Визначте природний рівень безробіття для даної країни та значення коефіцієнту Оукена, яке отримали аналітики центру стратегічних досліджень для економіки цієї країни.

Задача № 1

Исходя из приведенных даннях (смотри на обороте), определите ВВП, национальный доход, личный доход, государственные закупки, зарплату, сальдо государственного бюджета.

 

Показатели	(млрд. тугриков)
Рента
Доходы граждан страны за границей
Трансфертные платежи
Налог на прибыль корпораций
Валовые частные инвестиции
Импорт
Личные налоги
Доходы иностранцев внутри страны
Ссудный процент
Личные сбережения
Дивиденды
Нераспределенная прибыль корпораций
Чистые частные инвестиции
Доходы некорпоративного бизнеса
Проценты по государственным облигациям
Экспорт
Потребительские расходы
Отчисления на соцстрах
Косвенные налоги на бизнес

Творческое задание № 2

Сформулируйте и проиллюстрируйте «парадокс бережливости».

А. В чем состоит парадоксальность? Кем этот парадокс был сформулирован?

Б. Наблюдался ли парадокс бережливости в последнее время? В каких странах?

В. Следует ли считать, исходя из него, что сбережения не полезны для общества?

Завдання 3

 

Минулого року номінальний ВНП умовної країни Еколандії становив 100 млрд. грошових одиниць. Загальний рівень безробіття досяг 12%, фрикційного - 2%, структурного - 4%. Природний рівень безробіття дорівнював 6%.

Використовуючи наведені дані щодо стану економіки країни Еколандія, визначте економічні втрати країни від безробіття:

а) скільки відсотків потенційно можливого ВНП втратила країна внаслідок безробіття?

б) який обсяг ВНП могла би отримати країна за умови повного використання всіх ресурсів?

Завдання 4

 

На графіку (див. мал.) зображено сукупний попит (крива AD) та сукупну пропозицію (крива AS).

 

Припустимо, що крива сукупного попиту зсувається ліворуч з положення AD в положення AD_1.

Проаналізуйте графік і дайте відповіді на такі запитання:

1.Що відбувається з рівноважним рівнем реального ВНП, коли крива AD переміщується ліворуч і перетинає криву AS в точці В. Поясніть.

2.Що відбувається з рівноважним рівнем цін, коли макроекономічна рівновага встановлюється в точці В? Поясніть.

3.Про яку фазу ділового циклу свідчить перетин кривих AS та AD у точці В?Поясніть.

4.Про що свідчить стан макроекономічної рівноваги в точці А?Поясніть.

5.Припустимо, що тепер економіка країни зазнає відчутного шоку у вигляді значного та різкого підвищення цін на енергоресурси, які використовуються для виробництва вітчизняних товарів та послуг. Як це вплине на положення кривої сукупної пропозиції? Покажіть, куди вона буде переміщуватись у цьому випадку з рівноважним рівнем цін та рівнем реального ВНП? Поясніть, яку назву має така економічна ситуація?

6. Покажіть за допомогою моделі кривої виробничих можливостей стан макроекономічної рівноваги, який відповідає точці А, та стан макроекономічної рівноваги, який відповідає точці В.

Завдання 5

 

В 1993 р. номінальний валовий національний продукт (ВНП) умовної країни становив 500 тис. грошових одиниць. В 1998 р. дефлятор ВНП (індекс цін) дорівнював 2. Реальний ВНП збільшився за цей період на 40%. Розрахуйте обсяг номінального ВНП в 1998 р.

Творче завдання 6

Чи могло виникнути державне регулювання охорони навколишнього середовища при умові необмеженості природних ресурсів? Чи доводить забруднення планети продуктами та відходами промисловості тезу про те, що ринкові відносини не завжди можуть найкращим чином визначити "що", "коли", "де" виробляти?

Задача 7

Просту модель закритої економіки можна зобразити так:

Y = С + І; С = 100 + 0,8Y; І = 50, де Y - доход (обсяг випуску); С - споживчі видатки; I - інвестиційні видатки. Визначте:

1.Рівноважний обсяг доходу.

2.Рівноважний обсяг заощаджень та споживання.

3.Незапланований приріст запасів, якщо обсяг випуску буде дорівнювати 800.

4.Рівноважний обсяг випуску, якщо автономні інвестиції зростуть до 100?

5.Значення мультиплікатора видатків.

6. Проілюструйте зміни рівня рівноваги за допомогою графіка: «доходи» (х) - «витрати» (у).

Задача 8

На рисунке (графики А и В) представлены макроэкономические ситуации в стране. На графике А кривая совокупного спроса переместилась влево - в положение AD1. На графике В кривая совокупного спроса переместилась вправо - в положение AD1.

 

Соответственно этим изменениям проанализируйте макроэкономические ситуации и заполните таблицу:

 

	Фаза цикла	Характер динамики ВНП	Характер динамики инфляции
Ситуация на графике А
Ситуация на графике В

Задача 9

 

Правительство дает задание специалистам сделать прогноз динамики ВНП (GNP) на будущий год. Ведущие экономисты считают, что потребительские расходы (С) составят 80% ВНП: сумма инвестиций (I) и государственных расходов (G) - 4 млрл.долл; объем экспорта (Е) - 1 млрл.долл.. объем импорта (Z) – 0,5 млрл.долл.

A) Какой прогноз дадут ведущие экономисты относительно возможного объема ВНП?

