Лінгвістична частина побут

I

Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет

Кафедра української мови

Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П.

Діалектологічна практика

Програма

для студентів спеціальності 07010103

Українська мова та література

Глухівського державного педагогічного університету

Глухів-2003

ББК 81.05 Д44

Рекомендовано до друку радою філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету, протокол № 2 від 12.12.2002 р. та методичною радою Глухівського державного 'педагогічного університету, протокол № 4 від 26.12.2002 р.

Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П. Діалектологічна практика Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література- Глухів: РВВ ГДПУ, 2003. - 62 с.

Рецензенти: Звагельський В.Б., кандидат філологічних наук, доцент; Черепанова Є.О., кандидат філологічних наук, доцент.

У програмі подані поради ,др збирання діалектного матеріалу для виконання планової наукової теми кафедри української мови "Дослідження проблем ареалогії та генези східнополіського діалекту української мови" та для проведення діалектологічної практики студентів філологічного факультету як денної, так і заочної форми навчання, а також програма-питальник для безпосереднього запису діалектної лексики.

гі&доЬта

Питальник має дінгяі

7№Р

\

ш

етнолшгвістичне спрямування.

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА......................................................................................4

ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА................................................................7

ПОБУТ.......................................................................................7

ПРИСЛІВНИК..............................................................................22

ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА...................................................... 31

СІМЕЙНА ОБРЯДОВІСТЬ............................................................... 31

I. ВЕСІЛЛЯ.................................................................................. 31

II. РОДИНИ.................................................................................. 33

III. ПОХОРОН.............................................................................. 34

КАЛЕНДАРНА ОБРЯДОВІСТЬ.......................................................36

IV. СВЯТКИ................................................................................. 36

V. ВЕСНА.....................................................................!............. 37

VI. КУПАЛА............................................................................... 38

ОБРЯДИ ГОСПОДАРЧОГО ЦИКЛУ...............................................39

VII. СІВБА ТА ЖНИВА................................................................ 39

VIII. ХУДОБА............................................................................. 41

IX. БУДІВНИЦТВО................'................,„................................... 42

X. ТКАЦТВО............................................................................... 42

ХІ.ХЛІБ......................................................................................44

XII. НАЧИННЯ Й ОДЯГ............................................................... 45

ХНІ. ДЕМОНОЛОГІЯ................................................................... 47

УЯВЛЕННЯ ПРО ПРИРОДУ............................................................ 49

XIV. АСТРОНОМІЯ. МЕТЕОРОЛОГІЯ. ЧАС.................................. 49

XV. ДОЩ. ГРІМ. ГРАД................................................................. 50

XVI. РОСЛИНИ........................................................................... 51

XVII. ЗВІРІ.................................................................................. 52

XVIII. ПТАХИ............................................................................. 53

XIX. КОМАХИ............................................................................ 55

XX. МЕДИЦИНА......................................................................... 55

XXI. ФОЛЬКЛОР.........................................................................56

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ.................................................................... 59

ЛІТЕРАТУРА......................................................................................60

 

© Оригінал-макет РВВ ГДПУ, 2003

З

Передмова

Сьогодні, в час національного оновлення, коли ми повертаємося до неперехідних цінностей, набутих нашим народом на протязі тисячоліть, по-новому постають питання історичної, філософської, етнічної, етнографічної, етномовної самобутності України на загальнослов'янському фоні. По-новому постають лінгвістичні питання співвідношення літературномовного та діалектного складників в національній мові нашого народу.

У недалекому минулому діалектні відмінності в мові розглядалися як пережитки минулого, з якими, починаючи з ■ дитсадка, слід було вести нещадно боротьбу. І хоча в підручниках, посібниках з курсу сучасної української літературної мови підкреслювалося, що літературний та діалектний різновиди є двома формами єдиної загальнонародної (національної) мови, йшлося про вивчення, засвоєння літературного варіанта української національної мови при ігноруванні варіанта діалектного. При такому підході вивчення рідної мови залишалося далеко не повним, а набуті знання однобокими, відірваними від практики спілкування мовців у конкретних історико-географічних умовах.

