Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв’язанні Другої світової війни у подальшій долі українських земель.

Тема: Радянсько-німецькі договори й західноукраїнські землі.

Мета: Схарактеризувати радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв'язанні Другої світової війни й у подальшій долі українських земель.

Розкрити суперечливий процес приєднання до УРСР західно­українських земель та їх радянізації..

Формувати в учнів уміння аналізувати й" узагальнювати історич­ний матеріал.

Виховувати учнів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду історії.

Тип заняття: вивчення нових знань.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в роки Другої світової війни», атлас.

Основні поняття і терміни: радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. та таємний протокол до нього (пакт Молотова—Ріббентропа), Друга світова війна, «визвольний похід» Червоної Армії, Договір про друж­бу й кордони та таємничий протокол до нього, Народні Збори Західної України, радянізація.

Основні дати: 23 серпня 1939 р. — укладення пакту Молотова—Ріб­бентропа;

1 вересня 1939 р. — напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни;

17 вересня 1939 р. — початок «визвольного походу» Червоної Ар­мії;

28 вересня 1939 р. — Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною та таємний протокол до нього;

22 жовтня 1939 р. — Народні Збори Західної України.

Хід заняття

Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв’язанні Другої світової війни у подальшій долі українських земель.

Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі між­народних відносин. Від його позиції залежав їх подальший хід.

Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеч­чина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору орієнтира.

На думку Сталіна союз з Англією та Францією, у кращому ви­падку, міг принести напружені відносини з Німеччиною (головний торговельний партнер СРСР), а в гіршому — війну з нею.

Союз із Німеччиною залишав би СРСР на певний час осторонь світового конфлікту і давав можливість втрутитись у нього в зручний мо­мент.

Також можна було розраховувати на припинення бойових дій з Японією, що велись на території Монгольської Народної Республіки (МНР) в районі річки Халхін-Гол (з травня 1939 р.), на яку як союз­ник могла вплинути лише Німеччина, і на територіальні придбання за рахунок Польщі, Прибалтики, Фінляндії та Румунії.

Німеччина була згодна на це, аби тільки вивести СРСР із гри та розв'язати собі руки для агресії проти Польщі, а згодом і проти країн Заходу.

Зрештою Сталін схилився до союзу з Німеччиною.

Після нетривалих переговорів міністра закордонних справ Ні­меччини Ріббентропа і наркома закордонних справ СРСР Молотова 23 серпня 1939 р. у Кремлі було підписано пакт про ненапад між двома країнами.

Цей документ, що увійшов в історію під назвою «пакт Молотова—Ріббентропа» передбачав зобов'язання сторін утри­муватися від агресивних дій стосовно одна одної або будь-яких інших дій спільно з третіми державами, які б загрожували інтересам однієї зі сторін, що домовлялися.

Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі.

Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Естонію, Латвію та Бессарабію, а Литву віднесла до сфери своїх інтересів. Протокол передбачав поділ Польщі.

Лінія поділу мала проходити по річках Нарев, Вісла, Сян.

Таким чином, таємний протокол торкався українських земель, що входили до складу Польщі.

Віддаючи українські землі Сталіну, Гітлер удруге наче підкреслював свою незацікавленість Україною (уперше це було підкреслено діями Німеччини щодо Карпатської України, яка була передана Угорщині), хоча ще в 1938 р. «україн­ська карта» активно розігрувалася німецьким керівництвом.

Домовленості між СРСР та Німеччиною розв'язали руки остан­ній для агресії проти Польщі й тим самим поклали початок Другій світовій війні.