Т.3. Ринок. Ринкова система

1. Сучасні економічні моделі.

2. Структура та інфраструктура ринку.

3. Закони функціонування ринку.

4. Попит, пропозиція, ринкова рівновага.

5. Еластичність попиту і пропозиції.

1. Сучасна економіка базується на раціональній поведінці всіх суб’єктів господарювання, тобто, їх прагненні до максимізації результатів при даних затратах.

Економічна мета споживача – максимізація задоволення потреб.

Економічна мета фірми – максимізація прибутку або мінімізація витрат виробництва.

Економічна мета сучасного суспільства – економічне зростання, підвищення ефективності виробництва, повна зайнятість та соціально – економічна стабільність.

В ХХ сторіччі склалися три основні різновиди економічних систем: ринкова, командна та сучасна ринкова (змішана) системи.

Ринкова економіка – це система, заснована на приватній власності, яка функціонує за законами товарного виробництва.

Характерні ознаки ринкової економіки:

- економічній свобода: незалежність споживача і свобода підприємницької діяльності;

- особистий інтерес як мотивація діяльності суб’єктів економіки;

- приватна власність на засоби виробництва;

- конкуренція;

- стихійний розвиток, автоматичне регулювання;

- обмежене втручання держави в економіку.

Головною передумовою ринкової економіки є економічна свобода.

Економічна свобода – це можливість індивіда реалізовувати свої можливості і задовольняти свої потреби шляхом активної діяльності в сферах виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ. Вона проявляється в тому, що споживач має можливість незалежного вибору на ринку товарів та послуг. Він самостійно розподіляє свої доходи у відповідності із своїми потребами.

Свобода підприємництва означає, що індивід сам вирішує, що, як і для кого виробляти, де, кому і за якою ціною продавати продукцію, яким чином використовувати прибуток.

Особистий інтерес є головним мотивом і головною рушійною силою економіки. Для споживачів особистим інтересом є максимізація корисності, для виробників – максимізація прибутку.

Конкуренція – це суперництво між суб’єктами ринкових відносин за найбільш вигідні умови виробництва, розподілу, обміну і розподілу виробленого продукту. Конкуренція називається досконалою, якщо:

а) на ринку існує велика кількість продавців і покупців, причому, жодний з них не може істотно вплинути на ціну;

б) кожен продавець і покупець може вільно ввійти на ринок або вийти з нього, тобто, не існує істотних економічних та правових бар’єрів на ринку.

Обмежене втручання держави в економіку виражається в тому, що вона є гарантом захисту прав власності. Вона визначає правила ринкових процесів і контролює їх дотримання.

Командна економіка – це система, заснована на суспільній власності на засоби виробництва та плануванні економічного розвитку.

Характерні ознаки командної економіки:

- державна власність на засоби виробництва;

- централізоване управління економікою засобами державного планування;

- централізований розподіл ресурсів;

- державне ціноутворення;

Сучасна ринкова економіка – це система, в якій ринкова економіка доповнюється активною діяльністю держави.

Характерні ознаки сучасної ринкової економіки:

- переважна частка приватної власності на засоби виробництва;

- економічна свобода;

- конкуренція;

- державне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції;

- державне антимонопольне регулювання.

Ринок – сукупність економічних відносин між домогосподарствами, фірмами, організаціями і державою з приводу купівлі-продажу товарів та послуг, та механізм забезпечення цих процесів згідно з законами товарного виробництва.

Ринок забезпечує збалансованість розвитку економіки, бо він визначає скільки і яких товарів треба виробити. Він побудований на конкурентних відносинах, стихійності розвитку. Для сучасного рику характерною ознакою є значна ступінь державного регулювання.

Ознаки сучасного ринку:

1. наявність економічно та юридично незалежних суб’єктів;

2. еквівалентний обмін товарів;

3. конкуренція;

4. стихійне ціноутворення;

5. реальна інформація про ринок;

6. «диктат» споживача;

7. тенденція до монополізації

Функції ринку:

1) регулююча – забезпечує зв’язки між різними галузями, між попитом і споживанням; встановлює пропорції витрат і прибутків; забезпечує безперервність відтворення капіталу;

2) стимулююча – ринок сприяє тим виробникам, які найбільш раціонально використовують фактори виробництва; які скорочують індивідуальні затрати робочого часу, стимулює запровадження досягнень НТП в виробництво; спонукає виробників на виробництво нових видів продукції;

3) розподільча – якщо затрати індивідуального робочого часу на виробництво товарів перевищують суспільно необхідні затрати, то такі товари не витримають цінової конкуренції: тобто ринок розподіляє доходи виробників. Для одних виробників створюються умови для подальшого розвитку; для інших – настає питання подальшого існування. Відбувається соціальне розшарування суспільства за доходами.