Незважаючи на те, що діалектна мова, на відміну від літературної, характеризується відсутністю штучно писаних для неї правил, територіальною обмеженістю та переважно усною формою вияву, їй властива нормативність, пов'язана з поняттям мовної системи. При цьому мовні норми діалектного різновиду національної мови абсолютно природні, оскільки вони мовцями не контролюються і не підправляються, хоча й залишаються мінливими історично: діалектна мова як система перебуває в неперервному розвитку.

Однією з суттєвих відмінностей прояву норми в літературній та діалектній мові є збереження діалектно нормативними тих рис, які в літературній мові давно витіснені пізнішими новоутвореннями чи іншомовними запозиченнями, а то й не були їй властиві. Саме тому у просторово-часовому співвідношенні порівняльний аналіз літературної та діалектної норм дає можливість прослідкувати історію мовних змін, дати вичерпне пояснення тим чи іншим мовним явищам.

Програма орієнтована насамперед на лексичний матеріал. Діалектна лексика української мови становить практично не обмежений і далеко не вивчений мовний інвентар. Чи не найбільш рухома в плані власних інновацій та іншомовних запозичень (зміни в лексиці відбуваються набагато динамічніше, ніж, наприклад, у фонетиці, морфології, синтаксисі), діалектна лексика разом з тим має здатність зберігати лексеми та їх корені індоєвропейського, спільнослов'янського та пізніших власне слов'янських утворень.

Зауваження до запису діалектного матеріалу

Записувати матеріал потрібно лише від корінних жителів, переважно
старшого покоління, без будь-яких пропусків питань програми. Відсутність
певної реалії чи поняття в говірці також буде відповіддю на питання.
Відповіді послідовно записувати фонетичною транскрипцією із збереженням
нумерації питань програми. У зв'язку з умовами польової роботи слід
користуватися спрощеною транскрипцією на базі сучасного українського
алфавіту з долученням окремих додаткових знаків. ^ч

Позначення у фонетичній транскрипції І. Голосні фонеми та їх варіанти

1. Голосні фонеми української мови позначаються звичайними літерами алфавіту: а, о, у, є, и, і.

2. Ненаголошений є позначається є", ненаголошений и - и^е, ненаголошений о в укаючих говірках - 0^у, у^р.

3. Специфічно діалектні дифтонгічні звуки, наявні лише в окремих північноукраїнських говорах, передаються такими знаками: іе - з початковим звуковим елементом, подібним до і, і кінцевим, подібним до є. ^:''^£Г*^;;

уо - лабіалізований дифтонг з початковим звуковим елементом типу у та кінцевим, подібним до о.

уи - з початковим звуковим елементом типу у і кінцевим, подібним до и, уі - з початковим елементом, подібним до у, та кінцевим, подібним до і. уе - варіант лабіалізованого дифтонга, що. закінчується компонентом, подібним до є.

4. Для позначення зникаючих (занепадаючих) дифтонгів вживаються ці ж знаки з виділенням занепадаючої частини дифтонга: у°, ^уо, ^уи, у" іт.д.

5. Нескладова вимова звука і передається знаком й, звука у - знаком у.

6. Звук и з наближенням до і слід позначати и', і з наближенням до и - і".

7. Літерам я, ю, є у фонетичній транскрипції відповідають:

а) на початку слова, після голосного звука, апострофа і м'якого знака
сполучення звуків відповідно йа, йу, йе: ябланкаю [йа[ бл а нк ай у],
пер 'є [п' е'р й є].

б) після приголосного (вони позначають пом'якшення його) звуки відповідно
а, у, є: тєля [т' ела |/, соллю[с о' л:у].

8. Наголошеність звука передається прямою рискою (скісною рискою
передається м'якість приголосного), яка ставиться після наголошеного
складу: карєннє [к а /є' н: є].

II. Приголосні фонеми та їх варіанти

1. Властивий українській мові дзвінкий фрикативний фарингальний звук позначається буквою г, а дзвінкий проривний задньоязиковий - г.

