Підготуватися до написання МКР!!!

Практичне заняття № 7

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Уточнюйте значення слів —

і ви врятуєте світ від безлічі непорозумінь.

Декарт

1. Загальні питання лексикології.

2. Однозначні слова. Терміни. Багатозначні слова.

3. Пряме і переносне значення слів. Метафора. Метонімія. Синекдоха.

4. Зміни в лексичному значенні слова (розширення, звуження, зсув).

5. Лексична синонімія, антонімія й омонімія в українській мові.

6. Лексика з погляду активності вживання:

а) активна (загальновживана і термінологічна);

б) пасивна (застарілі слова і неологізми).

7. Лексика з погляду походження:

а) споконвічно українська;

б) запозичена (зі слов’янських мов, з неслов’янських мов).

8. Стилістична диференціація лексики:

а) лексика, співвідносна з певним стилем (стилістично нейтральна і стилістично маркована);

б) лексика за емоційним забарвленням (емоційно нейтральна і емоційно забарвлена);

в) лексика за літературним уживанням (літературного вжитку, нелітературного вжитку).

 

Підготуватися до написання МКР!!!

 

Завдання 1. У поданих реченнях підкресліть метафори, з’ясуйте різновид метафоричного вживання слів.

1. Інакше гнуться лози і журяться тумани. 2. Мовчать одвіку гори зовсім не так, як ми. 3. Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки, що води їх сміються від сонця і вітрів. 4. Співає стежка на город. 5. Гарбуз під парасольками про сонце думає. 6. Соняшники горять... (із творів П. Тичини). 7. Зелена піна лісу молодого дрімотно плеще, як на морі шум. 8. Червоних маків розгорівся ряд після дощу, ласкавого й рясного. 9. Уже весна відсвяткувала свої вишневі весілля… 10. Літо останній справляє бенкет!.. 11. День осінній… вітер віє, і красуня Сонце змерзло… 12. Не спалось квітам у тумані ночі… 13. У полі кипіла робота, сивіли воли на ріллі, – а ввечері тиха дрімота безмовно плила по землі (із творів М. Рильського).

Завдання 2. У наведених реченнях підкресліть слова, що засвідчують синекдоху.

1. Далеко-далеко (те знають хіба що лелеки) Розкидала доля кептарики і сіряки (Б. Олійник). 2. Клієнт завжди правий. 3. Я сьогодні на колесах. 4. У господарстві сто голів великої рогатої худоби. 5. За кордоном заробив добру копійку: на хліб з маслом вистачить. 6. Їй неважко пустити сльозу. 7. Червона Шапочка – смілива дівчинка. 8. Ноги моєї більше тут не буде. 9. Того року ходили війною на турка. 10. Зайва копійка кишені не тисне. 11. Ці руки нічого не крали. 12. Завдання розвідників – піймати язика. 13. В овочевому магазині можна придбати свіжі фрукти від виробника. 14. Магазин горілчаних виробів працює без вихідних.

Завдання 3. У наведених реченнях підкресліть слова, що засвідчують метонімію.

1. Варили борщ і затірку Чорнухи (Б. Олійник). 2. Київ веде переговори з Кремлем щодо зменшення обсягу імпортованого газу. 3. Найвищий рівень знань з історії України мають германці (студенти факультету германської філології). 4. Калиною лікують хворе горло. 5. На верхній поличці стоять Люко Дашвар, Любко Дереш, Ірен Роздобудько, Павло Вольвач, Ігор Калинець. 6. На моїй тумбочці лежить розгорнутий Данте. 7. На його штанях коліна просто горять. 8. Зелений чай знижує кров’яний тиск. 9. Він часто гортає Омара Хаяма. 10. Зал аплодував лекторові М. Луцюку стоячи. 11. Мої улюблені твори – «Борислав сміється» І. Франка та «Гомоніла Україна» Т. Шевченка. 12. О. Забужко розкупили швидко. 13. Київ веде переговори з Вашингтоном щодо надання військової допомоги. 14. Чорнобиль утікав від радіації. 15. Чорнобиль – велика трагедія усього людства.

