Розведення антибіотиків та введення внутрішньом'язово

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:   Показання:   Протипоказання:   Місце виконання:   Підготувати необхідне:     Алгоритм виконання:   Заповнити документацію.	Лікувальна.   Призначення лікаря.   Індивідуальна непереносність лікарських засобів.   Лікувальний заклад, домашні умови.   Стерильні: лоток, шприц (5 або 10 мл), голки для внутрішньом’язових ін’єкцій, ватні кульки, серветки, пінцет, гумові рукавички, маску. Бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, спирт етиловий 70°, ампули, флакони з ліками, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом (відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами, Аптечка “АНТИСНІД”, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір.   Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Уточніть індивідуальну чутливість до препарату. Помийте руки 2 рази під проточною водою з милом, висушіть, обробіть руки спиртом, одягніть маску, рукавички. Підготуйте весь стерильний матеріал та шприц до виконання ін’єкції. Спитайте пацієнта, як він себе почуває. Запропонуйте пацієнту лягти на живіт або бік. Визначте місце ін’єкції: - верхньо-зовнішній квадрант сідниць - передньо-зовнішня поверхня верхньої третини стегна Огляньте можливе місце ін’єкції. Обстежте його пальпаторно. Протріть місце ін’єкції почергово двома ватними кульками, змоченими спиртом. Протріть спиртом гумові рукавички. Видаліть зі шприця пухирці повітря. Тримайте приготовлений шприц з голкою, розтягніть шкіру на місці ін’єкції. Різким рухом введіть голку перпендикулярно до поверхні шкіри на 2/3 її довжини. Відтягніть поршень до себе і переконайтесь, що голка не потрапила в просвіт судини (у циліндрі шприца не повинно бути крові). Повільно введіть ліки, натиснувши на поршень. Прикладіть стерильну ватну кульку до місця ін’єкції, швидким рухом витягніть голку. Спитайте у пацієнта про його самопочуття.   Продезінфікуйте використане обладнання.   Зробіть запис про проведення процедури.	Вводимо антибіотик після уточнення алергологічного анамнезу суворо по індивідуальній схемі через рівні проміжки часу для підтримання концентрації в крові.

 

Додаток № 1

 

Розведення антибіотиків може здійснюватися з розрахунку: А) 1 мл розчинника на кожні 100 000 ОД антибіотика (1: 1) Б) 1 мл розчинника на кожні 200 000 ОД антибіотика (1: 2) Взяти флакон з порошкоподібним антибіотиком, уважно прочитати назву препарату, дозу і термін придатності. Підготувати флакони до маніпуляції: один флакон з порошкоподібним антибіотиком, другий – з розчинником (0,9% натрію хлорід, вода для ін'єкції, новокаїн 0,25 – 0,5%). Зняти захисну металеву пробку на флаконі нестерильним пінцетом. Протерти гумову пробку флакона ватяним тампоном, змоченим у 70° спирті. У шприц набрати необхідну кількість розчинника. Проколоти пробку стерильною голкою з насадженим шприцом. Ввести у флакон розчинник і не виймаючи голки від'єднати шприц. Декілька разів струснути флакон до повного розведення ліків. Через голку, що знаходиться у флаконі набираємо розчин у потрібній кількості.   Запам'ятайте! При розведенні антибіотиків голку у флакон вводити так, щоб тільки проколоти пробку, тому що при глибокому введенні у зв'язку з підвищенням тиску у флаконі за рахунок введеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика.

 

Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:     Показання:   Протипоказання:   Місце виконання:   Підготувати необхідне:     Алгоритм виконання:     Заповнити документацію.	Діагностична – перевірити чутливість організму до дії антибіотика.   Призначення лікаря.   Визначає лікар.   Лікувальний заклад.   Стерильні: шприци, голки, ватні тампони, серветки, лоток, гумові рукавички, маска, пінцет в дез.розчині. Спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, прозора лінійка,тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, ємкості з дезрозчинами.   Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення. Помийте руки під проточною водою двічі з милом, висушіть рушником і обробіть спиртом. Одягніть маску, рукавички. Розведіть антибіотик (дивись додаток №1). В однограмовий шприц наберіть 0,5 мл розведенного антибіотика. Запропонуйте пацієнту зручно сісти на стілець, звільнити руку до ліктьового суглоба від одягу. Визначте місце ін'єкції у середній третині внутрішньої поверхні передпліччя. Обробіть місце ін'єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70° розчині етилового спирту, двічі. Після висихання шкіри лівою рукою обхопіть передпліччя пацієнта знизу, фіксуйте шкіру. Введіть голку зрізом догори під кутом 15° так, щоб занурився тільки її зріз. Обережно відпустити ліву руку. Введіть 0,1 мл препарату. При правильному введенні на місці ін'єкції утвориться білуватого кольору інфільтрат, який нагадує лимонну кірочку. Після введення препарату вийміть голку, ватку до голки під час виймання не прикладайте. Сухою стерильною ватною кулькою злегка зніміть залишки лікарського препарату. Спитайте у пацієнта про самопочуття. Продезінфікувати використане обладнання.   Зробіть запис про проведення процедури.	Порекомендувати пацієнту на протязі 20 хвилин не одягати одяг на місце ін'єкції і з'явитися для оцінки результату через вказаний час.   Результат проби треба перевірити через 20 хвилин.

 

 

Додаток № 1

 

1.Для розведення антибіотика для проби візьміть: 0,9 % р-н натрію хлориду. Запам'ятайте! Для проведення проби не можна використовувати р-н новокаїну в якості розчинника, тому що на нього може бути алергічна реакція. 2. Розведіть антибіотик 1:1, із розрахунку на 100 000 ОД (або 0,1 гр) 1 мл розчинника. Тобто якщо у флаконі 1000 000 ОД (або 1,0 гр) сухої речовини, то введіть 10 мл розчинника, якщо 500 000 ОД (або 0,5 гр) - 5 мл. 3. Наберіть в шприц ємкістю 1,0 мл, 0,1 мл розведеного антибіотика. 4. У цей же шприц доберіть ще 0,9 мл розчинника. 5. Таким чином ми домагаємося розведення 10 000 ОД (або 0,01 гр) сухої речовини на 1,0 мл розчинника.

 

Додаток № 2

 

Оцінка проби:   - проба вважається негативною, коли повністю відсутні гіперемія і набряк; - гіперемія без набряку і набряк до 5 – 9 мм - проба сумнівна; - набряк 10 мм - проба позитивна, вводити антибіотик не можна.

 

 

Катетеризація сечового міхура

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:   Показання:   Протипоказання:   Місце виконання:   Підготувати необхідне:     Алгоритм виконання:   Заповнити документацію.	- Лікувальна; - діагностична; - виведення сечі.   Визначає лікар (гостра затримка сечі, промивання сечового міхура, забір сечі для лабораторного дослідження).   Визначає лікар.   Лікувальний заклад.   Стерильні: лотки, катетер, гліцерин, пінцети, серветки, корнцанг, гумові рукавички, маска, розчин фурациліну (1:5000); 70° етиловий спирт, кухоль, вода, судно, клейонка, пелюшка.   Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Вимийте руки, одягніть маску, гумові рукавички. Відгородіть пацієнтку ширмою. Вкладіть пацієнтку на кушетку на спину, підкладіть під сідниці клейонку, пелюшку; ноги зігніть в колінах і розведіть. Між ногами покладіть судно. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів. Візьміть пінцетом стерильний марлевий тампон, змочіть стерильним розчином фурациліну і обробіть навколо зовнішнього отвору сечовика тричі. Зніміть рукавички, вимийте руки, одягніть стерильні рукавички, протріть їх спиртом. Змастіть стерильним гліцерином катетер. Візміть катетер стерильним пінцетом, розведіть статеві губи і введіть катетер у сечовивідний канал на відстань 4-6 см від сліпого кінця до появи сечі. Опустіть зовнішній кінець катетера в підкладне судно. Після припинення виділення сечі з катетера злегка натисніть над лобком, щоб видалити із сечового міхура залишки сечі, витягніть катетер серветкою (одночасно залишками сечі промивши сечовід). Поцікавтесь у пацієнта самопочуттям. Продезінфікуйте оснащення.   Зробіть запис про виконання процедури.	Увага! Недотримання правил асептики веде до інфікування сечовивідних шляхів.

