Тема: Вчення про фауну. Принципи зоогеографічного районування.

Заняття №1

Тема: Історія розвитку та сучасний рівень географії тварин як науки.

Мета: вивчити історію розвитку зоогеографії як науки,визначити зв'язок зоогеографії з іншими науками; встановити переміщення видів всередині ареалу, причини змін меж ареалів.

План:

1. Історія розвитку географії тварин як науки. Накопичення відомостей про тваринний світ.

2. Теорія катастроф Кюв’є. Розвиток наукового підходу до аналізу генезису фаун.

3. Розвиток нової методології зоогеографічного районування.

4. Напрямки у географії тварин.

5. Ареал як системоутворююче уявлення в концептуальному апараті географії тварин.

6. Межі ареалів – стабільність та флуктація.

7. Різноманіття ареалів.

8. Фактор часу в географії тварин та темпи розселення.

9. Правило розміру Бергмана, правило пропорцій Алена, правило забарвлення Глогера.

Обладнання: навчально-методичні рекомендації, дидактичні матеріали, зоогеографічна карта світу, атлас світу, контурні карти, таблиці.

Хід заняття:

Завдання 1. Вставити пропущені цифри, що відображають дати подій в науці, і прізвища вчених: «Районування суші має довгу історію. У 18.. р....... запропонував шість фауністичних областей: Палеарктичну, Ефіопську, Індійську, Австралійську, Неарктичну і Неотропічну. У 18...р........., Прийнявши фауністичне районування попередника, став називати Індійську область Східною. Ця класифікація областей багатьма визнається і зараз, проте вона неодноразово піддавалася коректуванню. Були спроби створити одиниці більш високого рангу, що відображають історичні зв'язки фаун. Так, в 18..... р...... Об'єднав області в три групи: Арктогейскую (з областями Ефіопської, Східної, Палеарктичной і Неарктічною), Південно-Американську і Австралійську. Цим групам........... присвоїв ранг царств. Два останніх царства були згодом названі відповідно Неогейським і Нотогейським. Арктогея в 19..................... перейменована в Магагею»

Завдання 2. Користуючись підручниками та методичними матеріалами складіть блок-схему геологічної будови Землі і формування материків у різні геологічні епохи.

Завдання 3.

А) Користуючись рисунком 1.1. на контурній карті відмітити циркумполярний ареал песця.

Рис. 1.1. Циркумполярний ареал песця (В. Г. Гептнер, 1936)

Б) Користуючись рисунком 1.2. на контурній карті відмітити циркумбореальний ареал яструбиної сови.

Рис. 1.2. Циркумбореальний ареал яструбиної сови (В. Г. Гептнер, 1936)

В) Користуючись рисунком 1.3. на контурній карті відмітити диз’юктивний ареал сумчастих ссавців.

Рис. 1.3. Диз’юктивний ареал сумчастих ссавців (И. К. Лопатин, 1980)

Г) Користуючись рисунком 1.4. на контурній карті відмітити трансрегіональний ареал білана ріп’яного.

Рис. 1.4. Трансрегіональний ареал білана ріп’яного (И. К. Лопатин, 1980)

Д) Користуючись рисунком 1.5. на контурній карті відмітити полірегіональний ареал восковика перев’язаного.

Рис. 1.5. Полірегіональний ареал пластинчастовусих жуків роду Trichius (И. К. Лопатин, 1980)

Е) Користуючись рисунком 1.6. на контурній карті відмітити космополітний ареал жуків-гнойовиків.

Рис. 1.4. Космополітний ареал жуків-гнойовиків (В. Балтазар, 1963)

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте основні об’єкти вивчення зоогеографії. Вкажіть напрямки сучасних зоогеографічних досліджень.

2. У чому проявляються адаптації тварин до життя в печерах? Вкажіть найтиповіших представників фауни печер.

3. Поясніть, що таке ареал? Які ареали називають космополітними та циркумконтинентальними? Наведіть приклади.

