Розділ 2. Фінансово – економічна характеристика підприємства і особливості його функціонування 3 страница

Підприємство безпосередньо отримує сировину високої кості від наступних постачальників: ТОВ «Нікос», ТОВ «Хлібпром», ТОВ «ТД Донбасхліб», ТОВ «Растон». Кількість постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що займають більше 10% в загальному об’ємі постачання – 5%. Збільшення середньорічних цін на основну сировину: ціна борошна в/г зросла в середньому на 14,7%; ціна борошна 1/г зросла в середньому на 16,5%. Джерела сировини доступні. Перебоїв в постачанні не очікується. Імпортною сировиною наше підприємство не користуються.

Товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфери пов'язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб'єкта відповідно до чинного Законодавства України.

ВАТ «Донецький хлібозавод №14» складається з таких підрозділів: кондитерський цех, хлібобулочний цех, експедиція, лабораторія, гараж, адміністративні приміщання, склади (рис 2.1).

 

 

Склад

Експедиція

 

Рис 2.1. Організаційна структура підприємства

 

Предметом діяльності Товариства є: виробництво і реалізація хлібобулочних, кондитерських виробів; виробництво, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції; розробка технологій, організація виробництва по переробці, заготівлі, транспортуванню, зберіганню та реалізації усіх видів сільськогосподарської сировини, матеріалів, полуфабрикатів, продукції і товарів; оптова торгівля зерном та кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, рослинними оліями; проведення закупівлі зерна, сортового і гібридного насіння зернових та олійних культур; оптова торгівля по реалізації продуктів харчування і харчових додатків, паливно-змащувальних матеріалів, авто і мототехніки вітчизняного і зарубіжного виробництва і запасними частинами до неї, засобами захисту рослин, предметів санітарії і гігієни; косметично - парфумерних виробів, товарів побутової хімії, книг і інших промислових товарів; здійснення усіх видів зовнішньоекономічної діяльності; інші види послуг і діяльності, які не заборонені діючим законодавством України і відповідаютьцілям Статуту.

Очолює підприємство голова правління, безпосередньо голові правління підпорядковуються: головний інженер, що має забезпечувати технічну роботу підприємства, та роботу підприємства та обладнання. Головному інженеру підпорядковується технолог (забезпечує технічний супровід виробництва) та начальник виробництва, а їм майстри змін, що керують робітниками. Також головному інженеру підпорядковані головний механік та головний енергетик; заступник директора, якому підпорядковуються начальники відділів збуту, постачання та автотранспорту; начальники відділів кадрів, планового відділу, лабораторії та головний бухгалтер.

 

2.2. Аналіз показників ефективності, використання фінансових ресурсів хлібозаводу

 

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства проводять методами порівняльного аналізу, аналізу ліквідності балансу та методом коефіцієнтів. Необхідність фінансового аналізу об’єктивно зумовлена вимогами ринку, адже за допомогою аналізу можна оцінювати правильність і раціональність використання коштів підприємства, оптимальність фінансової тактики та стратегії та фінансовий стан підприємства в цілому. Дані такого аналізу потім використовують для економічного планування діяльності і прибутку, розробки стратегії і тактики підприємства, більш ефективного використання коштів.

Спочатку проводиться порівняльний аналіз, який дозволяє визначити динаміку і структуру статей балансу підприємства та систематизувати розрахунки. За допомогою цього типу аналізу стає можливим аналіз відносної величини структури статей балансу, темпів зростання, відносної зміни структури та абсолютного приросту по кожній статті.

Аналізуючи дані порівняльного аналізу ВАТ «Хлібозавод №14» (табл. 2.2) можна зробити висновки, що в активі балансу більшу питому вагу займають оборотні активи, в яких, в свою чергу велику вагу мають запаси та дебіторська заборгованість. Причому питома вага оборотних активів до кінця 2008 року зменшується, а потім починає зростати.

