Табірна зміна: мета, завдання, характерні особливості

ПРІМА Р. М.

П 76 Професійно мобільний учитель: шляхи творчою зростання /

Методичні рекомендації студентам-практикантам (літня практика у ди­тячих оздоровчих таборах). - Луцьк, 2009. - 80 с. I8ВN 978-966-361-354-3

Методичні рекомендації мають на меті сприяти оптимізації профе­сійної діяльності студентів II курсу (спеціальність «Початкове навчан­ня») при проходженні ними літньої практики у дитячих оздоровчих та­борах.

Матеріали можуть бути корисними учням педагогічних ліцеїв, сту­дентам, викладачам ВНЗ, учителям початкових класів, соціальним педа­гогам, працівникам центрів дитячої творчості, керівникам педагогічної практики та методистам.

УДК 371.14 (072) ББК74. 204.2я81

I8ВN 978-966-361-354-3 © Пріма Р. М., 2009

ЗМІСТ

С.

Вступ............................................................................4

Орієнтовний.зміст і характер діяльності студентів-практикантів під час табірної зміни.................................10

Табірна зміна: мета, завдання, характерні особливості..........12

Самоаналіз педагогічної діяльності студента-практиканта

за підсумками табірної зміни..........................................22

Карта рейтинг-контролю студента-практиканта.................23

Форми роботи з майбутніми вчителями на етапі літньої педагогічної практики у дитячих оздоровчих таборах............24

Методи роботи з майбутніми вчителями на етапі літньої педагогічної практики у дитячих оздоровчих таборах............25

Методичний інструментарій табірної зміни........................26

Література..................................................................46

Додатки.......................................................................48

ВСТУП

На сучасному етапі пріоритетним завданням держави є створен­ня оптимальних умов для формування інтелектуального, культурного, здорового і соціально-акгивного потенціалу підростаючого покоління.

Для втілення означених програмних завдань у життя потрібні ком­петентні спеціалісти, що зумовлює необхідність реформування вищої педагогічної школи, перш за все, у сфері змісту підготовки фахівців, у галузі пошуку більш ефективних його компонентів. Важливо зверну­ти увагу не тільки на теоретичну підготовку фахівця, але й на розви­ток особистості, здатної гнучко реагувати на постійно змінні суспільні умови, яка вирізняється своєю заповзятливістю, мобільністю, дина­мізмом, конструктивністю, розвинутим почуттям відповідальності у професійній діяльності. При цьому пріоритетності набуває цілісне становлення і розвиток особистості майбутнього учителя, формування готовності бути мобільним у професійній діяльності, що забезпечу­ється «переведенням» майбутніх педагогів із стану виконавців у стан активно діючих суб'єктів, тобто бути внутрішньо готовими до само-змін у швидкозмінному світі, володіти здібностями коректувати жит­тєві ситуації, водночас, змінюючись і розвиваючись і як особистість, і як професіонал. Це дозволить майбутньому вчителю, зокрема почат­кових класів, оволодіти такими формами і методами діяльності, які якісно оновлять школу майбутнього новими цінностями освіти.

У зв'язку з цим нового бачення вимагає сьогодні і педагогіка по­зашкільної організації дитячих колективів, орієнтована, перш за все, на особистість вихованців, їх життєву компетентність, культурне са­мовизначення в конкретних педагогічних ситуаціях, зокрема в умовах літніх оздоровчих дитячих таборів.

Табір - це дитячий освітньо-оздоровчий заклад. Основним завдан­ням табору є створення умов для зміцнення здоров'я дітей, засвоєння і застосування ними навичок гігієнічної і фізичної культури; реалізація медико-профілактичних, спортивних, освітніх, культурно-дозвіллєвих програм і послуг, що забезпечують поновлення сил, професійне само­визначення, творчу самореалізацію, духовне, моральне, громадянське, екологічне виховання і розвиток дітей і підлітків. Успіх у роботі за­лежатиме від зацікавленості організаторів літнього відпочинку, їхньої енергії, наполегливості, професійної мобільності, любові до дітей, а також уміння пробудити ініціативу та самостійність своїх виховавн-ців, організувати колективні творчі справи.

Життя в таборі дає дітям можливість розширити коло знайомих, знайти нових друзів, займатися цікавими справами.

Діяльність табору базується на таких принципах:

□ безпека життя і здоров'я дітей, захист їх прав і власного досто­їнства;

□ пріоритет індивідуальних інтересів, особистісного розвитку і самореалізації дитини у поєднанні з дотриманням соціальних норм і правил оздоровчого закладу;

а гуманний характер стосунків та освітньо-оздоровчих програм;

□ конфіденційність у розв'язанні особистих проблем і конфліктів

дітей;

□ особистісно - рівноправна позиція вихователя і дитини.

Серед позитивних тенденцій сучасного розвитку мережі таборів дитячого відпочинку можна виділити наступні:

■ розробка різних форм літнього відпочинку з різноманітними джерелами фінансування;

■ створення умов для педагогічної творчості колективів;

■ встановлення зв'язків між освітньою діяльністю школи, закла­дів додаткової освіти, літніх дитячих центрів;

н гуманізація діяльності оздоровчих закладів, таборів для задо­волення інтересів і творчих потреб дітей і підлітків.

