Організаційні заходи із безпечної експлуатації посудин

 

Організаційні вимоги з безпеки використання судин, що працюють під тиском:

1. маркування (вказується назва підприємства – виробника, заводський номер, рік виготовлення та дата технічного освідчення, загальна вага установки, місткість, робочий та пробний тиск, відмітка ВТК заводу);

2. фарбування та нанесення відповідних написів;

3. реєстрація в органах Держгірпромнагляду;

4. призначення особи з числа ІТР, відповідальної за технічний нагляд.

 

Право на виготовлення посудин, що працюють під тиском, надається тільки органами Держгірпромнагляду вигляді ліцензії.

 

Посудини, що працюють під тиском до пуску у роботу повинні бути зареєстровані в експертно-технічних центрах (ЕТЦ).

Реєстрації в ЕТЦ підлягають:

— посудини 1-ої групи, що працюють при температурі не вище 200 °С, в яких добуток тиску в МПа (кгс/см³) на місткість у м³ (літрах) не перевищує 0,05 (500), а також посудини 2, 3 і 4-ї груп, що працюють при зазначеній вище температурі, в яких добуток тиску в МПа (кгс/см³) на місткість м³ (літрах) не перевищує 1 (10 000). Група посудин визначається в залежності від розрахункового тиску, температури стінки та характеру робочого середовища;

— бочки для перевезення зріджених газів, балони місткістю до 100 л включно, які встановлені стаціонарно, а також, які призначені для транспортування і (або) зберігання стиснених, зріджених і розчинених газів;

— посудини для зберігання або транспортування зріджених газів, рідких і сипких тіл, що перебувають під тиском періодично при їх випорожнюванні;

— посудини із стисненими і зрідженими газами, що призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені та ін;

Не підлягають реєстрації:

1. парові котли з надлишковим тиском пари менше 70 кПа;

2. водогрійні котли з температурою води менше 115°С;

3. судини холодильних установок;

4. посудини для їдких, отруйних та вибухонебезпечних речовин з PV<50(л×МПа);

5. резервуари повітряних вимикачів;

Хоча ці посудини, що не реєструються в органах Держгірпромнагляду – їх технічний огляд поводиться особою, відповідальною за їх справний стан і безпечну експлуатацію. Окрім того, технічне опосвідчення посудин, цистерн, балонів і бочок може проводитись на спеціальних ремонтно-випробувальних пунктах, на підприємствах-виготовлювачах, наповнювальних станціях, які мають відповідний дозвіл органів Держгірпромнагляду.

 

Посудини, що працюють під тиском піддаються технічному опосвідченню до пуску в роботу та періодично у процесі експлуатації, а в необхідних випадках — позачерговому опосвідченню.

Технічне опосвідчення проводиться у визначені ДНАОП 0.00-1.07-94 терміни в експертно-технічних центрах і перевіряються Державними інспекціями котлонагляду.

Технічне опосвідчення складається із зовнішнього, внутрішнього оглядів і гідравлічного випробовування.

Зовнішні і внутрішні огляди мають за мету при періодичних і позачергових опосвідченнях встановити справність посудини і можливість її подальшої роботи. При цьому звертається увага на виявлення можливих тріщин, надривів, випинів, видимів і корозії на внутрішніх та зовнішніх поверхнях стінок, слідів пропусків у зварних і клепаних з'єднаннях.

Внутрішній огляд проводитьсяне рідше одного разу на два роки підприємством і не рідше одного разу на чотири роки державним інспектором.

Гідравлічне випробовування посудин проводиться тільки при задовільних результатах зовнішнього і внутрішнього оглядів. Його мета – перевірка міцності елементів посудини та щільності з'єднань. Величина пробного тиску визначається, виходячи із дозволеного тиску для посудини (не менше 1,25 робочого). Під пробним тиском посудина повинна перебувати 5 хв., якщо відсутні інші вказівки підприємства-виготовлювача. Посудини, що працюють під тиском шкідливих речовин (рідин і газів) 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76 підлягають випробуванню на герметичність повітрям або інертним газом під тиском, що дорівнює робочому тиску.

Гідравлічні випробовування проводиться не рідше одного разу на вісім років.

Результати технічного опосвідчення, а також термін наступного, записуються у паспорт встановленої форми, який повинна мати кожна посудина, що працює під тиском.

 

Обов'язки особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію судин, що працюють під тиском:

1. нести відповідальність за порушення правил техніки безпеки;

2. розробити і затвердити інструкцію по режиму роботи та безпечному обслуговуванню судин, що працюють під тиском;

3. контролювати наявність та заповнювати паспорти заводу-виробника (корінці з техобслуговування);

4. вести книгу обліку і опосвідчення суди, що працюють під тиском;

5. забороняти експлуатацію судин, при порушенні правил техніки безпеки;

6. видавати працівникам дозвіл на експлуатацію судин, що працюють під тиском, після проведення їх опосвідчення.

