Зміст та основні напрямки роботи з особовим складом (МПЗ) на сучасному етапі оптимізації та реорганізації ЗС України – 35 хв.

За своєю суттю робота з особовим складом (РОС) (МПЗ) – це ціле­спрямований, активний всебічний процес впливу на свідомість і світогляд військовослужбовців з метою формування патріотизму, національної гідності, почуття любові до України та її Збройних Сил, вірності українському народу та усвідомлення кожним захисником Вітчизни особистої відповідальності за виконання вимог Військової присяги, статутів, наказів командирів і своїх службово-­посадових обов’язків. Здійснюється відповідно до вимог Конституції та законів України, Воєнної доктрини України, актів Президента України – Верховного Головнокомандувача ЗС України (example, Стратегія нацбезпеки України (2015)) і Кабінету Міністрів України, є невід’ємною складовою повсякденної діяльності військ (сил). В основі цієї діяльності лежить, перш за все, багатовіковий досвід, що базується на традиціях духовності і волелюбності нашого народу в його боротьбі за свободу та незалежність.

Головною ідеєю РОС (МПЗ) має стати усвідомлення кожним військовослужбовцем найвищої цінності здобутого незалежного державного існування – бути рівним серед рівних у світовій спільноті, а поняття “патріотизм” має розглядатися як суспільно-­історичний фактор, який зіграв позитивну роль у національно­визвольній боротьбі нашого народу.

Основним пріоритетом РОС (МПЗ) у ЗС України, інших військових формуваннях і правоохоронних органах, як одного з основних напрямів діяльності органів військового управління, є проведення у військах (силах) державної політики щодо забезпечення обороноздатності держави, національної безпеки в цілому.

Важливою особливістю сучасного етапу розвитку ЗС України є безпосередня участь військових частин (БТГр), підрозділів у збройній боротьбі (проведенні АТО) проти російсько-терористичних угруповань у Донецькій та Луганській областях щодо відновлення територіальної цілісності, підтвердження державної незалежності країни, повернення захоплених земель (анексований РФ Крим). В свою чергу, ведення бойових дій на сході держави висуває підвищені вимоги до організації діяльності органів РОС (МПЗ). На формування необхідних морально­-бойових якостей військовослужбовців, їх готовності до виконання свого конституційного обов’язку щодо захисту Батьківщини, підтримання належного рівня МПС має бути спрямований весь комплекс роботи з виховання особового складу силових структур. Набуваючи професійних рис озброєного захисника своєї Вітчизни, воїн має бути відважним, з почуттям особистої гідності та любові до рідного краю.

РОС (МПЗ) щільно пов’язана з військовим вихованням, під яким розуміють процес цілеспрямованого, систематичного, організованого і планомірного впливу на свідомість, підсвідомість, пізнавальну, емоційно­вольову та мотиваційну сфери особистості військовослужбовця з метою формування в нього наукового світогляду, високих моральних, громадянських і військово­професійних якостей для забезпечення всебічного і гармонійного розвитку його особистості та ефективного виконання ним службових обов’язків в умовах мирного і воєнного часу.

З точки зору організації діяльності РОС (МПЗ) є процесом практичної реалізації системи виховання у специфічних умовах діяльності елемента воєнного інституту суспільства – ЗС України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах.

Одна із найважливіших характеристик РОС (МПЗ) – її зміст. Зміст розкривається через складові, напрями та завдання, на основі яких формуються функціональні обов’язки посадових осіб органів військового управління щодо реалізації змісту цієї роботи.

