ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. 3 страница
Лекции.Орг

Поиск:


ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. 3 страница




При ламінарному русі задача розв’язується просто при допомозі вищеперерахованих формул .

При турбулентному русі в цих рівняннях містяться два невідомих Q і lт , залежних від числа Рейнольдса. Для таких задач рекомендується метод послідовних наближень. Для цього в першому наближенні необхідно задатися коефіцієнтом lт (наприклад lт=0,03) або , якщо задана шорсткість D визначити по формулі Альтшуля при Re=¥. Взагалі хватає другого наближення.

Третій тип. Дані Q , Н і всі величини вище перераховані, за винятком діаметра трубопроводу d.

Як і в попередній задачі, число Рейнольдса визначити неможливо, то режимом руху або задаються, або по формулам виражають діаметр через критичне число Рейнольдса і визначають Нкр , що відповідає зміні режима. Порівнюючи Нкр і Н визначають режим руху рідини.

При ламінарному режимі задача розв’язується за допомогою вищезгаданих формул .

При турбулентному – задачу розв’язують графічно. Для цього задаються рядом значень d і по ним підраховують напір Н. Потім будують Нпотр=f(d) і по ньому, знаючи Н, визначають d .

Задачі на паралельні трубопроводи розв’язуються за допомогою системи рівнянь:

Виразивши сумарні втрати напора через опір трубопроводів k і витрати Q в степені m (де m=1 , m=2 – в залежності від режиму) завжди можна скласти систему рівнянь, кількість яких дорівнює кількості паралельних ділянок.

Типова задача на паралельні трубопроводи: дана витрата в точці розгалудження, а треба знайти витрату в кожному з паралельних трубопроводів.

Для розгалудженого трубопроводу кількість невідомих в системі рівнянь на одиницю більше кількості розгалуджень тому, що добавляється потребуємий напір в точці розгалудження, але і в цьому випадку кількість рівнянь відповідає кількості невідомих.

Приклад 6.1.Визначте напір, який потрібно створити на початку трубопроводу для подачі в бак води в’язкістю 8×10-3 см2/с (Мал. 20.). Довжина трубопроводу 80 м, його діаметр 100 мм, витрата води 15 л/с, висота Нг=15 м, тиск у баці 200 кПа, коефіцієнт опору крана z1=5, коліна z2=0,8 , шорсткість стінок труб 0,04 мм.

Розв’язок.

Вибравши перерізи 1-1 і 2-2, а також положення умовної горизонтальної площини порівнянн 0-0, аналізуємо рівняння Бернуллі для умов цієї задачі: р1 – тиск невідомий, v1=vт=v – швидкість у перерізі 1-1 дорівнює швидкості в трубах (позначимо її буквою v без індекса), z1=0. Для другого перерізу тиск заданий, z2г , v2=0 , оскільки бак має велику площу. Втрати напору обчислимо за формулою:

 

.

Отже,

Нп=

 

У цьому рівнянні всі значення, крім l, відомі. Число Рейнольдса

Re= =238732.

 

Режим руху турбулентний. Зону опору визначаємо з формули

=1250000 ; 10 =25000 .

Оскільки 10 , то зона опору друга перехідна і гідравлічний коефіцієнт тертя

=0,0178.

 

Підставивши в рівняння всі відомі значення, отримаємо

Нп= =39,7 м .

 

Кінець МОДУЛЯ №1

(готуйся до контрольной роботи)
РОЗДІЛ 2. Гідромашини і гідравлічний привод.

Тема 2.1. Загальні повідомлення про гідравлічні машини.

 

Визначення гідравлічних машин, галузь їх використання. Класифікація насосів і гідродвигунів. Принцип дії об’ємних і динамічних машин. Головні параметри : подача (витрата) , напір , потужність і ККД. Кавітація , височина всасування , висота нагнітання.

Література:(1) ст. 154-155, 272-274, (2) ст.179-183, (4) ст. 41-90.

 

Методичні вказівки.

 

Гідравлічні машини – це машини, які створюють або використовують потік рідини під тиском. Їх класіфікують за різними ознаками. В залежності від напрямку передачі енергії їх розділяють на дві основні групи: насоси і гідродвигуни.

Насоси сприймають енергію через приводний вал або шток і віддають її рідині.

Гідродвигуни сприймають енергію від потоку рідини під тиском і віддають її на вихідний вал або шток. Більшість гідромашин може працювати як в режимі насоса, так і в режимі двигуна.

