Педагогічні умови застосування модульно-рейтингової технології навчання.

Рейтинг -це комплексний кількісний показник, який враховує результати студента з усіх видів навчальних занять і самостійної роботи з конкретної дисципліни протягом семестру, навчального року і за весь період навчання

Рейтингова система, як правило базується на модульному принципі побудови навчальних дисциплін.

Навчальний модуль-це частина робочої навчальної програми дисципліни, яка включає певні споріднені групи понять, явищ, законів, засвоєння яких є обов’язковим і має бути проконтрольоване.

Основними завданнями рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів є:

-спонукання студентів до систематичної активної роботи, самостійного оволодіння знаннями;

-забезпечення змагальності навчання;

-заохочення результативної творчої роботи студентів;

-заохочення вибору і вивчення студентами додаткових дисциплін;

-підвищення індивідуалізації навчання;

-обгрунтоване надання різних пільг;

-забезпечення об’єктивних критеріїв і умов конкурсного відбору студентів на освітньо-професійні програми вищих ступенів.

Рейтинг може виражатися в абсолютних одиницях або нормуватися відносно максимального значення(нормований рейтинг).

У разі необхідності можна визначити груповий рейтинг, як середній відповідний рейтинг в навчальній групі.

Рейтинг з дисципліни - враховує роботу студента протягом семестру та рівень знань, виявлених ним на екзамені або заліку. Формується з усіх дисциплін, що вивчаються у поточному семестрі.

Рейтинг з дисципліни сприяє систематичній активній роботі студентів протягом семестру, збільшує зацікавленість студентів у підвищенні свого рейтингу, забезпечує змагальність навчання.

Семестровий рейтинг -є комплексним показником, який враховує успішність і якість навчання студента з обов’язкових і вибіркових дисциплін, вивчення яких відповідно до навчального робочого плану закінчується у певному семестрі певною підсумковою атестацією,а також результати виконання різних видів навчальних і творчих робіт. Семестровий рейтинг може впливати на розмір стипендії, дозволяє ранжувати студентів у навчальній групі, на курсі, факультеті.

Інтегральний рейтинг -є показником успішності і якості навчання студента в цілому за попередній період навчання. Інтегральний рейтинг кожного студента підраховується після закінчення чергового семестру на підставі попередніх семестрових рейтингів разом з останнім. Він дозволяє ранжувати студентів на курсі, одному бакалаврському напрямі, на факультеті та розв’язувати завдання конкурсного відбору студентів для підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» або «магістр», направлення на продовження навчання в аспірантурі, за кордоном.[1,c.86-93]

Принципи формування модульних програм:

1. Цільове призначення інформаційного матеріалу;

2. Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;

3. Повнота навчального матеріалу в модулі;

4. Відносна самостійність елементів модуля;

5. Реалізація зворотного зв’язку;

6. Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.

Умови модульно-розвиваючого навчання:

1. Зменшення щоденного навчального навантаження (замість 5-7 предметів вивчають 2-3, максимум 4).

2. Впроваджено гнучкий розклад і скорочено заняття до 30 хв. – 3 міні-модуля. Міні-модуль (30 хв.) - Матеріал, що має смислову і логічну завершеність кожного.

Навчальна технологія, адаптована до основних завдань старшої школи та психолого-фізіологічних особливостей учнів, називаємо модульно-рейтинговою.

Модульний процес і структура навчального модуля: Основним дидактичним засобом реалізації модульної програми повинні стати міні-підручники.

Контроль знань і самостійної роботи студентів: Адміністрація вищих навчальних закладів в США ретельно контролює набуття знань студентами, їх рівень, участь в аудиторній (самостійній) роботі, успішність тощо. Оскільки система вищої освіти відмінно комп’ютеризована, контроль навчального процесу досить досконалий і миттєвий. Комп’ютерне тестування займає:

- поточне –5-10 хв.

- проміжне – 15-20 хв.

Щотижня студенти виконують письмові тести а завданням викладача, щомісячно письмове тестування по 30-50 хв. (зараховують 3 кращі результати з 4-х тестів), а в кінці семестру – фінальний (підсумковий) екзамен або залік з письмовим тестом (2-3 години) [5, с.33-45].

Для запровадження модульно-рейтингової системи (МРС) необхідно дотримуватися таких правил:

1. Забезпечити готовність викладачів і студентів працювати за модульно-рейтинговою системою.

2. Здійснити необхідну методичну підготовку викладачів до запровадження МРС.

3. Запровадити науково обґрунтовану і методично забезпечену самостійну навчальну роботу студентів.

4. Домогтися запровадження модульного навчання: з кожної навчальної дисципліни чітко визначити навчальні модулі; обґрунтувати оцінювання кожного модуля в залікових одиницях.

5. Здійснити необхідну організаційно-методичну підготовку: налагодити систему аналізу й оцінювання знань, умінь, та навичок (ЗУН) кожного студента за результатами опанування певних модулів; підготувати комп'ютерні програми для використання тестових методик перевірки якості ЗУН; налагодити ретельний облік результатів звітів за виконанням модульних завдань; в індивідуальних планах викладачів передбачити години для здійснення аналізу й оцінювання навчальної роботи студентів; у кожній навчальній дисципліні визначити числові параметри переведення кількісних показників (кредитів) в офіційні оцінки знань студентів.

6. Забезпечити відкритість оцінювання навчальної діяльності студентів.

7. Визначити науково обґрунтовані обсяги навчальних завдань для самостійної роботи студентів на міжпредметному рівні з урахуванням бюджету часу, що виділяється на навчальну роботу[11,с.72-78].

Методологічною основою модульно-рейтингової технології є ідеї С.Л. Рубінштейна та Л.С. Виготського про розвиток людини в процесі праці, навчання, виховання; філософська антропологія; технократична педагогіка; біхевіоризм, ідеї програмованого навчання.

Визначено такий алгоритм створення модульної програми: визначення типу, комплексної дидактичної мети модульної програми; формулювання інтегруючих цілей, змісту і назви відповідних модулів; побудова структури модульної програми; визначення в кожній інтегруючій дидактичній меті структури конкретних цілей; побудова цілісної структури модуля на основі структури конкретних цілей [9,с.3-14].