Основними завданнями органів по РОС (МПЗ) є:

• здійснення заходів гуманітарного та соціального забезпечення повсякденної діяльності військ (сил):

- забезпечення прав і свобод військовослужбовців, як громадян України, з урахування особливостей, що визначаються військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами;

- підняття престижу військової служби у суспільстві;

- поглиблення процесу гуманізації службових відносин у військах (силах), як одного з чинників покращення морально-психологічного стану військовослужбовців;

- формування у військовослужбовців високої моральної культури;

- розвиток культури та духовності у ЗС України, створення необхідних умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їх сімей;

- задоволення прав військовослужбовців на свободу світогляду та віросповідання;

- підвищення рівня матеріального забезпечення та соціальної захищеності військовослужбовців та членів їх сімей;

- створення належних житлово-побутових умов, сприяння отримання дітьми військовослужбовців освіти та бажаної професії;

- забезпечення надійності системи охорони здоров’я військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їх сімей;

- захист прав військовослужбовців, працівників ЗС України, осіб звільнених з військової служби;

- підняття рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців;

- розвиток фізичної культури і спорту в підрозділах і військових частинах

• організація МПЗ приведення (відмобілізування) військ (сил) у бойову готовність, виконання завдань бойового чергування, бойової служби;

• організація психологічної підготовки та психологічної роботи з військовослужбовцями (резервістами), формування у них психічної стійкості та психологічної готовності до виконання завдань за призначенням;

• вивчення та прогнозування МПС особового складу, забезпечення стану військової дисципліни у військах (силах), організація індивідуальної роботи з військовослужбовцями, надання їм психологічної допомоги та організація консультування;

• виявлення причин і соціально-психологічних передумов скоєння правопорушень, особливо пов’язаних з порушеннями статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, їх загибелі та травмування, у тому числі внаслідок суїцидальних вчинків, проведення заходів щодо профілактики та корекції їх поведінки;

• аналіз суспільно-політичної обстановки в районах дислокації військ (сил), її вплив на МПС особового складу, забезпечення нейтралізації впливу негативних факторів;

• організація занять з воєнно-ідеологічної підготовки та інформаційна робота з військовослужбовцями, формування у них громадянської свідомості, державних та суспільних цінностей, правової освіченості;

• організація військово-патріотичного виховання, культурно-просвітницька робота та дозвілля особового складу, членів їх сімей, працівників ЗС України;

• пропаганда культурної спадщини українського народу, національно-історичних. бойових і військових традицій ЗС України за участю закладів культури та самодіяльних (аматорських) колективів, сприяння всебічному культурному та духовному розвитку особистості військовослужбовця, підтримка його творчих здібностей та дарувань;

• керівництво діяльністю підпорядкованими закладами культури ЗС, методичне забезпечення їх роботи;

• співпраця з релігійними організаціями у питаннях духовної підтримки особового складу;

• організація моніторингу соціальних процесів у військових колективах, реалізація заходів правового і соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, працівників ЗС України, попередження виникнення та нейтралізація випадків соціальної напруги у військовому середовищі;

• співпраця з інститутами громадськості у ЗС України, Громадською радою при МО України, забезпечення роботи телефонів довіри, розгляд пропозицій, скарг і заяв з питань соціального і правового захисту військовослужбовців і членів їх сімей, вивчення шляхів їх вирішення;

• організація та проведення цільових військово-соціологічних досліджень;

• виконання заходів соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, співпраця з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування, регіональними центрами зайнятості;

• реалізація заходів щодо шефства у ЗС;

• визначення штатно-табельних потреб у ТЗВ, організація роботи щодо їх постачання, обліку, збереження, експлуатації, відновлення та списання;

• створення та підтримка на належному рівні навчально-методичної бази, виготовлення та використання навчальних матеріалів і відеофільмів;

• замовлення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо створення нових (модернізації існуючих) зразків ТЗВ;

• проведення заходів щодо формування позитивного іміджу ЗС у суспільстві, підвищення престижу військової служби, сприяння системному розповсюдженню інформації про діяльність ЗС у ЗМІ;

• визначення потреби та участь у формуванні державного замовлення на підготовку фахівців для комплектування посад органів по РОС;

• моніторинг дотримання у військах (силах) принципів гендерної рівності;

• впровадження передового досвіду роботи з особовим складом у діяльність посадових осіб військових частин, органів військового управління усіх рівнів.

РОС (МПЗ) у ЗС України має системний характер і вміщує низку взаємопов’язаних, обумовлюючих один одного елементів.