Б) Если некоторые прогнозные оценки окажутся заниженными, и в действительности они составят: уровень потребительских расходов – 8,5% ВНП. сумма инвестиций и государственных расходов - 5 млрл.долл. то какой будет разница между фактическим и прогнозируемым объемами ВНП?

B) Если прогноз объема ВНП в п.А) верный, и он показывает возможный номинальный ВНП, то каким может быть реальный ВНП. при условии, что дефлятор составит 120%?

Задача 10

Нижче наведено компоненти валового внутрішнього продукту країни Багатії за певний рік (млрд. грн.):

особисті видатки на споживання 50

чисті інвестиції 6

державні закупівлі товарів і послуг 20

рента 3

прибуток акціонерних підприємств 10

відрахування на споживання капіталу 16

процент 8

непрямі податки на бізнес 4

заробітна плата 42

трансферні платежі 6

доходи індивідуальних власників 12

чистий експорт 3

чисті іноземні факторні доходи, зароблені за кордоном 2

 

1. Обчисліть ВВП як суму видатків і суму доходів;

2. Внесіть необхідні поправки до ВВП, щоб отримати валовий національний продукт;

3. Обчисліть національний дохід (1) вирахуванням відповідних компонентів із валового національного продукту і (2) додаванням доходів, що становлять національний дохід.

 

Задача 11

У національній економіці гранична схильність до споживання становить 0,8, граничний податковий коефіцієнт – 0,2, а гранична схильність до імпорту – 0,1. Сукупні видатки у фазі спаду зросли на 400 одиниць.

На скільки збільшився обсяг національного виробництва?

Задача 12

 

Потенциальный ВВП страны составляет 100 млрд. евро, фактический ВВП – 90 млрд. евро. Фактический уровень безработицы равен 7%. Несмотря на усилия правительства, в следующем году фактический ВВП страны сократился на 10%, а фактический уровень безработицы возрос на 3%. Группа аналитиков центра стратегических исследований объяснила такую динамику тем, что коэффициент реагирования ВВП на изменение циклической безработицы страны не соответствует определенному А.Оукеном.

Определите естественный уровень безработицы для данной страны и значение коэффициента Оукена, которое получили аналитики центра стратегических исследований для экономики этой страны.

Задача 13

Экономика страны характеризуется следующими макроэкономическими показателями (млрд. евро):

1. Косвенные налоги на бизнес
2. Заработная плата
3. Доходы, полученные за границей
4. Проценты по государственным облигациям
5. Арендная плата
6. Доходы от собственности
7. Экспорт
8. Стоимость потребленного капитала
9. Государственные закупки товаров и услуг
10. Дивиденды
11. Нераспределенная прибыль корпораций
12. Процентные платежи
13. Валовые инвестиции
14. Трансфертные платежи
15. Расходы на личное потребление
16. Импорт
17. Личные налоги
18. Налог на прибыль корпораций
19. Взносы на социальное страхование
20. Доходы, полученные иностранцами

Определите:

1. ВНП (двумя способами).

2. ВВП.

3. ЧНП.

4. НД.

5. Личный доход.

6. Располагаемый личный доход.

7. Личные сбережения.

8. Сальдо торгового баланса.

9. Чистые инвестиции.

 

Задача №14

 

Экономика Украины описывается следующими данными:

- государственные закупки товаров и услуг=79

- амортизационные отчисления=94

- личные сбережения граждан=47

- косвенные налоги на бизнес=29

- дивиденды=35

- процентные платежи=21

- взносы на социальное страхование=31

- прибыль корпораций=59

- валовые частные инвестиции в оборудование и строительство=129

- государственные трансферты=12

- арендная плата=13

- личные налоги=27

- национальный доход=562

- импорт товаров и услуг=25

- зарплата рабочих=424

- проценты по государственным долгам=15

- нераспределенная прибыль корпораций=11

- государственные инвестиции=17

- изменение товарно-материальных запасов = - 22

Определите:

Величину экспорта товаров и услуг и прибыль некорпоративного сектора.

Задача № 15

Виведіть рівняння функції сукупної пропозиції на її проміжному відрізку, скориставшись рівняннями, що відображають зміст закону Оукена та кривої Філліпса.

На основі виведеної формули зробіть висновок про ринкові змінні, що впливають на щільність зв’язку між сукупним випуском та загальним рівнем цін.

 

Задача № 16

Економіка країни знаходиться на потенційному рівні. Визначте:

1) Як повинні змінитися податки, щоб зберігся рівень повної зайнятості, якщо відомо, що державні закупівлі товарів та послуг збільшились із 75 до 90 млрд. грн., а гранична схильність до заощаджень дорівнює 0,25.

2) Як треба змінити податкові надходження у випадку, якщо соціальні трансферти збільшуються з 5 до 10 млрд. грн., а гранична схильність до споживання дорівнює 0,75.

3) Розв’язання проілюструйте відповідними графіками.

 

Творче завдання 17

Як можна визначити рівень суспільного добробуту? Чи відображає у повній мірі показник ВВП рівень суспільного добробуту? Відповідь обґрунтуйте.

 

Творче завдання 18

Виходячи із того, що розширення експорту чинить сприятливий вплив на економіку, виникає питання: чи можлива ситуація в світовій економіці, за якої спостерігалася б експортна експансія всіх країн водночас?

Як впливає зростання чистого експорту на економіку в умовах повної зайнятості, дефляційного та інфляційного розриву у економіці. Проілюструйте свою відповідь графічно.

