Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях.

Вставні конструкції (слова, словосполучення і речення)

Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як от:

1.Емоційну оцінку: на щастя, на жаль, дивна річ, як не дивно тощо.

2.Джерело повідомлення: по-моєму, по-нашому, за словами, як кажуть, як відомо тощо.

3.Упевненість: звичайно, безперечно, насправді, без сумніву, певна річ тощо.

4.Невпевненість: напевно, здається, вірогідно, може, принаймні тощо.

5.Оцінку стилю висловлювання: іншими словами, образно кажучи, за висловом, прямо кажучи, чесно кажучи

тощо.

6.Привернення уваги до повідомлення: розумієте, уявіть собі, послухайте, знаєте тощо.

7.Порядок думок: по-перше, по-друге, по-третє тощо.

8.Відношення між частинами висловлювання: наприклад, до речі, таким чином, нарешті, зокрема тощо.

9.Ступінь звичайності фактів: буває, як годиться, як завжди, зазвичай тощо.

Залежно від позиції в реченні вставні слова та словосполучення відокремлюються на письмі так:

1.Препозитивні - комою: Звісно, я міг би написати цілу повість життя, але цей шлях дуже далеко завів би... (М.К.). Вс. сл.,.,...

2.Інтерпозитивні - подвійною комою:... я і так боюся, що подав вам багато зайвого й уже, напевно, нецікавого (М.К.). ..., вс. сл.,...

3.Постпозитивні - комою: Ну й сом, я вам скажу! (О.В.). ..., вс. реч.!

4. Не є вставними словами, а отже, комами не відокремлюються: до того ж, ніби, наче, неначе, нібито, начебто, буцімто, неначебто, мовби, немовби, немовбито, адже, майже, як-не-як, при цьому, притому, навіть, все-таки, якраз тощо.

5.Сполучники, що стоять перед вставними словами, від них комою не відокремлюються, якщо становлять тісний смисловий зв'язок зі вставним словом (відкинувши вставне слово, буде порушено семантично-структурну організацію речення): Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, немає підстав (В.Соб.). ..., а вс. сл.,.... Або відокремлюються комою, якщо сполучник входить до структури речення (відкинувши вставне слово, структурно-семантичну організацію речення порушено не буде): Коло творчих пошуків Володимира Івановича Вернадського таке, що з плином часу його ідеї не застарівають, а, навпаки, стають ще актуальнішими (з підр.). ..., а, вс. сл.,....

6.Залежно від структури речення деякі вставні слова можуть виступати як синтаксичні омоніми: в одному випадку вони є вставними, тоді відокремлюються розділовими знаками, в іншому - є членом речення, тоді комами не відокремлюються: Здається, завтра буде дощ (вставне слово). Та вежа здалеку здається гігантом (напівповнозначна зв 'язка складеного іменного присудка).

Вставлені конструкції

Вставлені конструкції - це синтаксичні конструкції, що ускладнюють просте речення, містять додаткове повідомлення, зауваження тощо та різко переривають синтаксичні зв'язки речення: В усному мовленні виділяються специфічною інтонацією, а на письмі найчастіше - дужками та тире, рідше - іншими комбінаціями розділових знаків:

Подвійне тире при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція тісно пов'язана зі змістом речення (в усному мовленні вимовляється з такою ж інтонацією, як і основна частина речення): Хутір Вишневий - двадцять п 'ять хат - примостився в голому степу кілометрів за п 'ятнадцять від Троянівки.

Дужки при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція містить додаткове повідомлення стосовно основного змісту речення (в усному мовленні вимовляється з пришвидшеною інтонацією, ніж основна частина речення): До короля щодня приходять скарги (ти знаєш, люди стали непокірні)....

Кома та подвійне тире при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція тісно пов'язана зі змістом речення (в усному мовленні вимовляється з такою ж інтонацією, як і основна частина речення), при цьому далі речення продовжується синтаксичною конструкцією, яка потребує відокремлення: Про літературу кажуть - нехай не буде це прийнято як тривіальність,- що література є дзеркалом життя.

Подвійна кома та подвійне тире при вставлених конструкціях:

1. Якщо вставлена конструкція тісно пов'язана зі змістом речення (в усному мовленні вимовляється з такою ж інтонацією, як і основна частина речення), при цьому вона являє собою синтаксичну конструкцію (типу підрядного речення), яка потребує відокремлення з обох боків або перша частина речення закінчується, а друга - починається синтаксичними конструкціями, що потребують відокремлення: Але ось зі скреготом і брязкотом у двір, - якщо те, що залишилося, можна назвати двором, - заїжджають два бульдозери.

Розділові знаки при вставлених конструкціях, що є прямою мовою:

1. Якщо вставляється пряма мова без слів автора, то вона береться в лапки й виділяється дужками: Григорій умів слухати, цінувати почуте («Ні! Ти тільки послухай. Цей народ геніальний!») тай сам під настрій не проти був розіграти когось, як і його дядьки.

2. Якщо, крім прямої мови, є ще слова автора, то лапки не ставляться:

Виявляється вони встають нерано (Валеріан пізно працює! - пояснила товаришка Підмогильна), але пообіцяла зараз же Валеріана збудити.