Нині діюча система РОС (МПЗ) має наступні складові (потребує вдосконалення):

- МПЗ бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань (проведення АТО, здійснення миротворчої діяльності тощо);

- МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень;

- інформаційно­пропагандистське забезпечення;

- культурно­просвітницька робота (КВПР) та організація дозвілля;

- військово­соціальна робота.

Мета всіх складових єдина. І інформаційно­пропагандистське забезпечення, і культурно-просвітницька робота, і військово­соціальна робота, як і МПЗ, через їх специфічні форми, спрямовані на підвищення бойової і мобілізаційної готовності підрозділів, ефективності бойової підготовки, на формування і розвиток у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання військової присяги, вимог законів, військових статутів, наказів командирів і начальників, а також на виховання відданості українському народу, високих якостей громадянина­-патріота, національної свідомості та духовної культури, а в кінцевому рахунку – на формування достатнього рівня МПС особового складу військ (сил) для виконання завдань за призначенням.

Таким чином, системоутворювальним фактором РОС (МПЗ) у ЗС України є його мета, яка обумовлює часткові цілі діяльності суб’єктів цієї роботи. Залежно від об’єктивних умов вони поділяються на стратегічні, оперативні та тактичні:

• верхівка – це загальна (стратегічна) мета впровадження гуманітарної та соціальної політики держави у силових структурах;

• середній (оперативний) рівень – конкретизація цієї мети за зазначеними основними складовими, формування достатнього рівня МПС військ (сил) для виконання завдань за призначенням;

• нижній (тактичний) рівень – вирішення конкретних виховних завдань за окремими напрямками (наприклад, інформаційно­пропаган­дистське забезпечення: формування в особового складу високих морально­-бойових якостей, готовності до свідомого виконання поставлених завдань; організація воєнно-ідеологічної підготовки з усіма категоріями військовослужбовців; системне суспільно­-політичне, правове, бойове та військово­технічне інформування особового складу).

Морально­психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань включає комплекс організаційних, виховних і соціально­психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів військового управління, військових частин і підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально­бойових завдань.

Основні напрямки МПЗ бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань:

- виховання у військовослужбовців глибокого почуття любові до України, її народу, а також бойових якостей, духовної та психологічної готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу;

- здійснення військово­професійної орієнтації та військово­ патріотичного виховання військовослужбовців і призовників;

- роз’яснення особовому складу внутрішньої та зовнішньої полі­тики держави й необхідності підтримання військових колективів у постійній готовності до виконання завдань за призначенням, виховання високої пильності та дотримання військової таємниці;

- вивчення, аналіз і прогнозування суспільно­-політичної обстановки (СПО) в регіонах, морально­-психологічного і релігійного стану у військах, їх можливого впливу на виконання військовими формуваннями поставлених завдань;

- визначення оптимальних напрямів професійної і службової діяльності кожного військовослужбовця строкової служби і за контрактом, забезпечення психологічної адаптації молодого поповнення відповідно до військового фаху, індивідуальних нервово­психічних особливостей, проведення з ними необхідної профілактичної та корекційної роботи;

- підвищення особистої відповідальності генералів, адміралів, офі­церів органів управління, військ (сил) і військових комісаріатів за якість відпрацювання відповідних бойових документів, вивчення морально­психологічних особливостей особового складу і підготовку необхідних ресурсів для виконання завдань особливого періоду, а також організацію мобілізаційної підготовки офіцерського складу;

- організаційне і методичне забезпечення психологічної підготовки військовослужбовців для успішної військово­професійної діяльності у повсякденному житті та в екстремальних умовах;

- навчання командного складу, офіцерів по РОС методиці та методам МПЗ занять з бойової підготовки військ (сил) під час проведення стрільб (пусків), водіння бойових машин, тактичних (тактико­спеціальних) навчань, польових виходів, морських походів, польотів, технічної та спеціальної підготовки;

- роз’яснення особовому складу навчально­бойових нормативів і заходів безпеки при організації бойової підготовки та службово­-бойової діяльності;