Задача № 19

Споживачі не витрачають на споживання менше, ніж 600 грош. од. Залежність між доходом у розпорядженні і обсягом споживання така:

Yv
C

Ставка оподаткування дорівнює 15%. Визначте автономне споживання і граничну схильність до споживання. Запишіть алгебраїчний вид функції споживання. Визначте рівноважний обсяг доходу. Обчисліть обсяг споживання і заощадження в умовах рівноваги. Ситуацію проілюструйте графічно.

 

Ответы

Задача №1

Исходя из приведенных данных, определите ВВП, национальный доход, личный доход, государственные закупки, зарплату, сальдо государственного бюджета.

 

Показатели	(млрд. тугриков)
Рента
Доходы граждан страны за границей
Трансфертные платежи
Налог на прибыль корпораций
Валовые частные инвестиции
Импорт
Личные налоги
Доходы иностранцев внутри страны
Ссудный процент
Личные сбережения
Дивиденды
Нераспределенная прибыль корпораций
Чистые частные инвестиции
Доходы некорпоративного бизнеса
Проценты по государственным облигациям
Экспорт
Потребительские расходы
Отчисления на соцстрах
Косвенные налоги на бизнес

 

Творческое задание № 2

Завдання 3

 

Задача 2

Розв’язок

Наведених даних не вистачає, щоб визначити ВВП ні за видатками, ні за доходами.

Тож, можна спочатку визначити доход кінцевого використання (DI):

DI = C + S;

DI = 70 + 4 = 74 (млрд. тугриків).

З іншого боку,

DI = PI – PT,

тож, визначимо особистий доход:

PI = DI + PT;

 

РІ = 74 + 11 = 85 (млрд. тугриків).

Враховуючи зв'язок національного та особистого доходів, визначимо національний доход:

PI = NI – виплати на соцстрах – податки на прибуток корпорацій –

- нерозподілений прибуток +

+ трансфертні платежі + відсотки з державних облігацій;

NI = 85 + 10 + 7 + 5 – 8 – 6 = 93 (млрд. тугриків).

Знаючи національний доход, можна визначити зарплатню. Оскільки,

NI = W+ R + r + p + EI,

то

W = 93 – 4 – 5 - (10 + 4 + 7) – 9 = 54 (млрд. тугриків).

З іншого боку, національний доход відрізняється від ВНД (ВНП) на суму непрямих податків та амортизації, тож

GNI = NI + IТ + D;

GNI = 93 + 12 + (25 - 10) = 120 (млрд. тугриків).

Визначимо ВВП:

GDP = 120 + 16 – 24 = 112 (млрд. тугриків).

Обсяг державних закупівель:

G = GDP - С - І_g – NE;

G = 112 – 70 – 25 – (31 - 38) = 24 (млрд. тугриків).

Сальдо державного бюджету визначається як різниця між доходами та видатками бюджету.

Доходи бюджету = особисті податки + податок на прибуток корпорацій + непрямі податки на бізнес + відрахування на соцстрах.

Доходи бюджету = 10 + 12 + 5 + 11 = 38 (млрд. тугриків).

Видатки бюджету = державні закупівлі + трансфертні платежі + відсотки по державних облігаціях.

Видатки бюджету = 24 + 8 + 6 = 38 (млрд. тугриків).

Сальдо державного бюджету = 0 (бюджет збалансований).

Відповідь:

ВВП = 112 (млрд. тугриків);

національний доход = 93 (млрд. тугриків);

особистий доход = 85 (млрд. тугриків);

державні закупівлі = 24 (млрд. тугриків);

зарплатня = 54 (млрд. тугриків);

сальдо державного бюджету = 0.

 

Творче завдання № 2

Сформулюйте та проілюструйте «парадокс ощадливості».

А. У чому полягає парадоксальність? Ким цей парадокс був сформульований?

Б. Чи спостерігався парадокс ощадливості останнім часом? В яких країнах?

В. Чи слід вважати, виходячи з нього, що заощадження є некорисними для суспільства?

Розв’язок

Доходи домогосподарств можна поділити на споживання і заощадження. До парадоксу ощадливості можуть призвести невідповідності у їхньому співвідношенні. Заощаджуючи кошти, люди обмежують своє поточне споживання заради його зростання у майбутньому. Але намагання суспільства більше зберігати (характерне, перш за все, для початку економічного спаду, - під страхом втратити роботу) означає зменшення споживчих видатків. Як наслідок, зменшується загальний рівень сукупного попиту, тож і доходу, причому з урахуванням мультиплікатора на більшу величину. Тож суспільство саме перетворює початок спаду (або взагалі помилкову уяву про його початок) на справжній глибокий спад.

 

 

 

Парадокс ощадливості

 

А. Таким чином, парадокс ощадливості – це парадоксальний результат намагання нації збільшити багатство за рахунок зростання заощаджень, який призводить до скорочення національного доходу, національного продукту, та врешті-решт і до скорочення заощаджень.

Парадокс ощадливості був сформульований Дж.Кейнсом: “З точки зору індивідуума цент, що заощаджений, є заробленим центом. А з точки зору суспільства, цент, що заощадили, – це той, що не витратили, а тому зменшили на цей цент чийсь доход”.

Те, що цілком виправдовується на мікрорівні (зростання заощаджень в скрутні часи з метою збільшити обсяги споживання в майбутньому), є абсолютно недоречним на макрорівні. За словами П.Самюелсона, “за певних умов індивідуальна розважливість може стати суспільним божевіллям”.