4. Вкажіть способи картографічного зображення ареалів, переваги та недоліки різних способів картографування.

5. Чим пояснити бідність і дефектність фауни островів різного походження та високий ступінь ендемізму?

6. Як відбувається формування фаун інтразональних ділянок?

Література:

1. Биогеография [Текст]: учебник / К. М. Петров: Санкт-Петербургский гос. ун-т. – 2-е изд. испр. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2005. – 294 с.

2. Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира. / А. Г. Дроздов, Н. Н. Дроздов, Е. Г. Мяло.: М. Высшая школа, 1985. – 227 с.

3. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія / П. П. Второв, М. М. Дроздов. – К.: Вища школа, 1982 – 239 с.

4. Бродский А. К. Биоразнообразие [Текст]: учебник для ВПО / А. К. Бродский. – Москва: Академия ИЦ, 2012. – 207 с.

5. Кістяківський А. Б., Корнєєв А. П. Посібник з зоогеографії. / А. Б. Кістяківський, А. П. Корнєєв Посібник з зоогеографії / Київ: Вища школа, 1968 – 384 с.

6. Лопатин И.К. Основы зоогеографии. / И. К. Лопатин – Минск, 1980. – 119с.

Заняття №2

Тема: Вчення про фауну. Принципи зоогеографічного районування.

Мета: вивчити генезис та теорії формування фаун, історію розвитку тваринного світу, походження сучасної фауни Землі; визначити екологічні зони Світового океану та їх фауну; основні царства суші.

План:

1. Основні характеристики фауни. Загальність, своєрідність, багатство та дефектність фаун.

2. Алохтонні та автохтонні види. Релікти, космополіти.

3. Ендеміки та області масового ендемізму.

4. Материкові та острівні фауни.

5. Особливості острівних фаун. Походження островів.

6. Статистичний метод районування. Метод синперат. Растрове картографування.

7. Зоогеографічне районування суші.

8. Поняття про основні зоогеографічні одиниці.

Хід заняття:

Завдання 1. Користуючись рисунком 2.1. на контурній карті відобразити зоогеографічне районування суші.

Рис. 2.1. Карта зоогеографічного районування суходолу

(В. Г. Гептнер, 1936)

Завдання 2. Заповнити таблицю, вказавши назви фауністичних областей і підобластей.

Царство Палеогея	Царство Арктогея	Царство Неогея	Царство Нотогея

Завдання 3. Користуючись рисунком 2.2., проаналізувати просторове розміщення хребетних тварин на суходолі. Вказати на центри їх максимального різноманіття.

Рис. 2.2. Області найбільшого різноманіття хребетних тварин на суші (Norman Myers, 2000)

Верхній ряд: області високої різноманітності птахів, савців і амфібій. Середній ряд – те саме для видів, що знаходяться під загрозою зникнення. Нижній ряд – для видів, що мають незначний ареал поширення.

Завдання 4. Складіть 15 тестових завдань за темою заняття.

Питання для самоконтролю:

1. Які кліматичні умови в зоні поширення лісотундри та типової арктичної тундри?

2. В чому заключається принцип Тейлора?

3. В чому заключається міграційний принцип Вагнера?

4. Назвіть п’ять типів фауногенезу за Е. Мейєром.

5. Географічна структура фауни.

Література:

3. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія / П. П. Второв, М. М. Дроздов. – К.: Вища школа, 1982 – 239 с.

4. Бродский А. К. Биоразнообразие [Текст]: учебник для ВПО / А. К. Бродский. – Москва: Академия ИЦ, 2012. – 207 с.

6. Лопатин И.К. Основы зоогеографии. / И. К. Лопатин – Минск, 1980. – 119с.

Заняття № 3

Тема: Царство Палеогея.

Мета: вивчити особливості фауни Мадагаскарської, Індо-Малайської та Ефіопської областей; визначити за видовим складом тварин зв'язок областей Палеогейського царства з іншими областями.

