нимание! Перед тем как печатать проверьте, правильно ли расположены статьи, удобно ли их будет вклеивать, не сьехало ли где чего.

Стаття 115

--------------------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008 (ЗУ Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

I. 21) пункт 3 частини другої статті 115 доповнити словами "або викраденої людини";

--------------------

N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009 (ЗУ Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості)

1. 1) частину другу статті 115 доповнити пунктом 14 такого змісту: "14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості";

================================================

Стаття 121

------------------

N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009 ЗУ (Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості)

2)абзац перший частини другої статті 121 викласти в такій редакції: "2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого";

Було:

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого,-

============================================

Стаття 122

----------------

N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009(ЗУ Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості)

1. 3) абзац перший частини другої статті 122 викласти в такій редакції: "2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості";

Було:Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій,

=========================================

Стаття 125

------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008(Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

I. 22) абзац другий частини другої статті 125 після слова "карається" доповнити словами "штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або";

============================================

Стаття 126

-------------

N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009 (Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової,національної чи релігійної нетерпимості)

1. 4) абзац перший частини другої статті 126 викласти в такій редакції: "2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені

групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких,

або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості";

Було: Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких

===================================

Стаття 127

-----------------

N 2322-IV (2322-15) від 12.01.2005 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи,правову допомогу, захист)

1. 2. Статтю 127 Кримінального кодексу України (2341-14) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції: "Стаття 127. Катування

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю

або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв,

мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого

або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі

отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення або

визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких

підозрюється, або залякування його або інших осіб -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівниками правоохоронних органів, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, якщо вони призвели до загибелі людини, - караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі".

Було: Стаття 127. Катування

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

------------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008

(Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

1. 23) статтю 127 викласти в такій редакції: "Стаття 127. Катування

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі

отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою

групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи

років";

---------------------

N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009 (Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості)

1. 5) частину другу статті 127 викласти в такій редакції: "2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти

років";

============================================

Стаття 129

--------------

N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009 (Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості)

1. 6) абзац перший частини другої статті 129 викласти в такій

редакції:

"2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з

мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості";

Було: 2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, -

=======================================

Стаття 136

----------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008 (Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

1. 24) абзац другий частини першої статті 136 після слова

"громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин";

==========================================

Стаття 139

--------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008 (Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

І. 25) абзац другий частини першої статті 139 після слів "до

трьох років" доповнити словами "або громадськими роботами на строк до двохсот годин";

============================================

Стаття 141

---------------

26) абзац перший частини першої статті 141 після слова

"смерть" доповнити словом "пацієнта";

============================================

Стаття 137

--------

N 2556-VI (2556-17) від 23.09.2010 (Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за неналежне виконання обов'язків стосовно охорони життя та здоров'я дітей, а також за зловживання опікунськими правами)

1. 1) у статті 137:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох

років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням

права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років або без такого";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть

неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років

або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права

обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до

трьох років або без такого";

Було:Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей

1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -

караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

===========================================

Стаття 149

------------

N 3316-IV (3316-15) від 12.01.2006 (Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми та втягнення в заняття проституцією)

І. 2. Статті 149 та 303 викласти в такій редакції: "Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини

1. Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди,

об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення,

переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою

експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану

особи, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми

років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо

неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за

попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з

використанням службового становища, або особою, від якої

потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з

насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я

потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого

насильства, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти

років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті,

вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані

з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого чи

його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або

якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до

п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. Під експлуатацією людини в цій статті слід

розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в

порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг,

рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан,

залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів

над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи,

примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність,

використання у збройних конфліктах тощо.

2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу під уразливим станом

особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними

властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який

позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії

(бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею

самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним

діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

3. Відповідальність за вербування, переміщення,

переховування, передачу або одержання малолітнього чи

неповнолітнього за цією статтею має наставати незалежно від того,

чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу чи уразливого

стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою

застосування насильства, використання службового становища, або

особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій

залежності";

Було: Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

1. Продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

============================================

Стаття 150

-----------

N 3571-VI (3571-17) від 05.07.2011 (Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо злочинів проти волі, честі та гідності особи)

1. 1) у статті 150: частину першу викласти в такій редакції:

"1. Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого

законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання

її праці -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням

волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні

посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,

вчинені організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років";

Було: 1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

=========================================

Стаття 150-1

----------------

N 894-VI (894-17) від 15.01.2009 (Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо використання дитини для жебракування)

І. 1. Кримінальний кодекс України (2341-14) (Відомості

Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) доповнити

статтею 150-1 такого змісту: "Стаття 150-1. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

1. Використання батьками або особами, які їх замінюють,

малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного

випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у

сторонніх осіб) з метою отримання прибутку -

карається обмеженням волі на строк до трьох років або

позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або

пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його

застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше

скоїла один із злочинів, передбачених статтями 150, 303, 304 цього

Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,

вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій

дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні

ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти

років".