 

Б. Наочним прикладом парадоксу ощадливості може служити сучасна Японія. Загальновідомо, що частка заощаджень у ВВП Японії помітно більше, ніж в інших країнах з розвинутою ринковою економікою (більше 30% - майже вдвічі більше в порівнянні з США). Серед причин цього можна назвати культурно-національні особливості (намагання американців жити сьогоднішнім днем та властива японцям перевага майбутнього споживання перед сучасним), менш розвинута в Японії система споживчого кредитування, особливості податкової системи. Наслідком надмірної ощадливості японців було суттєве зниження темпів економічного зростання (починаючи з 90-х років ХХ ст.) та дефляційні тенденції.

В. Все викладене вище ніяк не означає, що ощадливість є явищем, небажаним і не корисним для суспільства. Слід пригадати, що Дж.Кейнс аналізував економіку в короткостроковому періоді. У цьому випадку (особливо, якщо взяти до уваги стан неповної зайнятості) зростання заощаджень зменшує споживчі видатки, а тому і сукупний попит.

Якщо розглядати економіку в довгостроковому періоді, то заощадження є джерелом інвестицій (за допомогою кредитної системи або фондової біржі). Комерційні банки зберігають внески домогосподарств, акумулюють їхні заощадження і за рахунок цих коштів пропонують позики підприємцям для інвестування. Ринок цінних паперів (фондова біржа) доповнює систему банківського кредитування.

Перетворення заощаджень в інвестиції

Так, у тій самій Японії ощадлива активність громадян була одним з джерел так званого “економічного дива” – стрімких темпів економічного зростання протягом трьох післявоєнних десятиріч.

Ощадливість корисна для суспільства і за умов повної зайнятості та інфляційного зростання цін (інфляційний розрив). У цьому випадку зростання заощаджень зменшує сукупний попит, тож відповідно зменшує надмірну зайнятість та рівень інфляції.

У ринковій економіці домогосподарства та фірми самостійно вирішують, яку частину поточного доходу спрямувати на споживання, а яку заощадити. Навіть якщо заощаджені кошти розміщуються в банку, вони не завжди інвестуються у виробництво. На думку Дж.Кейнса, необхідно стимулювання інвестицій з боку держави. Вміле керування економікою передбачає і визначення оптимального співвідношення між споживанням і нагромадженням.

 

Завдання 3

а) Застосовуємо закон Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень безробіття на 1 %, то фактичний ВНП нижчий ніж потенційний ВНП на 2,5 % (або 2 % - 3 %).

Обсяг відносного відхилення фактичного ВНП від потенційного знаходимо за формулою:

 

(Y – Y_f) / Y_f = -b * (U - U_f), де

Y - фактичний рівень ВНП

Y_f - потенційний рівень ВНП

U - фактичний рівень безробіття

U_f - природний рівень безробіття

b - число Оукена (b = 2,5).

(Y – Y_f) / Y_f = -2,5 * (0,12 - 0,06) = -0,15 або 15 %

 

Це означає, що завдяки наявності циклічного безробіття фактичний рівень ВНП був меншим, ніж потенційний, на 15 %.

 

б) Щоб знайти обсяг ВНП, який би мала країна за умови повної зайнятості, вирішуємо рівняння відносно Y_f:

(100 – Y_f) / Y_f= -0,15

100 - Y_f = -0,15Y_f

Y_f – 0,15 Y_f = 100

0,85 Y_f = 100

 

Y_f = 100 / 0,85 = 117,65 млрд грошових одиниць

Втрати, що викликані циклічним безробіттям, становлять: Y - Y_f = 100 - 117,65 = - 17,65 млрд грошових одиниць

 

 

Завдання 4.

1. Рівень реального ВНП зменшиться з 250 до 150 млрд.грн.

2. Рівень цін теж зменшиться з 80% до 60%.

3. Рецесія, криза. Рівень фактичного ВНП значно менший від потенційного ВНП. Велике безробіття. Але рівень цін більш низький.

4. Економіка функціонує на рівні потенційного ВНП, але в умовах інфляції, бо рівень цін вищий, ніж з точці В.

 

 

Задача 1 (18 балів)

 

 

 

Якщо підвищуються ціни на енергоносії, крива сукупної пропозиції зсувається ліворуч. Рівновага встановлюється з точці С. Ситуація, яка одночасно характеризується підвищенням цін та зниженням обсягу виробництва назизається СТАГФЛЯЦІЯ. /інфляція-стагнація/

5. Точка В характеризує неповне використання ресурсів. Точка А характеризує повне використання ресурсів та ефективне виробництво. Точка В всередені КВМ, а точка А на кривій КВМ.

· А · В Засоби виробництва
	Споживчі товари

 

 

Завдання 5

 

Дефлятопр ВНП (індекс цін) = Номінальний ВНП / Реальний ВНП

Номінальний ВНП = Дефлятор ВНП (індекс цін) х Реальний ВНП

Індекс реального ВНП = 1,4

Індекс номінального ВНП = Дефлятор ВНП (індекс цін) х Індекс реального ВНП = 2 х 1,4 = 2,8

Номінальний ВНП в 1998 р. = Номінальний ВНП в 1993 р. х Індекс номінального ВНП = 1 400 тис.

