Засоби підвищення прохідності і безпеки руху в горах

Класифікація засобів підвищення прохідності автомобільної техніки

Засоби підвищення прохідності — це пристосування, що забезпечують збільшення зчеплення ведучих коліс з ґрунтом, зниження питомого тиску коліс на ґрунт, а також само витаскування застряглих автомобілів.

До засобів підвищення прохідності автомобілів відносяться:

- сукупність спеціальних систем і пристроїв, що входять у конструкцію автомобілів;

- шанцевий інструмент і пристосування, якими укомплектовуються автомобілі по встановлених нормах, а також пристосування виготовляються силами військових частин і підрозділів;

- пристрої на шляхах руху, призначені для збільшення прохідності автомобілів на місцевості.

По пристрої і принципу дії засоби підвищення прохідності поділяються на наступні групи:

- пристосування і пристрої, що забезпечують збільшення зачеплення ведучих коліс автомобіля з ґрунтом (спеціальні шини міжколіснї і міжосьові що блокуються і самоблокуються диференціали, ланцюги противосковзання, противобуксировочні колодки і браслети, клини),

- засоби, що забезпечують зменшення питомого тиску коліс автомобіля на ґрунт (спеціальні шини і системи регулювання тиску повітря в шинах,доріжки з лозин, фашини, мости, шиткиз жердин, металеві сітки, колісні містки і бруси),

- пристрої і пристосування для витаскування і самови-таскивання застряглих автомобілів (лебідки, лебедки-самови-таскиватели, противобуксатори, блоки, пристосування для зачеплення тросів чи лебідок самовытаскивателей, трапи й ін);

- пристосування, що забезпечують подолання штучних і природних перешкод (у тому числі і водяних перешкодах) і підвищувальні безпеку руху в горах і в умовах обмеженої видимості.

 

Засоби підвищення прохідності і безпеки руху в горах

Пристосування для забезпечення безпеки руху автомобілів на гірських дорогах повинні надійно утримувати автомобіль на підйомах, при відкоті і змушених зупинках.

Як такі пристосування найбільше часто застосовуються колодки, гірська рейка, сошники.

Колодки (мал.1) забезпечують надійну стоянку автомобіля чи автопоїзда на підйомі чи спуску і запобігають мимовільний відкіт автомобіля чи автопоїзда назад під час змушених зупинок на підйомі.

У комплект для одного автомобіля входять дві, а для автопоїзда чотири колодки, що перевозяться в кузові автомобіля чи причепа. Перед подоланням крутих підйомів і спусків колодки переносять у кабіну водія для швидкості і зручності їхнього застосування. Для утримання автомобіля на ухилах крім колодок можна застосовувати також башмаки і клини, камені й інші підручні матеріали.

Гірська рейка (мал.2) забезпечує автоматичну зупинку автомобіля (автопоїзда) при мимовільному відкоті чи назад сповзанні на підйомі, а також надійну стоянку автомобіля (автопоїзда) на підйомі.

Гірська рейка в робочому положенні утримується ланцюгами, кріпиться до кожухів півосей заднього моста так, щоб відстань між рейкою і колесом при натягнутих утримуючих ланцюгах було дорівнює 200-300 мм. Натяжними ланцюгами рейка кріпиться до косинців рами. Довжина натяжних ланцюгів повинна забезпечувати наїзд задніх коліс автомобіля на рейку, але без переїзду рейки.

При мимовільному чи відкоті використанні автомобіля назад (під час руху на підйомі) його задні колеса наїжджають на гірську рейку, що входить у зачеплення з ґрунтом, при цьому натяжні ланцюги натягаються й автомобіль зупиняється. Для забезпечення надійної стоянки автомобіля (автопоїзда) на підйомі автомобіль варто подати назад до наїзду коліс на рейку і його зупинки.

У неробочому положенні рейка на ланцюгах підвішується впритул до рамки автомобіля. Для цього утримуючі ланцюги відокремлюються від кожухів півосей заднього моста і рейка обертання навколо його осі піднімається до рами автомобіля. Натяжні ланцюги при обертанні рейки намотуються на нього в одну сторону, а утримуючі ланцюги намотуються вручну в протилежну сторону. Потім кінці ланцюгів за допомогою болтів і гайок з'єднуються з косинцями рами автомобіля.

Сповільнювачі служать для підвищення ефективності гальмування автомобіля шляхом посилення гальмового ефекту двигуна.

 

 

 

Мал.1. Колодки 1 - грунтозацэп, 2 - ручка

Мал.2. Гірська рейка

а - положення рейки при русі автомобіля на підйом, б - положення рейки при зупинці автомобіля на підйомі.

 

Застосування сповільнювача виключає витрата палива при гальмуванні двигуном і зменшує його знос.

Сповільнювач складається з двох основних механізмів; клапанного механізму відключення карбюратора (для дизельних двигунів — пристосування, що забезпечує установку рейки подачі паливного насоса в нульове положення) і механізму дискової заслінки випускної труби.

Спільна робота механізмів забезпечує засмоктування в двигун чистого повітря замість палив-повітряної суміші при мінімальному розрядженні у впускної трубі і дроселювання повітря, що випускається в атмосферу.

Управління сповільнювачем може бутимеханічним, напівавтоматичним і автоматичним.