2. Дзвінкі українські африкати передаються, буквосполученням де, дж

(з дужкою зверху).

3. Літера щ, яка позначає сполучення ш і ч, передається відповідно
через шч......

4. Подовження або подвоєння приголосних позначаються однією літерою та

двокрапкою після неї: кассьо [к а с:о У].

5. Часткове оглушення дзвінких приголосних позначається надписуванням

малих літер відповідних глухих вгорі праворуч над літерами відповідних звуків: плуг[плу^]г*].

6. М'якість приголосних передається знаком мінути ('), пом'якшення -

знаком апострофа вгорі справа від літери приголосного: карєннє [к аре '

Н'-.е].

Розділові знаки в діалектному записі зв'язних текстів не

використовуються (за винятком знаків запитання й оклику для передачі

питальної чи окличної інтонації). Мала пауза (при комі) позначається

однією похилою рискою, велика пауза - двома.

Великі літери вживаються лише для виділення власних імен.

До роботи обов'язково додати такі відомості:

Дані про інформаторів:

1. Прізвище, ім'я, по батькові.

2. Вік.

3. Освіта. •.>.

4. Рідзанять. ^ <:,.,,„.'

Дані про населений пункт:

1» Точна назва населеного пункту, району, області.

2. Відомості з історії: як давно існує населений пункт; звідки прийшло сюди

місцеве населення; до якої соціальної групи відносились селяни в минулому - державні, поміщицькі, монастирські тощо. Особливу увагу звернути на те, чи не має місцеве населення або окремі його групи, роди (родичі) якихось давніх прізвиськ (напр., зайці, юшки, меди, сірани і под.).

3. Кількість жителів, етнічний склад, основне заняття населення.

4. Відстань даного населеного пункту до найближчого міста, залізничної

станції, районного центру (вказати, в якому напрямку - на схід, північ, південний захід і т.д.); назвати шляхи сполучення з іншими населеними пунктами.

5. Культурно-освітні заклади, як давно вони існують.

У кінці зазначається дата здійснення діалектологічного запису. Збирачеві матеріалу забороняється користуватися олівцем.

ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА ПОБУТ

1. Житловий будинок: хата, дом...? Яке слово вважається власним?

2. Погана хата (зневажливо): хібара...?;

3. Недобудована (без даху, вікон, дверей) хата: зруб...?

4. Давня (колишня) хата з піччю без димаря: курна, димна, чорна...?

5. Місце, де раніше стояв будинок (хата): хатнище, хатнисько, печище...?

6. Залишок згорілого будинку: печище, печисько, хатнище...?

7. Колодязь: колодязь, колодець, криниця...?

8. Цямрина, верхня дерев'яна частина колодязьного зрубу: зруб, цямрина, цабрина, оцарина...?

9. Кришка, віко, верхня частина предмета (скрині, діжки, погреба і под.), якою їх накривають: кришка, покришка, віко, накривка, ляда...?

10. Комора, окрема будівля для зберігання зерна і под.: комора, степка,
о катрага...? •

& -11. Нежила частина хати, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком або ділить хату на дві половинки: сіни...?

12. Комірчина в конюшні, де зберігають кінську збрую тощо: маштарка...?

13. Приміщення для дров: дровітня, дривальник...?

14. Перекладина, жердина, на яку сідають на ніч кур^к£Ідало,насіст...?

15. Огорожа: огорожа,забор,тин...?

16. Подовжній брусок в огорожі, до якого прибивають дошки, штахети: жертка, ворина...?

17. Огорожа з хворосту: пліт, ліса...?

18. Невеликий стіжок сіна, соломи: копиця, копна...?

39. Великий стіг укладеної соломи, сіна, немолоченого хліба: скирда, стіг, ожеред...?

20. Основа скирти, вимощена гілками, соломою: оденце, одонок, дно...?

21. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і таке інше: клуня, гумно...?

22. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання овочів, фруктів і таке інше: погреб, погріб, подвал, льох...?

