Міські умови накладають ряд обмежень на повноту транспортної розв'язки, що ускладнює процес проектування.

Тема. РОЗВ'ЯЗКИ МІСЬКИХ ДОРІГ І ВУЛИЦЬ

НА РІЗНИХ РІВНЯХ

1. Основні задачі розв’язок міських доріг і вулиць на різних рівнях

2. Класифікація розв’язок міських доріг і вулиць на різних рівнях

3. Приклади найбільш поширених транспортних розв'язок міських доріг і вулиць

4. Мостові переходи у містах

 

1. Основною задачею розв’язок міських доріг і вулиць на різних рівнях є просторове розділення потоків, що пересікаються або примикають, яке дозволяє без суттєвого зниження швидкості руху та без затримок пропустити через площу або пересічення ТП. Це досягається створенням двох або більше рівнів руху, які не пересікаються між собою (тобто ліквідуються конфліктні точки на прямих (особливо потужних) і лівоповоротних напрямках).

 

Разом з тим, транспортні розв'язки мають також і недоліки:

· з'їзди розв'язок мають значну довжину;

· збільшується вартість розв'язки (через більшу площу дорожніх покриттів, будівництва шляхопроводів чи тунелів);

· деякі типи розв'язок мають складну схему руху, що створює труднощі для орієнтування водіїв, а іноді призводить до ДТП;

· улаштування розв'язок пов'язане з погіршенням подовжнього профілю однієї з вулиць.

 

Транспортні розв’язки влаштовують, коли інтенсивність руху ТЗ, що проходять через них, перевищує пропускну здатність регульованого пересічення. Сумарну інтенсивність ТП в розмірі 5-6 тисяч приведених одиниць на годину можна вважати показником необхідності улаштування розв’язок на різних рівнях. Пересічення магістральних вулиць і доріг з безперервним рухом повинні здійснюватись на різних рівнях. Пересічення всіх категорій міських вулиць і доріг з магістральними залізницями, з наземними лініями метрополітену ї швидкісного трамваю, а також магістральних вулиць і доріг з залізничними гілками до промислових і складських об’єктів також повинні влаштовуватись на різних рівнях.

В окремих випадках будівництво транспортних розв’язок на різних рівнях обумовлюється не транспортною необхідністю, а архітектурно-композиційними міркуваннями ( наприклад, на головній міській площі, де розташовано комплекс важливих будівель і споруд, необхідно виключити рух транспорту по поверхні землі для забезпечення нормального функціонування забудови і безперешкодного руху пішоходів).

Транспортні розв’язки мають широке розповсюдження у всіх найзначніших, значних і великих містах. Вперше транспортне пересічення на різних рівнях двох міських вулиць було збудовано у 1928 році в м. Нью-Джерсі (США).

 

Основні елементи транспортних розв’язок на різних рівнях:

· штучні споруди,

· підходи до них,

· з’їзди і в’їзди,

· перехідно-швидкісні смуги.

 

 

2. Транспортні розв’язки класифікують:

· за повнотою розв’язки ТП, що повертають;

· за числом рівнів пересічення потоків,

· за конфігурацією,

· за способом здійснення лівого повороту

· взалежності від рельєфу місцевості.

 

За повнотою розв’язки ТП, що повертають, розрізняють:

· повні пересічення (якщо на них відсутні конфліктні точки пересічення потоків і кожен з потоків, що повертає рухається по окремому з’їзду)

· неповні пересічення (при відсутності хоча б одного із лівоповоротних з’їздів, оскільки на ньому або не забезпечується рух по всіх напрямках, або мають місце конфліктні точки на головному напрямку).

 

За числом рівнів пересічення розрізняють розв’язки на двох (найбільш розповсюджені), трьох і чотирьох рівнях.