- надання допомоги командирам і штабам в організації змагань на визначення кращого фахівця, передової частини, підрозділу;

- створення та підтримання на належному рівні необхідної матеріально­технічної бази МПЗ, розроблення і зберігання сучасних ТЗВ, відео­ і радіообслуговування особового складу та методик їх використання;

- забезпечення зразковості офіцерів, усього особового складу під час виконання навчально­бойових завдань, бойового чергування, бойової та вартової служби, службово­-бойової діяльності;

- виховання в особового складу бережливого ставлення до навчально­матеріальної бази, бойової техніки, озброєння;

- науковий аналіз та впровадження в практику передового досвіду МПЗ дій підрозділів і частин збройних сил інших держав у локальних війнах і воєнних конфліктах (проведення АТО);

- організація взаємодії органів військового управління з орга­нами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими органі­за­ціями, рухами та партіями державницького спрямування з питань МПЗ життєдіяльності військ, а також військово­патріотичного виховання допризовної та армійської молоді;

- вивчення і поширення передового досвіду роботи командирів, штабів, органів по РОС з питань підтримання військових частин і підрозділів у постійній бойовій готовності, якісного вирішення завдань оперативної та бойової підготовки.

Морально­психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень – це система організаційних, соціально­правових і виховних заходів щодо формування й розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних і службових обов’язків, наказів командирів і начальників для досягнення такого рівня МПС особового складу військ (сил), який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.

Основними напрямками МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень є:

- роз’яснення особовому складу сутності, значення військової дисципліни, вимог Конституції України, законів, загальновійськових статутів, наказів командирів (начальників) щодо її зміцнення, підтримання у військових частинах і підрозділах здорового морально-­психологічного клімату;

- організація заходів щодо зміцнення військової дисципліни, МПС особового складу, здійснення заходів профілактики правопорушень та контроль за діяльністю посадових осіб з цих питань;

- виховання у військовослужбовців високих морально-­бойових якостей на історичних традиціях українського народу, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку та слухняності перед командирами (начальниками);

- формування в особового складу усвідомлення необхідності та постійної потреби підтримання у військових частинах і підроз­ділах статутного порядку, гордості за належність до ЗС України, вірності бойовим традиціям і Бойовому прапору військової частини, ефективне вико­ристання з цією метою військових ритуалів;

- забезпечення зразковості офіцерів, молодших командирів у виконанні своїх службових обов’язків, бездоганної поведінки та справедливого ставлення до підлеглих;

- вивчення та корегування морально­психологічного клімату у військових колективах, їх згуртування, утвердження пріоритетності високоморальних, загальнолюдських гуманних норм у взаєминах військовослужбовців, формування високої культури поведінки та воїнського етикету;

- вивчення і прогнозування соціально­психологічних процесів у військових і трудових колективах, запобігання негативним проявам у поведінці особового складу, зняття психологічних і психофізіологічних навантажень;

- оцінювання соціально­побутових умов служби, їх впливу на стан військової дисципліни, проведення відповідних заходів щодо її поліпшення;

- забезпечення соціально­психологічної та психофізіологічної адаптації поповнення за призовом, контрактом і резервістів та соціально­ психологічного супроводу військово­професійної діяльності особового складу;

- організація та проведення правової підготовки військовослуж­бовців усіх категорій, взаємодія з військовими юристами, правоохо­ронними органами з питань профілактики правопорушень;

- участь у розробленні методик і проведенні військово­професійного добору та комплектуванні військових частин і підрозділів;

- роз’яснення військовослужбовцям особливостей виконання нав­чально­бойових завдань, інших військових обов’язків і заходів безпеки з метою збереження їх життя та здоров’я, запобігання випадкам травмування;

- вивчення й аналіз МПС особового складу та військової дисципліни у військових частинах і підрозділах, надання методичної допомоги посадовим особам з питань удосконалення системи, стилю, форм і методів роботи з підлеглими;

- систематичне проведення заходів з особовим складом, спря­мованих на успішне виконання завдань гарнізонної, вартової та внутрішньої служб;

- навчання офіцерів і сержантів системному підходу до зміцнення військової дисципліни, формам і методам роботи з підлеглими, впровадження передового досвіду роботи командирів, штабів, органів по РОС всіх рівнів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку у військах (силах).