Літня педагогічна практика у дитячих оздоровчих таборах є важ­ливою складовою освітнього процесу в педагогічному ВНЗ, сприяє всебічній професійній підготовці майбутнього фахівця зі спеціальнос­ті 6.010000 «Початкове навчання». Водночас, вона являє собою само­стійну робот)' студента з дітьми в умовах табору, з повною відповід­ністю за їх життя, фізичне, психічне, моральне здоров'я, повноцінний відпочинок і розвиток.

Зауважимо, що літня педагогічна практика дає можливість студен­там реалізувати свій особистісний і професійний потенціал, розвивати і закріплювати знання, уміння, навички роботи з дітьми різного віку в умовах тимчасового дитячого колективу (ТДК). Ця практика справ­ляє суттєвий вплив на професійний розвиток майбутнього вчителя і пов'язана не тільки з формуванням діяльнісних навичок, але й, чи не найголовніше, його особистісних професійно-педагогічних якостей, з-поміж яких значне місце посідає професійна мобільність.

Мета практики:

Т підготовка компетентного, самостійного, творчого, мобільного недагога-вихователя, що володіє інноваційним мисленням і поведін­кою при організації педагогічного процесу в таборі;

ВСТУП

На сучасному етапі пріоритетним завданням держави є створен­ня оптимальних умов для формування інтелектуального, культурного, здорового і соціально-акгивного потенціалу підростаючого покоління.

Для втілення означених програмних завдань у життя потрібні ком­петентні спеціалісти, що зумовлює необхідність реформування вищої педагогічної школи, перш за все, у сфері змісту підготовки фахівців, у галузі пошуку більш ефективних його компонентів. Важливо зверну­ти увагу не тільки на теоретичну підготовку фахівця, але й на розви­ток особистості, здатної гнучко реагувати на постійно змінні суспільні умови, яка вирізняється своєю заповзятливістю, мобільністю, дина­мізмом, конструктивністю, розвинутим почуттям відповідальності у професійній діяльності. При цьому пріоритетності набуває цілісне становлення і розвиток особистості майбутнього учителя, формування готовності бути мобільним у професійній діяльності, що забезпечу­ється «переведенням» майбутніх педагогів із стану виконавців у стан активно діючих суб'єктів, тобто бути внутрішньо готовими до само-змін у швидкозмінному світі, володіти здібностями коректувати жит­тєві ситуації, водночас, змінюючись і розвиваючись і як особистість, і як професіонал. Це дозволить майбутньому вчителю, зокрема почат­кових класів, оволодіти такими формами і методами діяльності, які якісно оновлять школу майбутнього новими цінностями освіти.

У зв'язку з цим нового бачення вимагає сьогодні і педагогіка по­зашкільної організації дитячих колективів, орієнтована, перш за все, на особистість вихованців, їх життєву компетентність, культурне са­мовизначення в конкретних педагогічних ситуаціях, зокрема в умовах літніх оздоровчих дитячих таборів.

Табір - це дитячий освітньо-оздоровчий заклад. Основним завдан­ням табору є створення умов для зміцнення здоров'я дітей, засвоєння і застосування ними навичок гігієнічної і фізичної культури; реалізація медико-профілактичних, спортивних, освітніх, культурно-дозвіллєвих програм і послуг, що забезпечують поновлення сил, професійне само­визначення, творчу самореалізацію, духовне, моральне, громадянське, екологічне виховання і розвиток дітей і підлітків. Успіх у роботі за­лежатиме від зацікавленості організаторів літнього відпочинку, їхньої енергії, наполегливості, професійної мобільності, любові до дітей, а також уміння пробудити ініціативу та самостійність своїх виховавн-ців, організувати колективні творчі справи.

Життя в таборі дає дітям можливість розширити коло знайомих, знайти нових друзів, займатися цікавими справами.

Діяльність табору базується на таких принципах:

□ безпека життя і здоров'я дітей, захист їх прав і власного досто­їнства;

□ пріоритет індивідуальних інтересів, особистісного розвитку і самореалізації дитини у поєднанні з дотриманням соціальних норм і правил оздоровчого закладу;

а гуманний характер стосунків та освітньо-оздоровчих програм;

□ конфіденційність у розв'язанні особистих проблем і конфліктів

дітей;

□ особистісно - рівноправна позиція вихователя і дитини.

Серед позитивних тенденцій сучасного розвитку мережі таборів дитячого відпочинку можна виділити наступні:

■ розробка різних форм літнього відпочинку з різноманітними джерелами фінансування;

■ створення умов для педагогічної творчості колективів;

■ встановлення зв'язків між освітньою діяльністю школи, закла­дів додаткової освіти, літніх дитячих центрів;

н гуманізація діяльності оздоровчих закладів, таборів для задо­волення інтересів і творчих потреб дітей і підлітків.

