Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.
Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій.
З метою захисту своїх прав та законних інтересів сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання і т.д. оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими Законом.
У ході виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.
Крім того у виконавчому провадженні на дії державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду.
Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна містити:
1) назву відділу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;
2) точну назву стягувача та боржника, а також всі їх дані та реквізити;
3) реквізити виконавчого документа;
4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;
5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.
Скарга, розглядається у 10-денний строк згідно Закону України "Про звернення громадян". За наслідками розгляду скарги начальник відділу двс виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу двс або до суду.
Усні звернення громадян безпосередньо розглядаються уповноваженими посадовими особами Міністерства юстиції України.
Посадові особи органів та установ юстиції при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненні обставин, з'ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.
Рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне й правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.
4.Повноваження державного виконавця:
- здійснює необхідні заходи зі своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення;
- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;
- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності передбачених цим Законом обставин;
- роз’яснює сторонам їх права і обов’язки.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:
- одержувати необхідні для здійснення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;
- перевіряти виконання юридичними особами рішень стосовно боржників, які працюють у них;
- входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, здійснювати огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку, а також опечатувати;
- накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його у встановленому законодавством порядку;
- накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, у тому числі на кошти, що є на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах;
- використовувати за згодою власника нежилі приміщення, що є в комунальній власності, та інші приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна;
- звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення, порушувати клопотання про зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;
- звертатися до суду з поданням про розшук боржника або дитини;
- викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні;
- залучати до виконавчих дій понятих, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, у тому числі для оцінки майна;
- накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у передбачених законом випадках;
- здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством.
Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у ст. 3 Закону рішень є обов’язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
Невиконання законних вимог державного виконавця зумовлює відповідальність згідно зі ст. 6 Закону.
Державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконавчих дій, державний виконавець повинен роз’яснити їх права відповідно до вимог Закону.
Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 7 Закону.
Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу Державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і керівник вищестоящого органу.