 

Вимірювання артеріального тиску

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:   Показання:   Протипоказання:   Місце виконання:   Підготувати необхідне:     Алгоритм виконання:     Заповнити документацію.	Діагностична.   Призначення лікаря.   Немає.   Лікувальний заклад, домашні умови.   Сфігмоманометр мембранний; Сфігмоманометр електронний; Стетофонендоскоп; Температурний листок.   Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Вимийте, висушіть та зігрійте свої руки. Запропонуйте пацієнту лягти у ліжко на спину або сісти на стілець, оголити руку. Уточніть у пацієнта його "робочий" тиск. Розмістіть його руку на рівні серця, під лікоть підкладіть валик. Накладіть манжетку на нижню третину плеча (на 3-5 см вище ліктьового згину), щоб між манжеткою і шкірою проходив палець. З”єднайте манжетку з манометром. Пальпаторно визначте місце пульсації ліктьової артерії і поставте на це місце фонендоскоп. Візміть балончик тонометра, закрийте вентиль, нагнітайте повітря у манжетку. Зафіксуйте момент, коли зникає звук пульсових ударів, після чого підвищіть тиск ще на 20-30 мм рт.ст. Відкрийте вентиль і повільно випускайте повітря з манжетки. Зафіксуйте на шкалі відмітку, на якій з”являється перший пульсовий удар, що характеризує величину систолічного артеріального тиску. Продовжуйте випускати повітря з манжетки, слідкуйте за шкалою і уважно прослуховуйте пульсові удари. Момент зникнення тонів на ліктьовій артерії зафіксуйте на шкалі манометра, цей показник відповідає величині діастолічного артеріального тиску. Виміряйте артеріальний тиск тричі підряд з інтервалом 2-3 хв., випустивши повітря з манжетки. Після вимірювання АТ випустіть повітря з манжетки. Занесіть отримані дані в температурний листок. Продезінфікуйте обладнання.   Зробіть запис про виконання процедури.	Тонометр встановіть на одному рівні з плечем.     АТ необхідно вимірювати на двух руках.

 

 

Збирання сечі за методом Зимницького

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:     Показання:   Протипоказання:   Підготувати необхідне:     Алгоритм виконання:     Заповнити документацію.	Визначення концентраційної та видільної функції нирок.   Призначення лікаря.   Немає.   Урометр, циліндр, 8 сухих чистих флаконів ємкістю 250-400 мл з кришками, етикетки.   Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на проведення дослідження. Попередьте пацієнта, щоб о 6 год. ранку він звільнив сечовий міхур. Поясніть пацієнту, що до 6 год ранку наступного дня він збирає сечу послідовно у 8 слоїків. Кожні 3 год. він мочиться у відповідні ємкості один або декілька разів. Вночі медична сестра повинна будити пацієнта кожні 3 години. Якщо не вистачає об'єму одного флакона, видайте додатковий із зазначенням номера порції. Вранці наступного дня всі слоїки відправте в лабораторію, також треба відправити ті флакони, що не були заповнені.   Оформіть направлення. Зробіть відмітку про виконання процедури.	За добу до обстеження лікар відміняє сечогінні препарати.     Денні порції збирають з 6 до 18.00 години.

 

 

Додаток № 1

 

 

Оцінка результатів дослідження.   - В нормі денний діурез становить 2/3 або 3/4 від добового. - Питома вага різних порцій сечі коливається в значних діапазонах (1003 – 1030), коливання між порціями не менше 4-х одиниць. - Добовий діурез в нормі складає приблизно 1,5 л, що становить 70 – 75% від кількості випитої пацієнтом рідини.

 

 

Підмивання лежачого пацієнта

 

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:   Показання:     Місце виконання:   Підготувати необхідне:   Алгоритм виконання:   Заповнити документацію.	Дотримання особистої гігієни пацієнта.   Тяжкий стан пацієнта, суворий ліжковий або ліжковий режим рухової активності.   Лікувальний заклад, домашні умови.   Стерильні: лоток, гумові рукавички, маска, марлеві серветки, корнцанг, пінцет. Ємкість з теплою (35-37°С) водою, ширма, судно, пелюшка, клейона, фартух, глечик, ємкості з дезрозчином.   Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Відгородіть пацієнта ширмою. Вимийте руки, одягніть маску, рукавички, фартух. Покладіть пацієнта на спину, ноги злегка зігніть в колінах і розведіть. Підстеліть під сідниці хворого клейонку, пелюшку і підставте судно. Протріть руки спиртом. Станьте праворуч від хворого. Лівою рукою тримайте глечик з теплою водою або теплим асептичним розчином і лийте розчин на серветку. Корнцангом з марлевою серветкою у правій руці здійснюйте рухи зверху вниз тільки в одному напрямі, після чого візьміть нову серветку. Промивайте послідовно, часто змінюючи серветки, лобок, пахові складки, великі та малі срамні губи. Окремо промийте анальний отвір. За допомогою сухих серветок висушіть шкіру промежини у тій же послідовності зверху вниз. Приберіть судно, клейонку, пелюшку. Продезінфікуйте оснащення.   Зробіть запис про проведення процедури.