Літня педагогічна практика у дитячих оздоровчих таборах є важ­ливою складовою освітнього процесу в педагогічному ВНЗ, сприяє всебічній професійній підготовці майбутнього фахівця зі спеціальнос­ті 6.010000 «Початкове навчання». Водночас, вона являє собою само­стійну робот)' студента з дітьми в умовах табору, з повною відповід­ністю за їх життя, фізичне, психічне, моральне здоров'я, повноцінний відпочинок і розвиток.

Зауважимо, що літня педагогічна практика дає можливість студен­там реалізувати свій особистісний і професійний потенціал, розвивати і закріплювати знання, уміння, навички роботи з дітьми різного віку в умовах тимчасового дитячого колективу (ТДК). Ця практика справ­ляє суттєвий вплив на професійний розвиток майбутнього вчителя і пов'язана не тільки з формуванням діяльнісних навичок, але й, чи не найголовніше, його особистісних професійно-педагогічних якостей, з-поміж яких значне місце посідає професійна мобільність.

Мета практики:

-підготовка компетентного, самостійного, творчого, мобільного недагога-вихователя, що володіє інноваційним мисленням і поведін­кою при організації педагогічного процесу в таборі;

-формування мотиваційно-ціннісного ставленця до майбутньої

професії;

-освоєння технологій виховного процесу;

-формування творчого ставлення до педагогічної праці, навичок аналітичного мислення.

Завдання практики:

-закріплення і поглиблення теоретичних знань, формування уміння їх творчого застосування у процесі соціально-педагогічної та культурно-оздоровчої роботи з дітьми;

-ознайомлення студентів із системою освітньо-виховної діяль­ності у літньому оздоровчому таборі;

-формування у студентів установки на особистісно орієнтоване спілкування з дітьми, враховуючи основні закономірності і принципи виховання;

-оволодіння студентами засобами діагностики особистості ви­хованця, дитячого колективу;

-формування особистісно-професійних якостей майбутнього педагога-вихователя, підвищення культури педагогічної діяльності, рівня професійної компетентності, розвиток творчого потенціалу.

Ця практика сприяє усвідомленню і виконанню об'єктивних ви­мог самоосвіти і самовиховання як необхідної умови професійно-пе­дагогічного становлення майбутнього педагога-організатора. Студен­ти самі мають переконатися в тому, наскільки вони володіють методи­кою педагогічного спілкування у своєрідних умовах табірної зміни, чи можуть бути відповідальними, відвертими і чесними зі своїми вихо­ванцями. Зауважимо, що у процесі діяльності відбувається інтенсивне збагачення професійного досвіду студентів-пракгикантів у самостій­ному створенні дитячого колективу, його розвитку, організації щоден­ної спільної діяльності дітей.

При проектуванні методичних рекомендацій ми орієнтувалися на механізми розвитку суб'єктивного ставлення студентів до майбутньої педагогічної професії і виходили з того, що основними з них є:

- включеність студентів у процеси самопізнання, самоаналізу засобами рефлексії, самодіагностики;

- інтерактивна взаємодія, участь у дискусіях, спрямованих на виявлення ціннісного ставлення до образу педагога, кар'єрного зрос­тання, суспільної цінності професії тощо;

- співвіднесеність студентами своїх індивідуальних особливос­тей з професійно значущими якостями, і зокрема, професійною мо­більністю.

Студент-практикант при проходженні літньої практики має

право:

- брати активну участь у діяльності педагогічного колективу та­бору, виступати на педрадах, висувати самостійні рішення;

-мати вихідний день за кожних шість днів роботи;

- звертатися за допомогою до адміністрації табору, керівника практики.

Практикант зобов'язаний:

- виконувати завдання, передбачені практикою, підкорятися пра­вилам внутрішнього режиму табору, розпорядженням адміністрації, керівника практики;

- нести відповідальність за виконувану роботу та її результати;

- постійно знаходитися з дітьми, проводити з ними цікаву, різно­планову роботу, повноцінно організовувати всю життєдіяльність дитя­чого колективу відповідно до віку, інтересів і потреб дітей, відповіда­ючи при цьому за їх життя і здоров'я;

-займатися самоосвітою і самовихованням, розвивати і удоскона­лювати культуру спілкування і мовлення;

- своєчасно і акуратно вести щоденник практики;

- не залишати територію табору без попередження про це керів­ництва.

Провідні принципи професійної етики студента-практиканта («заповіді вожатого»):

• Справжнє виховання - виховання правдою.
• Будьте з дітьми разом, поряд і ледь попереду.
• Вчіться співробітничати з дітьми, а не командувати ними.
• Поважайте дітей і дитячий колектив.
• Не зловживайте правом наказувати: прохання завжди легше і приємніше виконувати.
• Дбайте про свій авторитет чи авторитет інших працівників табору в очах дітей.
• Будьте господарем свого слова: обіцяйте дітям тільки те, що можете виконати.
• Сприяйте виявленню дитячої ініціативи, творчості, само­стійності.
• Будьте наполегливі, активні, винахідливі, вимогливі щодо себе і дітей.
• Ніколи не підвищуйте голос! Крик - ознака вашої слабкості, безсилля, дратує і викликає у дітей негативізм.
• Починайте робочий день із посмішкою на обличчі, з відчут­тям радості. Будьте щасливі! І нехай діти це бачать.
• Добрий вожатий - це не той, хто вміє робити добрі справи, а той, хто не здатен заподіяти дітям зло.