 

За конфігурацією пересічення на різних рівнях поділяють на:

· розв’язки, які мають в основі елементи «чотирилистника» («чотирилистник», неповний «чотирилистник» та його різновиди);

· розв’язки, які мають в основі елементи кільця (розподільче кільце з п’ятьма шляхопроводами, розподільче кільце з двома шляхопроводами, турбінний тип пересічення);

· транспортні розв’язки з паралельним розташуванням право- і лівоповоротних з’їздів (ромбовидний тип пересічення, пересічення за типом криволінійного чотирикутника, Н-подібний тип пересічення);

· петлеподібні;

· складні;

· комбіновані.

Залежно від рельєфу місцевості транспортні розв'язки поділяються на:

· шляхопроводи тунельного типу з підпірними стінками;

· те ж із земляними укосами на підходах до них;

· шляхопроводи естакадного типу на з/б опорах;

· те ж на насипу з укосами;

· напівтунелі і напівестакади (напіввиїмки і напівнасипи);

· поєднання тунелів і естакад (3-и і більше рівнів).

 

Міські умови накладають ряд обмежень на повноту транспортної розв'язки, що ускладнює процес проектування.

Класифікація транспортних розв’язок (ДБН В2.3-5-2001)

 

Тип розв'язки	Клас пере-січення	Рух ТП	Vр на лівоповоротних з'їздах, км/год	Пішохідний рух
частка в потоці
<0,15	0,15-0,30	>0,30
3 повною розв'язкою руху	І	Всі потоки безперервні та відокремлені				Безперервний, повністю відокремлений від усіх транспортних
ІІ	Те саме				те саме
III	Усі прямі потоки безперервні та відокремлені. Поворотні потоки безперервні, але можуть мати ділянки суміщення				Безперервний, відокремлений на пересіченні з прямими та основними потоками. Безперервний чи регульований на пересіченні з іншими потоками
IV	Усі прямі потоки безперервні, але можуть мати ділянки з поворотними потоками. Поворотні потоки регульовані чи саморегульовані				Те саме
3 неповною розв'язкою руху	V	Один прямий потік безперервний та відокремлений. Усі інші потоки регульовані чи саморегульовані. Частина чи всі поворотні потоки можуть бути відсутніми			-	Безперервний, відокремлений на пересіченні з прямими потоками. Безперервний, регульований чи нерегульований на пересіченні з іншими потоками

 

3. Чотирилистники Транспортні пересічення типу «повний чотирилистник» за своїм виглядом нагадують лист конюшини; це найбільш розповсюджений тип транспортних розв'язок на різних країнах

а – повний чотирилистник»;

б - «чотирилистник» з об'їздом кварталів;

в – сплющений «чотирилистник»;

г - неповний «чотирилистник» (з регулюванням лівих поворотів).

 

Переваги цього типу пересічення: забезпечення безперервного руху на двох рівнозначних магістралях у всіх напрямках; БР транспорту при дотриманні видимості; наявність лише одного шляхопроводу, чотири з'їзди для правого повороту і чотири - для лівого; можливість застосування тунелю, естакади, напівтунелю - напівестакади; забезпечення високої швидкості руху ТЗ на правоповоротних з'їздах; відносно невеликі витрати на будівництво.

Недоліки «повного чотирилистника»: значний перепробіг транспорту при поворотах у зворотному напрямку; велика площа розв'язки; незручність лівоповоротного руху; необхідність здійснення додаткових заходів для БР пішоходів.

 

 

Кільцеві розв'язки з двома шляхопроводами використовують при пересіченні головної магістралі з другорядною дорогою, з п’ятьма - при пересіченні двох доріг високих категорій.

 

а - поліпшене кільце з п'ятьма шляхопроводами;

б - пересічення на трьох рівнях із саморегульованим кільцевим лівоповоротним рухом;

в - пересічення на двох рівнях з регульованим кільцевим рухом на другорядному напрямку;

г - пересічення на двох рівнях із саморегульованим кільцевим рухом на другорядному напрямку.