----------------------------

N 3571-VI (3571-17) від 05.07.2011(Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо злочинів проти волі, честі та гідності особи)

1. 2) частину першу статті 150-1 викласти в такій редакції:

"1. Використання батьками або особами, які їх замінюють,

малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного

випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у

сторонніх осіб) -

карається обмеженням волі на строк до трьох років або

позбавленням волі на той самий строк".

============================================

Стаття 152

------------------

N 2295-VI (2295-17) від 01.06.2010(Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи)

1. Внести до Кримінального кодексу України такі зміни:

а) абзац другий частини четвертої статті 152 викласти в такій

редакції:

"карається позбавленням волі на строк від десяти до

п'ятнадцяти років";

Було: карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

===========================================

Стаття 153

----------------

N 2276-IV (2276-15) від 21.12.2004(Про внесення зміни до статті 153 Кримінального кодексу України)

1. Абзац перший частини третьої статті 153 Кримінального кодексу України після слова "малолітнього" доповнити словом "або".

---------------

1. б) абзац другий частини третьої статті 153 викласти в такій

редакції:

"карається позбавленням волі на строк від десяти до

п'ятнадцяти років".

Було: карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

============================================

Стаття 155

--------------

N 600-VI (600-17) від 25.09.2008 (Про внесення змін до статей 155 та 156 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розбещення неповнолітніх)

I. Внести до Кримінального кодексу України такі зміни:

1. У статті 155:

1) абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"караються обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк";

2) частину другу викласти в такій редакції:

"2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою,

опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки

щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони

спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років або без такого".

Було: Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

============================================

Стаття 156

-------------------

N 600-VI (600-17) від 25.09.2008(Про внесення змін до статей 155 та 156 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розбещення неповнолітніх)

2. У статті 156:

1) абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"караються обмеженням волі на строк до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк";

2) частину другу викласти в такій редакції:

"2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком,

матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на

яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування

про нього, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років або без такого".

Було: Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -

караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

============================================

Стаття 185

--------------

N 1449-VI (1449-17) від 04.06.2009(Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна)

1. 2) в абзаці другому частини першої статті 185 Кримінального

кодексу України слова "до п'ятдесяти" замінити словами "від п'ятдесяти до ста".

-------------------

1. 34) у статті 185:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або громадськими роботами на строк від

вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на

строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або

позбавленням волі на строк до трьох років";

абзац другий частини другої після слова "карається" доповнити

словами "арештом на строк від трьох до шести місяців або";

у пунктах 3 і 4 примітки цифри "185-191" і "189-191" замінити

відповідно цифрами "185-191, 194" і "189-191, 194";

Було:Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

П р и м і т к а. 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У статтях 185-191 цього Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

4. У статтях 185-187 та 189-191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

============================================

Стаття 186

-------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008 (Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

1. 35) абзац другий частини першої статті 186 викласти в такій редакції:

"карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від

ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на

строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або

позбавленням волі на строк до чотирьох років";

Було: карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

===========================================

Стаття 188

-----------------

36) статтю 188 виключити;

Було: Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання

1. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання -

карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

3. Ті самі дії, вчинені організованою групою або такі, що спричинили особливо тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.

П р и м і т к а. Діями, що завдали особливо тяжкі наслідки, вважаються дії, якщо вони спричинили загибель людини, перерву в забезпеченні споживачів електричною енергією та послугами зв'язку, внаслідок якої припинена діяльність промислових підприємств, порушена діяльність органів влади, державних установ, лікарських закладів, правоохоронних органів, частин пожежної охорони, збройних сил, порушено функціонування залізничного, морського, річного, повітряного, автомобільного транспорту та електротранспорту.