 

Творче завдання 6

 

Задача 8

 

	Фаза циклу	Характер динаміки ВНП	Характер динаміки інфляції
Ситуація на графіку А	Рецесія (1 бал)	Зменшення ¯ (1 бал)	Уповільнення ¯ (1 бал)
Ситуація на графіку В	Пожвавлення (1 бал)	Зростання ­ (1 бал)	Прискорення ­ (1 бал)

 

Задача 9

А) ВНП (GNP) = С + І + G + NЕ (1 бал)

NЕ (чистий експорт) = Е - Z

ВНП (GNР) = х = 0,8х + 4 + 0,5;

0,2х = 4.5;

ВНП (GNP) = х = 22,5 (млрд дол.) (2 бали)

 

Б) ВНП (GNP) = х = 0,85х + 5 + 0,5;

х = 0,85х + 5,5;

0,15х = 5,5;

15x = 550;

ВНП (GNP) = х = 36,7 (млрд дол.) (2 бали)

Різниця між фактичним і прогнозованими обсягами:

ВНП = 36,7 – 22,5 = 14,2 (млрд дол.). (1 бал)

В) Дефлятор ВНП = Номінальний ВПН / Реальний ВНП (1 бал)

Реальний ВНП = 22,5 / 1,2 = 18,75 (млрд дол.) (1 бал)

 

 

Задача 10

 

Задача 11

 

Задача 12 (10 балів)

Потенційний ВВП країни становить 100 млрд. євро, фактичний ВВП – 90 млрд. євро. Фактичний рівень безробіття дорівнює 7%. Незважаючи на зусилля уряду, у наступному році фактичний ВВП країни скоротився на 10%, а фактичний рівень безробіття зріс на 3%. Група аналітиків центру стратегічних досліджень пояснила таку динаміку тим, що коефіцієнт чутливості ВВП до зміни циклічного безробіття країни не відповідає визначеному А.Оукеном.

Визначте природний рівень безробіття для даної країни та значення коефіцієнту Оукена, яке отримали аналітики центру стратегічних досліджень для економіки цієї країни.

Розв’язання

Позначення: фактичний ВВП – , потенційний ВВП – , фактичний рівень безробіття – ; природний рівень безробіття – ; коефіцієнт Оукена –

Згідно закону Оукена: .

Згідно умови: ; ;

; ; .

Визначимо природний рівень безробіття на основі розв’язку системи рівнянь:

Поділимо 1-е рівняння системи на друге:

.

Визначаємо значення коефіцієнту Оукена:

.

 

 

Задача 13

Економіка країни характеризується такими макроекономічними показниками (млрд. євро):

 

1. Непрямі податки на бізнес
2. Заробітна плата
3. Доходи, отримані за кордоном
4. Проценти за державними облігаціями
5. Орендна плата
6. Доходи від власності
7. Експорт
8. Вартість спожитого капіталу
9. Державні закупівлі товарів та послуг
10. Дивіденди
11. Нерозподілений прибуток корпорацій
12. Процентні платежі
13. Валові інвестиції
14. Трансфертні платежі
15. Витрати на особисте споживання
16. Імпорт
17. Особисті податки
18. Податок на прибуток корпорацій
19. Внески на соціальне страхування
20. Доходи, отримані іноземцями

Визначте:

1. ВНП (двома способами).

2. ВВП.

3. ЧНП.

4. НД.

5. Особистий дохід.

6. Особистий дохід у розпорядженні.

7. Особисті заощадження.

8. Сальдо торгівельного балансу.

9. Чисті інвестиції.

Рішення задачі

1. ВНП за витратами = витрати на особисте споживання + валові інвестиції + державні закупівлі товарів та послуг + експорт - імпорт.

ВНП за витратами =325+76+105+57-10=553.

ВНП за доходами = зарплата + процентні платежі + орендна плата + доходи від власності + прибуток корпорацій (прибуток корпорацій = податок на прибуток корпорацій + дивіденди + нерозподілений прибуток корпорацій) + непрямі податки на бізнес + вартість спожитого капіталу = 382 + 25 + 24 + 63 + 31 (9 + 18 + 4) + 11 + 17 = 553.

Отже, ВНП за витратами = ВНП за доходами

ВНП = 553

2. ВВП=ВНП-доходи, отримані громадянами країни за кордоном + доходи, отримані іноземцями в даній країні.

ВВП = 553-12+8 = 549

ВВП = 549

3. ЧНП = ВНП-вартість спожитого капіталу = 553-17 = 536

ЧНП = 536

НД = ЧНП-непрямі податки на бізнес=536-11 = 525

НД = 525

5. Особистій доход = НД-внески на соцстрах-податок на прибуток корпорацій-нерозподілений прибуток корпорацій + трансфертні платежі + проценти за державними облігаціями.

ОД = 525-43-9-4+16+19 = 504

ОД = 504

6. Особистий доход у розпорядженні = особистий доход-особисті податки = 504-41 = 463

ОДР = 463

7. Особисті заощадження = особистий доход у розпорядженні - витрати на особисте споживання = 463-325 = 138

Сальдо торгового балансу = експорт-імпорт = 57-10 = 47

Чисті інвестиції = валові інвестиції-вартість спожитого капіталу = 76-17 = 59

 

 

Задача 14

1. ВНП = національний доход + амортизаційні відрахування + непрямі податки на бізнес:

ВНП = 562 + 29 + 94 = 685

ВНП = 685

 

2. Використовуваний особистий доход (ВД) = національний доход – внески на соціальне страхування – прибуток корпорацій + дивіденди + державні трансферти + проценти за державним боргом – особисті податки:

ВД = 562 - 59 - 31 + 35 + 12 + 15 - 27 = 507.

