| Препарат | Низька доза | Середня доза | Висока доза |
| Будесонід | 100-200 мкг | 200-400 мкг | > 400 мкг |
| Беклометазона діпропіонат | 100-400 мкг | 400-800 мкг | > 800 мкг |
| Флунізолід | 500-750 мкг | 1000-1250 мкг | > 1250 мкг |
| Флютиказона пропіонат | 50-100 мкг | 100-250 мкг | > 250 мкг |
| Триамцінолона ацетоні | 400-800 мкг | 800-1200 мкг | > 1200 мкг |
Примітка: Деякі дози можуть виходити за межі, вказані в інструкціях до використання препарату
4.6. Специфічна алерговакцинація (САВ). Проводиться лише лікарем-алергологом в обладнаному для цього кабінеті. Використовуються стандартизовані і стабілізовані препарати водно-сольових екстрактів лікувальних вакцин без домішок баластних речовин. Починати САВ необхідно в періоді ремісії (через 3-4 тижні після закінчення загострення хвороби). Враховується потенційна важкість атми, передбачувані ефективність, коштовність, тривалість і зручність САВ, ризик розвитку побічних дій, доступність та якість екстрактів алергенів. САВ проводиться впродовж року (при алергії до побутового пилу, кліщів, епідермальниих алергенів), або передсезонно (при інсектній і пилковій алергії) чи сезонно. САВ призначається тільки після того, як були прийняті усі заходи щодо ліквідації провокуючих факторів з оточуючого середовища, а також в тому разі, якщо фармакотерапія не призвела до повного контролю за перебігом астми у конкретного хворого.
Показання до проведення САВ у дітей, хворих на атопічну астму:
- бронхіальна астма переважно легкого і середньоважкого ступенів;
- прогнозований кращий ефект лікування;
- неможливість повного припинення контакту хворого з алергеном;
- підтвердження IgЕ-залежного механізму сенсибілізації (підвищеня рівня загального IgE у крові);
- чітке підтвердження ролі алергену у розвитку астми за даними зіставлення анамнезу і результатів специфічної алергодіагностики (шкірні тести, алергенспецифічні IgE сироватки крові);
- обмежений спектр причинно-значущих алергенів (не більше 3).
- вік - 5 років і старше.
Протипоказання до проведення САВ у дітей, хворих на бронхіальні астму:
- період загострення хвороби (дозволяється через 3-4 тижні після його закінчення);
- значна тривалість астми і наявність важких її ускладнень (емфізема легень, пневмосклероз, легеневе серце з явищами хронічної недостатності функції зовнішнього дихання і кровообігу);
- анафілактичні реакції та анафілактичний шок в анамнезі;
- гострі інфекційні захворювання і загострення хронічних вогнищ інфекції (дозволяється через 2-3 тижні після одужання);
- хронічні інфекції (туберкульоз) та аутоімунні захворювання;
- важкі захворювання внутрішніх органів (гепатит, цироз печінки, ревматизм, гострий і хронічний гломерулонефрит і пієлонефрит), нервової та ендокринної систем (цукровий діабет, тиреотоксикоз);
- системні хвороби крові та пухлини;
- психічні захворювання в стадії загострення.
Критерії ефективності САВ:
- полегшення перебігу бронхіальної астми,
- поліпшення показників функції зовнішнього дихання,
- зниження бронхіальної гіперреактивності,
- зменшення шкірної гіперчутливості до причинно-значущих алергенів,
- зниження з перебігом часу рівнів сироваткового загального і специфічних IgE у сироватці крові.
4.7. Немедикаментозне лікування
ЛФК, масаж – після купування загострення БА.
4.8. Додаткове лікування:
- застосування інших медикаментів, не зазначених у схемі ступеневої терапії, таких як антагоністи лейкотриєнів, кетотифен, антигістамінні препарати ІІ і ІІІ покоління,
- мукосекретолітики – в періоді загострення, під час інтеркурентних інфекцій;
- антибіотикотерапія (найдоцільніше - цефалоспорини, макроліди, фторхінолони) - під час загострення астми за наявності ознак інфекційного процесу, гнійного ендобронхіту, після бронхоскопії, при загостренні хронічного вогнища інфекції,
- прокінетики – незалежно від періоду хвороби, при доведеній патології гастро-езофагеальної зони.
