Характеристика зоологічних об’єктів

Іванець О.Р.

 

 

Львів 2012

Зміст

1. Вступ

2. Час і місце практики

3. Методика роботи

4. Характеристика зоологічних об’єктів

5. Висновки

6. Список використаної літератури

 

 

Вступ

1. Мета і завдання:

Ознайомлення з масовими видами об’єктів, що зустрічаються в Карпатах та у Львові; навчитись користуватись визначниками; вивчити характерні особливості рядів комах.

Практика проходила у 3 етапи:

-У Карпатах (25.06.12-29.06.12)

- м. Львів(9.07.12-17.07.12)

- Індивідуальна робота(.12-12)

 

Характеристика карпатських гір

Гірська дуга складається з трьох ланок:

1. Західні Карпати, які знаходяться в Словакії та на Півдні Польщі;

2. Південні Карпати, що займають приблизно половину Румунії;

3. Східні чи лісисті Карпати, які розташовані на Заході України.

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини

До кінця мезозойської ери на місці Карпатських гір була геосинкліналь, в якій відкладалися морські та ті, що приносились з суші піщано-глинисті осадки. В середині кайнозойської ери тут сформувалися гори. Гірські складки Східних Карпат тягнуться з північного заходу на південний схід. Найбільш висока ділянка гір складається з древніх кристалічних сланців, кварцитів, гнейсів. Тут піднімається гора Говерла(найвища точка Карпат, 2060 м.). Велика частина гір складається з осадових порід (глинистих сланців, пісковиків, вапняків). Розвиток рельєфу Карпатських гір під дією зовнішніх сил і повільних піднімань призвели з часом формування округлих вершин і пологих схилів гір. Переважають паралельні невисокі хребти, що розділені між собою долинами.

В Карпатах є запаси нафти, газу, поклади кам’яного вугілля, калійної солі,що залягають серед осадових порід, Закарпаття - це східна частина Середньодунайської низовини. Вона слабо нахилена на південь до долини ріки Тиси. Абсолютна висота її 100-120 м. Стікаючи з гір річки утворили на ній велику товщу наносів. Ближче до гір одноманітний плоский рельєф переходить у відносно високі холмисті передгір’я. На Закарпатській рівнині літо жарке, а зима відносно м’яка. Серед полів Закарпаття в передгірській частині зеленіють дубові та грабові ліси. Від Прикарпаття район відрізняється за рослинністю: крім рослин, характерних Прикарпаттю, ростуть й інші – тутове дерево, благородний каштан та інші.

 

Характеристика Львова

Львів розташований на горбистій місцевості. На околиці міста беруть свій початок річки Полтава і Зубра. Створено невеликі штучні озера та водойми. У природних лісостепах ростуть: буки, клени, граби та ясени. У Львові є також багато парків, зокрема парк Вознесіння, парк Погулянка, Ботанічний сад ЛНУ. Таким чином, у Львові флора і фауна досить різноманітна.

 

Індивідуальна робота

Проходила у м. Львів у парку Погулянка, погода була хмарною з проясненями. Парк погулянка входить до складу ПЗФ. Також індивідуальна робота проходила у гуртожитку де ми вивчали види і складали звіт.

Методика роботи

1. Обладнання для збирання водних безхребетних:

Сачок для роботи у прісних водоймах (для роботи з планктоном):

Складається із металевого кільця (діаметром~30-35 см.), мішка(глибина=45-55см.) і ручки у вигляді, прив’язаної до кільця у трьох місцях. Мішок повинен бути у вигляді конуса, зрізаного у завуженій частині. До зрізаної частини конуса прикріплюється посудина з кришечкою. Мішок має бути виготовлений з тканини, яка добре пропускає воду і, водночас, є щільною.

Сачок для дослідження бентосних організмів:

Складається з ручки, металевого кільця, яке зрізане по лінії, що лежить у площині, перпендикулярній до ручки та мішка, який має заокруглене дно.

2. Обладнання для роботи з наземними безхребетними:

Пінцет, збільшувані прилади (лупа), морилка (скляна банка, наповнена складчастими смужками паперу, зверху на який є шматок вати, що служить для зарядження морилки ацетоном, хлороформом, ефіром тощо), матрацик, виготовлений з цупкого паперу і смужки вати, польовий щоденник, ентомологічний сачок (складається з ручки, прикріпленого до неї металевого кільця (діаметром-25 см.) та мішка (глибина =70-75 см.) з марлі із заокругленим дном). З сачком працюємо методом „ косіння”.