Таблиця 2.2

Аналіз ліквідності балансу

Актив	2008 рік	2009 рік	2010 рік
На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Найбільш ліквідні активи (А1)
Активи, що швидко реалізуються (А2)
Активи, що поволі реалізовуються (А3)
Активи, що важко реалізовуються (А4)
Пасив	2008 рік	2009 рік	2010 рік
На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Найбільш термінові зобов'язання (П1)
Короткострокові пасиви (П2)
Довгострокові пасиви (П3)
Постійні пасиви (П4)

 

В структурі пасиву балансу (Додаток А) найбільшу питому вагу мають поточні зобов’язання, що говорить про те, що підприємство має велику суму залучених коштів. Слід зауважити, що питома вага поточних зобов’язань до кінця 2008 року зростає, а потім трохи знижується.

Підприємству слід звернути увагу на цю тенденцію, адже велика частка поточних зобов’язань в структурі пасиву балансу говорить про те, що більшість коштів підприємства є залученими, а це, в свою чергу, підвищує фінансовий ризик і залежність підприємства від кредиторів. В структурі поточних зобов’язань найбільша частка належить кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги і цей показник до кінця 2008 року знижувався, а потім почав зростати, що теж не є позитивною тенденцією.

Протягом 2008 року спостерігається перевищення активів, що швидко реалізуються над короткостроковими пасивами, тобто Л2 > П2, що є позитивною тенденцією. У 2008 році стала помітною невелика нестача швидко реалізованих активів для покриття короткострокових пасивів.

Протягом усього досліджуваного періоду, тобто у 2008 – 2010 роках на даному підприємстві активи, що реалізуються повільно перевищують довгострокові пасиви, що також є позитивною тенденцією, до того ж сума надлишку є досить великою, найбільшою вона була у 2008 році.

За 2008 рік:

На початок року – А1<П1, А2>П2, А3>П3, А4>П4,

На кінець року – А1<П1, А2>П2, А3>П3, А4>П4.

За 2009 рік:

На початок року – А1<П1, А2>П2, А3>П3, А4>П4,

На кінець року – А1<П1, А2>П2, А3>П3, А4>П4.

За 2010 рік:

На початок року – А1<П1, А2>П2, А3>П3, А4>П4,

На кінець року – А1<П1, А2>П2, А3>П3, А4<П4.

На даний момент такий стан не приведе до погіршення фінансового стану підприємства, однак, якщо така тенденція буде зберігатися і надалі, це може визвати нестачу коштів для покриття строкової заборгованості. Нестача найбільш ліквідних активів може в майбутньому привести до зростання кредиторської заборгованості по поточним зобов’язанням підприємства, що негативно вплине на фінансовий стан підприємства. Постійне зростання кредиторської заборгованості, в свою чергу, через деякий час може викликати загрозу банкрутства.

Наступний етап аналізу ліквідності підприємства - розрахунок коефіцієнтів ліквідності. На цьому етапі розраховуються коефіцієнти загальної, строкової та абсолютної ліквідності. Коефіцієнт загальної ліквідності показує, в якій мірі наявних оборотних активів достатньо для задоволення поточних зобов’язань. За допомогою цього коефіцієнту оцінюється не тільки здатність підприємства погасити поточні зобов’язання, але й потенційна можливість розрахуватися по довгостроковим зобов’язанням.

Таблиця 2.3

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік
На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,46	0,62	0,61	0,81	0,83	3,50
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,21	0,30	0,32	0,51	0,53	2,69
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02	0,03	0,03	0,04	0,05	0,32

 

Коефіцієнт строкової ліквідності також показує, в якій мірі достатньо оборотних коштів для покриття поточних зобов’язань, але при його розрахунку не беруть до уваги повільно реалізовані активи. Аналогічне значення має і коефіцієнт абсолютної ліквідності, але при його розрахунку використовують лише найбільш ліквідні активи.

