Залучення батьків до логопедичного супроводу дітей з мовленнєвими вадами

І.І.Скалій

Відомо, що ефективність засвоєння мовленнєвих навичок залежить від можливості їх перенесення у повсякденне життя, тому в центрі логопедичного супроводу знаходиться особистість дитини, а "супроводжуючими" виступають логопед, психолог, педагоги, батьки, найближче оточення дитини. Отже, комплексний логопедичний супровід є неможливим без участі сім'ї.

Питаннями сімейного виховання дітей з вадами розвитку займалися Г.А.Волкова, Ю.Ф.Гаркуша, Г.В.Гуровец, С.Т.Грігорян, Л.Н.Єфіменкова, Н.Л.Крилова, В.І.Лубовський, О.М.Мастюкова, С.П.Миронова, Л.П.Носкова, В.І.Селіверстов, Т.Б.Філічова, Г.В.Чиркіна та ін. Автори підкреслюють важливу роль найближчого оточення у процесі корекційно-педагогічного впливу на дітей і вважають організацію правильного сімейного виховання однією з умов створення для них середовища розвитку. Особливе місце в роботі відводять підвищенню психолого-педагогічної культури батьків. Найважливішими передумовами для підвищення ефективності роботи вчені називають формування у батьків мотивованого ставлення до корекційної роботи і активне включення в неї. Проте, незважаючи на актуальність проблеми, аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про недостатню розробку технологій залучення батьків до логопедичного супроводу дітей з мовленнєвими вадами. Це й спонукало нас до обрання цієї теми дослідження, результати якого висвітлимо у статті.

Комплексний логопедичний супровід – особлива форма співпраці, при якій логопед, психолог, педагоги, враховуючи особливості сімей, створюють умови для того, щоб батьки ставали активними учасниками корекційного процесу, спрямованого на компенсацію мовленнєвих вад, та забезпечували, таким чином, єдність логопедичного впливу на дітей даної категорії в сім'ї та навчальному закладі. Ось чому логопедичний супровід дітей з мовленнєвими вадами є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу Рівненського навчально-реабілітаційного центру "Особлива дитина", в межах якого здійснюється корекція мовленнєвих порушень та адаптація в соціумі.

Ефективність комплексного логопедичного супроводу залежить від готовності батьків до співпраці та рівня їх теоретичних знань і практичних умінь. З метою дослідження активності батьків, їх педагогічної компетентності, на початку навчального року було проведено соціальний зріз, анкетування та опитування. Результати вивчення ступеня готовності батьків до участі в спільній роботі з логопедом дозволили виділити три підгрупи батьків:

1. Ініціативні (31%), які беруть активну участь у навчально виховному процесі навчально-реабілітаційного центру "Особлива дитина".

2. Ситуативно-ініціативні (44%), такі, що беруть участь в житті навчально-реабілітаційного центру лише за проханням педагогів.

3. Пасивні (25%),- такі, що не беруть участь взагалі.

Результати виявлення рівня теоретичних знань і практичних умінь показали, що високий рівень у 13% батьків, середній - у 25% батьків, низький - у 62% батьків.

Низький рівень готовності батьків до участі в логопедичному супроводі обумовлений недостатнім усвідомленням проблем мовленнєвих порушень, дефіцитом вільного часу, великою зайнятістю на роботі. Це призводить до того, що батьки бачать рішення проблеми в тому, щоб розвитком і корекцією мовлення займалися фахівці і педагоги, які мають професійні знання. Активно ж залучатися і забезпечувати наступність в корекційній роботі вдома не стільки не хочуть, скільки не вважають важливим.

Отже, для здійснення ефективного логопедичного супроводу необхідно залучити якомога більше батьків та підвищити їх педагогічну та корекційну компетентність. З цією метою використовуємо різні форми взаємодії з батьками: колективну, індивідуальну та наочну (див. рис.1, 2, 3).

Батьківські збори проводяться 3 рази: на початку, середині і кінці навчального року. Саме вони допомагають об'єднати батьків, спрямувати їх на допомогу дітям, спонукають активно включитися в логопедичний супровід. На перших батьківських зборах знайомимо батьків з системою надання логопедичної допомоги в межах закладу; з графіком роботи; з загальними результатами логопедичного обстеження дітей, з особливостями мовленнєвого розвитку учнів даного класу; надаємо рекомендації щодо організації логопедичного супроводу вдома.

Проводимо заняття з батьками в "Школі життєвої компетенції ", допомагаємо їм стати зацікавленішими, активнішими і дієвішими учасниками корекційного процесу; ознайомлюємо їх з корекційним потенціалом сім'ї, особливостями мовленнєвого розвитку при різних вадах мовлення, формуванням практичних навичок проведення корекційної логопедичної роботи, ефективного вербального спілкування в комунікації "батьки-дитина".