4) інтегруюча – об’єднання економіки країни в одне ціле; створення системи зв’язків між сферами виробництва і споживання;

5) ціноутворююча – встановлення цін відповідно з законом вартості та врахуванням корисності.

6) інформаційна – ринок дає об’єктивну інформацію про попит і пропозицію товарів (корисність і затрати).про рівень витрат і доходів, про ефективність національної економіки в цілому.

2.Структура ринку:

За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин ринок розподіляється на частини (сегменти):

- ринок предметів споживання і послуг;

- ринок засобів виробництва;

- ринок науково-технічних розробок та інформації;

- фінансовий ринок;

- валютний ринок;

- ринок робочої сили;

- тіньовий ринок.

1.Ринок предметів споживання і послуг:

В структурі витрат економічно розвинених країн частка споживання складає 60-70% від ВВП. Купівля продаж відбувається в формі оптової і роздрібної торгівлі.

Якщо предмети споживання не мають індивідуальні особливості і є взаємозамінними вони можуть продаватися на біржі.

Біржа – це регулярно функціонуючий оптовий ринок взаємозамінних товарів які продаються за стандартом та зразками.

2.Ринок засобів виробництва.

Товарами на ринку засобів виробництва є засоби праці (знаряддя, станки, інструменти, техніка) і предмет праці (це в основному - сировина).

3.Ринок інформації

Товарами на ньому виступають патенти, ліцензії, цінна інформація.

4. Фінансовий ринок (або ринок позичкових капіталів) - це механізм мобілізації та перерозподілу тимчасово вільних фінансових ресурсів.

Фінансовій ринок включає:

а) ринок капіталів (інвестиційний ринок);

б) ринок кредитів;

в) ринок цінних паперів.

Товарами на ринку капіталів є вільні кошти окремих осіб, підприємств і держави, які можуть бути спрямовані на інвестиції: будівництво, реконструкцію, придбання засобів виробництва, МТЗ, придбання нової техніки і технології і т.п.

Кредитний ринок – це система відносин між позикодавцями (кредиторами) та позикоодержувачами з приводу позики в грошовій або товарній формі. Кредитор отримує певний дохід за надання кредиту в залежності від умов кредиту.

Ринок цінних паперів. Цінні папери – це грошові документи, які визначають взаємовідносини між суб’єктами,що їх випустили (емітентами) і тими, хто їх придбав. Вони передбачають виплату доходу у вигляді відсотків або дивіденду.

Ринок цінних паперів складається з 2-х частин:

1) емісійний ринок – випуск цінних паперів в обіг

2) фондова біржа – продаж цінних паперів.

5. Валютний ринок.

Предметом купівлі-продажу на ньому є різні національні валюти. На валютному ринку встановлюються курси валют – ціна валют на внутрішньому ринку в залежності від рівня попиту і пропозиції на валюту, рівня інфляції, політики Національного банку та інших факторів.

6. Ринок робочої сили.

Перетворення робочої сили на товар привело до виникнення ринку робочої сили. Характерна ознака цього ринку – перевищення пропозиції робочої сили над попитом – тобто безробіття. Це свідчить про неефективне використання робочої сили в суспільстві в цілому. Економічно розвинені країни намагаються створити умови, щоб фактичного безробіття наблизився до рівня природного безробіття.

7. Тіньовий ринок.

Тіньовим ринком називають сегмент економіки,в межах якого відбувається позазаконна діяльність з метою отримання прибутку. Функціонування тіньового ринку проявляється в двох напрямках: 1) приховування результатів від легальної діяльності з метою уникнення сплати податків; 2) зайняття незаконною діяльністю (наприклад: виробництво і розповсюдження грошових знаків, зброї, наркотичних речовин).

Для функціонування ринку необхідна наявність інфраструктури – комплексу галузей, систем, служб, які обслуговують ринок.

Інфраструктура включає:

- підприємства оптової та роздрібної торгівлі

- кредитну систему та комерційні банки

- систему страхування та страхові компанії

- митну систему

- валютну систему

- громадські організації

- аудиторські фірми

- аукціони, ярмарки

- організації захисту прав працюючих за наймом

-.господарські суди

- торгові палати.

3. Ринок функціонує у відповідності з ринковим механізмом.

Ринковий механізм – це система, яка забезпечує ефективний розподіл ресурсів, оптимальну організацію виробництва, економічно доцільний розподіл прибутків і встановлення об’єктивної ринкової ціни.