Псім 'ятка-підказка студенту-практиканту

• Заходи, що проводяться під час табірної зміни повинні бути не тільки цікавими, але й актуальними, оперативними, корисними для дітей.

• І Іамагайтеся підтримувати активність, ініціативу дітей; під­готовка до виховних заходів не повинна займати багато часу.

• У жартівливій, доброзичливій формі якомога більше «не можна» з режимних моментів табірної зміни переводьте у «можна» (І Іаприклад, «так, у нашому загоні можна не гомоніти в тихий час; можна купатися, не запливаючи за буйки тощо)-

• 1 Іідготуйте «про запас»: розповіді (про важливе, незвичайне, сенсаційне, проблемне), збірки пісень, сценарії виховних заходів, вікторин, чабан, атракціонів, конкурсів, вечорів, ігор тощо.

При організації літнього відпочинку молодших школярів рекомен­дуємо опрацювати такі нормативно-правові документи:

- Типове Положення про дитячий оздоровчий заклад: Наказ Дер­жавного комітету України у справах сім'ї та молоді від 05.02.04 №31;

- Конвенція ООН «Про права дитини».- К. - 27 вересня 1991 р.;

- Закон України «Про освіту» від 23.05.1993 р. № 1061 (зі зміна­ми та доповненнями), розділ II «Система освіти», ст. 29;

- Закон України «Про охорону дитинства». - К., 2001.

- Закон України «Про позашкільну освіту». - 7.12.2000 р.

- Постанова «Про організаційне і фінансове забезпечення відпо­чинку та оздоровлення дітей в Україні» від 14.04.1997 р. - № 323.

*** ** ***

При складанні плану виховної роботи табірної зміни доцільно ви­користати календар пам'ятних дат (червень-серпень)

Червень

1 - Міжнародний день захисту дітей

2 - Всесвітній день охорони навколишнього середовища

6 - День журналіста

22 - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

24 - День молоді

28 - День Конституції України

Липень

1 - свято Івана Купала

Серпень

1 - День Військово-морських сил України

12 - Міжнародний день молоді

23 - День державного Прапора України

24 - День Незалежності України

 

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ І ХАРАКТЕР ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ ПІД ЧАС ТАБІРНОЇ ЗМІНИ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

Завдання.	Вид діяльності	Терміни	Форма звітності
Познайомитися з програмою прак­тики, зі своїми груповими керів­никами; заповнити програмну заяву студента «Чому я хочу навчитися» (Додаток 1)	Участь у роботі наста-новчої конференції; за­повнення програмної заяви студента «Чому я хочу навчитися»	Настанов-ча конфе­ренція	Оформлення щоденника пед. практики: мета, завдання, зміст діяльності; про­грамна заява «Чому я хочу навчитися»

ОСНОВНИЙ (РОБОЧИЙ) ЕТАП

Завдання	Вид діяльності	Терміни	Форма звітності
		п
1. Познайомитися з установою - літ­нім оздоровчим табором	Знайомство з табором, його співробітниками, їх функціональними обов'язками, норма­тивно-правовою базою діяльності; планом ро­боти табору; заповне­ння табірної візитівки (Додаток 2). Знайом­ство зі складом загону, виявлення інтересів, за­хоплень дітей, форму­вання органів дитячого самоврядування	Перший тиждень	Зробити у що­деннику практи­ки записи відпо­відно із завдан­нями, візитівкою табору

 

2. Вивчити осо- бливості дитячого колективу, специ­фіку міжособис- гісної взаємодії, вікові та індивіду- альні особливості вихованців, їх ін- тереси та уподо- бання     3. Організовувати поточну життєді- яльність вихован- ців загону     4. Проводити ін- дивідуальну ви- ховну роботу з дітьми     Підготувати, організувати і пронести заліко- ииіі творчий захід *■	Вивчення дитячого ко- пективу та її членів     Організація і проведен- ня: - режиму дня, санітар- но-гігієнічної роботи, з самообслуговування; - пізнавально-інтелекту- альної, трудової, ігрової, художньо-творчої, спор- тивно-оздоровчої діяль- ності; психолого-педаго- гічних ігор і вправ   Виявлення кола проблем дитини, їх джерел, сту- пінь необхідної допомо- ги, визначення шляхів їх розв'язання. Реалізація визначеного плану дій   Провести заліковий захід (КТС); - аналіз результатів своє' самостійної освітньо-ви- ховної, культурно-оздоров- чої діяльності, самооцінка	1 є р ш и й, другий тиждень     Протягом табірної зміни   Протягом табірної зміни     Перед- останній тиждень	Зробити у що- деннику практи- ки записи відпо­відно до завдань     Відобразити у щоденнику ре- зультати щоден- ної діяльності з дітьми, акцен- туючи увагу на змісті проведе- них ігор, видів ді- яльності, реакції дітей на них, їх поведінці, осно­вних труднощах і проблемах   Зафіксувати у що- деннику резуль- тати проведеної роботи   Відобразити у щоденнику хід і результати про­веденої роботи, розроблений сце- нарій КТС
6. Підвести під­сумки діяльності дитячого колек­тиву у літньому оздоровчому та­борі	Аналіз і оцінка резуль­татів діяльності дитячо­го колективу, виконання поставлених виховних завдань, рівня розвитку колективу	Останній тиждень	Відобразити у щоденнику ре­зультати діяль­ності дитячого колективу, їх аналіз і оцінка. Відзначити роль студента-прак-тиканта як педа-гога-організато-ра, вихователя у життєдіяльності дітей у таборі

