Синоніми, їх типи. Синонімічний ряд. Стилістичне використання си­нонімів. Словник синонімів

Омоніми, їх види (омофони, омографи, омоформи). Стилістичне використання омонімів

Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Омоніми з'являються внаслідок:

· звукових змін у слові у процесі розвитку мови;

· смислових змін у слові у процесі розвитку мови;

· випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;

· випадкового збігу звучання форми різних слів.

 

Лексичні омоніми — це слова різні за значенням і однакові за звучанням. До наведених прикладів можна додати: блок — «пристрій для підіймання вантажів» іблок — «союз, об'єднання», клепати — «загострювати (косу, ніж)» і клепати — «зводити наклеп». Лексичні омоніми бувають повні й неповні.

• повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки).
• часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.

Групи часткових омонімів

· Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі).

· Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг — потя́г; за́мок — замо́к; бра́ти — брати ́).

· Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город).

 

 

Синоніми, їх типи. Синонімічний ряд. Стилістичне використання си­нонімів. Словник синонімів

Сино́німи (грец. synonymos — «одноіменний») — це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.

Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.

 

Види синонімів:

1. Лексичні – належать до однієї частини мови, мають певний відтінок у значенні.

2. Контекстуальні – є синонімами тільки в певному контексті.

 

Типи синонімів

- Абсолютні (абетка – азбука - алфавіт, буква - літера);

- Стилістичні – різні за стилем використання, обов’язково містять у значенні вказівку на позитивний / негативний відтінок / оцінку предмета / явища (гордовитий – чванькуватий - бундючний);

- Семантичні – відрізняються певними елементами своїх значень, не мають експресивного забарвлення та оцінки явища / предмета (хуртовина - заметіль);

- Семантико-стилістичні – відрізняються як значенням, так і експресивним забарвленням (йти - човгати).

Синонімічний ряд — це група слів (синонімів), що об'єднані спільним основним значенням. Синонімічні ряди об'єднують слова з гранично близькою семантикою, що належать до однієї частини мови. Відхилення пояснюється можливостями вживання однієї частини мови в значенні іншої: багато, чимало, безліч, сила, сила-силенна, маса, тьма, тьма-тьмуща, хмара. У випадку коли слово багатозначне, то кожне його окреме значення входить у різні синонімічні ряди: тихий, неголосний, приглушений (спів, гомін); тихий, повільний, неквапливий (течія, їзда); тихий, безтурботний, спокійний (життя, радість).

Синонімічні ряди не замкнені, вони можуть постійно поповнюватися новими словами, втрачати застарілі слова.

Синонімічні слова групуються в синонімічний ряд навколо стрижневого слова, або домінанти. Стрижневе слово є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим. Наприклад, кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати. Багатозначне слово залежно від його конкретних значень може бути стрижневим різних синонімічних рядів:

· Добрий (про людину) — чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний;

· добрий (про врожай) — багатий, високий, щедрий, рясний, великий.