 

 

Характеристика зоологічних об’єктів

Таблиця

№	Тип	Підтип	Клас	Ряд	Родина	Рід	Вид
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Nymphalidae	Apatura	Apatura ins
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Pieridae	Pieris	Pieris brassicae
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Nymphalidae	Limenitis	Limenitis camilla
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Papilionidae	Parnassius	Parnassius mnemosyne
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Nymphalidae	Neptis	Neptis rivularis
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Artogeiaidae	Artogeia	Artogeia napi brioniae
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Nymphalidae	Polygonia	Polygonia c-album
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Parargeidae	Pararge	Pararge egelia
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Nymphalidae	Boloria	Boloria euphrosyne
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Geometridae	Angerona	Angerona prunaria
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Geometridae	Abraxas	Abraxas sylvata
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Nymphalidae	Aphantopus	Aphantopus hyperantus
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Lycaenidae	Polyommatus	Polyommatus Icarus
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Parargeidae	Pararge	Pararge egelia
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Nymphalidae	Clossiana	Clossiana euphrosyne
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Pieridae	Leptidea	Leptidea sinapsis
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Parargeidae	Pararge	Pararge egelia
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Geometridae	Euphyia	Euphyia leutuata
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Geometridae	Epirrhoe	Epirrhoe tristata
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Pieridae	Pieris	Pieris napi
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Carabidae	Carabus Linnaeus	Carabus nitens
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Orthoptera	Montanaidae	Montana	Montana montana(самець)
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Orthoptera	Montana idae	Montana	Montana montana(самka)
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Diptera	Asilidae	Laphria	Laphria gibbosa
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Hymenoptera	Apidae	Bombus	Bombus hortorum
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Geotrupidae	Geotrupes	Geotrupes stercorarius
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Cerambycidae	Rhagium	Rhagium mordax
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Perlidae	Perla	Perla margenata
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Buprestidae	Buprestis	Buprestis haemorrhoidalis
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Carabidae	Carabus	Carabus coriaceus
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Diptera	Tabanidae	Tabanus	Tabanus autumnalis
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Diptera	Muscidae	Musca	Musca nigra
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Hymenoptera	Apidae	Bombus	Bombus aurata
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Diptera	Sarcophagidae	Sarcophaga	Sarcophaga cornaria
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Diptera	Muscidae	Musca	Musca minor
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Odonata	Lestidae	Lestes	Lestes dryas
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Elateridae	Agriotes	Agriotes sputator
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Hymenoptera	Mutila	Mutila	Mutila europea
	Arthropoda	Tracheata	Insecta				Viola majus
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Hemipterа	Cercopidae	Cercopis	Cercopis sanguinea
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Mecoptera	Panorpidae	Panorpa	Panorpa communis
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Artiliumidae	Artilium	Artilium flexus
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Trolius	Troliusidae	Trolius vulgaris
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Carabidae	Calosoma	Calosoma sycophanta
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Coccinellidae	Harmonia	Harmonia axyridis
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Chrysomelidae	Chrysolina	chrysolina herbacea
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Beyrrisidae	Beyrris	Beyrris pilyla
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Papilionidae	Papilio	Papilio machaon
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Coleoptera	Scarabaeidae	Melolontha	Melolonta melolonta
	Arthropoda	Tracheata	Insecta	Lepidoptera	Pyralidae	Galleria	Galleria mellonella

 

Характеристика рядів

Клас Insecta

· Підклас Apterygota (Первиннобезкрилі)

Ряд Machilida (Махіліди)

Lepismatida (Лускатки)

· Підклас Pterygota (Крилаті)

Ряд Ephemeroptera (Одноденки)

Blatoptera (Тарганові)

Mantoptera (Богомолові)

Isoptera (Терміти)

Orthoptera (Прямокрилі)

Anoplura(Воші)

Homoptera (Рівнокрилі)

Hemiptera (Клопи або Напівжорсткокрилі)

Odonata (Бабки)

Coleoptera (Жуки або Жорсткокрилі)

Neuroptera (Сітчастокрилі)

Trichoptera (Волохокрилі)

Lepidoptera (Лускокрилі або Метелики)

Diptera (Двокрилі)

Aphaniptera (Блохи)

Hymenoptera (Перетинчастокрилі)

Підклас Apterygota

Тіло не більше 1,5 см, веретеноподібної форми. Ніколи не мали крил. Ротові органи гризучого типу. Мають видовженні антени та пару складних очей. Ноги ходильні. Черевце має 11 сегментів.