Переваги кільцевого перехрещення: відносно низька вартість будівництва (2 шляхопроводи); менша площа землі відводиться під будівництво.

Недоліки такого типу пересічення: на кільці змішуються основні потоки та лівоповоротні потоки; перепробіг основного потоку по кільцю; складний подовжній профіль кільця (5 шляхопроводів), безперервне чергування підйомів і спусків, тому, щоб розмістити їх, це кільце має бути великого радіуса; значний перепробіг на кільці лівоповоротних автомобілів.

Петлеподібні пересічення характеризуються організацією поворотів ліворуч за типом подвійної петлі під естакадою або над тунелем.

а - поліпшена подвійна петля;

б - подвійна петля;

в - пересічення на двох рівнях з регу­льованим рухом на другорядних на­прямках;

г - пересічення на двох рівнях з пропуском лівоповоротного саморегульованого руху через сусідні вузли.

 

 

Таке пересічення потребує найменшої території і застосовується при реконструкції магістралей шляхом їх заглиблення у виїмку або підйому на естакаду. Для організації поворотів ліворуч необхідно спорудження двох додаткових шляхопроводів, які можуть використовуватись і для розвороту. Це викликає подовження тунелю або естакади з улаштуванням пандусів, які з’єднують основне пересічення на двох рівнях з додатковими шляхопроводами.

Основні недоліки подвійної петлі: необхідність значного перепробігу і взаємного перестроювання двох лівоповоротних потоків на кожному додатковому шляхопроводі; необхідність взаємного перестроювання поворотних потоків в тунелі або на естакаді, що знижує їх пропускну здатність і БР.

 

Ромбовидна транспортна розв’язка - обидва напрями кожної магістралі проводяться паралельно на різних рівнях, внаслідок чого лівоповоротні потоки отримують можливість повертати безпосередньо ліворуч (дев’ять шляхопроводів).

 

 

 

Складні пересічення

 

а - на чотирьох рівнях;

б -турбінний тип;

в - з 16 шляхопроводами;

г - гвинтовий тип.

 

Транспортні розв'язки за типом «труби» утворюється на основі використання елементів "чотирилистника".

Кожен потік руху, що повертає, має свій власний з'їзд. В залежності від конкретних умов місцевості може розташовуватись праворуч або ліворуч від шляхопроводу. Транспортна розв'язка за типом труби має просту конфігурацію і є легкою для орієнтування водіїв.

 

Примикання за типом трикутника

Кожен лівоповоротний з'їзд перетинає основну магістраль і розташовується паралельно відповідному правоповоротному з'їзду. В результаті транспортна розв'язка має три шляхопроводи, два із яких косі. Кожний потік руху, що повертає, має свій власний з'їзд, внаслідок чого ліво- і правоповоротні потоки не змішуються між собою.

При виборі схеми і планувального рішення неповної транспортної розв'язки транспортний тунель (шляхопровід) розташовують по головному напрямку.

Розв'язка типу «прокол» є найпростішою транспортною розв'язкою; призначені для пропуску тільки транзитних потоків; конфліктні точки на них відсутні. При необхідності пропуск ТП забезпечують введенням світлофорного регулювання. Така схема розв'язки дозволяє забезпечити високу пропускну здатність і швидкість по головному напрямку при звичайній ширині магістральних вулиць без додаткових поширень.

 

Схеми організації руху на пересіченнях

а - типу «прокол»; б – з кільцевим регульованим рухом на другорядному напрямку;

в – з саморегульованим рухом на другорядному напрямку;

г – з віднесеними лівими поворотами на другорядному напрямку.

Т- подібне пересічення на двох рівнях

 

 

Транспортне пересічення на трьох рівнях

а – з кільцевим рухом

б – з лівоповоротним тунелем

 

Типові схеми примикань та розгалужень на автомагістралях

 

 

Типове пересічення неповний «чотирилистник»