Предмет вікової психології.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет здоров’я, фізичного виховання та туризму

Кафедра психології і педагогіки

 

 

ПЛАН-ПРОСПЕКТ ЛЕКЦІЇ № 1

тема: Предмет і методи вікової психології

 

для студентів ІІ курсу

напряму підготовки 6.010201 «Фізичне виховання»

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

пр. № 1 від “ ” серпня 201 р.

в. о. зав. кафедри ___________ Петровська Т. В.

 

План лекції:

1. Предмет вікової психології.
2. Класифікація методів вікової психології.

3. Прикладне і теоретичне значення вікової психології.

Рекомендована література:

· Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология: Учеб. пособие. – Л.: Изд-во Линингр. ун-та, 1990. – 236 с.

· Немов Р.С. Психология. – М.: просвещение, 1990. – 301 с.

· Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учеб. пособие дл студентов вузов. – М.: ТУ Сфера, 2002. – 464 с.

· Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2002. – 992 с.

· Обухова Л.Ф. Возрастная психология: Учебник. – М.: Пед. общество России, 2004. – 442 с.

Короткий зміст лекції:

Предмет вікової психології.

Вікова психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає процес розвитку психічних функцій та особистості протягом всього життя людини.

Об’єктом науки є здорова людина, яка змінюється і розвивається в онтогенезі. Предметом вивчення є дослідження вікових періодів розвитку, їхні причини, механізми переходу від одного періоду до іншого, загальні закономірності, тенденції, темп і спрямованість психічного розвитку в онтогенезі.

Наука тісно пов’язана із загальною психологією (дослідження психічних функцій, що дає можливість прослідкувати їх виникнення і динаміку на різних вікових етапах);психологією особистості (питання мотивації, самооцінки, рівня домагань, ціннісні орієнтації, світогляд; вікова психологія вивчає появу цих властивостей на різних вікових етапах);соціальною психологією (дає можливість прослідкувати залежність розвитку і поведінки дитини від груп, до яких вона входить: родини, групи дитячого садка, класу, підліткової компанії);педагогічною психологією (цілеспрямований вплив дорослих на процес психічного розвитку, вікова розглядає процес взаємодії з дорослими з позиції дитини, а педагогічна – з позиції дорослого);диференціальною психологією (вивчення індивідуальних відмінностей, хоча вікова психологія розглядає загальні тенденції розвитку, але аналізуються можливі відхилення в кожному конкретному випадку).

Дана наука спирається на такі загальнофілософські та загальнопсихологічні принципи: принцип детермінізму (з‘ясування причин психічних явищ, їх динаміки), принцип єдності психіки та діяльності, принцип особистісного підходу, принцип саморозвитку, принцип суб’єктності, принцип системності.

Методологічною базою науки є сукупність загальнонаукових (теоретичний аналіз і синтез, порівняння і класифікація, систематизація, абстрагування і конкретизація, моделювання) та загальнопсихологічних методів ( спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, проективні методи, психологічне тестування, соціометричні методики, аналіз продуктів діяльності, метод зрізів, лонгитюдний метод, експеримент).

Системне розгляд всього життєвого циклу дозволяє виявити загальні закономірності індивідуального розвитку людини з моменту його народження. Б.Г.Ананьєв розглядав дві головні характеристики віку: метричну і топологічну.

Метричні властивості віку виражені в загальному часу життя індивіда до певного моменту його існування, тобто в сумі прожитих років. Топологічні властивості характеризують фази, стадії становлення різних психологічних функцій і періодизацію психічної організації в цілому.

Стадії індивідуального розвитку залежать від способу життя людини, від реальних форм діяльності, їх змісту, активності людини, що ведуть до появи певних новоутворень особистості.

Відмінність вікової психології від інших галузей психології полягає в тому, що її науковим об'єктом є не самі психічні явища, а їх розвиток і вікова мінливість.

Предмет дослідження вікової психології - це вікова динаміка психіки людини, розвиток психічних процесів і психологічних якостей особистості людини, яка розвивається.

Гілками вікової психології є:

- Дитяча психологія;

- Психологія молодшого школяра;

- Психологія підлітка;

- Психологія ранньої юності;

- Психологія дорослої людини;

- Геронтопсихолога.

Проблеми вікової психології наступні:

1. Обґрунтування вікових норм психофізіологічних функцій як у молодому, так і в літньому віках; визначення еталонів зрілості індивіда.

2. Виявлення потенційних можливостей людини в різні періоди життя.

3. Наукове прогнозування розвитку волі ранніх періодів життя для подальшого розвитку психічних «ресурсів» людини.

Специфіка об'єкта вікової психології у тому, що протягом життя відбувається не тільки зростання, але і різні перетворення.