 

 

Пункція плевральної порожнини

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:     Показання:   Протипоказання:   Місце виконання:   Підготувати необхідне:     Алгоритм виконання:   Заповнити документацію.	- лікувальна; - діагностична.   Визначає лікар (плевральний випіт невизначеної етіології, травматичний гемоторакс, пневмоторакс).   Визначає лікар   Лікувальний заклад.   Стерильні: лотки, голка для пункції плеври довжиною 10 см і діаметром 1 мм з гумовою трубкою, затискувач, стерильні шприци ємкістю 2, 20 мл з голками, шприц Жане, тампони та серветки; пелюшки, асептична пов'язка, гумові рукавички, маска, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, корнцанги. Спирт етиловий 70°, йод, йодонат, 0,5 % розчин новокаїну, липкий пластир, електровідсмоктувач, стерильні і нестерильні пробірки з корками, штатив, сфігмоманометр, фонендоскоп, аптечку "Антиснід", протишоковий набір, 0,1% розчин атропіну сульфату, 10% кофеїну бензоату натрію, кордіаміну в ампулах, ємкості з дезрозчинами, направлення в лабораторію, контейнер. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Виміряйте АТ та пульс. Посадіть пацієнта на стілець обличчям до спинки, поклавши його руки на спинку і опустивши на них голову хворого. Вимийте руки, обробіть спиртом, одягніть маску, гумові рукавички. Допоможіть лікарю обробити місце пункції розчином йодонату, 70° р-ном етилового спирту. Обкладіть зону пункції стерильною пелюшкою з отвором всередині. Допоможіть лікарю вдягнути гумові стерильні рукавички. Подавайте лікарю необхідний інструментарій: шприц з 0,5% розчином новокаїну для проведення інфільтраційної анестезії; голку для пункції, під”єднану до гумової трубки, перетиснуту затискачем; шприц, пробірки для забору матеріалу для дослідження, систему для евакуації рідини із плевральної порожнини (електровідсмоктувач або шприц Жане). Після завершення пункції змастіть місце проколу йодонатом та спиртом. Накладіть асептичну пов”язку. Спитайте пацієнта про його самопочуття, транспортуйте його в палату. Продезінфікуйте використане обладнання. Оформіть направлення, відправте рідину до лабораторії в контейнері.	Плевральну пункцію на всіх етапах проводять із суворим дотриманням правил асептики.     Медична сестра вимірює АТ, пульс, слідкує за станом пацієнта під час пункції. При необхідності надає невідкладну допомогу, виконуючи призначення лікаря.   Забезпечте дотримання пацієнтом ліжкового режиму та динамічне спостереження за ним після пункції.

 

Дуоденальне зондування

 