23. Викопана для одноразового використання яма для зберігання взимку картоплі і под., вкрита соломою"й засипана землею: копець...?

24. Велика продовгувата куча картоплі, буряків, вкрита соломою й землею для тривалого зберігання взимку: копець, кагат, бурт...?

25. Висячий замок: замок, колодка...?

26. Драбина: драбина, лісвиця...?

27. Щабель у драбині: щабель, штабель, переструха...?

28. Пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері: клямка, плямка...?

29. Горище, приміщення між стелею і покрівлею хати: горище, гора...?

30. Горище над хлівом, сараєм: горище, гора, вишки...?

 

31. Підлога: підлога, пудлога, пол...?

32. Стеля: стеля, столя...?

33. Дерев'яний кілочок, яким скріплюються бруски в будівлі: тибель...?

34. Стовпчик в огорожі: стовпчик,столбік,стовпець...?

35. Один із стовпів воріт: ворина, шула...?

36. Дашок, невелика покрівля над воротами: ворина...?

37. Розбірна ланка загорожі із жердин, які легко виймаються, замінюючи ворота: завора, царина..,?

, 38. Поручні, невисока огорожа на краях містка, біля східців будинку і под.: поручні, поренча, оперенча...?

39. Спеціально обладнана яма для зберігання овочів у хаті, під підлогою:
яма, подпол...?

40. Батіг, яким підганяють тварин: батіг, батог, пуга...?
4.1. Держак у батозі: держак, пужално, пуга...?

42. Загострена паличка, якою в'яжуть снопи: цурка, цівка...?

43. Нижній камінь у жорнах: под, подник, сподок...?

44. Верхній камінь у жорнах?

. 45. Заглиблення у верхньому камені в жорнах, куди засипають зерно: дучка,
дучайка...? *

46. Пристрій, яким₁<2Ж| буряки, картоплю: сікач...?

47. Голка: голка, ігол«а>ігла...?

48. Велика голка для шиття товстими нитками: циганка, циголка, шаршатка...?,,,

49. Л>учка вага з важелем або пружиною: безмін, кнатер, кантир...?

• 50. 'ЗІ^дша. якою укріплюють снопи, сіно, солому на возі: рубель, вага...? 51⁷. Граблі: граблі (який склад наголошується)...?

52. Прилад для вибивання білизни при пранні: праник, пральник...?

53. Ніж, яким ріжуть свиней: жигало, колій, колотник, швайка...?

54. Колода, на якій рубають дрова: колодка...?

55. Ручка до лопати, граблів, вил і под.: ручка, черен, черенок...? _х

56. Ручка в косі: коссє...?

57. Кільце в косі, за допомогою якого вона скріплюється з кіссям: банка, бабка, кільце...?

58. Клинець, за допомогою якого коса кріпиться до кісся: клин, клинець, запотилок...?

59. Обкосок, залишок коси, яка довго була у використанні: скосок, обкосок...?

60. Пристрій до коси для укладання покосу: грабки, граблі, грабилно...?

61. Спеціальний камінь для загострення коси, брусок: брусок, осілок...?

62. Вузький дерев'яний плоский брусок для загострення коси, вкритий шаром смоли з піском: мантачка...?

63. Пристрій (невеличке ковадло) для клепання коси: бабка...?

64. Лопата для копання землі: лопата, заступ, шухля, ридльовка...?

65. Велика залізна лопата із загнутими краями: підборочна, шухля...? (66) Дерев'яна лопата, окантована металом: риндель...?

67. Знаряддя для підпушування грунту й знищення бур'яну, сапа: сапа, сапка, цапка...?

68. Вила: вила, вилки, соховила, суховила...?

69. Залізні вила з густими і тупими на кінцях зубцями для збирання буряків, картоплі: ґаблі, мач, бармак...?

70. Вила на три роги: трояни...? •

71. Вила з довгою ручкою, якими подають снопи на віз, сіно в стіг і тому подібне: підвилка, вилошник...?

72. Крюк для витягування сіна зі стогу: клюка, крюк...?

73. Дерев'яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось: клюка, ключка, багор...?