ВД = 507.

 

3. Видатки споживачів (С):

С = ВД – особисті заощадження громадян

С = 507 - 47 = 460

С = 460.

 

4. Валові приватні інвестиції (І_g) = валові приватні інвестиції в устаткування та будівництво + зміна товарно-матеріальних запасів:

І_g = 129 + (-22) = 107.

І_g = 107.

 

5. Експорт = ВНП - С - І_g – G - імпорт

Експорт = 685-460-107-79+25=64.

Експорт = 64.

Прибуток некорпоративного сектора = НД - зарплата - прибуток корпорацій - орендна плата - процентні платежі = 562 - 424 - 59 - 13 - 21 = 45.

Задача № 15

 

Виведіть рівняння функції сукупної пропозиції на її проміжному відрізку, скориставшись рівняннями, що відображають зміст закону Оукена та кривої Філліпса.

На основі виведеної формули зробіть висновок про ринкові змінні, що впливають на щільність зв’язку між сукупним випуском та загальним рівнем цін.

Розв’язання:

Для виконання завдання треба пригадати, що на проміжному відрізку функція сукупної пропозиції реагує на зміну цін. Отже, у рівнянні сукупної пропозиції має бути відображено зв'язок між обсягом випуску та рівнем цін. Останній може представлятися і як показник темпу інфляції.

Закон Оукена визначає зв'язок відсоткової втрати валового внутрішнього продукту, з одного боку, та перевищенням фактичним безробіттям природного рівня, - з іншого. Відтак, формула має вид:

Крива Філліпса відображає обернений зв'язок між зміною рівня інфляції та рівня безробіття. Причому, найбільш очевидно цей зв'язок реалізується при намаганні зменшити безробіття відносно його природного рівня. Відтак, кривій Філліпса відповідає рівняння:

Модифікувавши два попередні рівняння та прирівнявши їх ліві сторони, одержимо:

= . Звідки: .

Позначивши вираз , наприклад, як , матимемо функцію сукупної пропозиції у більш традиційному вигляді:

З виведеної формули сукупної пропозиції випливає: на щільність зв’язку між сукупною пропозицією та загальним рівнем цін впливають такі ринкові змінні, як еластичність змін ВВП за рівнем безробіття () та еластичність рівня цін за рівнем безробіття ()

Задача № 16

Економіка країни знаходиться на потенційному рівні. Визначте:

1) Як повинні змінитися податки, щоб зберігся рівень повної зайнятості, якщо відомо, що державні закупівлі товарів та послуг збільшились із 75 до 90 млрд. грн., а гранична схильність до заощаджень дорівнює 0,25.

2) Як треба змінити податкові надходження у випадку, якщо соціальні трансферти збільшуються з 5 до 10 млрд. грн., а гранична схильність до споживання дорівнює 0,75.

3) Розв’язання проілюструйте відповідними графіками.

 

Розв’язок:

1. Щоб економіка залишилась на потенційному рівні випуску повинні виконуватися наступна умова: , де

∆Y_G – приріст ВВП за рахунок збільшення державних витрат

– ∆Y_TX – зменшення ВВП за рахунок збільшення податків

2. ∆Y_G = ∆G ∙ m_G , де

∆G – приріст державних видатків

m_G – мультиплікатор державних видатків

3. Мультиплікатор державних видатків знаходимо за формулою:

, де

МРС – гранична схильність до споживання

MPS – гранична схильність до заощаджень

4. Отже за рахунок збільшення державних видатків ВВП збільшиться на:

∆Y_G = ∆G m_{G ;}

5.

Знаходимо мультиплікатор податків (m _TX):

6.

З рівняння:, знаходимо величину зміни податків (∆Т):

Таким чином, податки потрібно збільшити на 20 млрд. грн.

7. Мультиплікатор трансфертів знаходимо за формулою:

m_Tr = ΔY/ΔTr

m_Tr = MPC / MPS = 0,75/0,25 = 3. ΔTr = 10 – 5 = 5.

8. Визначимо зростання доходу, зумовленого зростанням трансфертів (ΔY_Tr):

ΔY_Tr = ΔY m_Tr = 5*3 = -15.

ΔY_Tx = ΔT m_Tx = 5*(-3) = -15. m_Tx = -3.

ΔT = ΔY_Tx / m_Tx = - 15 / (-3) = 5 млрд. грн.

Отже, величина податків повинна збільшитись на величину трансфертів (5 млрд. грн.)

9. Проілюструємо розв’язання відповідними графіками:

Вплив збільшення державних витрат на збільшення доходу:

Вплив податків на відновлення рівноваги на рівні повної зайнятості:

Вплив соціальних трансфертів та податків на стан рівноваги:

Творче завдання 17

Як можна визначити рівень суспільного добробуту? Чи відображає у повній мірі показник ВВП рівень суспільного добробуту? Відповідь обґрунтуйте.

Орієнтовна відповідь

Суспільний добробут — повнота забезпеченості країни життєво необхідними засобами: матеріальними, соціальними, культурними, духовними та екологічними благами. Виходячи із такого визначення, суспільний добробут, можна визначити обсягом виробленого ВВП, але не в цілому, а на душу населення. Це узагальнюючий показник рівня добробуту країни. Але як ринковий показник він залишає поза увагою багато інших вельми важливих аспектів добробуту, спотворюючи його реальний стан.

