ЗАВДАННЯ – КОІДП – 2-й модуль
Дизайн журнальних видань (періодичної продукції)
Створити логотип майбутнього періодичного видання.
Для виконання завдання студент може обрати один із нижче поданих напрямів.
1. Книжкова графіка та дизайн друкованої продукції.
2. Профорієнтація – журнал для вступників до УАД/Графіка.
2. Студентське життя.
4. Професійна кар’єра випускників Академії.
5. Громадянська освіта та патріотичне виховання молоді.
2. Виконати ескізний макету журналу із включенням елементів рубрикації, ілюстративного матеріалу та технічних креслень, розробкою фірмового логотипу видання та стильового навантаження, а також кількох рекламних блоків.
На форматі А3 студент розміщує в зменшеному вигляді 24-32 сторінки/12-16 розворотів майбутнього проекту журнального видання із схематичною розміткою:
1) модульної сітки, 2) текстових та ілюстративних блоків, 3) елементів рубрикації.
До проекту обов’язково включені:
1) 1-а стор. обкладинки із логотипу/назви (розроблено власноруч!) видання, анонсів пропонованих статей та матеріалів, ілюстративного матеріалу;
2) зворот обкладинки, наприклад, рекламна сторінка/оголошення/вхід;
3) 1-а стор. видання: наприклад – зміст, вступне слово, вихідні дані;
4) кінцева стор. видання: можливі анонси наступних номерів, вихідні дані.
5) 3-я стор. обкл. – рекламний блок оригінального виконання – реклама Академії.
6) 4-а стор. обкл. – рекламний блок оригінального виконання – соціальна реклама.
7) 9-13 розворотів – на яких студент будує принципову схему журналу із чергуванням модульної системи та проектує розміщення: 5-10 окремих ілюстрованих текстових матеріалів/статей, коментарів, новин, анонсів, рекламних блоків тощо.
НА ПЕРЕГЛЯД ПРЕДСТАВИТИ!
На форматі А3 студент розміщує в зменшеному вигляді 12-16 розворотів майбутнього проекту журнального видання із схематичною розміткою
Чотири розвороти видання (обкладинка, зворот обкладинки – зміст, ілюстративно-текстовий розворот, кінцева сторінка – 3-а стор. обкл.)
Ілюстративно-текстові розвороти журналу.
Рекомендовані формати 60х84/8, 84х108/16 (такі, де сторінка журналу по меншій стороні до обрізу має розмір 175 мм або більше).
Спочатку один із спроектованих розворотів студент виконує в оригінальному форматі для затвердження стилістики, принципової побудови шпальти та стовпців, шрифтів основного, додаткового тексту та акциденції. На розвороті повинні максимально бути відображені всі елементи рубрикації журнального видання (колонтитули, колонцифри, заголовки, підзаголовки, підписи до ілюстрацій, коментарі тощо), ілюстративний матеріал (фото, авторські малюнки), технічні креслення (таблиці, діаграми, схеми), стилі (шрифти, кольорова гама).
Композиція періодичного видання не обмежується площинним сприйняттям сторінки. Дизайнер повинен “бачити наскрізно” всі розвороти і збудувати окрім двовимірної композиції кожного розвороту — тривимірну композицію всіх розворотів разом. І хоча читач ніколи не зможе бачити їх всі одночасно, він безумовно усвідомить єдність видання (послідовно, зворотньо, хаотично) завдяки наступним засобам виразного складання: шрифтового накреслення, грамотної верстки.
Багато хто зауважить що об’єднуючими елементами також є система рубрик та розділів періодичного видання. Це твердження подібне до вислову, що колонцифра теж об’єднує композицію книги. Насправді єдність залежить не від повторення елемента дизайну, а від загального принципу компонування матеріалу, де повторюватиметься стиль елементів: шрифту, тексту, буквиць, заголовків, виділення технічних ілюстрацій, оформлення художніх, вміщених фотографій, реклами. Тоді принцип побудови рубрикацій, розділів, місце для колон-цифри диктуватиметься засобами знайдених стилів елементів видання.
Поняття “стиль” в практиці журнального дизайну — це не лише застосування художніх ефектів, шрифтового оформлення та колористики відповідних до характеру періодичного видання, це також головний інструмент дизайнера під час роботи над версткою видання. Грамотна верстка передбачає створення для кожного типового структурного блоку своїх параметрів оформлення (гарнітура, кегль, накреслення, інтерлін’яж, тональність, колір та ін.), та послідовну розмітку всіх відповідних елементів періодичного видання новоствореними типовими “стилями”. Суворе дотримання такої схеми під час створення “новоспеченого журналу” дасть початківцям змогу дати собі раду серед розмаїття матеріалу, а професіоналам швидко побудувати структурний каркас дизайну нового періодичного видання.