Ряд Machilida

Ці тварини живуть серед скель, під камінням, живляться лишайниками, чи перегноєм. Грифельки (рудименти черевних ніжок) в них розташовані на 2-4 черевних сегментах. Вони здатні стрибати на 15-20 см. Представники: Halomachilis maritimus.

Ряд Lepismatida

Живуть у вологих та теплих місцях. Ведуть нічний спосіб життя, тому очі у них зменшені або редуковані. Грифельки є на 7-9 черевних сегментах. Представники: Lepisma saccharina, Atelura formicaria.

Підклас Pterygota

Мають розвинені крила. Але у деяких вони можуть зазнавати редукції чи зовсім відсутні.

Ряд Ephemeroptera

Розміри від кількох міліметрів до 4-5 см. Тіло імаго витягнене, ротові органи редуковані оскільки дорослі особини не живляться, а лише п’ють воду. Антени мають вигляд коротеньких щетинок. Є пара великих складних очей та три прості вічка. Крила сітчасті, задня пара, як правило, менша від передньої, інколи взагалі відсутня. Черевце видовжене, на кінці несе пару довгих щетинкоподібних церків і часто непарний парацерк. Представники: Cloeon dipterum, Eph emera vulgare.

Ряд Blatoptera

Розміри від 1 до 10 см. Зі сплющеним у дорзовентральному напрямку тілом. Ротові органи гризучі, антени довгі, нитчасті, очі складні, добре розвинені. Передні крила потовщені, шкірясті, перетворені на надкрила. Задні крила перетинчасті, у частини видів редуковані. Черевце складається з 8-10 сегментів. Живуть переважно у тропіках і субтропіках, живляться в основному тваринними чи рослинними рештками. В Україні відомо два види тарганів: Blattella germanika (Рудий тарган або прусак), завдовжки 10-13мм, Blatta orientalis (Чорний тарган),завдовжки 30 мм. Мешкають виключно в теплих приміщеннях, де живляться залишками харчових продуктів. Відомо і як механічні переносники дизентерійної палички, збудника червоного тифу та ін.. У лісах поширений лапландський тарган(Ectobius lapponicus), який живиться лишайниками та листовим опадом.

Ряд Mantoptera

Великі за розмірами (до 15 см) хижі комахи. Тіло видовжене, інколи розширене,голова трикутна з гризучим ротовим апаратом, довгими ниткоподібними антенами і великими очима, може обертатись на 360 градусів. Передньогруди видовжені, несуть хапальні передні ноги. Передні крила перетворені на надкрила, звужені; задні – віялоподібні, перетинчасті, іноді редуковані. Черевце складається з 10 сегментів. Богомоли – хижаки, що чатують на здобич (комах), сидячи непорушно на пагонах, корі тощо. Вони мають захисне забарвлення та паличко- або листоподібну форму тіла. Представники: Mantis religiosa (Богомол звичайний).

Ряд Isoptera

Комахи що ведуть суспільний спосіб життя. Довжина тіла від кількох міліметрів до 2-3 см. Ротові органи гризучі, очі невеликі, добре розвинені лише в статевих особин, у не статевих часто відсутні. Груди плоскі. Дві пари видовжених однакових перетинчастих крил із поздовжнім жилкуванням розвинені лише в статевих особин. Черевце з 10 сегментами. У сім’ї термітів є пара статевих особин (“цариця” і “цар”) і до кількох мільйонів нестатевих особин – нездатних до розмноження безкрилих самців і самиць,котрі, як правило, поділені на касти: робітники, солдати, тощо. Молоді крилаті особини вирушають у шлюбний політ, після нього гуртуються попарно,скидають крила й засновують нові колонії. Терміти будують гнізда в ґрунті, гнилій деревині, кроні дерев. Терміти – тропічні й субтропічні мешканці. Лише деякі види заходять у зони помірного клімату. Представники Reticulitermes lucifugus (Середземноморний терміт), руйнує дерев’яні споруди, знищує книги.