Складові частини ринкового механізму:

- попит

- пропозиція

- ціна

- конкуренція

Ринковий механізм сам забезпечує свою стабільність, це саморегульована система(тобто, він сам відновлює порушену рівновагу). Він діє у відповідності з законами ринкової економіки.

Закони ринкового механізму:

- закон попиту

- закон пропозиції

- закон ринкової рівноваги

- закон вартості

- закони грошового обігу

- закон конкуренції

4. Попит – це кількість товарів, яку споживачі спроможні купити за певними цінами протягом певного періоду часу.

Закон попиту: при зниженні ціни на одиницю продукції у споживачів виникає бажання купити її в більшій кількості і навпаки – підвищення ціни викликає скорочення попиту.

D₁

Нецінові фактори попиту:

1. зміна уподобань

2. зміна числа покупців

3. зміна доходів звичайних споживачів товару

4. зміна цін на пов’язані товари

5. зміна очікувань

Вплив нецінових факторів викликає зміну попиту при всіх рівнях ціни, що ілюструється графічно зміщенням кривої попиту.

Пропозиція – це кількість товарів, яку фірми згодні продати за певним рівнем цін протягом певного періоду часу.

1.Закон пропозиції: із зростанням ціни на товар фірми згодні продати його в більшій кількості і навпаки – із зниженням ціни кількість товаріу, яку пропонують для продажу зменшується.

2. Закон пропозиції: виробники бажають продати більшу кількість продукції по більш високим цінам, ніж по низьким.

Нецінові фактори пропозиції:

1. зміна цін на сировину (ресурси)

2. кількість продавців на певному ринку

3. зміна рівня технології виробництва

4. державне вручання (податки, дотації)

5. ціни на інші товари

6. очікування (ефекти очікувань)

Стан ринкової рівноваги визначається шляхом співставлення попиту і пропозиції.

Ринкова рівновага – цетакий стан ринку, коли попит на товар дорівнює його пропозиції, тобто, продавці і покупці товару дійшли до компромісного рішення щодо ціни товару(згодні з нею).

Р – ціна, гр., од.

Q – кількість товару, од. тов..

т. О – точка ринкової рівноваги

т.

P₀ – ринкова рівноважна ціна

Q₀ – рівноважна кількість продажу.

P_o

Рівноважна ціна – ціна, при якій попит і пропозиція співпадають. Це єдина стійка ціна на даному ринку, хоча вона може змінюватися під впливом ріноманітних нецінових чинників.

5. Еластичність попиту характеризує чутливість споживача до зміни цін на товари або до зміни рівня доходів. Розрізняють три види еластичності попиту:

а) еластичність попиту за ціною /E_d /показує наскільки змінюється величина попиту при зміні ціни товару на 1%

або

Якщо: - попит еластичний

- попит нееластичний

- попит одиничний (пропорційний)

- попит абсолютно нееластичний

- попит абсолютно еластичний

б ) еластичність попиту за доходом E_I показує наскільки змінюється попит на товар при зміні доходу споживача на 1%

або

В залежності від значення E_I товари розрізняються

- товари першої необхідності

- товари вищої якості

- товари нижчої якості

- предмети розкоші

в ) перехресна еластичність попиту характеризує відносну зміну попиту на певний товар при зміні ціни на інший товар. Цей коефіцієнт характеризує пов'язаність товарів.

, або

Якщо: Е_CN >0 – товари С і N взаємозамінюючі;

Е_CN < 0 – товариС і N взаємодоповнюючі;

Е_CN = 0 - товариС і N незалежні.

Еластичність пропозиціїE_S показує наскільки змінюється кількість пропозиції при зміні ціни на 1%

Якщо:

E_S > 1 – пропозиція еластична;

E_S <1 – пропозиція нееластична;

E_S = 0 – пропозиція абсолютно нееластична;

E_S → ∞ - пропозиція абсолютно еластична.

Література:

1. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підр. – К.: Академія, 2000-р. 2.4, 106 – 115с.

2. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічної теорії: - Підр.: -К.: Вища школа, 1995, - теми 9, 10, 114 - 155 с.

3. Основи економічної теорії. Підручник. За заг. редакцією Ю.В.Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – гл.6, 135 - 147 с.

4. Основи економічної теорії./ Посібник. В.О.Рибалкін, М.О.Хмелевський таін. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 2.1, 2.2, 126 – 132 с.

5.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н, 2000 – р.1: тема 1.5 - 56-70 с.

6. Нурєєв Р.М. Курс мікроекономіки. Підручник. - М.: Норма – Інфра, 2001. – гл. 2.3, 2.4: 54 – 79 с.