Аналіз даних табл. 2.3 показує, що протягом 2008 – 2010 років коефіцієнт поточної ліквідності не знаходився в межах встановлених норм і був менше 1, що свідчить про те, що обігових коштів не достатньо, щоб в повній мірі задовольнити короткострокові зобов’язання. Але з кожним роком значення цього коефіцієнту стає більшим з 0,46 збільшується до 3,5, тобто намітилася позитивна тенденція, адже в іншому випадку подальше зниження цього показника може призвести до загрози банкрутства, тому що підприємство в цьому випадку не зможе повністю задовольнити свої зобов’язання.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається таким чином:

 

(2.1)

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається по наступній формулі:

 

(2.2)

 

Значення коефіцієнту швидкої ліквідності протягом даного періоду залишається нижче, ніж нормативні показники, що є негативним явищем, адже це свідчить про нездатність підприємства задовольнити свої зобов’язання в повній мірі. Найнижчим цей показник був в кінці 2008 року 0,21, але потім його значення почало збільшуватися у 2010 до 2,69, що свідчить про те, що намітилася позитивна тенденція на даному підприємстві і якщо цей показник зростатиме і надалі, то ВАТ «Хлібозавод» зможе повністю покрити свої зобов’язання. Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності має наступний вид:

(2.3)

 

Дивлячись на значення коефіцієнту абсолютної ліквідності, можна зробити висновок, що самих грошових коштів та поточних фінансових інвестицій недостатньо для задоволення зобов’язань підприємства.

Про це свідчить те, що значення цього коефіцієнту протягом 2008– 2010 років значно менше, ніж встановлені норми. Динаміка змін наведена нижче (рис 2.2).

Важливим етапом аналізу фінансово – господарської діяльності є розрахунок коефіцієнтів капіталізації і покриття, які характеризують фінансову стійкість підприємства. Коефіцієнти капіталізації характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів.

 

Рис. 2.2. Динаміка зміни коефіцієнтів ліквідності

 

Коефіцієнт фінансової автономії, який розраховується по формулі:

 

(2.4)

 

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується по формулі:

 

(2.5)

Наступний коефіцієнт – коефіцієнт фінансового ризику. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць притягнутих засобів приходиться на кожну одиницю власних. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі:

 

(2.6)

 

Останній з коефіцієнтів капіталізації є коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, а яка капіталізована. Формула розрахунку цього коефіцієнта має наступний вид [9]:

 

(2.7)

 

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Коефіцієнт розраховується по формулі:

 

(2.8)

 

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел є коефіцієнтами структури довгострокових джерел фінансування. Вони розраховуються по формулам:

 

(2.9)

 

 

(2.10)

 

Коефіцієнти покриття характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів. До коефіцієнтів капіталізації відносять коефіцієнти фінансової автономії, фінансової залежності, фінансового ризику та маневреності власного капіталу. Коефіцієнт фінансової автономії характеризує частку власних коштів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Оберненим до цього коефіцієнта є коефіцієнт фінансової залежності.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті. До коефіцієнтів покриття відносяться коефіцієнти структури покриття довгострокових вкладів, довгострокового залучення позикових коштів та фінансової незалежності капіталізованих джерел.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладів показує, яка частина основних засобів й інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Коефіцієнти довгострокового залучення позикових коштів та фінансової незалежності капіталізованих джерел показують ступінь фінансової залежності від зовнішніх інвесторів та рентабельність власного капіталу, тобто який прибуток приносить кожна вкладена грошова одиниця власного капіталу.

Аналіз даних (табл. 2.4) дає змогу зрозуміти, що в 2008 – 2010 роках показник фінансової автономії почав зростати з 0 до 0,81, що є позитивною тенденцією. Частка власних коштів підприємства збільшується, що характеризує незалежність від зовнішніх кредиторів. Коефіцієнт фінансової залежності – зменшуватись, що є позитивною тенденцією. Але підприємству все одно слід звернути увагу на це, адже висока ступінь фінансової залежності є негативним явищем і може загрожувати фінансовому стану підприємства.