 

При експлуатації судин, що працюють під тиском, контролюються:

1. судини в процесі виготовлення на підприємстві – ультразвуковими, рентгенівськими та гамма – дефектоскопами, проводять механічні випробування та випробування тиском;

2. приміщення, що призначені для монтажу установок, на відповідність нормам їх розмірів, конструкції, параметрів дверних та віконних прорізів, улаштування вентиляції, освітлення, обладнання, застосування конструкцій, що легко скидаються при вибуху;

3. судини під час експлуатації шляхом безперервного спостереження за контрольно-вимірювальними приладами та періодичних випробовувань підвищеним гідравлічним тиском;

 

Вимоги до роботи у середині посудин:

1. посудину треба від'єднати від інших судин та закрити усі трубопроводи заглушками;

2. температура у судині не повинна перевищувати 60°С;

3. робота людей дозволяється тільки за нарядом – допуском, виданим керівником організації;

4. судина повинна бути провентильована;

5. час роботи при температурі 50...60°С не повинен перевищувати 20 хв.

6. знімають плавкі вставки пускачів;

7. під час роботи на вентилях, заслінках, вентиляторах, паливо проводах вивісити плакати „Не вмикати, працюють люди”

Особа, що обслуговує судини, які працюють під тиском, повинна:

1. мати вік не менше 18 років;

2. пройти медичний огляд;

3. пройти курсове навчання та атестацію в кваліфікаційній комісії;

4. пройти ввідний та первинний інструктажі з техніки безпеки (проводить особа відповідальна за справний стан та безпечну експлуатацію судин, що працюють під тиском);

5. не рідше ніж раз на рік проходити перевірку знань по безпечному обслуговуванню судин, що працюють під тиском, у присутності інженера з охорони праці.

 

Запобіжні засоби захисту

 

Для забезпечення нормальних умов експлуатації та запобігання аварій і вибухів посудини, апарати та трубопроводи, що працюють під тиском повинні бути оснащені запірною або запірно-регулювальною апаратурою, запобіжними пристроями, приладами для вимірювання тиску, температури, покажчиками рівня рідини і т. п.

Кількість, тип і місце встановлення контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних пристроїв, арматури обирається організацією-розробником проекту, виходячи з конкретних умов експлуатації.

Запобіжні засоби:

1. Запірна арматура для від'єднання судин від трубопроводу:

Ø пружинні або важільно-вантажні запобіжні клапани (в токсичних та вибухонебезпечних середовищах) – для запобігання підвищення тиску вище допустимого в посудинах, апаратах та трубопроводах.

Вони автоматично відкриваються при підвищенні тиску вище значення, що задається (регулюється) гвинтом стиснення пружини або вантажем, який встановлюється на важіль клапана. Для того, щоб запобігти дії газу чи пари на обслуговуючий персонал при спрацюванні запобіжного клапана до нього під'єднують пристрої, що відводять пар чи газ у безпечне місце. Встановлювати запірну арматуру (крани, засувки) між посудиною та запобіжним клапаном не допускається.

Ø зворотні клапани (в компресорах, насосах – для вибухо- та пожежонебезпечних речовин, речовин 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76, а також у випарниках з вогневим чи газовим обігрівом).

Цей клапан автоматично закривається тиском з посудини і запобігає виходу з неї речовин при падінні тиску в підвідній лінії. За принципами роботи клапани поділяються на підйомні (пружинні) та поворотні.

Ø редукційні клапани (регулюють перепад тиску в балонах)

2. Запобіжні пристрої:

Ø розривні мембрани (для можливості швидкого викидання великої кількості речовини з судини);

Ø відривні клапани;

Ø компенсатори (П – і Г – подібні, сальникові, лінзові);

Ø запобіжні та блокуючи пристрої.

3. Показники рівня рідини. (для контролю рівня рідини в посудинах, що мають границю поділу середовищ).

На посудинах, що обігріваються полум'ям або гарячими газами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче дозволеного, має бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимий верхній і нижній рівні. Крім покажчиків рівня на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем

4. Прилади для вимірювання тиску і температури.

Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском необхідно споряджувати манометрами – приладами для вимірювання тиску.

Манометри повинні мати клас точності не нижче: 2,5 – при робочому тиску посудини до 2,5 МПа; 1,5 – при робочому тиску посудини понад 2,5 МПа. Треба вибирати манометри з такою шкалою, щоб межа вимірювання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра наноситься червона риска, яка б вказувала на робочий тиск у посудині. Манометр встановлюється так, щоб його покази було чітко видно обслуговуючому персоналу.