По-перше, показник ВВП, а тому і всі похідні від нього показники, не враховують стан природного довкілля. Ця проблема дуже багатогранна. З одного боку, система показників економічного розвитку враховує позитивний результат — виробництво благ, але не враховує збитки, завдані супутнім виробництвом антиблаг. Адже відомо, що суспільство в цілому за рік добуває 25-30 тонн корисних копалин на одного жителя. Але технологічні можливості належної переробки їх дуже обмежені. Тільки 5-7 % піднятих з надр копалин використовуються як сировина. Все інше забруднює атмосферу, йде у відвали, терикони, стічні води, завдаючи шкоди довкіллю. Катастрофічно зменшується площа лісів, кількість прісної води, вимирають біологічні види, забруднюються води океану, виснажуються ґрунти, порушується озоновий шар, погіршується стан здоров'я людей. Ці негативні зовнішні ефекти мають бути вилучені із показника добробуту ВВП на душу населення.

По-друге, показник ВВП ігнорує такий важливий компонент добробуту, як вільний час. Адже люди можуть мати досить високі доходи, але їм ніколи їх витрачати. Вони живуть, щоб заробляти. Їм не вистачає часу на спілкування з природою, дітьми, ніколи зважено осмислити сенс свого буття і виважено оцінити свої дії та їх наслідки. Про здоров'я вони згадують тоді, коли вже не можна запобігти захворюванню і т. ін.

Згадаймо, для чого людство вигадало знаряддя виробництва? Так, щоб повніше і швидше задовольняти потреби, щоб вивільнити себе на триваліший час із безпосереднього процесу виробництва і збільшити вільний час, який, власне, і є мірилом суспільного багатства. Тому безумовною складовою суспільного добробуту є вільний час та розмаїття способів його використання.

Крім того, ВВП враховує опосередковані результати тільки дозволеної (незабороненої законом) тіньової економіки, а забороненої (наркобізнес, послуги найманих убивць, нелегальна торгівля зброєю, зокрема фінансування міжнародного тероризму тощо) не враховує. Насправді цей сектор створює антиблага і тому має бути вилученим із добробуту.

Дозволена діяльність у тіньовому секторі економіки, як стверджують спеціалісти, зростає. До тіньової економіки, в широкому розумінні цього слова, може бути включена діяльність сектору домогосподарств, яка за своїм змістом є позаринковою діяльністю, оскільки, по-перше, домогосподарства обслуговують самі себе (готують їжу, купують продукти, доглядають і виховують своїх дітей, доглядають хворих членів сімей, надають безоплатні освітні послуги своїм дітям, вирощують для себе овочі та фрукти, доглядають за подвір'ям, самі себе обслуговують транспортом тощо). По-друге, одне домогосподарство може на умовах бартеру обмінюватись ді­яльністю та продуктами діяльності з іншим (батько однієї родини надає послуги репетиторства з математи­ки дитині із сусідньої родини, а мати з сусідньої сім'ї, в свою чергу, надає послугу з репетиторства з інозем­ної мови дітям батька-математика і т. п.).

По-третє, це послуги сектору домогосподарств, які надаються на платних умовах іншим домогосподарствам, діяльність яких не зареєстрована (послуги буді­вельників з будівництва гаражів, дач, ремонту квартир, послуги з пошиття одягу, репетиторства, надання ме­дичної допомоги тощо).

Дрібне виробництво, послуги і торгівля можуть бути представлені і власне підприємницьким сектором економіки.

Законспірований сектор легальних видів діяльності, на відміну від сектору домогосподарств, пов'язаний з придбанням ресурсів і продажем товарів і послуг, а тому обов'язково має бути врахований у вартісній оцінці ВВП.

Практика зумовила появу методів опосередкованого визначення та обліку цього сектору. Наприклад, установлено, що сприятливими галузями для тіньового сектору є будівництво, виробництво горілча­них виробів, торгівля тощо. Опосередкованим проявом тіньової економіки є відмінності у середньорічних заяв­лених доходах та середньорічному рівні споживання у регіонах.

Вказує на "тінь" і значна частка готівкового оборо­ту в загальній масі економічних операцій.

Є ще один дуже важливий показник, який суттєво впливає на рівень добробуту, але не знаходить відображення у вартісній оцінці ВВП. Це показник якості товарів та послуг. Як свідчить статистика, більше 30% продуктів харчування, які вживають жителі пострадянського простору, отруєні нітратами, фосфатами, пестицидами, радіоактивними речовинами, що згубно впливає на здоров'я. Урбанізація та свавілля монополій посилює згубний вплив економічної діяльності на дов­кілля та здоров'я населення. Важливим показником добробуту є ступінь економічної свободи та задово­леність своєю діяльністю. "Втеча інтелекту" за кордон — свідчення низького рівня цього показника.

З метою здійснення точнішого виміру рівня добробуту американські вчені Вільям Нордхауз і Джеймс Тобін запропонували показник чистого економічного добробуту (ЧЕД), або англійською абревіатурою NEW.

 

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що країни з однаковим рівнем ВВП на душу населення можуть мати різний рівень суспільного добробуту, оскільки він характеризується, окрім названого вище показника, ще багатьма не менш важливими: тривалість життя, рівень освіти, рівень законослухняності, конкурентоспроможності тощо. Ці показники значною мірою залежать не тільки від обсягу ВВП, а і від ступеня диференціації доходів у суспільстві, соціальної політики держав і т. ін.