Інформаційно­пропагандистське забезпечення (ІПЗ) полягає у здійс­ненні органами державного та військового управління, командувачами, командирами (начальниками), штабами, органами по РОС, засобами масової інформації заходів впровадження гуманітарної політики держави у ЗС України через систему інформації, військово­патріотичного виховання особового складу для формування у військовослужбовців громадянської свідомості і відповідальності.

Основними напрямками ІПЗ є:

- доведення та роз’яснення особовому складу державної політики, вимог Конституції України, військового законодавства, наказів керівників військових формувань і мобілізації його на виконання поставлених завдань;

- формування переконань військовослужбовців на основі держав­ницької ідеології, виховання їх на національно­історичних традиціях українського народу, вивчення історії України та її ЗС, забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови у військах (силах), оволодіння військовослужбовцями українською військовою термінологією;

- організація воєнно-ідеологічної підготовки та інформування всіх категорій військовослужбовців, персоналу та членів їх сімей;

- системне інформування особового складу;

- проведення інформаційно­пропагандистських акцій і роз’ясню­вальної роботи на підтримку державної воєнної політики, формування суспільної думки в інтересах оборони держави, підняття авторитету та престижу військової служби, іміджу ЗС України;

- організація та здійснення заходів протидії інформаційно­ психологічному впливу негативної інформації на особовий склад військових формувань, вивчення, аналіз і прогнозування соціально­психологічного
та релігійного стану у військах (силах), а також СПО в районах їх дислокації;

- налагодження та підтримання взаємодії з центральними і місцевими ЗМІ;

- ефективне використання ТЗВ, задоволення потреб особового складу в кіно­, відео­ та радіообслуговуванні, забезпечення друкованими виданнями та методичними матеріалами.

Культурно-просвітницька робота та організація дозвілля забезпечує формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу і задоволення їх естетичних і культурних потреб проведенням культурно­просвітницьких заходів та організацією дозвілля особового складу.

Основними напрямками культурно-просвітницької роботи, організації дозвілля, військово­патріотичного виховання, розвитку воєнно­історичних традицій у ЗС України є:

- впровадження комплексу культурно­просвітницьких заходів у систему військового виховання, тобто управління діяльністю військових закладів культури;

- виховання військовослужбовців і молоді на національно­історичних і патріотичних традиціях українського народу, формування в них позитивного ставлення до військової служби;

- організація дозвілля особового складу, створення та розвиток самодіяльної художньої творчості у військових частинах і підрозділах, сприяння подальшому розвитку української культури, культур національних і етнічних груп України;

- поширення передового досвіду культурно-просвітницької роботи;

- організація та розвиток шефських відносин видів ЗС України, військових частин з регіонами країни, колективами громадських і професійних об’єднань, навчальних закладів, творчими просвітницькими та ветеранськими організаціями.

Військово­соціальна робота передбачає здійснення соціально­ правових, інформаційних і організаційних заходів для сприяння військовослужбовцям і працівникам ЗС України, членам їх сімей у реалі­зації встановлених законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, а також в отриманні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій, створенні у військових і трудових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання функціональних та службових обов’язків.

Основними напрямками військово­соціальної роботи є:

- участь у розробленні проектів цільових комплексних програм соціального розвитку ЗС України;

- забезпечення в межах компетентності правового й соціального захисту військовослужбовців, працівників ЗС України, членів їх сімей, ветеранів силових структур, дотримання соціальної справедливості у вирішенні соціально­побутових проблем, співпраця з цих питань з відповідними державними та громадськими організаціями;

- розгляд відповідних пропозицій, скарг і заяв військово­служ­бовців, працівників ЗС України, членів їх сімей, приймання з особистих питань і вживання заходів для усунення причин, які викликають скарги, участь в їх усуненні в межах компетенції;

- соціально­професійна адаптація військовослужбовців до умов військової служби на етапі підготовки до неї, під час служби та після звільнення в запас;

- співпраця у визначених межах із закордонними державними органами і громадськими організаціями щодо вирішення проблем військово­соціальної роботи та вивчення міжнародного досвіду.