Консультації будуємо так, щоб вони не були формальними, а по можливості спонукали батьків до вирішення проблем, розвивали дух плідної співпраці. Консультації мають бути чіткими, містити конкретний матеріал. Наприклад, найбільш актуальними виявились такі теми:логопедичний масаж; артикуляційна гімнастика; дихальна гімнастика за Стрельніковою; розвиток дрібної моторики; підготовка руки дитини до письма; як допомогти першокласнику.

Ефективною формою роботи є підгрупові відкриті заняття. Як показав досвід, корисно об'єднувати заняття із зборами, тоді батьки з більшою зацікавленістю відносяться до їх відвідування Після цього активність батьків у взаємодії з логопедом підвищується.

Практикуємо і таку нетрадиційну форму роботу з батьками як використання відеотеки. Багато занять та індивідуальні практикуми знімаються на відео. Батькам не завжди зрозумілі терміни, що вживаються логопедом (наприклад, складова структура), принцип виконання завдання (скласти звукову схему), назви деяких звуків ([н'], [йа]), техніка виконання логопедичного масажу. Все це докладним чином треба пояснити кожному з батьків, щоб завдання вдома було виконано правильно. І тут у батьків з’являється можливість взяти диск із заняттями, практикумами з теми, що цікавить, і переглянути вдома. Таким чином, підвищується рівень практичних знань та вмінь батьків.

Бібліотека ігор і вправ є стимулом до активної участі батьків в логопедичному супроводі. Батьки можуть скористатися підбором практичного матеріалу. Бібліотека поповнюється завдяки і оригінальним ідеям та пропозиціям самих батьків. Руками батьків і дітей зроблені: “звукові лінійки” для визначення місця звуку в слові, “звукові полотна” для звукового аналізу, дидактичні ігри для розвитку дрібної моторики та ін.

Корисними для розвитку комунікативних умінь і навичок, підвищення самооцінки, усвідомлення необхідності правильного мовлення стали родинні свята. Тематика свят охоплює різні сторони мовленнєвого розвитку дитини. Головна вимога у проведенні свята - максимальна активність батьків і дітей. Як засвідчує практика, спілкування на родинних святах сприяє становленню теплих неформальних стосунків між педагогами та батьками, а найголовніше – між батьками і дітьми.

На нашу думку, індивідуальні форми взаємодії мають перевагу над колективними, оскільки дозволяють встановити тісніший контакт з батьками.

Важливу роль у спільній, комплексній роботі логопеда і сім'ї може відіграти анкетування батьків. За допомогою анкетування можна дізнатися склад сім'ї, особливості сімейного виховання, позитивний досвід батьків, їх труднощі, помилки. Відповідаючи на питання анкети, батьки починають замислюватися над проблеми мовленнєвого розвитку дітей, над особливості надання допомоги своїм дітям. Важливим для логопеда є питання, спрямовані на виявлення потреби батьків у логопедичних знаннях.

Особливості сімейного виховання, потреби батьків у знаннях можна виявити за допомогою бесіди, найважливіша ознака якої двостороння активність. На початку навчального року, після обстеження дітей, знайомимо батьків з його результатами, характеризуємо мовленнєвий розвиток дитини, погоджуємо з батьками план індивідуальної корекційної роботи, спрямованої на подолання певних вад мовлення їхньої дитини. Батьки отримують необхідні поради та рекомендації. Бесіду потрібно вести тактовно: її завдання полягає в тому, щоб допомогти сім'ї у вихованні дитини. Від того, як пройдуть перші зустрічі логопеда з батьками, певною мірою залежатиме плідність співпраці. Дуже добре, якщо на бесіду або консультацію приходять батько і мати.

Індивідуальні практикуми по навчанню батьків спільним формам діяльності з дітьми носять корекційну спрямованість (артикуляційна гімнастика, логопедичний масаж, пальчикова гімнастика, формування правильної звуковимови). Можна наперед заготовити “опорні” картки, схеми або таблиці. Це полегшить розуміння пропонованого матеріалу батьками.

Батьки, які не могли займатися з дитиною вдома через відсутність навичок організації її поведінки або низької педагогічної компетенції, відвідують індивідуальні заняття логопеда. Основна увага акцентується на поєднанні мовленнєвих вправ із завданнями на розвиток психічних процесів. Дорослі навчаються практичним прийомам роботи з дитиною.

Основною формою взаємодії логопеда з батьками є зошит для домашніх завдань. Він слугує “телефоном довіри” - дорослий може написати в ньому будь-яке питання, сумнів щодо якості виконання завдання дитиною. Зошит заповнюється два рази на тиждень, для того, щоб заняття в сім'ї проводилися систематично і не шкодили здоров'ю дитини.