==========================================

Стаття 188-1

------------

N 2598-IV (2598-15) від 31.05.2005(Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення в галузі електроенергетики)

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Кримінальний кодекс України доповнити

статтями 188-1, 194-1 такого змісту:

"Стаття 188-1. Викрадення електричної або теплової енергії

шляхом її самовільного використання

1. Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її

самовільного використання без приладів обліку (якщо використання

приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження

приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями

завдано значної шкоди, -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до

двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою

групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, визнається

значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах -

якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

===========================================

Стаття 190

------------

29) абзац другий частини першої статей 168, 190 і 192 після

слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на

строк до двохсот сорока годин";

============================================

Стаття 192

----------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008 (Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

29) абзац другий частини першої статей 168, 190 і 192 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин";

============================================

Стаття 193

-----------

37) статтю 193 викласти в такій редакції:

"Стаття 193. Незаконне привласнення особою знайденого або

чужого майна, що випадково опинилося у неї

1. Незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що

випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають

особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот

сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або

арештом на строк до шести місяців";

Було:Стаття 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї

Привласнення особою знайденого або такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, а також скарбу, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

--------------------------

N 2518-VI (2518-17) від 09.09.2010(Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини)

І. 2. У Кримінальному кодексі України: 1) в абзаці другому частини першої статті 193 слова "до п'ятдесяти" замінити словами "від ста до ста п'ятдесяти";

============================================

Стаття 194

-----------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008 (Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

38) у статті 194:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста

двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк

до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або

позбавленням волі на той самий строк";

в абзаці другому частини другої слово "п'ятнадцяти" замінити

словом "десяти";

Було:абзац 2 ч 1:карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

=========================================

Стаття 194-1

----------------

1. Кримінальний кодекс України доповнити статтями 188-1, 194-1 такого змісту:

"Стаття 194-1. Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики

1. Умисне пошкодження або руйнування об'єктів

електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до

порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку

для життя людей, -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до

двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою

групою осіб, або загальнонебезпечним способом, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти

років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,

якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до

п'ятнадцяти років".

-----------------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008(Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів Українищодо гуманізації кримінальної відповідальності)

39) в абзаці другому частини першої статті 194-1 слова "позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";

=========================================

Стаття 195

------------

40) абзац другий частини першої статті 195 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин";

==========================================

Стаття 196

-----------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008 (Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності)

41) в абзаці другому частини першої статті 196 слова "до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";

============================================

Стаття 197

-------------

30) абзац другий частини першої статей 169, 174, 180, 197 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин";

============================================

Стаття 197-1

----------------

N 578-V (578-16) від 11.01.2007(Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки)

І. 2. Кримінальний кодекс України доповнити статтею 197-1 такого змісту:

"Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та

самовільне будівництво

1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано

значної шкоди її законному володільцю або власнику, -

карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою,

раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою

осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в

охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних

зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -

карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років

або позбавленням волі на строк до двох років.

3. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно

зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї

статті, -

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців,

або обмеженням волі на строк до трьох років.

4. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно

зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї

статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин

або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті, -

карається позбавленням волі на строк від одного до трьох

років.

Примітка. Відповідно до цієї статті шкода, передбачена

частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і

більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів

громадян".

=========================================

Стаття 198

-----------

N 430-IV (430-15) від 16.01.2003(Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України)

1. У Кримінальному кодексі України:

1) назву і абзац перший статті 198 викласти в такій редакції:

"Стаття 198. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом

Заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи

збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності

ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним

шляхом";

Було:Стаття 198. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом

Заздалегідь не обіцяне придбання або збут чи зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, -

Список законов

N 430-IV (430-15) від 16.01.2003

Відомості Верховної Ради України 2003, N14 від 04.04.2003, ст. 95,

Офіційний Вісник України 2003, 6 від 21.02.2003, ст. 212,

Урядовий кур'єр 2003, N24 від 07.02.2003,

Голос України 2003, N26 від 11.02.2003

II. Цей Закон набирає чинності одночасно із набранням чинності Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15).

Цей Закон набирає чинності через 90 днів з дня його опублікування. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 1, ст. 2 від 03.01.2003)

-------------------------------

N 2276-IV (2276-15) від 21.12.2004

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Відомості Верховної Ради України 2005, N6 від 11.02.2005, ст. 134,