По принципу дії гідравлічні машини розділяють на два основних класи: об’ємні (поршневі і роторні) і динамічні (лопатні і вихрові).

В об’ємному насосі об’єми робочих камер в процесі роботи насоса періодично змінюються. Збільшення об’єму камер супроводжується заповненням їх рідиною, а зменшення обє’му – витісненням рідини в напірний трубопровод. При цьому рідині сполучається потенційна енергія тиску при практично незмінній кінетичній енергії рідини.

В динамічному (наприклад лопатному) насосі в процесі роботи (обертання робочого колеса) має місце силова дія обтікаємих лопаток робочого колеса на потік. При цьому рідині сполучається як потенційна, так і кінетична енергія.

Головними параметрами насосів являються: подача, напір, потужність, ККД, частота обертання.

Подача насоса Q – витрата рідини через його напірний патрубок. В СІ розмірність м3/с.

Напір насоса Н – це різниця енергій одиниці ваги рідини або повних напорів після насоса і перед ним

Н=

де індекс н – напірний патрубок;

індекс в – всмоктувальний патрубок.

 

Тиск насоса – р=rgH.

 

Корисна потужність насоса – потужність, придбана потоком рідини в насосі – це робота, яка передається насосом за одиницю часу, вимірюється в Ватах

Nг=rgHQ=pQ

 

Споживаєма потужність – це потужність підведена до вала насоса від зовнішнього джерела.

Nb=Mw , Nw=Fv

де М – крутний момент на валу насоса;

w - кутова швидкість обертання валу;

F – зусилля на точці;

v – швидкість потоку.

 

Коефіцієнт корисної дії насоса

h=

Втрати потужності в насосах розподіляються на три види:

- механічні – втрати потужності на тертя в підшипниках, їм відповідає механічний ККД hм ;

- об’ємні – втрати потужності на перетікання частини рідини q через зазори між робочим органом і корпусом. Об’ємним втратам відповідає об’ємний ККД

hо=

де Qк – подача робочого органа;

- гідравлічний – втрати потужності за рахунок втрат напору h під час руху рідини через елементи насосу. Їм відповідає гідравлічний ККД

hг=

де Нт – теоретичний напір, тобто напір, який створює робочий орган.

ККД гідромашини – це добуток часткових ККД

 

h=hм×hо×hг

 

Гідродвигун є машиною, зворотньою насосу.

Корисна потужність гідромотора

Nгм=М×w

 

а силового гідроциліндра

 

Nгц=F×v

Споживана гідродвигуном потужність на вході

Nв=DpдQ

 

де Dрд – різниця тисків на вході і виході двигуна.

 

Отже, ккд гідромотора

h=

 

ккд силового гідроциліндра

h=

 

Ще один параметр гідромашини – частота обертання робочого колеса n, с-1 , або кількість подвійних ходів штока за секунду.

Для об’ємних машин важливим параметром є робочий об’єм V0 – різниця найбільшого і найменшого об’ємів робочих камер, через які рідина протікає за один оберт або подвійний хід.

Необхідно мати на увазі, що любий насос може працювати при різних режимах, тобто при різних подачах, напорах і частотах обертання.

Кожному режиму роботи буде відповідати певне значення ККД насоса і спожита ним потужність. Режим роботи насоса (робоча точка) при деякій постійній частоті обертання визначається по точці перетину характеристик насоса і трубопровода. Для нормальної роботи насоса любого типу необхідно, щоб апсолютний тиск на вході в насос був більше тиску насиченої пари на величину, називаєму кавітаційним запасом тиску. В противному випадку у вхідній частині насосу де апсолютний тиск мінімальний може виникнути кавітація.

Питання для самоперевірки.

1. Яке призначення насоса, мотора?

2. Принцип дії об’ємних і динамічних гідромашин.

3. Що таке напір насоса і як його виразити через параметри рідини на вході і виході?

4. Що таке ККД насоса і як його виразити через механічний, об’ємний і гідравлічний ККД ?.

5. Як виразити механічний, об’ємний, гідравлічний ККД?

6. Як виразити корисну потужність насоса?

7. Як виразити спожиту потужність насоса через його корисну потужність?

8. Поясніть процес кавітації. Що таке висота всмоктування, висота нагнітання? Протикавітаційні заходи.