Завдання 4. Відредагуйте подані словосполучення.

Виключно для філологів; пристрій, здібний виконувати певні дії; познайомитися з текстом; не прийшов із-за хвороби; запізнився, так як не було автобуса; бути в якості наставника; громадянська праця; провідна думка; рахую це недоцільним; мова йде про; окремі дослідники; притримуватися думки; пара хвилин., книга великого об’єму; становище економіки; чуйне відношення; план дій наступний; збірка праць (різних авторів); здатна людина; воєнна частина; вертикальне становище; міжнародне положення; підняти питання про; привести приклад; приймати ліки вчасно, зустрічаються випадки; вирішувати проблему; поїзд далекого слідування; опиратися на плече товариша; інформація знайшла своє підтвердження; підозрювані речі, вирішувати задачу; відношення до колег; матеріалом служила; детальна розповідь; нове наукове дослідження; такого роду ознаки; розповсюджувати ідеї.

Завдання 5. З поданого лексичного матеріалу випишіть відносні синоніми з урахуванням семантико-стилістичних відмінностей: 1-семантичні, 2-стилістичні, 3-семантико-стилістичні синоніми.

Критик (людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає комусь, чомусь оцінку, виявляє вади, хиби), критикан розм. (людина, схильна до дріб’язкової, упередженої критики), голобельник розм. (той, хто надто грубо критикує когось, щось); леопард (великий хижий звір родини котячих), пантера; лепеха (трав’яниста рослина з довгим мечоподібними листками й гострим запахом), татарське зілля розм., татариння розм., аєр розм.; ліжко (меблі для лежання), ліжниця заст., койка (підвісна постіль із парусини на пароплаві), тапчан, лежак (дерев’яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі); лікарня (заклад для стаціонарного лікування хворих), шпиталь заст., клініка (установа, у якій лікування поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою), госпіталь (перев. військова лікарня), лазарет (невелика військова лікарня); арештувати (піддати арештові, позбавити волі), задержати розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт), злапати розм. (вислідивши, розшукавши, піддати арештові швидко, раптово) (Словник синонімів української мови. – Т. 1.).

 

Завдання 5. Доберіть з довідки синоніми до перифраз. У разі потреби використовуйте довідку (усно).

Країна Вранішнього Сонця, однорукий бандит, поліський шовк, вічне місто, четверта влада, дах світу, легені землі, золотий ювілей, північний рис, сонячна квітка, дочка Прометея, квіти життя, столиця українського гончарства, міста-привиди, Країна Кленового Листя, українські кіборги, голубе золото, золота віхола, зоряний час, майстри веселого цеху, повітряна дзиґа, Тарасова земля, хліб тропіків, гарант Конституції, степова Еллада, лицарі сумної слави, тесть Європи, патріарх серед дерев, старший брат, господарі сталевих магістралей, джерело знань, золотий вік, колиска слов’янської писемності, Країна Тисячі Озер, мати історії, поле спортивного ґерцю, посол миру, друга енергетика, білокора красуня, місто на Дніпрових кручах, арбітр нації, Покутянський Геродот.

Довідка: гречка, ЗМІ, Опішня, гральний автомат, п’ятдесятиріччя, соняшник, льон, ліси, Рим, Памір, Леся Українка, Чорнобиль і Прип’ять, Японія, діти, газ, Україна, захисники аеропорту «Донецьк», Ярослав Мудрий, дуб, Росія, гумористи, банани, терористи, осінній листопад, смерч, президент, тріумф, Черкащина, Канада, Ю. Тимошенко, береза, Київ, вітер, суддя, стадіон, спорт, археологія, залізничники, Фінляндія, В. Стефаник, книги, період розквіту, Болгарія.

 

Завдання 6. Доберіть синоніми до поданих евфемізмів.

Людина похилого віку, особливі люди, відмивати гроші, відійшов за обрій, недостатньо вмотивований студент, дівчина легкої поведінки, піти у вічність, тваринка зі щетинкою, під дією алкоголю, пишна краса, люди з фізичними особливостями, особливі люди, несанкціонований відбір (газу), у нетверезому стані.