План:

1. Особливості фауни Палеогейської суші і поділ її на області.

2. Еколого-географічна характеристика Ефіопської області. Фауна Ефіопської області.

3. Фонові види і ендеміки Ефіопської області і її під областей.

4. Гіпаріонова фауна.

5. Особливості фауни Мадагаскарської області.

6. Особливості фауни Індо-Малайської області та підобластей. Давня історія Індостану.

7. Виникнення Гімалаїв

8. Межі, що розділяють Індо-Малайзію та Австралійську область.

Хід заняття:

Завдання 1. На контурній карті відобразити фауністичне районування Палеогейського царства (рис. 3.1.). Вказати межі областей та підобластей.

Рис. 3.1. Зоогеографічне районування Палеогейського царства (И. К. Лопатин, 1980)

Завдання 2. Вставити пропущені слова. Для якої фауністичної області характерні ці тварини?

Для області характерна велика кількість............. Жуйні включають приблизно 40.............. - Від дрібних дукерів (блакитний дукер висотою 30 см) до великих: канн, куду і гну розміром з коня. Більшість з них нараховує багато видів. Бики представлені.................., Поширеним по всьому материку, за винятком пустель півночі........ і.......... - Ще дві типові родини африканських жуйних........є ендемічною родиною, що налічує всього два види, що відносяться до двох родів:....... і жираф. З нежуйних в Африці живуть.......... і.........

Завдання 3. Користуючись навчально-методичними матеріалами та атласом, встановити ендемічні ряди, родини і види фауністичного царства Палеогея і областей.

Царство	Область	Ендемічні
ряди	родини	види

Завдання 4. Підписати відмічених цифрами тварин. Вказати на території якої фауністичної області вони трапляються? Відмітити ендемічні види.

Рис. 3.2. Типові представники фауни царства Палеогея (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 3.3. Типові представники фауни Царства Палеогея (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 3.4. Типові представники фауни Царства Палеогея (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 3.5. Типові представники фауни Царства Палеогея (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Завдання 6. Складіть 15 тестових завдань за темою заняття.

Питання для самоконтролю:

1. Геологічна історія (походження і генезис) Палеогейського царства.

2. Сучасні тенденції в розвитку фаун Палеогейського царства.

3. Сучасний стан тропічних лісів та їх фауни. Масштаби антропогенного впливу.

4. Мадагаскар – основний центр давнього ендемізму Ефіопської області.

5. Лінії Уолеса та Вебера – межі, що розділяють Індо-Малайзію та Австралійську області. Їх зв'язок із розповсюдженням плацентарних та сумчастих ссавців.

6. Давні автохтони та міоценові вселенці з Азії – два основних шари у складі сучасної ефіопської фауни.

7. Високий ступінь загальності фаун Африки та Південно-Східної Азії.

Література:

3. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія / П. П. Второв, М. М. Дроздов. – К.: Вища школа, 1982 – 239 с.

4. Бродский А. К. Биоразнообразие [Текст]: учебник для ВПО / А. К. Бродский. – Москва: Академия ИЦ, 2012. – 207 с.

6. Лопатин И.К. Основы зоогеографии. / И. К. Лопатин – Минск, 1980. – 119с.

Заняття № 4

Тема: Царство Арктогея.

Мета: вивчити особливості фауни Палеарктичної та Неарктичної областей; визначити за видовим складом тварин зв'язок областей Арктогейського царства з іншими областями.

План:

1. Загальна характеристика Голарктики, її фізико-географічні особливості.

2. Фауна екологічних зон Голарктики.

3. Спільні та відмінні риси фауни Палеарктики та Неарктики.

4. Поділ Палеарктичного підцарства на підобласті:

· Європейсько-Обська (Європейсько-Сибірська);

· Ангарська (Східносибірська)

· Середземноморська;

· Центрально-Азійська;

· Гімалайсько-Китайська (Маньчжурсько-Китайська).