Ряд Orthoptera

Мають гризучі ротові органи, дві пари крил, із яких передні – шкірясті, вузенькі й прямі – виконують функцію надкрил, а задні – широкі, перетинчасті, у спокійному стані віялоподібно складені під надкрилами. Задні ноги стрибальні, черевце десятичленикове. Прямокрилі здатні утворювати і сприймати звуки. У коників звуковий апарат розташований на надкрилах, а органи слуху – на гомілках передніх ніг. У сарани органи слуху розташовані з боків 1 грудного сегменту.

Підряд Dolichocera (Довговусі): належать коники, цвіркуни та вовчки. Вони відрізняються джгутоподібними антенами, що перевищують довжину тіла. Органи слуху розміщені на гомілках передніх ніг. У самиць є видовжений ножеподібний яйцеклад. Представники: Tettigonia viridissima (коник зелений, довжина до 4 см), Saga pedo (степова дибка, довжина до 8 см,крила редуковані, занесена до Червоної книги), Acheta domestica (Домовий цвіркун), Gryllotalpa gryllotalpa (Капустянка або вовчок).

Підряд Brachycera (Коротковусі): короткі антени, що не перевищують половини довжини тіла. Органи слуху розташовані на черевці, а яйцеклад укорочений. Представники: Locusta migratoria (Азіатська сарана). До сарани близькі за будовою кобилки, проте, вони ніколи не утворюють зграй.

Ряд Anoplura

Безкрилі ектопаразити ссавців завдовжки 0,4 – 6 мм. Ротові органи колючо сисні, складні очі відсутні; у частини видів є два прості вічка; вусики вкорочені. Усі сегменти грудей злиті між собою; крил немає; ноги міцні, на кінцях із кігтями, які можуть складатись у вигляді складного ножа(це пристосування для прикріплення до волосся). Тіло сплющене у спинно – черевному напрямку. Кожен вид воші може жити на тілі одного або кількох вдів хазяїв. Представники: Phthirus pubis (Лобкова воша), Pediculus humanus (має два підвиди – головна та одежна воша).

Ряд Homoptera

Усі види живляться соком рослин і мають колючо сисний ротовий апарат. Є дві пари однакових за жилкуванням перетинчастих крил, при чому задні крила менші, ніж передні, інколи зовсім відсутні. У червеців та деяких попелиць крил взагалі немає. У більшості розміри крил коливаються від 0,1 до кількох міліметрів, і лише деякі цикади досягають 6 – 8 см.

Підряд Cicadinea (Цикадові): комахи різних розмірів із добре розвиненими крилами, при чому передня пара щільніша, ніж задня. Самці багатьох видів здатні до цвірчання. Представники: Lyristes plebeja, Cicada septemdecim.

Підряд Psylloidea (Листоблішки): дрібні комахи, ззовні подібні до цикад, як правило, із стрибальними ногами. Утворюють падь як і попелиці. Представники: Psylla mali (яблунева медведиця).

Підряд Aphidodea (попелиці): дрібні крилаті або безкрилі комахи з дуже ніжними покривами, через які випаровується дуже багато води. Тому вони смокчуть багато рослинних соків, і частина цукрів, не засвоюючись виділяється з екскрементами. Такі солодкі виділення називають «падь». Представники: Viteus vitifolli (Попелиця винограду або філоксера).

Підряд Coccodea (Кокциди): належать дві групи – черевці та витівники. Це дрібні комахи з різким статевим диморфізмом. Тіло самиць, як правило, вкрите захисним виділенням у вигляді лусочок. Представники: Diaspidiotus perniciosus (Каліфорнійська щитівка), Margarodes polonicus (Польська кошеніль).

Ряд Odonata

Дуже спеціалізовані хижаки. Дорослі особини мають дуже видовжене тіло, гризучі ротові органи, дві пари крил, великі фасеткові очі. На гомілках і стегнах є шипи, за допомогою яких утримується здобич. Груди з дуже розвиненими плевритами, а терніти і стергіти невеликі. Це пояснюється тим, що дорзовентральні та поздовжні м’язи у них частково редуковані. Політ здійснюється за допомогою плевральних м’язів, які кріпляться до основи кожного із крил. Отже кожне крило рухається самостійно(чотиримоторний політ). Розміри тіла: не перевищують 120 мм завдовжки та 200 мм у розмаху крил. Представники: Lestes (Лютки), Contagions (Стрілки), Calopteryx (Красуні), в яких в стані спокою крила складаються вздовж тіла, Cordulia (великі яскраво забарвлені бабки), Aeschna (Коромисла), в яких крила напрямлені в сторони і не складаються.