Значення коефіцієнту фінансового ризику зменшується у 2008 – 2010 роках, тобто залучених коштів значно менше, ніж власних і підприємство в значній мірі не залежить від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Таблиця 2.4

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації і покриття

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік
На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Коефіцієнт фінансової автономії			0,46	0,59	0,59	0,81
Коефіцієнт фінансової залежності	2,7	2,19	2,17	1,70	1,7	1,23
Коефіцієнт фінансового ризику	1,67	1,19	1,17	0,70	0,70	0,23
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,91	-0,47	-0,46	-0,16	-0,14	0,42
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень			0,01	0,01	0,01	0,07
Коефіцієнт довгострокового залучення коштів			0,01	0,01	0,01	0,04
Коефіцієнт фінансової автономії капіталізованих джерел	0,99	0,99	0,98	0,98	0,98	0,96

 

Коефіцієнт маневреності власного капіталу є досить низьким, навіть не дивлячись на невелике зростання протягом 2010 року, і тому не забезпечує гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Але тенденція до зниження цього показника є негативним моментом, на що слід звернути увагу підприємству. Дані наведені нижче (рис 2.3).

У 2008 році всі необоротні активи були профінансовані за рахунок власних коштів, що підтверджують значення коефіцієнту структури покриття довгострокових вкладень. Однак у 2009 році значення цього показника збільшується, у цей період невелика частина необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами, і тому підприємство стає, хоч і в незначній мірі, залежним від зовнішніх інвесторів.

Проаналізував значення коефіцієнту довгострокового залучення коштів бачимо, що в 2008 році підприємство не мало довгострокових зобов’язань. Незначне зменшення цього коефіцієнту говорить про те, що у 2009 – 2010 роках у ВАТ «Хлібозавод №14» з’явилися довгострокові зобов’язання і підприємство стало в незначній мірі залежати від зовнішніх інвесторів (Додаток В).

Коефіцієнт фінансової автономії капіталізованих джерел у період з 2008 по 2011 рік знизився з 0,99 до 0,96, але це є позитивною тенденцією, адже це свідчить про більш раціональну фінансову стратегію підприємства і підвищення рентабельності власного капіталу, а також при цьому зберігався високий рівень фінансової стійкості підприємства.

 

Рис. 2.3. Динаміка зміни коефіцієнтів капіталізації і покриття

 

Наступний етап аналізу фінансово – господарської діяльності – оцінка ділової активності. Ділова активність проявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту. На практиці частіше за все використовуються наступні показники ділової активності: коефіцієнти оборотності активів, оборотності дебіторської заборгованості, оборотності кредиторської заборгованості, оборотності запасів, оборотності основних засобів та показники тривалості обігу дебіторської заборгованості, обігу кредиторської заборгованості, обігу запасів, операційного циклу та оборотності оборотного капіталу. Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва і обігу, який приносить прибуток. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати своєї заборгованості. Коефіцієнт оборотності запасів показує, скільки обертів за рік здійснили запаси. Тривалість операційного циклу визначає, скільки днів потребує підприємство для виробництва, продажу і оплати продукції.

За допомогою коефіцієнту оборотності активів (коефіцієнта трансформації) оцінюється ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів не залежно від джерел їхнього залучення. Розрахунок цього коефіцієнта виробляється по формулі:

 

(2.11)

 

За коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості судять у скільки разів у середньому за звітний період дебіторська заборгованість перетворилася в кошти. Розрахунок цього коефіцієнта виробляється по формулі:

 

(2.12)

 

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник тривалості обороту дебіторської заборгованості. Період оборотності дебіторської заборгованості в днях можна одержати таким чином:

 

(2.13)

 

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості доповнює попередній коефіцієнт. Він розраховується по формулі:

 

(2.14)

 

Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості:

 

(2.15)

 

Деякі аналітики для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розглядають співвідношення між поточними активами і поточними зобов’язаннями, але і відокремлюють також їхню різницю. Різниця між поточними активами і поточними зобов’язаннями складає чистий робочий капітал підприємства (Рк), який розраховується по формулі:

 

(2.16)

 

Для характеристики ефективності запасів використовуються коефіцієнт оборотності запасів і показник тривалості обороту. Вони розраховуються таким чином:

 

(2.17)

 

(2.18)

 

Показник тривалості операційного циклу показує, скільки днів у цілому потрібно для виробництва, продажі й оплати продукції підприємства.