5. Неарктична область. Мішаний характер фауни.

6. Поділ Неаркитичної області на підобласті. Їх характеристика.

Хід заняття:

Завдання 1. На контурній карті відобразити зоогеографічне районування Арктогейського царства. Вказати межі областей та підобластей.

Рис. 4.1. Зоогеографічне районування Арктогейського царства (И. К. Лопатин, 1980)

Завдання 2. Користуючись навчально-методичними матеріалами та атласом, встановити ендемічні ряди, родини і види фауністичного царства Арктогея і областей.

Царство	Область	Ендемічні
ряди	родини	види

Завдання 3. Підписати відмічених цифрами тварин. Вказати на території якої фауністичної області вони трапляються? Відмітити ендемічні види.

Рис. 4.2. Типові представники фауни Арктогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 4.3. Типові представники фауни Арктогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 4.4. Типові представники фауни Арктогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 4.5. Типові представники фауни Арктогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 4.6. Типові представники фауни Арктогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 4.7. Типові представники фауни Арктогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Завдання 4. Складіть 15 тестових завдань за темою заняття.

Питання для самоконтролю:

1. Високе різноманіття ландшафтів із високою бідністю фауни, що зумовлено сировістю клімату та особливостями геологічної історії.

2. Домінування широтної зональності у розповсюдженні тварин, основні типи зональних ареалів.

3. Берінгійська суша ти її роль у фауногенеі Палеарктики та Неарктики.

4. Сучасні уявлення про походження фауни основних природних зон Палеарктики.

5. Високий ступінь узагальненості з Палеарктикою та Неотропічною областю при низькому загальному рівні ендемізму.

6. Загальність походження та загальність складу фаун тундрового та кореального поясів Голарктики.

Література:

3. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія / П. П. Второв, М. М. Дроздов. – К.: Вища школа, 1982 – 239 с.

4. Бродский А. К. Биоразнообразие [Текст]: учебник для ВПО / А. К. Бродский. – Москва: Академия ИЦ, 2012. – 207 с.

6. Лопатин И.К. Основы зоогеографии. / И. К. Лопатин – Минск, 1980. – 119с.

Заняття №5

Тема: Неогейське царство

Мета: вивчити особливості фауни Неотропічної області; визначити за видовим складом тварин зв'язок областей Неогейського царства з іншими областями.

План:

1. Характеристика Неогейської суші.

2. Еколого-географічна характеристика Неотропічної області.

3. Основні риси Неотропічної області.

4. Особливості фаун підобластей:

· Гвіано-Бразильської;

· Центрально-Американської;

· Патагонсько-Чилійської;

· Антільської.

5. Вплив Єворопейської колонізації на фауну Неотропічної області.

Хід заняття:

Завдання 1. На контурній карті відобразити зоогеографічне районування Неогейського царства. Вказати межі області та підобластей.

Рис. 5.1. Зоогеографічне районування Неогейського царства (И. К. Лопатин, 1980)

Завдання 2. Користуючись навчально-методичними матеріалами та атласом, встановити ендемічні ряди, родини і види фауністичного царства Неогея і областей.

Царство	Область	Ендемічні
ряди	родини	види

Завдання 3. Підписати відмічених цифрами тварин. Вказати на території якої фауністичної області та підобластей вони трапляються? Відмітити ендемічні види.

Рис. 5.2. Типові представники фауни Неогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 5.3. Типові представники фауни Неогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Завдання 4. Для якої фауністичної області характерний видовий склад птахів? Відповідь аргументуйте.