Ряд Coleoptera

Розміри коливаються в межах – від 0,3 мм у жуків – пірчастокрилок до 150мм у геркулеса. Ротові органи гризучого типу. Передня пара крил перетворена у жорсткі надкрила, що прикривають другу пару перетинчастих крил, яка і є органом польоту. У частини видів, що живуть на поверхні ґрунту друга пара крил редукується. Ноги жуків, як правило, видовжені, біг альні; у водяних видів – плавальні(плавунець); у ґрунтових – копальні(гнойовики), у деяких – стрибальні(листоблішки) або прикріпні(самці плавунців). Представники: Leptinotarsa decemlineata (Колорадський жук), Melelontha melelontha (травневий хрущ), Hydrous piceus (чорний водолюб), Lucanus cervus (жук – олень, занесений у Червону Книгу України)

Ряд Neuroptera

Цей ряд об’єднує комах з гризучим ротовим апаратом і двома парами сітчастих крил. Імаго найактивніші в присмеркову пору. Представники: Ascalaphus macaronicus (занесено до Червоної Книги України, поширений в Криму).

Ряд Trichoptera

Ззовні імаго нагадують метеликів. На голові розташовані видовжені ниткоподібні вусики,фасеткові очі та три прості вічка. Верхні щелепи відсутні. Є коротенький хоботок, за допомогою якого імаго п’ють воду, однак не живляться. Дві пари перетинчастих крил укриті густими волосками. Представники: Parnassius Apollo (Аполон), Papilio machaon (Махаон).

Ряд Diptera

Налічує комах розмірами 0,1 – 70мм. У дорослих особин добре розвинені фасеткові очі та одне – три прості вічка, колючо сисні або лижучі ротові органи. Сегменти грудей повністю злиті, передня пара крил перетинчаста, задня – редукована й замінені на булаво подібні дзижчальця – органи рівноваги.

Підряд Nematocera (Довговусі): вусики багато членикові(мошки,москіти, комарі).

Підряд Brachycera (Коротковусі): три членикові вусики(мухи, ґедзі, оводи).

Представники: Musca domestika (кімнатна муха), Oscinella frit (Шведська муха), Melophagus ovinus (Рунець овечий), Satanas gigas (Велетенський ктир).

Ряд Aphaniptera

Безкрилі кровосисні або паразитичні комахи. Тіло сплющене з боків і має розміри 1-6 мм. На голові є коротенькі вусики, пара простих вічок(іноді відсутні), колючо сисний ротовий апарат. Тіло пристосоване до швидкого пересування в покривах ссавців чи птахів, ноги стрибальні. Імаго живляться лише кров’ю. Представники: Pulex irritans (Людська блоха)

Ряд Hymenoptera

Розміри тіла – від часток мм до 6 см. Це комахи з двома парами перетинчастих крил, при чому задні менші, ніж передні, й відрізняються жилкуванням. Ротові органи гризучолижучі чи гризучосисні, нижня губа перетворена на хоботок.

Підряд Symphyta (сидячочереві): черевце має широку основу, якою прикріплюється до грудей.

Підряд Apocrita (стебельчасточереві): перший черевний сегмент злитий з грудьми, а другий – утворює стебельце,позаду якого міститься розширена частина черевця.

Висновок: під час навчальної практики вдалося визначити 50 видів комах. Мною було зроблено матрасик на якому є 20 видів, серед яких є: 3 види з роду Odonata, 4 вид з роду Orthoptera, 1 види з ряду Lepidoptera, 4 види до ряду Hymenoptera, 4 види до ряду Diptera і 4 вид з роду Coleoptera.

Використана література

1. Мамаев Б.М. и др. Определитель насекомых европейской части СССР. – М.: Просвещение, 1976. – 304 с.

2. Мазурмович Б.М., Коваль В.П. Зоологія безхребетних. Навчально-польова практика. – К.: Вища шк., 1982. - 184 с.

3. Падий Н.Н. Краткий определитель вредителей леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1972. – 266 с.

 

4. Безхребетні тварини прісних водойм: навчально-методичний посібник / Й. В. Царик, О. Р. Іванець. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 236 с. + іл.