 

ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

Завдання	Вид діяльності	Терміни	Форма звітності
Узагальнити отри­мані під час практи­ки результати	Узагальнення результа­тів власної практичної діяльності, заповнення карти-рейтингу конт­ролю	Перший тиждень після за­вершення практики	Написати звіт, оформити доку­менти

ТАБІРНА ЗМІНА: МЕТА, ЗАВДАННЯ, ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ

Табірна зміна для дитини - це не тільки її соціальний захист, але ще і «полігон» для розвитку, збагачення духовного світу та інтелекту вихованців, що дозволяє кожному пізнати і реалізувати себе, особис­тіший потенціал у творчості, справах як організатора, учасника, гляда­ча відповідно до своїх схильностей, здібностей. При цьому дитина ак­тивно взаємодіє зі студентом-практикантом (педагогом-організатором, вихователем), виступаючи не лише об'єктом діяльності, але і її суб'єк­том. Це вимагає від дорослих надзвичайної уважності до особистості дитини, володіння психологічною чутливістю та спостережливістю за діями вихованців і за своїми власними діями, уміння передбачати ре­зультати свого виховного впливу й те, як учень реагуватиме на нього.

Щоб уміти повести за собою педагог-організатор повинен розвивати в собі особистісні якості, що характеризуються альтруїстичними та ем-патійними особливостями (любов до дітей, повага, довіра; вияв, при­йняття їх індивідуальних особливостей, співпереживання емоційним проявам; уміння бачити в них співучасника педагогічної діяльності).

Студент-практикант має пам'ятати, що у роботі педагога-організа­тора немає дрібниць: його дії, слова, жести, міміка, вміння одягатися міцно відкладаються у свідомості дітей як «образ», гідний наслідуван­ня, що, власне, і забезпечує успішність виховної роботи у таборі.

Кожну зміну в таборі умовно можна поділити на три періоди:

- організаційний;

- основний;

- заключний.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Мета: розкрити перстективи діяльності дітей у таборі, закласти основи тимчасового дитячого об'єднання, враховуючи попередній до­свід дітей.

Завдання:

• вивчити попередній досвід дітей, рівень їх умінь і навичок щодо організаційної діяльності, інтересів, уподобань і захоплень;

• ознайомити із «законами» співжиття у таборі, його традиціями;

• визначити стиль взаємовідносин у дитячому об'єднанні із до­триманням вимог колективу до кожної дитини, щодо виконання режи­му дня, дисципліни в таборі;

• виявити спрямованість особистості (окремих дітей і всього за­гону), діагностика міжособистісних стосунків;

• організувати творчу діяльність дітей у загоні відповідно до ви­значених цілей виховної діяльності табірної зміни.

Зауважимо, що діяльність педагога-організатора в цей період та­бірного літа відзначається найбільшою інтенсивністю: необхідно під­готуватися до першої зустрічі із загоном, продумати в цілому всю систему своїх дій (виховних заходів) тощо. Вибудувати конструктивні стосунки, навчити дітей співпрацювати з іншими можна тільки тоді, коли буде сформований колектив в умовах тимчасового дитячого об'єднання. Принагідно зазначимо, що група дітей може стати колек­тивом за умови наявності таких елементів: довіри, спілкування, коо­перації, готовності взаємодіяти з іншими, задоволення.

Довіра. Діти повинні відчувати довіру до педагога-організатора, який має бути прикладом відкритості, оперативності, готовності при­йти на допомогу, уважному, зацікавленому у відвертому, щирому спіл­куванні.

 

Спілкування. Члени дитячого об'єднання повинні вміти легко спілкуватися один із одним, знаходити спільну мову для розв'язання поставлених перед ними завдань, ділитися досвідом тощо.

Кооперація. Педагог-організатор має поставити собі за мету ство­рити таку атмосферу, коли кожен має можливість проявити особисту ініціативу, зробити власний внесок у спільну справу, відчути себе по­вноправним членом колективу. Це допоможе дітям стати впевненіши­ми в собі, підвищить мотивацію особистості до власного розвитку.

Готовність взаємодіяти з іншими. Доцільно викликати і під­тримувати ініціативу дітей, бажання реалізувати власний потенціал, отримувати новий досвід у процесі спільної діяльності.

Задоволення. Активізуйте групу, даючи можливість час від часу діяти не для досягнення певних цілей, а просто для того, щоб отрима­ти задоволення і мати хороший настрій.

Оптимальним інструментарієм у вирішенні окреслених завдань можуть бути психолого-педагогічні ігри, які, однаковою мірою впли­ваючи на розум і почуття дітей, реалізують їх потребу в постійному русі, і що найголовніше, - сприяють формуванню досвіду взаємодії, конструктивних стосунків з іншими, позитивного ставлення до себе.