 

Завдання 7. Випишіть антоніми з поданих прислів’їв і приказок. З’ясуйте, до якого семантичного типу вони належать.

1.Гірко поробиш – солодко з’їси. 2. Знайшов – не скач, згубив – не плач. 3. Вчення – світ, а невчення – тьма. 4. Ні богові свічка, ні чортові кочерга. 5. Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога. 6. Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться. 7. Святий звичай: не позичай. Позичаєш чуже, а віддавати своє прийдеться. 8. М’яко стеле, та твердо спати. 9. Янгольський голосок, та чортова думка. 10. Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. 11. Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині – димом. 12. Уночі тріщить, а вдень плющить.

Завдання 8. Запишіть подані слова у дві колонки: 1 – архаїзми, 2 – історизми, 3 – реактуалізовані застарілі слова. У разі потреби використовуйте довідку.

Бранець, гусар, городовий, добродій, вельми, вой, перст, гряде, піїт, гривня, живіт, підн о с, любомудр, лексикон, марець, брань, себто, язик, зигзиця, турба, віче, позорище, роля, гувернантка, сотник, березозоль, отцевий, любл я нка, ниткоплут, пастир, базаринка, кобила, сардак, древо, учітеся, лікоть, сап’янці, ревун, узріти, вакації, велеречивий, ворожбитка, слимак, неслух’яний, лютичі, підл е ва.

Довідка: базаринка – хабар, подарунок; березозоль – квітень; брань – битва; бранець – полонений; вакації – канікули; велеречивий – красномовний; вельми – дуже; віче – народні збори; вой – воїн; ворожбитка – ворожка; городовий – у царській Росії – нижній чин міської поліції; гривня – грошова одиниця, прикраса, яку носили на шиї; гряде – прийде, йде; гувернантка – вихователька в багатих сім’ях, яку наймали для виховання й навчання дітей; гусар – у царській армії – військовий з частин легкої кінноти, що носив форму на угорський зразок; добродій – форма ввічливого звертання до дорослого чоловіка; древо – дерево; живіт – життя; зигзиця – зозуля; кобила – лава для покарання; лексикон – словник; лікоть – давньоруська одиниця вимірювання довжини; любл я нка – коханка, любка; любомудр – філолософ; лютичі – слов’янське плем’я, що жило на сході від Ельби до Одера; неслух’яний – неслухняний; марець – березень; ниткоплут – зневажл. ткач; нігде – ніде; отцевий – батьківський; пастир – пастух; перст – палець; підл е ва – підл и ва; підн о с – хабар; піїт – поет; позорище – видовище; ревун – вересень; роля – роль; сап’янці – чоботи або черевики, пошиті з сап’яну – тонкої м'якої шкіри найрізноманітніших кольорів, виготовленої із козлячих (рідше овечих, телячих) шкур; сардак – рід верхнього теплого короткого сукняного одягу; себто – тобто; слимак – послушник; сотник – на Україні в ХVІ-ХVІІІ ст. – особа, яка очолювала сотню – складову частину полку; тать – злодій; турба – турбота; узріти – побачити; учітеся – учіться; язик – мова, люде – люди.

 

Завдання 9. З’ясуйте спосіб творення поданих неологізмів.

Політикеса, землянка (селянка), ушпиталити, мундироносний, банкетка (жінка, дрібний службовець банку), містяни (жителі міста), безбджільно, зубоскреготати, утеенівець, соцмережник, хунтівець, хунтик, Лугандія, погуглити, Бандюкович, отроянднений, довгославити, стопричинно, молодоукраїнець, кіборг (захисник ДА), кастрат (прихильник Вероніки Кастро), найборщіший, надросяно, окандидатися, вороноокий, укр (українець), укроп (український опір), укропівець, скайпувати, путінець, Ялинкович, найдитячіший, офіціантити, оскароносець, підписант, оліхтарений, архібідний, очездивовано, пройдисвіт (турист), синоптикиня, кікімора (маскувальний костюм), деенерівець, волонтерити, фейсбуччина, Богема (позивний бійця ДУК «Правий сектор»), янучари.

