р.

4. Додаток 13,5 (КАРТА ОБЛІКУ професійного захворювання (отруєння), ПРОЦЕДУРА встановлення зв'язку захворювання з умовами праці)

Питання для допуску до роботи

1. Що розуміють під професійним захворюванням?

2. Хто визначає професійний характер захворювання?

3. Якіпрофесійні захворювання підлягають розслідуванню?

4. Хто встановлює діагноз і зв'язок захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу?

 

5. Мета розслідування професійних захворювань?

6. Який порядок розслідування професійних захворювань?

7. Який склад комісії з розслідування професійних захворювань?

8. Протягом якого часу спеціалізований лікувально-профілактичний заклад надсилає повідомлення за формою П-3 роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до захворювання, установі державної санітарно - епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.

9. Протягом якого часу власник, отримавши повідомлення, організовує роботу комісії з розслідування професійного захворювання.

10. Який документ складається при розслідуванні професійних захворювань?

11. Скільки примірників акту форми П-4 складається при розслідуванні професійних захворювання, в який термін і хто затверджує акт П-4?

12. Скільки примірників акту форми Н-5 складається при розслідуванні нещасного випадку?

13. Який документ складається на підставі цього акта.?

14. Що зобов’язаний зробити роботодавець у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання?

Методичні рекомендації

 

За роки становлення України як самостійної, незалежної держави, у період соціально-демографічних і економічних перетворень появи нових форм власності і розвитку ринкової економіки, змін в медичному, в тому числі профілактичному обслуговуванні трудящих, професійна захворюваність, як інтегральний показник впливу умов праці, займає суттєве місце в політиці держави щодо збереження здоров’я працюючих.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я 40-50 % населення планети піддається ризику для здоров'я на роботі, зв'язаному з впливом фізичних, хімічних, біологічних, психічних, економічних та інших факторів, які часто супроводжуються психоемоційним навантаженням. У світі щорічно реєструються мільйони нових випадків профзахворювань у зв'язку з різними видами професійного впливу.

Аналіз стану проблеми показав, що в різних країнах система виявлення і реєстрації професійних захворювань істотно розрізняється, що, насамперед, пов'язано з типами системи охорони здоров’я, особливостями реєстрації та обліку профзахворювань, методичних підходів до їхнього вивчення, переліком професійних захворювань тощо. Усе це відображується на статистичних показниках профзахворюваності. Приведені в літературі дані щодо професійної захворюваності в різних країнах можуть використовуватись в якості ориєнтиру для її аналізу і свідчать про особливості підходу до вивчення і висвітлення цієї проблеми по регіонах і країнах у цілому.

Ретроспективний аналіз професійної захворюваності в Україні [Єршова М.О. та співавт., 1999; Кундієв Ю.І. та співавт., 2007; Нагорна А.М та співавт., 2008] показав, що в минулі десятиліття загальна динаміка її характеризувалася наявністю періодів стабілізації і зниження кількості випадків у 70-80-і роки кількість зареєстрованих профзахворювань яких в останні роки не виявлено жодного випадку.

Все перелічене вище свідчить про відсутність комплексних досліджень стосовно вирішення гігієнічної проблеми медицини праці щодо виявлення, реєстрації та обліку професійної захворюваності в країні, спрямованих на визначення закономірностей формування професійної захворюваності та необхідності розробки рекомендацій щодо підвищення якості медичного обслуговування працюючих. Це визначає актуальність і необхідність проведення даної роботи.

Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним навантаженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів. Перелік професійних хвороб затверджує Кабінет Міністрів України. Зв’язок профзахворювання з умовами праці визначається на основі клінічних даних і санітарно - гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санітарно - епідеміологічною службою за участю представників підприємства (спеціалістів), первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.

 

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці,
якщо хворий не є членом профспілки.

Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 13.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка
обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на
запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) лікарні.

Порядок складення та вимоги до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці затверджується МОЗ.

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначено процедурою встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з
додатком 13, на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим.

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

До такого закладу направляється для встановлення діагнозу також хворий, який проходив обстеження в іншому науково-дослідному інституті медичного профілю. Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівників за відповідним направленням. Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічних професійних захворювань, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, покладається на керівників цих
закладів.
Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та затверджується МОЗ.

 

 

У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до інституту медицини праці Академії медичних наук. У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням цього спеціалізованого закладу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

 

Після встановлення діагнозу протягом 3-х діб спеціалізований лікувально-профілактичний заклад надсилає повідомлення за формою П-3 роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до захворювання, установі державної санітарно - епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.

 

Власник, отримавши повідомлення, протягом 10 робочих днів організовує роботу комісії з розслідування професійного захворювання. До складу комісії входить представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), представники лікувально-профілактичної установи, підприємства, профспілкової організації або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки. Комісія проводить розслідування випадку професійного захворювання. Власник зобов’язаний надавати допомогу в роботі комісії і забезпечувати якісне і своєчасне розслідування та підготовку необхідних матеріалів.

 

Комісія дає гігієнічну оцінку умовам праці хворого, складає акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, в якому пропонуються заходи з нормалізації умов праці, а також зазначаються особи, які не виконали відповідних вимог законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

 

Акт за формою П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району). Він складається у 6 примірниках протягом 3-х діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та первинній організації профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі, якщо потерпілий не є членом профспілки.

 

Примірник акта форми П-4 надсилається також установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів. На підставі цього акта складається карта форми П-5, яка зберігається протягом 45 років у цій установі та МОЗ.

 

Примірник акта разом з іншими матеріалами розслідування залишається на підприємстві та зберігається 45 років.

 

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням й у письмовій формі інформувати установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, про їх виконання.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться в журналі на підприємстві, у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі актів форми П-4, у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної карти амбулаторного хворого, діагнозу хвороби, встановленого під час обстежень у стаціонарі.

 

У разі виявлення кількох професійних захворювань потерпілий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів. До цього журналу також вносяться дані про працездатність кожного потерпілого, в якого виявлено професійне захворювання.

 

Контроль за своєчасністю й об’єктивністю розслідування причин професійних захворювань, документальним оформленням, виконанням запропонованих заходів комісією здійснюють установи санітарно - епідеміологічної служби, робочі органи виконавчої дирекції фонду соціального страхування, профспілки та уповноважені найманими працівниками особи відповідно до їх компетенції.

Зміст роботи

 

1. Самостійне вивчення літературних джерел за темою «Професійні захворювання».

2. Виконання індивідуального завдання.

3. Скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт форми П-4) згідно з додатком 15, у якому відобразити заходи щодо запобігання
розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення.

 

4. Захист результатів практичної роботи