Визначення статусу Президента України в Конституції України.

Для України, яка за роки своєї незалежності пережила істотні зміни форми правління - від радянської республіки через президентську республіку до напівпрезидентської республіки, - була характерна відповідна зміна правового статусу Президента України - глави Української держави. На жаль заснування і становлення інституту президентства в нашій країні не базувалося на належних теоретичних і державно-правових розробках, відбувалося здебільшого шляхом "спроб і помилок" та некритичного сприйняття відповідних моделей США, Франції та Росії.

Місце і роль Президента України в системі органів державної влади залежить від аналізу його конституційного правового статусу. Поняття "президент" (від лат. — той, хто сидить попереду) застосовувалося до головуючого на різних зборах. Потреба встановлення інституту президентства в державах із республіканською формою правління пов'язувалася з необхідністю визначити особу, яка б могла представляти державну владу в середині країни і за її межами. Інститут президентства був започаткований ще в Українській РСР, а реалізований в незалежній Україні 1 грудня 1991 р. Першим Президентом України було обрано Кравчука Леоніда Макаровича.

Згідно з законами від 5 липня 1991 р. Президент Української РСР вважався найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади. У Конституційному договорі від 8 червня 1995 р. закріплювалося, що Президент України є главою держави і главою державної виконавчої влади України. Він як глава держави представляє Україну як у внутрішньодержавних, так і у зовнішніх відносинах, як глава державної виконавчої влади здійснює цю владу через очолювані ним Уряд — Кабінет Міністрів України та систему центральних і місцевих органів державної виконавчої влади. Нині діюча Конституція України закріплює, що Президент України є главою держави і виступає від її імені (ст. 102). Отже, протягом п'яти років змінювалися місце та роль Президента України в системі органів державної влади.

Правову основу організації й діяльності Президента становлять нор­ми Конституції України, законів України «Про вибори Президента України», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про громадянство України» та інших. Організаційно-правові аспекти діяльності Президен­та України, зокрема порядок здійснення тих чи інших повноважень гла­ви держави та організація роботи його апарату, на сьогодні визначається здебільшого його власними указами.

Виконання президентських повноважень фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Глава Української держави має власну резиденцію на вул. Банковій, 6 _у м Києві, загальною площею 2,65 га, де розташовується Адміністрація Президента. Протокольні заходи та офіційні церемонії за участю Пре­зидента проводяться в Марийському палаці.

Згідно ст. 103 Конституції України Президент України обирається громадяни України терміном на 5 років на принципах загального, вільного, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна і та сама особа обирається не більше ніж два рази підряд. Президент не може мати іншого представницького мандату, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Президент України вступає на посаду не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України. Текст присяги встановлено ст. 104 Конституції України. Урочиста церемонія вступу на посаду глави держави отримала назву інаугурація.

Після прийняття присяги ЦВК вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України.

Конституція України передбачає засоби захисту правового статусу Президента України. Згідно зі ст. 105, він користується правом недоторканності на весь час виконання своїх повноважень. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо Президент України не був усунутий з поста в порядку імпічменту.

Президент України відповідно до ст. 108 Конституції України виконує свої повноваження до офіційного вступу на пост новообраного Президента України Достроково повноваження Президента можуть бути припинені згідно ст. 108 Конституції у разі: 1) відставки; 2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення 4) смерті.

У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України (раніше на Прем’єр-міністра України).