Задачі.

Задачі даної теми зводяться до визначення потужності, спожитої насосом, подачі насоса, робочого об’єма, побудові характеристик центробіжних насосів при різниці частоти обертання, визначення ККД . Для їх роз’язання треба використовувати вище перераховані формули і відношення, а також відомі формули для визначення геометричних розмірів.

 

Приклад 2.1.1. Насос (Мал.21) подає воду із нижнього бака в верхній на висоту h=10 м по трубопроводу довжиною L=12 м і діаметром d=100 мм. Визначити ККД насоса, якщо при подачі Q=36 м3/год споживана потужність N=1,5 кВт.Прийняти коефіцієнт тертя l=0,025 і суму коефіцієнтів місцевих втрат Sx=10.

Розв’язок.

ККД насоса дорівнює відношенню корисної потужності до спожитої

h=

Корисна потужність насоса це потужність отримана рідиною в насосі

N=rgQH

 

Напір насоса Н дорівнює напору Нпотр , тобто тому, який необхідно придати рідині, щоб вона текла по даному трубопроводу з заданою витратою. В даному прикладі:

Нпотр=h+ =11,076 м.

Корисна потужність:

Nn=rgQH=1000×9,8×(36/36000)×11,076=1085,448 Вт.

ККД насоса:

h= =0,724 .

Приклад 2.1.2.В скільки раз підвищиться ККД насоса, якщо при його доводці вдалося збільшити гідравлічний ККД hг на 2% , а механічний hм на 1,5%.

 

Розв’язок.

ККД насоса

h=hмhоhг

Позначивши індексом “1” відповідні ККД до доводки насоса, а індексом “2” ККД після доводки, відповідно умовам задачі будемо мати:

h=1,015×h , h=1,02×h , h=h

Відповідно:

h2=h×h×h=1,05×1,02×h×h×h=1,0353×h1

тобто після доводки насоса його ККД підвищиться на 3,53%.

 

 

Тема 2.2. Об’ємні насоси.

Принцип дії, загальні властивості і класифікація, область застосування об’ємних насосів. Насоси зворотньопоступальної дії. Будова і область застосування поршневих, плунжерних і діафрагмових насосів. Графік подачі і способи її вирівнювання.Загальні властивості, класифікація і область застосування роторних насосів. Будова і особливості роторних насосів різного типу: шестеренчатих, пластинчатих, роторно-поршневих, гвинтових.

Література:(1) ст. 275-307, (2) ст. 211-246, (4) ст. 189-208.

 

Методичні вказівки.

 

В об’ємних насосах передача механічної енергії рідини (в основному потенційної енергії тиску) відбувається за рахунок витіснення її поршнями, плунжерами, зубами шестерень, гвинтовими поверхнями, пластинами. Витіснювачі замикають порцію рідини в робочій камері, а потім витісняють її в напірний трубопровід.

Обємні насоси розділяють на дві групи:

1. З нерухомими робочими камерами де рідина розподіляється за допомогою клапанів - поршневі насоси.

2. З рухомими робочими камерами – безклапанні, роторні насоси.

Відсутність клапанів в роторних насосах дозволяє використати їх в якості гідродвигунів. Відповідно роторні машини зворотньої дії. В порівнянні з поршневими, низькооборотними насосами, роторні насоси високооборотні, забезпечують більш рівномірну подачу рідини, однак вони придатні лише для неагресивних чистих змащувальних рідин.

Ідеальна (теоретична) подача об’ємного насоса, якщо не було б перетікання рідини через зазори із напірної порожнини у всмоктувальну, не залежала б від напору, розвинутого насососом. Вона визначалась би добутком робочого об’єму насоса на частоту робочих циклів насоса. Дійсна (реальна) подача насоса менше ідеальної внаслідок втрат, перерахованих вище.

Напір об’ємних насосів визначається зовнішнім навантаженням (зусиллям, прикладеним до витискувача). В принципі при роботі апсолютно герметичний об’ємний насос може створювати скільки завгодно високий напір (тиск) при скільки завгодно малій швидкості витискувачів.

В дійсності внаслідок втрат насос може створювати обмежений, але надто високий напір (тиск). Тому для запобігання поломки насоса, або руйнування трубопровода використовуються пристрої, що обмежують тиск, розвинутий насосом – запобіжні клапани або сервомеханізми.

