Проблеми розвитку промисловості, агропромислового комплексу, функціонування фінансової системи, торговельного обміну на сучасному етапі розвитку України

Після проголошення незалежності України внутрішня політика була спрямована на розбудову і утвердження нових державних інституцій. Перш за все, було запроваджено атрибути державності: фіксація кордонів, створення української митниці прикордонних військ, укладання угод про делімітацію кордонів; визначення громадянства (Закон „Про громадянство України”); визнання національної символіки як державної; запровадження власної грошової одиниці (у 1992 році купони багаторазового використання, у 1996 році - гривня). На сьогодні грошовий обіг в Україні контролюється Національним банком України, проте фінансові операції можуть здійснювати недержавні українські та іноземні банки, встановлено гарантії повернення коштів (не більше визначеної суми) населенню у випадку краху банку для цього створено спеціальний фонд. На сьогодні гривня є стабільною грошовою одиницею, курс обміну гривні на долари і євро досить тривалий час коливається у незначних межах.

Основними проблемами економічного розвитку України є реформування промисловості й сільського господарства, забезпечення стабільного зростання виробництва.

У 1990-1994 рр. валовий національний продукт в Україні скоротився на 44%, обсяг промислової продукції – на 41%, національний доход – на 54%. У 1994 році спад промислового виробництва досяг свого максимуму – -27,7% (під час Другої світової війни падіння промислового виробництва у СРСР становило 30%). У подальші роки темпи спаду ВВП скорочувалися повільніше: у 1996р.- -10%, у 1997 – -3,3%. У 1999 році почалася стабілізація економіки, хоча ВВП знизився на 0,4%, проте у деяких галузях промисловості спостерігалося зростання обсягів виробництва: у харчовій промисловості - +7,8%, у деревообробній – +23,6%. У 2000 році вперше за роки незалежності спостерігався ріст ВВП на 5,8%, обсяг промислової продукції збільшився на 12,9%, а сільського господарства на 9,2%. У наступні роки ця тенденція зберігалася і темпи зростання валового внутрішнього продукту зрівнялися із загальноєвро-пейькими: у 2001 р. - +9,1%, у 2002р. – +4,4%, у 2003р. – +8,7%, у 2004 – +12%. Але зростання і стабілізація економіки відбувається за рахунок базових галузей промисловості, орієнтованих на зовнішній ринок: металургії, енергетики. Недостатнім залишається розвиток інноваційних і наукоємних виробництв, низьким є рівень залучення іноземних інвестицій, а собівартість продукції в Україні залишається досить високою через старі технології та високу енергоємність.

В аграрній сфері відбулося реформування: колгоспи розпалися, фермерські господарства починають активно розвиватися, землю проголошено приватною власністю і розпайовано серед селян, проте залишається проблемним забезпечення села технікою, добривами, надання кредитів, забезпечення реалізації сільгосппродукції без посередників, які фактично грабують селян, закуповуючи вирощене за безцінь і реалізуючий за значно вищими цінами. Низькі ціни на сільгосппродукції призводять до різних продовольчих криз: “цукрової”, “м’ясної”, “молочної”, знищення поголів’я худоби, посівних площ окремих культур. Заходи держави щодо стабілізації становища не завжди допомагають, проте встановлено мінімальні закупівельні ціни на молоко, обмежують торгівельні націнки на продукти харчування тощо. У 2001-2002 рр. було зібрано високий врожай зернових, що дозволило повністю задовольнити внутрішні потреби та експортувати зерно, проте експорт сільгосппродукції пов’язаний з її відповідністю міжнародним стандартам, саме через це виникли проблеми з експортом молочної продукції до Росії.

Україна здійснює активні зовнішньоторговельні операції з більшістю країн світу. До останнього часу зберігалась стійка тенденція скорочення обсягів торгівлі з країнами колишнього СРСР і нарощування торговельних зв'язків з іншими державами. України має позитивне торговельне сальдо; 60% продукції йде на експорт. Основні економічні і торговельні партнери України – країни Євросоюзу та Російської Федерації. Ще майже 20% товарів надходять в Україну з Туркменистану, США та Польщі. Значними є обсяги реалізації турецьких та китайських товарів (т.зв. “човникова торгівля”) Внутрішня торгівля на сьогодні зосереджується у приватному секторі, починається проникнення на ринки України світових товарних марок і торгівельних мереж, у сільській місцевості торгівлею поряд з приватниками займається споживча кооперація України.

Розгорнувся процес реструктурування Збройних сил України: вже на початку 1994 року Україна вивезла зі своєї території всю тактичну ядерну зброю скорочено на третину особовий склад, скорочено термін служби в армії, планується її перехід на контрактну основу, але економічні труднощі призвели до зниження боєздатності армії про що свідчать трагедії у Броварах (ракета потрапила у житловий будинок), над Чорним морем у 2001 році (під час навчань збито цивільний літак), у Львові 2002 році (під час авіашоу літак врізався глядачів), пожежі і вибухи на складах боєприпасів у Новобогданівці у 2005р., 2006 р.