Завдання 10. Користуючись етимологічними словниками, з’ясуйте, які з поданих слів належать до споконвічно українського лексичного фонду.

Дача, шевелюра, зеніт, знак, шланг, шлюб, шхуна, нуль, зоря, зебра, грінка, область, знамено, нонсенс, нівечити, школа, шлейф, шезлонг, шкарпетка, кінь, книга.

Завдання 11. З’ясуйте, які словотворчі засоби є визначниками наведених власне українських слів. Назвіть їх.

Гетьманиха, гетьманчик, гетьманонько, гетьманенко, гетьманич, гетьманівна, гетьманщина, гетьманувати; панисько, панище, панянка, панва, панюга, паненя, панок, куркулька, куркулиха, куркулик, куркуленко, куркулівна, куркульня, окуркулитися; господаровитий, злидарюга, наймитувати, травиченька, їстоньки.

Завдання 12. Перепишіть старослов’янізми, підкресліть характерні для них фонетичні та морфологічні ознаки.

Враг, вознесіння, сущий, нужда, приязнь, молитва, неопалимий, єдиний, ратай, страждати, болящий, превелебний, незримий, воскреснути, юродивий, глас, вождь, глава, пред’явити, юнак, мислитель, жертва, трудящий, область, древо, раб.

 

Завдання 13. Заповніть таблиці.

ЗАПОЗИЧЕННЯ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ
Мова- джерело	Час запо-зичення	Наприклад	Примітки
Старо- слов’янська
Російська
Польська

ЗАПОЗИЧЕННЯ З КЛАСИЧНИХ МОВ
Мова- джерело	Час запо-зиче-ння	Мова-посеред-ник (якщо є)	Лексичні ознаки запозичень	Фонетико-графічні та словотвірно-граматичні ознаки запозичень
Назва лексико- тематичної групи	Наприклад	Ознака	Наприклад
Грецька
Латинська
ЗАПОЗИЧЕННЯ ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ
Німецька
Французька
Англійська
Італійська

Завдання 14. Перекладіть українською мовою сталі вислови наукового стилю.

Исследователи использовали данный источник, приводить примеры, широко распространенное мнение, автор настаивает на, прежде всего предстоит решить проблему с, в противном случае, ряд источников, рассматриваемые работы, исследователи пришли к выводу, с точки зрения теории, речь идет о полном несоответствии, по имеющимся у нас сведениям, значимость выводов бесспорна, автор придерживается мнения, чисто научна проблема, исследование носит характер, встречаются случаи несовпадения, руководствуясь мыслью, отзыв о проведенном испытании, это расходится с предварительными данными.

 

Завдання 15. Визначте різновид наведених лексичних діалектизмів. Заповніть таблицю прикладами.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНИХ ДІАЛЕКТНИХ ВАРІАНТІВ
Непротиставні (етнографічні)	Протиставні
власне лексичні	лексико-семантичні	лексико-словотвірні	лексико-фонетичні	лексико-акцентуаційні

К о вганка (дерев’яна посудина для затовкування сала); табатирка (табакерка), оселя (селище, поселення), з а мір (зам і р), комариця (комар), тремб і та (духовий музичний інструмент), конопляник (горобець), лелечич (лелека), кив а ч, к и вень (липень), ґр а жда (рублена будівля, де вівці стоять у непогоду), малолічний (нечисленний), кметиня ( селянка), лебедин (лебідь), л е да - що (лед а що), живосрібло (ртуть), заметушня (метушня), тиш а к (гарна тиха погода), замістя (передмістя), жас (жах), збан (дзбан), крів (кров), о знака (озн а ка), н а діл (над і л), врода (урожай); звір (яр), баранець (середина кавуна), керниця (криниця), зимівн и к (зим і вник), дівка (дочка), к о шниця (повітка для зберігання качанів кукурудзи).