 

(2.19)

 

Логіка розрахунку показник тривалості обороту оборотного капіталу зводиться до наступного: якщо його значення позитивне, то підприємство відчує потребу в коштах; негативне значення показника свідчить про те, що підприємство має в безкоштовному користуванні чужі гроші.

 

(2.20)

 

Крім розглянутих основних коефіцієнтів ділової активності, часто розраховується також коефіцієнт оборотності основних засобів (чи фондовіддачу).

 

(2.21)

 

Дані табл. 2.5 показують, що коефіцієнт оборотності активів протягом 2008-2010 років збільшився, що показує ефективність використання підприємством усіх ресурсів, не зважаючи від джерел залучення.

В середньому, на даному підприємстві активи обертаються дуже повільно, але це не є негативним явищем, адже вони стабільно приносять прибуток, хоча на цю ситуацію підприємству слід звернути увагу. Аналогічна ситуація з коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості – він теж протягом 2008-2010 років збільшився, тобто у звітному періоді дебіторська заборгованість перетворюється у грошові кошти, тобто погашається.

З цим пов’язане те, що тривалість обороту дебіторської заборгованості у 2008-2010 роках зменшилась.

Таблиця 2.5

Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік
На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Коефіцієнт оборотності активів	1,41	1,68	1,67	1,88	1,88	2,34
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	19,5	30,72	30,33	37,32	37,33	97,37
Тривалість обороту дебіторської заборгованості	18,46	11,71	11,71	9,65	9,66	3,69
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	3,30	4,86	6,22	8,30	22,56	100,21
Тривалість обороту кредиторської заборгованості	109,09	74,07	57,88	43,37	43, 95	3,59
Робочий капітал	-6501	-4726	-4720	-1433	-1434
Коефіцієнт оборотності запасів	15,76	23,18	45,94	61,26	61,72	23,5
Тривалість оборотності запасів	22,84	15,53	7,83	5,87	5,83	15,31
Тривалість операційного циклу	41,3	27,24	19,54	15,52	15,79
Тривалість оборотності оборотного капіталу	-67,7	-46,82	-38,34	-27,85	-0,16	-4,5
Фондовіддача	2,30	3,03	3,01	4,43	4,45	8,6

 

Що стосується ситуації з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості і тривалістю обороту кредиторської заборгованості, він показує скільки оборотів необхідно підприємству для погашення наявної заборгованості. Сума робочого капіталу з кінця 2008 року збільшується, що можна охарактеризувати як позитивну тенденцію у роботі підприємства.

Коефіцієнт оборотності запасів на кінець 2010 року зменшився, у 2008 році збільшився, що говорить про тенденцію ефективного використання запасів. Тривалість оборотності запасів протягом 2008-2010 року зменшувалась, що є позитивним явищем, адже зменшився період часу, за який запаси перетворюються на реалізовані товари.

Рис. 2.4. Динаміка зміни коефіцієнтів ділової активності

 

Аналогічна тенденція спостерігається у показників тривалості операційного циклу та оборотності оборотного капіталу. Фондовіддача протягом 2008-2010 роках підвищилась. Те, що цей показник досить високий – це позитивна тенденція, якщо він почне знижуватись, а це вже явище негативне і підприємству слід звернути на це увагу, адже подальше зниження цього показника негативно вплине на фінансовий стан підприємства. Зміни коефіцієнтів наведені вище (рис 2.4).

Наступний етап аналізу фінансово – господарської діяльності підприємства – розрахунок коефіцієнтів рентабельності. Рентабельність - це відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами і ресурсами, використаними для його досягнення.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з який залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. У залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють три групи показників рентабельності: рентабельність капіталу, рентабельність продажів та рентабельність виробництва. До показників рентабельності капіталу належать: рентабельність активів і рентабельність власного капіталу.