Роторні насоси, конструкція яких дозволяє при незмінній частоті обертання змінювати подачу, називаються регулюємими. Очевидно, що регулюємі насоси складніше і дорожче нерегульованих. Регульовані насоси можуть бути з реверсивною подачею рідини (зі зміною напрямку потоку).

Питання для самоперевірки.

 

1. В чому полягає принцип дії об’ємного насоса?

2. Приведіть схему і поясніть роботу поршневих насосів одинарної і подвійної дії, приведіть графіки подачі цих насосів?

3. Область застосування діафрагмових насосів?

4. Які насоси відносяться до роторних насосів.

5. Приведіть конструктивні схеми і поясніть принцип дії роторних насосів.

6. Що називається робочим об’ємом, робочими камерами роторних насосів? Чим вони утворені?

7. Переваги і недоліки шестеренчатих, гвинтових, пластинчатих, аксіально і радіально роторних поршневих насосів.

8. Напишіть формули для визначення подачі роторних насосів і поясніть їх. Зміною яких параметрів можна здійснювати регулювання подачі насоса?

9. Відношення яких величин являється об’ємний, механічний і повний ККД насосів.

Задачі.

Приклад 2.2.1.Шестеренчатий насос, робочий об’єм якого V0=80 см3 при частоті обертання n=1200 хв-1 , розвиває тиск Рн=10 мПа.

Визначити споживану насосом потужність, якщо об’ємний ККД насоса h0=0,85 , а повний h=0,74.

Розв’язок.

Теоретична подача насоса

Qт= =1,6×10-3 м3/с.

Дійсна подача насоса

Q=Qт×h0=1,6×10-6×0,85=1,12×10-3 м3/с.

Корисна потужність насоса

Nк=pк×Q=10×106×1,12×10-3=11,2×103 Вт

Споживана потужність

N= =15,1×103 Вт=15,1 кВт.

Приклад 2.2.2.Яку подачу забезпечує роторний насос і якщо вакуум на вході в насос pвак=30 кПа , манометричний тиск на виході із насоса pман=1,5 мПа , діаметри всмоктувальної і напірної гідролінії одинакові, споживана потужність насосом N=1,8 кВт , повний ККД h=0,6.

Розв’язок.

Тиск розвинутий насосом:

pн=pман+pвак=1,5×106+0,03×106=1,53 мПа

Корисна потужність:

Nn=N×h=1,8×0,6=1,08 кВт

Виходячи з цього знайдем подачу, розвинуту насосом:

Q= =0,7×10-3 м3

 

 


Тема 2.3. Об’ємний гідропривод.

 

Визначення гідропривода. Принцип дії об’ємного гідропривода. Класифікація об’ємних гідроприводів по характеру руху вихідної ланки і іншими ознаками. Елементи гідропривода (гідродвигуни, гідролінії, тощо), та їх умови позначення на гідросхемах. Об’ємні гідропередачі з регульованим насосом, гідромотором, насосом та гідромотором, дросельнем регулюванням. Принципові схеми приводів машин. Регулювання швидкості і зусиль робочого органу. Робочі рідини, що застосовуються в гідроприводах.

Література:(1) ст. 379-402, (2) ст. 256-259, 309-323, (4)ст. 216-229.

 

Методичні вказівки.

Об’ємний гідропривод являє собою сукупність об’ємних гідромашин (насоса і двигуна), гідроапаратури керування (гідроклапанів, гідророзподільників) і допоміжних пристроїв (кондиціонерів, фільтрів, трубопроводів, тощо). Вони призначені для передачі механічної енергії та перетворення руху за допомогою рідини.

Нестискуємість рідини і герметичність гідроагрегатів забезпечують жорсткий зв’язок між ведучою і ведомою ланками. Запобіжні клапани гідросистеми забезпечують простий і надійний захист гідропривода і машин від поломок і перевантаження при заданому силовому режимі роботи. До других переваг об’ємного гідропривода, які визначають досить глибоке його застосування в якості приводів машин, станків, пресового і ливарного обладнання, бурових пристроїв, тощо, відносяться:

- можливість створення великих передаточних чисел, безступінчастого регулювання швидкості руху вихідної ланки і зусиль робочого органу в широкому діапазоні;

- велика питома потужність (відношення маси до переданої потужності);

- мала інерційність, що забезпечує швидку зміну режимів роботи (пуск, реверс, зупинка), так як момент інерції рухомих частин гідродвигунів в 5-6 разів менше момента інерції рухомих частин електромашини тієї ж потужності.

