Зміст і структура курсу “Загальна хімічна технолоґія”, його роль у хіміко-технолоґічній освіті

Лекція 1

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОґІЇ ЯК НАУКИ. МЕХАНІЧНА І ХІМІЧНА ТЕХНОЛОґІЯ

Наука, яка вивчає способи і процеси переробки сировини в предмети споживання і засоби виробництва, називається технолоґією.

Під поняттям “способи і процеси переробки” розуміють низку послідовних операцій, які виконують з сировиною в різноманітних машинах і апаратах з метою одержання з неї необхідного продукту, що безпосередньо використовується людиною або служить сировиною для одержання інших продуктів чи засобів виробництва.

У сучасних умовах життя більша частина часу витрачається людьми не на духовну діяльність, а на задоволення своїх потреб. Оскільки метою техно­лоґії є виробництво предметів споживання, то звідси можна зробити важливий висновок про те, що технолоґія є однією з найважливіших наукових дисциплін.

Технолоґія поділяється на механічну і хімічну.

Механічна технолоґія вивчає процеси, в яких змінюється форма, зовнішній вигляд або фізичні властивості матеріалів, тоді як хімічна технолоґія розглядає процеси зміни їх хімічного складу і властивостей. До механічної технолоґії належить, наприклад, виготовлення меблів з деревини. Виробництва кислот, солей, лугів, добрив, промислових газів, барвників, пластичних мас, штучних і синтетичних волокон, каучуку тощо належать до хімічної технолоґії. Проте такий поділ є значною мірою умовним, оскільки хімічна технолоґія широко використовує такі механічні процеси, як дроблення, розсівання, транспортування твердих матеріалів, гранулювання тощо. У свою чергу в механічній технолоґії застосовуються матеріали (фарби, лаки, змазки тощо) і методи (розчинення, кристалізації, сушіння тощо) хімічної технолоґії.

Ґрунтуючись на цьому, можна сформулювати таке визначення: хімічна технолоґія – це наука про економічно, екологічно та соціально обґрунтовані способи і процеси переробки сировини із зміною її складу та властивостей на підставі здійснення хімічних і фізико-хімічних перетворень з одержанням продуктів споживання й засобів виробництва.

Зміст і структура курсу “Загальна хімічна технолоґія”, його роль у хіміко-технолоґічній освіті

Курс “Загальна хімічна технолоґія” викладається у ВНЗ після засвоєння студентами фундаментальних дисциплін (математики, загальної та неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії, фізики тощо). При цьому одночасно з вивченням фізико-хімічних закономірностей хіміко-технолоґічних процесів, а також теорії та методів розрахунку реакторів, у курсі “Загальна хімічна технолоґія” студенти вивчають методи визначення оптимальних параметрів технолоґічного режиму, розглядають питання аналізу і синтезу сучасного хімічного виробництва як хіміко-технолоґічної системи. Отже, під час вивчення курсу студент уперше знайомиться зі змістом та оформленням технолоґічного процесу в цілому. Це служить підґрунтям для вивчення низки наступних дисциплін, які передбачаються загальним навчальним планом і охоплюють певні характерні питання хімічного виробництва (автоматизації, економіки виробництва, охорони праці тощо). Студенти закінчують свою освіту на спеціальних кафедрах, де детально вивчають конкретні хіміко-технолоґічні спеціальності (рис. 1.1).

Після вивчення курсу “Загальна хімічна технолоґія” студент далі закріплює і розширює свої знання та вдосконалюється як фахівець, але перші відомості про хімічне виробництво, які найбільше запам’ятовуються, він одержує під час вивчення саме цього курсу. У цей період студент “народжується” як майбутній фахівець.

У підготовці бакалавра, а потім й інженера-хіміка-технолоґа, вивчення курсу “Загальна хімічна технолоґія” має певне специфічне значення.

Багато факівців, які закінчили профільні (спеціальні) кафедри, працюють потім не за тією конкретною спеціальністю, яку вони вивчили у вищому навчальному закладі. Такі спеціалісти в своїй практичній діяльності використовують загальні теоретичні відомості, одержані у ВНЗ, зокрема і під час вивчення курсу “Загальна хімічна технолоґія”. На підставі цих знань, даних літератури, а потім, пройшовши стажування на певному хімічному виробництві, інженер-хімік-технолоґ у змозі кваліфіковано вирішувати різноманітні завдання цього виробництва, а також інших виробництв, охоплюючи й ті, які він не вивчав у вищому навчальному закладі. Кількість хімічних виробництв сягає декількох тисяч, в той час як на спеціальній кафедрі студент може детально вивчити лише декілька їх десятків, тому глибоке засвоєння теоретичних засад хімічної технолоґії забезпечить ґрунтовну підготовку молодих фахівців, які здатні вирішувати технолоґічні завдання широкого кола хімічних виробництв. Для інженерів-проектувальників, хіміків-дослідників, технолоґів-організаторів хімічних виробництв курс “Загальна хімічна технолоґія” також служить надійною базою в їх практичній діяльності.

 

 

 

Рис. 1.1. Схема підготовки інженера-хіміка-технолоґа

На підставі викладеного можна стверджувати, що курс “Загальна хімічна технолоґія” відіграє одну з найважливіших ролей у хіміко-технолоґічній освіті.