74. Ручка в ціпові: ціпилно, ручка...?

75. Ударна частина ціпа: бич, бичок...?

76. Ремінь у ціпові, що з'єднує бич (ударну частину) з ручкою (ціпилном): капиця, гуж, ушивално...?

77. Сокира: сокира, сєкира, топор...?

78. Ручка в сокирі: топорище...?

79. Спеціальна сокира для обчісування колод: склюд, склют...?

80. Гострий бік, лезо сокири, ножа і под.: лезо, жила, ризце...?

81. Тупа, протилежна лезу частина а) сокири, б) коси, в) ножа?

82. Що означає рожен, рожон:ії]рдовга палиця з загостреним кінцем; б) металевий прут, на який настромлюють м'ясо для смаження на вогні...?

-83. Одна з двох нижніх частин саней, зігнута спереду, що поверхнею ковзає по снігу: полоз...? ' ' ■ •

84. Зігнута частина санного полоза:'корень...?.

85. Пристрій, на якому гнуть санні полози, дуги, колеса і т. п.: бало...?

86. Колесо: колесо (зверніть увагу на наголос)...?

87. Спиця в колесі: спиця, шпиця, заноза...?

88. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт: засув, засов, верениця...?

89. Пастка, капкан: пастка, капкан, спасти...?

90. Лампа без скла, каганець: каганець, сліпак...?

91. Човен: човен, лодка, чайка...?

92. Вудка: вудка, удка, уда...? \

93. Вудлище: вудлище, вудилище, вудилно...?

94. Прив'язана до вудилища довга міцна нитка (з капрону, шовку, волосин коня і т.ін.), на кінці якої прив'язаний гачок: жилка, волосінь...?

95. Поплавець: поплаво, поплавець, поплавок...?

96. Довга тичка, якою заганяють рибу в сітку: бовт, бовтак, бовтало...?

97. Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, із зубцями на кінці для утримування настромленої риби: ості, остень...?

98. Великий мішок: мішок, лантух, міх...?

99. Невеликий мішок: кулик...? ' •-..,

ЮО.Торба з мішковини, в яку насипають овес, січку і под. для годівлі коней:

опалки, бурдюк...? 101.Скриня: скриня, кухор...? 102. Дошка на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь: лава,

ослін, слон...? ЮЗ.Стілець: стул, стуло, стулець...? 104. Ліжко: ліжко, кровать...? Ю5.Настілник: настілник, обрус...? Юб.Вікно: вікно, окно, їкно...? Ю7.Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти: хвортка,

хворточка...? Ю8.Як скажуть: посуд чи посуда?

Ю9.Дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб: діжка, діжа, пікна діжа...? І Ю.Дерев'яна лопата, за допомогою якої саджають у піч і виймають хліб:

лопата, хлібна лопата...? 111.Лист металу, на якому випікають пироги: противень, жаровня, дека,

бляха...? 112. Сковорода: сковорода, скаврада, пательня...? 113.Пристрій для просіювання борошна: сито, рбшето, решетб...? Яка різниця

між ситом і решетом? 1 Н.Друшлаг: друшлаг, друшлак, друшляк...? 115.Чавунний горщик, казан: чавун, баняк, казан...? Пб.Кастрюля: каструля, коструля, рондель...? 1 П.Кришка каструлі і под.: кришка, покришка, накривка...? 118.Мисник, полиця для посуду: мисник, судник...? 119.Маленька ступка, в якій товчуть сало з цибулею для заправляння борщу:

ковчанка, салотовка...? 120.Дерев'яна палиця, якою затовкують сало в маленькій ступці для

заправляння борщу: товкачка, качалка...? 121. Дерев'яна палиця, якою товчуть картоплю, розкачують тісто на вареники

і под.: качалка, м'яло, товкач...? 122.Велика ложка, якою розмішують та наливають страву: полоник,

ополоник, черпак...? 123.Тертушка: тертушка, тьорка, драчка...?

124.Глибока миска: миска, миса, лоханка...? ^

125.Неглибока миска: тарілка, тадірка...?