Повний ККД привода хоч і нижче, чим у електропривода, але досить високий (80-85%). Він визначається, як відношення корисної потужності гідродвигуна (потужності на штоці гідроциліндра чи на валу гідродвигуна) і потужності насоса

h=

Повний ККД привода дорівнює добутку повних ККД насоса, гідродвигуна і гідравлічного ККД передачі

h=hн×hд×hгп

 

Гідравлічний ККД передачі враховує гідравлічні втрати на тертя по довжині труб і місцеві гідравлічні опори:

hгп=

де pн – тиск насоса;

Dp=Dpтр+Dpм – втрати тиску на тертя по довжині труб і на місцевих опорах.

 

Гідроприводи можуть бути різними в залежності від типу гідродвигуна, робочої частини та типу керування. Найбільш розповсюджені схеми гідроприводу зворотньо-поступальної та обертальної дії. В цьому випадку гідродвигуном є силовий циліндр, у другому – гідромотор. В обох випадках можуть використовуватись об’ємні насоси будь-якого типу: роторно-поршневі, шестеренчаті, гвинтові, пластинчаті. В залежності від способу циркуляції робочої рідини гідроприводи ділять на замкнуті і розімкнуті.

Одна з найбільш вагомих переваг об’ємного гідропривода перед механічним – це можливість безступінчастого регулювання швидкості і зусиль робочого органа в широкому діапазоні.

Регулювання швидкості гідродвигуна при постійній потужності на вході можна здійснити двома способами:

1. Дроселюванням;

2. Зміною подачі насоса (машинним способом).

Дроселювання.

Дроселем називається регулюючий аппарат, призначений для підтримки заданої величини витрати в залежності від величини перепаду тиску в підведених і відведених потоках рідини. Регулювання швидкості гідродвигуна дроселюванням широко розповсюджено на машинах малої потужності з простою трансмісією завдяки простоті і низькій собівартості виготовлення агрегатів. При цьому способі використовується нерегулюємий насос, а кількість рідини, що подається в гідродвигун змінюється за рахунок перепуску частини рідини в бак через перепускний клапан.

Розрізняють три способи дросельного регулювання:

- з дроселем в напірній лінії;

- з дроселем в зливній лінії;

- паралельно до гідродвигуна на окремому відгалудженні від напірної лінії.

При установці дроселя в напірній лінії регулювання швидкості гідродвигуна можливо, коли навантаження на вихідну ланку не співпадає з напрямком руху. В протилежному випадку відбудеться розрив потоку рідини в лінії перед поршнем. Крім того система з дроселем в напірній лінії може бути використана коли не вимагається постійна швидкість переміщення штока гідроциліндра.

При установці дроселя на зливній лінії швидкість пересування поршня регулюється кількістю рідини, що витісняється із штокової порожнини і проходячи через дросель зливається в бак. При любому напрямку навантаження на штоці розриву рідини не відбудеться. Опір дроселя регулюють відкриттям прохідного отвору.

Вказані випадки дросельного регулювання не забезпечують постійну швидкість на вихідній ланці при зміні навантаження, так як перепад тиску на дроселі не зостається, а значить не буде постійною витрата рідини, що потрапляє в гідродвигун.

Для стабілізації швидкості, незалежно від навантаження на гідродвигуні застосовують редукційний клапан з регулюємим дроселем, який називається регулятором потоку. Роль редукційного клапана – забезпечити постійний перепад тиску на дроселі.

Недоліки дросельного регулювання – низький ККД , особливо на малих обертах, коли велика кількість рідини перепускається в бак.

Машинне регулювання.

Машинне регулювання може здійснюватись в трьох варіантах:

- зміною робочого об’єму насоса (подачі). Забезпечується незалежність навантаження від швидкості руху силового органу.

- зміною робочого об’єму гідромотора. Забезпечується сталість вихідної потужності при зміні крутного моменту.

- зміною робочих об’ємів насоса і мотора.

У гідроприводах обертального руху часто використовують останній варіант, який забезпечує широкий діапазон регулювання.