Таким чином, робота з особовим складом – важли­ва сфера діяльності командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом, спрямована на формування необхідних морально­-бойових якостей військово­службовців, їх готовності до виконання свого конституційного обов’язку щодо захисту Батьківщини, підтримання належного рівня МПС, вирішення завдань за призначенням завдяки створенню сприятливого виховного середовища у військових колективах на основі гуманних відносин, поваги до особистості кожного військовослужбовця.

Висновки:

1. У ЗС України МПЗ поряд із бойовим (оперативним), матеріально-технічним і медич­ним забезпеченням є об`єктивною необхідністю, яка сприяє підтриманню високої боєготовності та боєздатності військ (сил).

2. МПЗ спрямовано на підтримання високої боєздатності та готовності військ до виконання бойових завдань шляхом створення високого МПС власних військ і забезпечення морально-психологічної переваги над військами противника.

3. Вирішення завдань, що стоять перед військами, із заданою ефективністю можливе за умов надійного функціонування системи їх МПЗ, як одного з видів всебічного забезпечення військ.

4. Подальше вдосконалення системи МПЗ діяльності військ (сил) повинно сприяти вирішенню основного завдання – відновлення територіальної цілісності, забезпечення недоторканості українських кордонів, підтримання державного суверенітету України, а також здійснюватись за напрямами:

- розвиток нормативно-правової бази МПЗ;

- розробка та впровадження у військах новітніх технологій інформаційно-психологічного впливу на особовий склад, забезпечення його психічної стійкості й психологічної готовності до захисту інтересів держави;

- удосконалення організаційно-штатної структури органів по роботі з особовим складом;

- підвищення рівня психологічної підготовки військ (сил) до дій в екстремальних умовах;

- розробка та впровадження в практику військ (сил) новітніх виховних та інформаційних технологій;

- досягнення єдиних підходів у розумінні сутності та змісту МПЗ діяльності військ (сил);

- формування сприятливих умов вступу до євроатлантичних структур колективної безпеки та співробітництва, що є гарантією незалежного, вільного, суверенного і демократичного розвитку України.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА – 10 хв.

- визначаю ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та даю загальну оцінку організації його проведення;

- зосереджую увагу на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;

- даю відповіді на запитання студентів;

- довожу під запис завдання слухачам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командиру групи з її організації;

- оголошую час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими слухачами, які були відсутні на занятті;

- записую завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі необхідності, зауваження щодо підготовки та дисципліни слухачів.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Етапи становлення системи виховання військовослужбовців ЗС України.

2. Вимоги керівних документів до діяльності органів по роботі з особовим складом.

3. Основні завдання органів по роботі з особовим складом.

4. Сутність основних напрямків роботи з особовим складом на сучасному етапі реформування та розвитку ЗС України.

5. Опрацювати матеріал:

- Тема 8-9 підручника Ягупов В.В. Військова психологія /В.В. Ягупов. – К.: ВК ТОВ “Тандем”, 2004. – С. 200–256;

- Розділ ІV підручника “Військова психологія і педагогіка” під ред. М.Варія, С. 268–302;

- Положення про органи по роботі з особовим складом ЗС України (наказ МО України від 17.07.2013 р. № 491).

 

Розробив:

Науковий співробітник науково-дослідної лабораторії (Ст. ПВ) науково-дослідного відділу (ПВ) Наукового центру Сухопутних військ

працівник Збройних Сил України

С.А. Радзіковський

 

“____” ______________ 20 ___ року

 

Розглянуто й ухвалено на засіданні кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ. Протокол від “_____” ____________ 20 ___ р.

№ _____.