Загальна побудова посторінково-просторової конструкції починається із визначення формату видання та шпальти складання. Як правило, це журнальні формати 60х84/8, 60х90/8, 70х100/16 та нетрадиційні формати, зумовлені форматом аркуша імпортного паперу 62х94/8, 82х110/16. Існує багато способів визначення розмірів шпальти складання видання (спосіб визначення полів французького типографа Ком’є, правила Мільхзака, Августа Мюллера, В.Морриса, Є.Джонстона). Але будь-яке правило є відправною константою, основою для прийняття рішення в конкретному випадку, адже розмір шпальти складання залежить від тональної насиченості гарнітури визначеного кегля та інтерлін’яжу, загальної тональності ілюстративного матеріалу та геометрії композиційної схеми розташування робочих модулів.
Наступним кроком в дизайні періодичного виданняє вибір та визначення шрифтових параметрів, під час якого треба дотримуватися стандартів, які вироблені століттями, та мистецтва типографіки — візуального представлення тексту. Легкість трансформації шрифту засобами цифрових технологій призводить до появи нечитабельних текстових шпальт. Тому не варто дизайнерам щосили втискати будь-який матеріал у відведене йому місце. Звуження кернінгу, зменшення трекінгу та інтерлін’яжу не поліпшить ситуації з великим матеріалом, краще скоротити текст чи ілюстративний блок.
Поняття зручності читання тексту також тісно пов’язано з рисунком шрифту та розміщенням тексту на сторінці. Окрім того, зручність читання залежить від відстані між словами, розміру знаків, розміщення слів в рядку, на аркуші. Але насамперед потрібно досягнути співвідношення між змістом текcта та його візуальним сприйняттям на сторінці.
Рубрикація. Рубрикацією називають розподіл видання на самостійні складові структурні частини. В періодичних виданнях рубрикація може бути розкрита системою заголовків, засобами нумерації, використанням графічних символів або комбінованими засобами. Завданням рубрикації є повідомити читача про не однакове логічне значення різних статей в загальній формі, а також створити єдність графічного оформлення для рівноцінних рубрик. Функціональна сторона рубрик як сигналів про систему логічного підпорядкування частин — головна, але не єдина проблема, яку вирішує художник-дизайнер. Наступною проблемою є включення рубрик в загальний задум оформлення журналу, якому притаманні своя ритмічність, масштабні співвідношення, своя кольорова гама.
Вибір системи рубрикації з врахуванням всіх функціональних та конструктивних вимог вирішується індивідуально в кожному окремому випадку, залежно від змісту, призначення видання, особливостей сприйняття, поліграфічної технології виконання та економіки.
Дизайнер повинен зіставити ритм масштабних співвідношень шрифтів для рубрик та текстів з масштабом графічних зображень в тексті та пов’язати рубрикацію з іншими елементами оформлення – засобами контрасту або нюансу співвідношення величин – та послідовно провадити цей прийом сторінками періодичного видання. Графічна виразність рубрикацій також складається з контрастного зіставлення різноманітних характеристик шрифтів.
Все це разом розділяє текстову частину та рубрики на різні просторові плани, які сприймаються в тій чи іншій послідовності. Без сумніву, спочатку виділяються найконтрастніші елементи – заголовки. Для збільшення виразності, оформлення журналів не виключає вмілого застосування шрифтів різних гарнітур.
Вибір шрифта та місця для колонтитула та колонцифри залежать від призначення видання.
В періодичних виданнях колонцифра несе функціональну роль та одночасно є конструктивно-декоративним елементом оформлення. Принципово колонцифра та колонтитул можуть бути розміщені на будь-якому з чотирьох полів, якщо це підпорядковано загальній структурі оформлення. Потрібно лише пам’ятати, що перевантаження цих невеликих структурних елементів дизайнерськими ідеями веде до композиційного хаосу, адже вся увага читача буде концентруватися не на текстовій та графічній інформації, а на декоративних елементах.
Ілюстрації в періодичних виданнях за призначенням та своїми зв’язками з особливостями тексту поділяються на дві великі групи:
1. Рисунки, фотографії, креслення – опис предметів або явищ;
2. Художні ілюстрації, які образно розкривають зміст твору. Періодичні видання можуть вміщувати ілюстрації будь-якої групи дуже широкого діапазону композиційно-пластичних якостей: від штрихового креслення до сюжетної образної ілюстрації.