Домашня бібліотечка. Істотну роль в результативній корекційній роботі батьків з дітьми відіграє підібрана логопедом бібліотека авторської допомоги: “Мовленнєве спілкування. Робочий зошит з розвитку мовлення”, “Домашній логопедичний зошит для роботи з дітьми 4-6 років”, “Зошит для логопедичних занять", “Грамотійко, логопедичний зошит для розвитку усного і писемного мовлення”, "Допоможіть своїй дитині. Посібник для батьків". Їх можна з успіхом використовувати як методичний, так і наочний матеріал для індивідуальних занять батьків з дитиною за завданням логопеда.

Наочні форми роботи є дуже важливими для батьків. Наочність агітації забезпечується застосуванням різноманітних супроводжуючих ілюстрацій, демонстрацій практичних робіт, виставковим матеріалом, вона сприяє стимуляції активності батьків.

Логопедичний куточок. Він надає батькам інформацію щодо організації логопедичної корекційної роботи. Рубрика “Домашнє завдання” надає практичні рекомендації щодо формуванню різних мовленнєвих навичок. Рубрика “Домашня ігротека” знайомить батьків з іграми, ігровими вправами і завданнями на закріплення. Відбираючи і розробляючи матеріал для даної рубрики, враховую велику завантаженість батьків щоденними домашніми справами, і накопичену до кінця дня втому, тому рекомендую “гратися на кухні”. Наприклад, пропонуються ігрові вправи на розвиток дрібної моторики рук “Допомагаю мамі”. Запропонуйте дитині перебрати горох, рис, гречку або пшоно. Тим самим вона надасть вам посильну допомогу і потренує свої пальчики. На кухні можна проводити ігри на збагачення словника дитини - “Які слова заховалися на кухні”, "Які слова можна дістати з борщу? Вінегрету? Кухонної шафи? Плити?" “Пригощаю”. Давай пригадаємо смачні слова і пригостимо один одного.

Записи в щоденнику в кінці тижня інформують батьків про успішність дитини. Прайс-листи орієнтують батьків у великій різноманітності розвиваючих ігор, літератури та іграшок. Пересувні теки містять матеріал з практичними порадами і рекомендаціями, які передаються від сім'ї до сім'ї в межах групи або класу. Пересувні теки можуть бути як групові, так і індивідуальні. У індивідуальну теку розміщуються матеріали, підібрані з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини, з практичними рекомендаціями, що дозволяють батькам виробити індивідуальний підхід до своєї дитини, підвищити ефективність логопедичного супроводу.

Роботу з батьками доцільно проводити письмовій та усній формах. Необхідно підкреслити перевагу письмової форми. По-перше, звернення тільки в усній формі вимагає багато часу. По-друге, батьки не в змозі утримати в пам'яті всю інформацію, яку вони послідовно одержують від логопеда. І, по-третє, для того, щоб батьки змогли осмислити одержані рекомендації та наслідувати їм, спочатку необхідно їх переконати в цьому, запропонувати певний алгоритм дій і озброїти пам'яткою, яка дозволить здійснювати ці дії послідовно і точно.

Запроваджені нами форми роботи суттєво підвищили ефективність співпраці з батьками. Показником рівня розвитку їхньої самосвідомості стало розуміння важливості і необхідності засвоєння знань і умінь для того, щоб практично допомогти своїй дитині. Вивчення рівня готовності батьків до логопедичного супроводу дітей, проведеного в кінці навчального року, засвідчило, що кількість ініціативних батьків зросла до 44%, ситуативно-ініціативних - 43%, пасивних зменшилась до 13%.Значне збільшення кількості ініціативних батьків підтверджує ефективність взаємодії в логопедичному супроводі дітей з мовленнєвими вадами.

Результати вивчення рівня теоретичних знань та практичних умінь показали, що високий рівень у 28% батьків, середній – у 44%, низький – у 28%. Значне підвищення рівнякомпетентності батьків свідчить про якісні зміни їх корекційних можливостей у логопедичному супроводі дітей з мовленнєвими вадами.

Отже, досвід роботи дозволяє стверджувати, що запроваджена система взаємодії з батьками: підвищує їх педагогічну та корекційну компетентність, як теоретичний, так і практичний компоненти; спонукає до усвідомлення проблем мовленнєвого розвитку своїх дітей; підвищує рівень готовності батьків до логопедичного супроводу; сприяє мотивованому відношенню до корекційної роботи; спонукає до активного включення в неї.

Отже, внаслідок поетапної взаємодії з логопедом, батьки стають активними та компетентними учасниками комплексного логопедичного супроводу, таким чином, значно збільшуючи ефективність корекційної логопедичної роботи, спрямованої на подолання мовленнєвих вад.

 

The paper presents a comprehensive study on speech therapy supportchildren with speech disabilities and phased system of interaction with parents.

Keywords: logopaedic support, educational and remedial competence,form interaction with parents: collective, individual and visual.