Вибір тієї чи іншої схеми регулювання залежить від призначення гідроприводу, від прийнятих у схемі насосів і гідромоторів. Однак незважаючи на ряд переваг машинного регулювання, гідроприводи з дросельним регулюванням дешеві і поки використовуються ширше.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути основні схеми гідроприводів з дросельним і об’ємним регулюванням швидкості і зусиль, розібратись в умовних позначеннях, вивчити принцип дії, недоліки і переваги.

Робочі рідини об’ємних гідроприводів повинні мати хороші змащуючі властивості по відношенню до матеріалів тертьових пар і ущільнень, невелику зміну в’язкості в діапазоні робочих температур, високий об’ємний модуль стисливості, високу температуру кипіння при нормальному тиску, бути нейтральними до матеріалів гідросистеми, володіти стабільністю характеристик в процесі експлуатації і зберігання, бути пожежнобезпечними, нетоксичними, мати хороші діелектричні властивості.

Цим вимогам в найбільшій мірі відповідають мінеральні (нафтові) мастила та синтетичні рідини на кремнійорганічній основі (силіконові), які широко застосовуються в якості робочих рідин об’ємних гідроприводів.

Питання для самоперевірки.

 

1. Що називається об’ємним гідроприводом.

2. Із яких головних елементів складається об’ємний гідропривод? Приведіть приклади.

3. Принцип дії об’ємного гідропривода?

4. Основні недоліки і переваги об’ємного гідропривода в порівнянні з електричним, механічним.

5. Який вплив на роботу гідропривода оказує в’язкість рідини?

6. Які вимоги ставляться до робочих рідин і чому?

7. Якими способами відбувається безступінчасте регулювання швидкості вихідної ланки гідродвигуна в об’ємних гідроприводах?

8. Які особливості дросельного регулювання при різному розміщенні дроселя в гідроприводі?

9. Порівняти з економічної точки зору різні способи регулювання швидкості руху вихідної ланки гідродвигуна.

10. З якою метою в системах гідропривода застосовують регулятор потоку?

11. Які недоліки і переваги дросельного і об’ємного регулювання?

12. В яких випадках застосовується дросельне і об’ємне регулювання?

13. Які відносні недоліки і переваги гідропривода з розімкнутою і замкнутою циркуляцією рідини?

Задачі.

При розв’язуванні задач гідроприводи при розрахунках можна розглядати, як складні трубопроводи з насосною подачею, а гідродвигуни – як особливі місцеві опори, що визивають втрату тиску DР. Ця величина вважається незалежною від витрати рідини (швидкості переміщення вихідної ланки поршня). Для гідроциліндрів величина DР приблизно визначається, як частка від ділення навантаження вздовж штока на площу поршня з сторони нагнітання.

При розрахунку вказаних систем необхідно врахувати те, що витрата рідини на вході в гідроциліндр з одностороннім штоком відрізняється від витрати на виході, так як площі поршня різні.

 

Приклад 2.3.1.Визначити повний ККД привода, що складається у насоса, гідромотора, гідроапаратури, якщо ККД насоса hн=0,92 , ККД мотора hм=0,94 , тиск розвинутий насосом pн=10 мПа , гідравлічні втрати тиску на тертя по довжині труб та в місцевих опорах DР=0,2 мПа.

Розв’язок.

Повний ККД гідропривода дорівнює добутку ККД насоса, ККД мотора і гідравлічного ККД передачі.

ККД гідропередачі дорівнює

hг= =0,98

Тоді повний ККД гідропривода

h=hн×hм×hп=0,92×0,94×0,98=0,847

 

Приклад 2.3.2.Визначити потужність, спожиту насосом об’ємного гідропривода з дросельним регулюванням (Мал. 22), втрати потужності із-за злива мастила через гідроклапан і ККД гідропривода, якщо зусилля на штоці гідроциліндра F=63 кН.

Прийняти втрати тиску в напорній і зливній лінії однаковими і рівними Dp=0,2 мПа, витрата масла через гідроклапан Qк=1,55 л/хв. Об’ємний і механічний ККД гідроциліндра hо=1 , hм=0,97. ККД насоса hн=0,8. Діаметр поршня D=125 мм , діаметр штока d=63 мм. Дросель настроєний на пропуск витрати Qдр=12 л/хв, коефіцієнт витрати дроселя m=0,65 , площа його прохідного перерізу S=8 мм2 . Густина масла r=850 кг/м3. Втрати масла в гідроапаратурі не приймати до уваги.





Дата добавления: 2017-01-28; просмотров: 377 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.03 с.