Після цього:Господи, помилуй(30 разів). Тоді:Прийдіть, поклонімось…(тричі).

Псалом 69

^1-2 Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.
³ Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї.
⁴ Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть [мені]: «Добре, добре!»
⁵ Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!»
⁶ А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.
Слава…

Псалом 70

¹ На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.
² Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.
³ Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.
⁴ Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.
⁵ Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.
⁶ В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.
⁷ Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.
⁸ Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.
⁹ Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.
¹⁰ Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,
¹¹ кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя».
¹² Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.
¹³ Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.
¹⁴ А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.
¹⁵ Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.
¹⁶ Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.
¹⁷ Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.
¹⁸ І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.
¹⁹ Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе?
²⁰ Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене.
²¹ Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене],
²² тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів.
²³ Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив;
²⁴ і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.

Псалом 76

^1-2 Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.
³ В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.
⁴ Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.
⁵ Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.
⁶ Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.
⁷ Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:
⁸ невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?
⁹ Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?
¹⁰ Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?
¹¹ І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».
¹² Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.
¹³ Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.
¹⁴ Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!
¹⁵ Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.
¹⁶ Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.
¹⁷ Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.
¹⁸ З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.
¹⁹ Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.
²⁰ Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.
²¹ Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.
Слава…

Тоді: Трисвяте. І після Отче наш…
тропарі, глас 6:

Помишляю про день страшний і плачу від діянь моїх лукавих: як відповідатиму я безсмертному Цареві? І як насмілюся поглянути на суддю, блудний я? Милосердний Отче, Сину єдинородний і Душе Святий, помилуй.
Слава:
В долину плачу, на місці, що заповідав Ти, коли Ти, милостивий, сядеш чинити Свій праведний Суд, не виявляй таємниць моїх, не осором мене перед ангелами, але пожалій мене, Боже, і помилуй мене.
Інині:
Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Господи, помилуй (30 разів).
Тоді: Прийдіть, поклонімось… (тричі).

Після цього молитва скорботного,
коли він у відчаї виливає перед Господом
проллє моління своє:

Псалом 101

^1-2 Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.
³ Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.
⁴ Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.
⁵ Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.
⁶ Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.
⁷ Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.
⁸ Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.
⁹ Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.
¹⁰ Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.
¹¹ Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.
¹² Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.
¹³ Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.
¹⁴ Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.
¹⁵ Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.
¹⁶ І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.
¹⁷ Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.
¹⁸ Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.
¹⁹ І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.
²⁰ Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,
²¹ щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,
²² щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,
²³ коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.
²⁴ Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.
²⁵ І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.
²⁶ На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.
²⁷ Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.
²⁸ Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.
²⁹ Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».