Щоб взаємодія під час цієї гри дійсно була конструктивною, студент-праюгикант (педагог-організатор) має дотримуватися таких вимог:

- спілкування з дітьми повинно базуватися на душевній теплоті, повазі всіх учасників один до одного, чутливості до думок і почуттів інших;

- щира зацікавленість дорослого (студента-практиканта, педаго-га-організатора, вихователя) у відвертих відповідях дітей, стимулю­вання їх детально розповідати про свої переживання та проблеми;

- тактовне, толерантне «втручання» педагога-організатора в дитя­чі проблеми, уміння допомагати їм;

- заохочення дітей після завершення гри до дискусії, обговорення власних вражень від гри;

- обгрунтованість, чітке продумування мети і ходу гри.

За такого підходу до проведення психолого-педагогічних ігор сту-дент-практикант як педагог-організатор, вихователь допомагає дітям:

• відчути свою єдність з іншими;

• підвищити власну самооцінку;

• поважати себе й інших;

• навчитися аналізувати життєві ситуації й оперативно приймати індивідуальні та групові рішення;

• розвивати в дітях відкритість до інших;

• вчитися переборювати власні страхи і комплекси, бути впевне­ними в собі, жити в гармонії із собою та іншими людьми. *

З чого слід починати проведення таких ігор? Звичайно, все по­чинається зі знайомства. Доречно буде розказати дітям про себе, свій мрофесійно-педагогічний досвід, плани на час перебування дітей у та­борі. Це допоможе вихованцям бути впевненішими, спонукатиме їх розповісти про себе, про власні захоплення, сильні і слабкі сторони ТОЩО. Гра-спілкування допоможе дітям максимально зблизитися і від­чути себе членом дитячого колективу (хоч і тимчасового). Зокрема, це можуть бути такі психолого-педагогічні ігри: «Давайте знайомитись» (10-15 хвилин), «Ти мені подобаєшся» (20-25 хвилин), «Шлях дові­ри» (15-20 хвилин) тощо (Додаток 3).

Наприклад, пропонуємо сценарій гри «Давайте знайомитися»

Мета: краще пізнати один одного.

Хід гри: діти сідають у коло. Ведучий називає якусь особистісну властивість (або ситуацію) і просить дітей, яких безпосередньо стосу­ється це твердження, виконати певну дію. При цьому учасник має вста­ти зі стільця, виконати дію і знову сісти на місце. Щодо тверджень, то попи мають добиратися з урахуванням віку дітей, викликати позитивні емоції. До того ж кожне наступне твердження у грі промовляється у прискореному темпі. Для дітей молодшого шкільного віку, наприклад, твердження можуть бути такими:

• «У кого сірі очі - тричі підморгніть»;

• «Хто вважає себе допитливим, нехай підстрибне»;

• «Хто любить собак - нехай двічі гавкне»;

• «У кого є веснянки, нехай пробіжить по колу»;

• «Ті, в кого є цукерка чи шоколад, тричі голосно прицмокніть». Підведення підсумків:

- Чи знайшли ви тих, хто чимось близький вам?

- До якої категорії учасників ви відчуваєте інтерес? Започатковане таким чином знайомство можна продовжити при

І іеалізації запланованої програми табірної зміни. При цьому доцільни-МИ, па наш погляд, можуть бути такі форми виховних дій:

• Вогник знайомства

Мета: знайомство дітей один із одним, із традиціями.

• Екскурсія по табору

Мета: ознайомлення дітей із табором, особливостями його робо-мі. режимними моментами, правилами поведінки; закладання основ дбайливого ставлення до табірного майна, природи.

• Розвідка цікавих справ

Мета: використовуючи метод інтеракції (мозкова атака), виявити Оригінальні пропозиції дітей щодо планування діяльності загону.

 

 

• Збір-знайомство

Мета: познайомити дітей з педагогічним колективом табору, його співробітниками, єдиними вимогами життєдіяльності.

• Збір «Народження загону»

Мета: визначити мету і завдання діяльності загону, з'ясувати його статутну характеристику.

Найкраще цей збір провести в ігровій формі. Наприклад, ділова гра «Лідер».

Девіз: «Лідерами не народоісуються - ними стають»

Мета гри: дати дітям можливість розповісти про те, якими вміння­ми вони володіють, як використовують їх на практиці.

Девіз гри - провідний лейтмотив, що дозволяє зрозуміти: кожна дитина може бути в цій ролі, оволодівши мистецтвом вести за собою, наприклад, як командир у туристичному поході, як організатор чер­гування в їдальні, при підготовці вечора чи проведенні спортивного змагання тощо.

Час гри- 1-1,5 год.

Кількість учасників - не більше ЗО осіб.

Гра починається зі вступної бесіди керівника гри, в якій розкрива­ється основна мета гри та її хід.

Хід гри

• Комплектування команд із 5-7 осіб.

• Обрання капітана команди, обговорення назви, девізу.

• Конкурс на кращу назву і девіз команди.

• Конкурс капітанів.