Офіційний Вісник України 2005, 2 від 28.01.2005, ст. 64,

Урядовий кур'єр 2005, N5 від 13.01.2005,

Президентський вісник 2005, N2 від 14.01.2005,

Голос України 2005, N3 від 11.01.2005

----------------------------------

N 2322-IV (2322-15) від 12.01.2005

Відомості Верховної Ради України 2005, N 10 від 11.03.2005, ст. 187,

Офіційний Вісник України 2005, 6 від 25.02.2005, ст. 340,

Президентський вісник 2005, N13 від 04.03.2005,

Урядовий кур'єр 2005, N29 від 16.02.2005

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

--------------------------------------

N 2598-IV (2598-15) від 31.05.2005

Відомості Верховної Ради України 2005, N 27 від 08.07.2005, ст. 359,

Офіційний Вісник України 2005, 26 від 15.07.2005, ст. 1482,

Урядовий кур'єр 2005, N118 від 30.06.2005,

Голос України 2005, N117 від 30.06.2005

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

--------------------------------------------

N 3316-IV (3316-15) від 12.01.2006

Відомості Верховної Ради України 2006, N17 від 28.04.2006, ст. 147,

Офіційний Вісник України 2006, 6 від 22.02.2006, ст. 281,

Урядовий кур'єр 2006, N29 від 11.02.2006,

Голос України 2006, N26 від 10.02.2006

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

----------------------------------------------

N 578-V (578-16) від 11.01.2007

Відомості Верховної Ради України 2007, N13 від 30.03.2007, ст. 131,

Офіційний Вісник України 2007, 8 від 12.02.2007, ст. 278,

Урядовий кур'єр 2007, N21 від 03.02.2007,

Голос України 2007, N21 від 06.02.2007

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-----------------------------------------

N 270-VI (270-17) від 15.04.2008

Відомості Верховної Ради України 2008, N24 від 13.06.2008, ст. 236,

Офіційний Вісник України 2008, 33 від 16.05.2008, ст. 1075,

Голос України 2008, N106 від 05.06.2008,

Урядовий кур'єр 2008, N83 від 07.05.2008

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

----------------------------------------------

N 600-VI (600-17) від 25.09.2008

Голос України 2008, N196 від 15.10.2008,

Урядовий кур'єр 2008, N194 від 17.10.2008,

Офіційний Вісник України 2008, 78 від 24.10.2008, ст. 2602,

Відомості Верховної Ради України 2009, N13 від 27.03.2009, ст. 154

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-------------------------------------------------

N 894-VI (894-17) від 15.01.2009

Урядовий кур'єр 2009, N34 від 25.02.2009,

Голос України 2009, N35 від 26.02.2009,

Офіційний Вісник України 2009, 14 від 06.03.2009, ст. 414,

Відомості Верховної Ради України 2009, N26 від 26.06.2009, ст. 317

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

----------------------------------------------

N 1449-VI (1449-17) від 04.06.2009

Урядовий кур'єр 2009, N112 від 25.06.2009,

Голос України 2009, N116 від 25.06.2009,

Офіційний Вісник України 2009, 47 від 03.07.2009, ст. 1563,

Відомості Верховної Ради України 2009, N43 від 23.10.2009, ст. 640

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-----------------

N 1707-VI (1707-17) від 05.11.2009

Голос України 2009, N232 від 08.12.2009,

Урядовий кур'єр 2009, N229 від 09.12.2009,

Офіційний Вісник України 2009, 93 від 11.12.2009, ст. 3148,

Відомості Верховної Ради України 2010, N5 від 05.02.2010, ст. 43

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

----------------------

N 2295-VI (2295-17) від 01.06.2010

Голос України 2010, N114 від 23.06.2010,

Урядовий кур'єр 2010, N117 від 30.06.2010,

Офіційний Вісник України 2010, 47 від 02.07.2010, ст. 1521,

Відомості Верховної Ради України 2010, N30 від 30.07.2010, ст. 399

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

------------------------

N 2518-VI (2518-17) від 09.09.2010

Голос України 2010, N190 від 12.10.2010,

Урядовий кур'єр 2010, N190 від 13.10.2010,

Офіційний Вісник України 2010, 77 від 18.10.2010, ст. 2720,

Відомості Верховної Ради України 2011, N4 від 28.01.2011, ст. 22

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-----------------------------

N 2556-VI (2556-17) від 23.09.2010

Голос України 2010, N194 від 16.10.2010,

Урядовий кур'єр 2010, N195 від 20.10.2010,

Офіційний Вісник України 2010, 79 від 25.10.2010, ст. 2790,

Відомості Верховної Ради України 2011, N6 від 11.02.2011, ст. 42

Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його опублікування.

----------------

N 3571-VI (3571-17) від 05.07.2011

Урядовий кур'єр 2011, N135 від 27.07.2011,

Голос України 2011, N134 від 26.07.2011,

Офіційний Вісник України 2011, 57 від 05.08.2011, ст. 2268,

Відомості Верховної Ради України 2012, N5 від 03.02.2012, ст. 38

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.