Послідовність	Зміст	Примітка
Мета:     Показання:   Протипоказання:   Місце виконання:   Підготувати необхідне:     Алгоритм виконання:     Заповнити документацію.	- діагностична; - лікувальна.   Призначення лікаря.   Визначає лікар: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, варикозне розширення вен стравоходу, вагітність, серцева декомпенсація.   Кабінет зондування.   Стерильні: гумові рукавички, маска, ватні кульки, марлеві серветки, лоток, дуоденальний зонд, скляна трубка-перехідник, гумова трубка довжиною 40-50 см для продовження зонда, шприци ємкістю 2, 10 мл з голками, шприц 20 мл – без голки, пробірка з пробкою. Штатив з пробірками або флакони, грілка, валик із ковдри або подушки, ентеральні подразники: 33% розчин магнію сульфату – 40-60 мл, 40% розчин глюкози – 50 мл, 40% розчин ксиліту або сорбіту – 50 мл, кукурудзяна олія – 50 мл; спазмолітики: но-шпа, платифілін в ампулах, 70° етиловий спирт у флаконі, ємкості з дезрозчинами, фартух, водяна баня, водний термометр.   Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Уточніть у пацієнта, чи виконав він ваші рекомендації. Запропонуйте пацієнту сісти на стілець так, щоб він упирався спиною в його спинку, шию та груди накрийте фартухом, рушником. Вимийте руки, обробіть спиртом, одягніть маску, гумові рукавички, фартух. Протріть рукавички спиртом. Візьміть тонкий стерильний дуоденальний зонд, відміряйте відстань на яку слід ввести зонд пацієнту. Від різців до пупка – перша мітка на зонді та додайте відстань від різців до мочки вуха – друга мітка на зонді. Змочіть стерильний дуоденальний зонд теплою перекип'яченою водою або дистильованою водою. Заппропонуйте пацієнту широко відкрити рот, висунути язика, протяжно вимовити звук "А-а-а". Заокруглений, змочений кінець тонкого зонда покладіть пацієнту на корінь язика та попросіть його зробити ковток. Порадьте пацієнту зробити глибокий вдих носом, за ним ковток. В цей момент обережно введіть зонд у глотку, стравохід і в шлунок (до першої мітки) та перевірте, чи він потрапив у шлунок.     Далі пацієнту запропонуйте ходити по кімнаті 15-20 хвилин і повільно проковтувати зонд до другої мітки. Покладіть пацієнта на правий бік на кушетку без подушки, під таз покладіть валик, а під праве підребер'я – грілку. Зонд опустіть у флакон або пробірку (порція А). Після одержання порції А пацієнта покладіть на спину, приєднайте до зонда циліндр шприца ємкістю 20мл і, використовуючи його як лійку, залити в нього 40-50 мл підігрітий на водяній бані до температури +38°-40° один із ентеральних подразників. Після введення подразника, зав'яжіть вільний кінець зонда на 5-7 хвилин, протягом яких пацієнт лежатиме на спині. Через 5-7 хвилин розв'яжіть зонд, пацієнта покладіть на правий бік, під бік підкладіть теплу грілку, вільний кінець зонда опустіть у флакон, починає надходити порція В із жовчного міхура. Порцію В ще слід зібрати на лямблії та у стерильну пробірку з пробкою на бактеріологічне дослідження і дослідження на чутливість до антибіотиків. При появі жовчі світло-жовтого кольору, переставте вільний кінець зонда у третій флакон або чисту пробірку – це буде порція С. Після отримання порції С видаліть зонд через рушник. Запитайте пацієнта про його самопочуття. Промаркіруйте флакони відповідно порціям жовчі (А,В,С), вкажіть прізвище, ім'я, по батькові пацієнта і доставте флакон в лабораторію у спеціальному ящику. Продезінфікуйте використане оснащення.   Зробіть запис про проведення процедури.	Напередодні: Медична сестра повинна порекомендувати пацієнту за 2-3 дні до проведення дуоденального зондування виключити з харчового раціону продукти, що сприяють виникненню метеоризму: бобові, капуста, картопля, молоко, чорний хліб, солодощі та інше; - о 18-19 годині дати пацієнту випити атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату) в невеликій кількості води; -для покращення відходження жовчі пацієнту перед сном запропонувати з'їсти ложку меду; прикласти теплу грілку на праве підребер'я; -попередити пацієнта, що дослідження проводиться натще; -запропонувати пацієнту взяти з собою рушник. При появі позивів на блювання, пацієнту порадьте зробити глибокий вдих і затримати дихання, затискуючи зонд губами. Поява рідини світло-жовтого кольору свідчить про виділення порції А із дванадцятипалої кишки, яка має лужну реакцію. Порція А – це дуоденальна жовч (суміш жовчі, панкреатичного і кишечного соку); виділяється вона протягом 20-30 хв. в середньому об'ємі 15-40 мл. Поява більш густої і в'язкої жовчі темно-маслинового кольору – порція В. Виділяється вона протягом 20-30 хв. в середньому об'ємі 30-60 мл. Порції С виділяється 15-20 мл. на протязі 20-30 хв. При відсутності виділення першої порції жовчі (порції А), необхідно ввести пацієнту підшкірно один із спазмолітиків (но-шпа, платифілін та інші), щоб зняти спазм жовчних шляхів і сприяти відтоку жовчі.