• Виконання спільного завдання.

• Аукціон-презентація ідей

Комплектування команд, а також вибір капітана можна провести, використовуючи ігрові питання та завдання (наприклад, гра «Ромаш­ка», де на пелюстках - питання-завдання типу:

- З ким би ти поділився своєю таємницею?

- З ким би ти хотів жити в одній кімнаті?

- З ким би ти пішов у розвідку, на виконання небезпечного за­вдання?)

Лідерські якості можна з'ясувати, провівши гру-змагання і запро­понувавши дітям скласти з наявного матеріалу (кубики, камінці, шиш­ки) яку-небудь фігурку (машинку, звірятко, хатку тощо). При цьому педагог-організатор повинен уважно стежити за діями вихованців, ак­центуючи увагу на потенційних лідерських якостях (хто сміливо бере на себе ініціативу, віддає розпорядження, а хто навпаки байдужий, стоїть осторонь).

Конкурс капітанів допоможе виявити у загоні найбільш ерудова-ну, організовану, динамічну особу, котра вміє швидко орієнтуватися у нестандартних ситуаціях, знаходити правильні рішення.

Умови проведення конкурсу капітанів:

• жеребкування дозволяє отримати від групи експертів питання (завдання чи ситуацію), правильна відповідь на яке - ключ щодо пере­ходу до наступного експерту і можливість здобути кольоровий жетон ІЗ балами (червоний - 5 балів, зелений - 3 бали, білий - 0 балів);

• «купити» інформацію за дозволом команди, але при цьому на Неї накладаються штрафні санкції (мінус 1 бал); капітан може скорис­татися підказкою - «банком інформації» (довідкова література тощо) або ж досить оперативно, але дорого, «купити» готову інформацію (мі­нус 3 бали) у одного з експертів чи безкоштовно «купити» допомогу команди. Зауважимо, що від того, як буде працювати команда (спільно, злагоджено, дружньо, творчо, помірковано, оперетивно, гнучко тощо) іалежатиме успіх і капітана, і всієї команди.

У наступному етапі бере участь уся команда, їй можна запропо­нувати, наприклад, таке ігрове завдання.

Педагог-організатор заздалегідь готує 3 групи карток із написами:

I група - назва (герой, предмет, явище, природа, час, естрада іощо);

II група - ознаки (великий, сміливий, веселий, природний, зеле­ний тощо);

IIІ група- назва виховної справи (конкурс, вечір, змагання...)

Із кожної групи представник команди витягує по одній картці. Зі СЛІВ на картках треба скласти назву заходу. Наприклад: «герой», «смі­ливий», «конкурс» - складається назва заходу: «Конкурс «Сміливий І'ерой». Після цього командам дається час на підготовку завдання і попи починають своє дійство.

Після закінчення гри діти на практиці можуть переконатися в і ому, хто в їхньому загоні лідер, кого можна обрати командиром, його помічником, а хто є хорошим виконавцем.

У перші дні перебування дітей у таборі студенту-практиканту (пе-і.поіу-організатору, вихователю) допоможе якнайбільше дізнатися про своїх вихованців, з'ясувати, які моральні установки керують ними така ігрова методика, як, наприклад, «Стежка довіри».

В основі цієї гри - аналіз ситуацій, що віддзеркалюють специфіку ЖИ11 (діяльності дітей у таборі: чим їх більше, тим більше норм життя буде прийнято спільно.

 

 

При проведенні гри потрібно дотримуватися таких правил:

• діти самостійно знаходять вихід із запропонованої ситуації;

• невиконане завдання - предмет не осуду, а роздумів;

• усвідомлення проблеми - підґрунтя особистісного розвитку дитини;

• немає довіри - немає успіху.

Ця гра дозволить також кожному учаснику табірного літа відчути себе (або стати) лідером, якщо за допомогою старшого наставника він віднайде свою стежку діяльності, оскільки за змістом діяльності, на думку психологів (Паригін Б.Д., Петровський А.В. та ін.), лідерство надзвичайно різноманітне: лідер-натхненник, лідер-організатор-ви-конавець, лідер-організатор-ініціатор, лідер-універсал-ініціатор, лідер емоційного настрою.

ОСНОВНИЙ ПЕРІОД

Мета: максимально досягти вирішення питань відпочинку і оздо­ровлення кожної дитини, розвитку її інтересів, набуття протягом та­бірної зміни можливих знань, умінь і навичок.

Завдання:

- допомогти кожній дитині в її індивідуально-особистісному розвитку в умовах колективної творчої діяльності (КТД) і міжособис-тісних стосунків;

- домагатися виконання вихованцями єдиних режимних вимог;

- розвивати організаторські здібності, вміння і навички дітей через систему різноманітних доручень;

- організувати життєдіяльність загону як тимчасово створеного дитячого колективу відповідно до законів, вимог табірної зміни.

Характерними особливостями основного періоду табірної змі­ни є:

• різнобічність, гнучкість і творчий характер;

• суспільна спрямованість і зв'язок із життям;

• динамічність, насиченість і ускладнення форм, видів діяльності;

• емоційність і романтичність.