Найбільший інтерес з птахів представляють ендемічні родини, що налічують близько 1500 видів (1/6 всієї фауни птахів області). До їх числа відносяться два види із ряду американських страусів нанду. Також наявний ендемічний ряд Crypturt, що включає погано літаючих лісових, або степових птахів - віддалених родичів американських страусів. З куроподібних ендемічні родини гокко, що гніздяться на деревах. Гоацин відноситься до окремого ряду гоациноподібних, пташенята якого мають кігті на крилах, система травлення схожа на таку як у жуйних ссавців. Численні особливості біології та будови гоацина призвели до того, що різні дослідники відносили його до: тинаму, куроподібних, журавлеподібних, голубоподібних, зозулеподібних, птахів-мишей та інших груп. Журавлині представлені ендемічними родинами каріамові, тинамоподібних і сонячних чапель.

Завдання 5. Складіть 15 тестових завдань за темою заняття.

Питання для самоконтролю:

1. Історія Неотропічної області.

2. Багатство та своєрідність фауни, що довгий час розвивалася в умовах ізоляції та зазнала згодом масової інвазії ззовні після виникнення Панамського перешийку.

3. Бурхлива адаптивна радіація вселенців та успішне виживання давніх автохтонів.

4. Відсутність полорогих як сівдоцтво дефектності фауни.

5. Панування архаїчних груп горобиних птахів.

Література:

3. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія / П. П. Второв, М. М. Дроздов. – К.: Вища школа, 1982 – 239 с.

4. Бродский А. К. Биоразнообразие [Текст]: учебник для ВПО / А. К. Бродский. – Москва: Академия ИЦ, 2012. – 207 с.

6. Лопатин И.К. Основы зоогеографии. / И. К. Лопатин – Минск, 1980. – 119с.

Заняття № 6

Нотогейське царство

Мета: вивчити особливості фауни Новозеландської, Австралійської та Полінезійської областей; визначити за видовим складом тварин зв'язок областей Нотогейського царства з іншими областями.

План:

Характеристика Нотогейської суші.
Основні риси фауни Нової Зеландії. Історія Новозеландської області.
Еколого-географічна характеристика Австралійської області.
Підобласті Австралійської області, їх характеристика.
Основні риси фауни Полінезійської області.
Фауна Нової Гвінеї як перехідний комплекс.
Спільні та відмінні риси фаун Новозеландської, Автсралійської і Полінезійської зоогеографічних областей.

Хід заняття:

Завдання 1. На контурній карті відобразити зоогеографічне районування Нотогейського царства. Вказати межі областей та підобластей.

Рис. 6.1. Зоогеографічне районування Нотогейського царства (И. К. Лопатин, 1980)

Завдання 2. Користуючись навчально-методичними матеріалами та атласом, встановити ендемічні ряди, родини і види фауністичного царства Нотогея і областей.

Царство	Область	Ендемічні
ряди	родини	види

Рис. 6.1. Типові представники фауни Нотогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Рис. 6.2. Характерні представники фауни Нотогейського царства (Г.М.Абдурахманов и др., 2001)

Завдання 4. Складіть 15 тестових завдань за темою заняття.

Питання для самоконтролю:

1. Геологічна історія Нотогейської суші.

2. Австралійська область – зібрання уособлених територіальних блоків, що суттєво відрізняються за складом фауни та фізико-географічними умовами.

3. Загальна дефектність фауни Австралії та бурхлива адаптивна радіація представлених тут груп.

4. Острівний характер фаун Нової Зеландії та Океанії.

5. Вплив Європейської колонізації на фауну Новозеландської області.

6. Історія Полінезійської області.

7. Вплив Європейської колонізації на фауну Полінезійської області.

Література:

3. Второв П.П., Дроздов М.М. Біогеографія / П. П. Второв, М. М. Дроздов. – К.: Вища школа, 1982 – 239 с.

4. Бродский А. К. Биоразнообразие [Текст]: учебник для ВПО / А. К. Бродский. – Москва: Академия ИЦ, 2012. – 207 с.

6. Лопатин И.К. Основы зоогеографии. / И. К. Лопатин – Минск, 1980. – 119с.

Заняття №7