У зв'язку з цим з'являються нові макроекономічні показники, призначені для відображення нових цінні­сних характеристик економічного буття. Наприклад, індекс конкурентоспроможності, індекс економічної свободи, індекс сталості навколишнього середовища, індекс якості і безпеки життя, індекс людського розвитку, індекс суспільства, заснованого на знаннях та ін.

Творче завдання 18

Виходячи із того, що розширення експорту чинить сприятливий вплив на економіку, виникає питання: чи можлива ситуація в світовій економіці, за якої спостерігалася б експортна експансія всіх країн водночас?

Як впливає зростання чистого експорту на економіку в умовах повної зайнятості, дефляційного та інфляційного розриву у економіці. Проілюструйте свою відповідь графічно.

Орієнтовна відповідь

Зростання експорту зумовлює зростання обсягів виробництва, рівня зайнятості, доходів та валютних резервів.

Щоб зрозуміти неможливість ситуації експортної експансії всіх країн водночас, варто звернути увагу на те, що:

по-перше, експорт однієї країни утворює імпорт для іншої;

по-друге, імпорт є функцією, яка залежить від власного доходу країни, а експорт — функція, яка залежить не тільки від внутрішніх можливостей країни, а й від динаміки національного доходу зарубіжних країн, а також бажання (чи небажання) іно­земців купувати товари і послуги тієї чи іншої країни;

по-третє, намагання країн скорочувати обсяги імпорту обов'язково призведе до скорочення обсягу їх експорту з таких причин:

—скорочення іноземцями продажу товарів і послуг на ринку країни "А" обмежує можливості купівлі товарів цієї країни, що зменшує експортні можливості останньої;

—обмеження країною "А" імпорту з країн "В", "С", "Б" змусить країни "В", "С", "Б" обмежити обсяги імпорту з країни "А" на свої ринки;

—в експортному виробництві часто використову­ються імпортні ресурси і продукти, і тому, скорочуючи обсяг імпорту останніх, буде обмежуватись і експорт;

—обмеження імпорту зумовить обмеження експорту і через дію механізму вирівнювання обмінного курсу валют. Наприклад, якщо країна "А" скоротить обсяг імпорту з країн "іншого світу", то це зумовить зменшення попиту країни "А" на іноземну валюту. Наслідком цього стане подорожчання валюти країни "А" порівняно з іноземними валютами. Тому експорт країни "А" стане дорожчим, що скоротить попит іншого світу на товари країни "А", яка ініціювала скорочення обсягу імпорту в одноосібному порядку. Як результат, скорочення обсягу експорту країни "А" буде дорівнювати скороченню нею обсягу імпорту.

Вплив зростання чистого експорту на економіку залежить від того, чи перебуває економіка в умовах повної зайнятості, чи спостерігається дефляційний або інфляційний розрив у економіці. Якщо економіка перебуває в умовах дефляційного розриву, то зростання чистого обсягу експорту (NE) справляє позитивний вплив на економіку, оскільки сприяє зростанню зайнятості, обсягів виробництва і доходу. Якщо ж економіка перебуває в умовах інфляційного розриву, то зростання чистого експорту чинитиме негативний вплив на економіку, оскільки спостерігатиметься посилення інфляційних процесів. Якщо економіка перебуває в умовах повної зайнятості та потенційного обсягу виробництва, зростання чистого експорту може зумовити виникнення інфляційного розриву в економіці. Зазначені ситуації графічно зображені на рис. а, б, в.

На рис. відображено різні наслідки впливу зростання обсягу чистого експорту на макроекономічну ситуацію.

Графік а показує, що збільшення обсягу експорту в умовах потенційного обсягу виробництва зумовило інфляційний розрив (ІР). Графік б відображає, як збільшення обсягу чистого експорту забезпечило подолання дефляційного розриву (ДР) економіки. На графіку в показано, що зростання обсягу чистого експорту в умовах інфляційного розриву (ІР₁) призводить до збільшення цього розриву від (ІР₁) до (ІР₂).

Рис. Вплив зростання чистого експорту на економіку залежно від стану економіки:

а — економіка перебуває в умовах потенційного обсягу виробництва;

б — дефляційний розрив економіки; в — інфляційний розрив економіки.

Задача № 19

Споживачі не витрачають на споживання менше, ніж 600 грош. од. Залежність між доходом у розпорядженні і обсягом споживання така:

Yv
C

Ставка оподаткування дорівнює 15%. Визначте автономне споживання і граничну схильність до споживання. Запишіть алгебраїчний вид функції споживання. Визначте рівноважний обсяг доходу. Обчисліть обсяг споживання і заощадження в умовах рівноваги. Ситуацію проілюструйте графічно.

Розв’язання

Функція споживання має вид С = С₀ + МРС × Y^v

Автономне споживання (С₀), як видно з таблиці дорівнює 600.

Гранична схильність до споживання МРС = ΔС: ΔY = (750 – 600): (800 – 500) = 0,5

Таким чином алгебраїчний вид функції споживання С = 600 + 0,5Y^v

Так як доход у розпорядженні Y^v = Y – 0,15Y = 0,85Y

Отже С = 600 + 0,5 × 0,85Y = 600 + 0,425Y

Рівновага досягається за умови С = Y

Тобто 600 + 0,425Y = Y

600 = 0,575Y

Y = 1043,48

В умовах рівноваги С = Y = 1043,48, а заощадження S = Y – С = 0

Графічно ситуацію можна представити так