У цей період здійснюється досить ретельний відбір об'єктів ко­лективних спільних справ, виховних заходів, які мають відповідати уподобанням, інтересам, можливостям дітей, їх здібностям і нахилам, тим самим стимулювати вихованців до загального успіху і водночас їх фізично-оздоровчої, предметно-практичної, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, орієнтаційно-оцінної активності, сприяючи при цьому саморозвиткові, самовизначенню, самоствердженню кожної дитини.

Пропонуємо орієнтовну тематику колективних творчих справ:

Організаторські КТС:

• «Зірковий марш-похід»;

• «Естафета дружби»;

• «Газета-блискавка»;

• Естафета -гра «Ромашка»

Пізнавальні КТС:

• гра «Що? Де? Коли?»;

• вечір «Я малюю музику», літературно-художні конкурси (на кращий малюнок, краще оповідання, вірш, казку);

• рольова гра «Казковий театр»;

• усний журнал (різної тематики);

• «Танцювальний марафон»;

• психолого-педагогічна гра «Знайомі незнайомці»;

• захист фантастичних проектів;

• вечір (вікторина) «Мій край, моя історія жива»;

• свято Івана Купала;

• вечір ігор, загадок, скоромовок;

• свято «Хай щастю дитини не буде кінця»

Трудові КТС:

• гра «Місто веселих майстрів»;

• операція «Подарунок друзям»;

• «Екологічний аукціон»;

• Веселий потяг у країну «Допомагайку»;

• Експрес-гра «Подорож у бізнес країну»

Спортивні КТС:

• «Веселі старти»;

• Спортивно-розважальна гра «Козацькі розваги»;

• «Весела спартакіада»;

• Спортивні змагання «У здоровому тілі - здоровий дух»;

• Свято Нептуна

Під час організації різнопланової діяльності загону як тимчасово • і пореного дитячого колективу студентам-практикантам (педагогам-оріанізаторам, вихователям) і дітям необхідно дотримуватися прин­ципу спільного планування, спільної організації праці, колективного Пошуку форм стосунків між учасниками спільної творчої справи, син-уючи процес пізнання і життєво практичний досвід дітей. При цьо­му слід керуватися законом успіху І. П. Іванова:

• не замість дітей, без них, а разом із ними, подумки випереджа­ючи їх;

• не замість дітей, без них, а з ними оцінювати зроблене;

• завжди і в усьому дотримуватися позиції захопленості пошу­ком.

Зауважимо, що педагогічно доцільно підготовлений та проведе­ний виховний захід моделює різноманітні соціальні відносини, тим самим сприяє усвідомленню вихованцями їх суспільної суті, засвоєн­ню ними умінь орієнтуватися і діяти в них, водночас дозволяє дитині пройти шлях самовдосконалення - відчути себе в ролі вихователя, що засвідчує моральну зрілість особистості.

Вибір форми виховного впливу залежить від: завдання, його зміс­ту, віку дітей, рівня зацікавленості у вирішенні проблем, компетент­ності, професійної мобільності педагога-організатора, вихователя.

Формуванню й розвиткові у дітей комплексу позитивних діло­вих якостей в умовах табірного літа сприяють як традиційні («Турні­ри кмітливих», КВК, вікторини, трудові десанти, «Захист професій», «Лицарські турніри», так і нетрадиційні (нестандартні, активні) форми виховних заходів, як: «Нове слово правди», «Аналіз конкретних ситуа­цій», «Бумеранг», «Диспут», «Відкритий (публічний) мікрофон»; «Ді­лові, операційні, імітаційні, сюжетно-рольові ігри», «Мозковий штурм (атака)», методи «круглого столу» тощо.

При майстерному інструментуванні педагогом-організатором за­значені форми виховання збагачують світогляд вихованців, забезпечу­ють їх активне включення до різноманітних видів творчої діяльності, допомагають сформувати й розвинути комплекс позитивних особис-тісно-ділових якостей, а саме:

• вміння контактувати з оточуючими, адаптуватися в нових умо­вах;

• готовність прийняти відповідальність за діяльність членів за­гону;

• здатність формувати ідеї, пропозиції;

• вміння обмінюватися інформацією, бути цікавим співрозмов­ником, слухачем;

• спроможність аналізувати і оцінювати свої дії відповідно до рівня компетентності;

• здібність цінувати й раціонально використовувати час, критич­но оцінювати внесок роботи кожного;

• вміння прогнозувати, передбачити можливі рішення.

ЗАКЛЮЧНИЙ ПЕРІОД ЗМІНИ

Мета: підведення підсумків спільної діяльності упродовж зміни.

Завдання:

- здійснити самоаналіз професійної діяльності за зміну, об'єк-гивно проаналізувавши здобутки і недоліки своєї роботи, виявлення

Причин успіхів та невдач;

- дати оцінку діяльності тимчасово створених мікрогруп під час підготовки і виконання колективних творчих справ (КТС), органів са­моврядування;

- діагностувати розвиток міжособистісних стосунків, механіз­мів, що лежать в основі їх формування, особистих інтересів вихован­ців:

- визначити перспективи подальшого застосування дітьми

інань, умінь, навичок, набутих у процесі табірної зміни.