126.Невелика неглибока миска: сподок, блюдок, блюдце...? '

127.Склянка: склянка, шклянка, стакан...? 128.Множина від стакан: ста'кани чи стака'ни? 129.Ночви: ночви, вагани...? ІЗО.Осколки від розбитої череп'яної посуди: черепки, осколки, друзки...?

ІЗІ.Осколки від скляної посуди: осколки, друзки...?,:

132.Великий скляний бутель: бутель...?

ІЗЗ.Горшок, у якому розводять водою і тримають білу глину для мазання

хати: горщик...?!34.Кухоль: кварта, кухоль, кухлик, крушка...? 135.Глечик для молока: глек, глечик, гладун, гладишка, гладушка...? ІЗб.Велика дерев'яна бочка для зберігання зерна: бочка, діжка, кадовб,

кадуб...? 137.Сплетена з соломи бочка для зерна: бочка, бодня, кадка...? 138.Чотирикутна сплетена з кори коробка на ягоди, гриби: кубар, коробка...? 139.Дерев'яна бочка, кадіб для засолювання сала: бодня, кубель, салник...?

Чи не плели її з лози і яку вона мала форму? 140.Плетена посудина для ручної сівби: сіянка...? 141.Бочка для засолювання овочів: бодня, бочка,-діжка...? 142.Цебер, низька діжка для годівлі худоби, збирання відходів і т.ін.: цебер,

цебро, ряжка...? 143.Посудина, сплетена з лози, для зберігання або перенесення чого-небудь:

кіш, кош, верейка, сапетка...? Якої вона форми (намалюйте або опишіть)? 144.Піч: піч, пєч, пєчь...? 145.Шматок сухого або смолистого дерева, яке використовується на підпал:

лучина, смолина, загніт...? Иб.Недогоріле поліно: головешка...? 147.3атулка в печі: заслонка, затулка, затвора...? 148.Сажа: сажа, саджа, сап...? 149.Попіл: попіл, попел, зола...? 150.Чад, чадний газ: чад, угар...?

151.Середина, найгарячіше місце в печі, дно, де горять дрова: черінь, под...?!52.Що означає черінь: а) дно печі, де горять дрова, випікається хліб,

варяться страви; б) місце на печі, де сплять, сушать зерно, гриби і т.ін.; в)

місце в лісі, де компактно ростуть гриби; г) галявина в лісі...? 153.0пукле перекриття над серединою, найгарячішим місцем у печі: склеп...? 154.Склепіння, отвір у печі, звідки дим іде в трубу: челюсть, челюсті...? 155.Як скажуть: витопить чи випалить піч? 15б.Невеличка пічка біля печі: пічка, плита, кебка, кибичка...? 157.Місце під піччю, де ставлять горшки, зберігають дрова і т.ін.: епод,

куча...? 158.3аслінка в димоході: заслонка, душник, люхта...? 159.3аглиблення в передній частині печі, куди згрібають золу, жар: кубашка,

загніт...? ІбО.Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі: лежанка,

ляжанка...? 161.Передня частина печі перед челюстями під комином: припічок...?

 

162.Широка частина димохода від печі до стелі, до початку більш вузької

частини димаря: кожух...? 163 Лежак, горизонтальна частина димоходу на горищі: лежак, лежень,

боров, боровик...? 164.Стояча вертикальна частина димоходу на горищі: стояк, стоян...? 165.Частина димоходу над покрівлею хати: бовдур, комин, верх, димник...? Ібб.Прилад, за допомогою якого ставлять у піч або виймають з неї горщики,

чавуни і под.: рогач, рогачі, вилки, брачки...? 167.3наряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з

розплесканим і зігнутим кінцем для перемішування палива в печі і

вигрібання з неї жару, попелу: кочерга, коцюба, клюка...? 168.3наряддя, за допомогою якого, витягують, з печі і переносять гарячу

сковороду: чаплія, лопатка...? 169.Дерев'яний держак рогачів, кочерги, чаплії: вилошник, ожегло, ожог...? Ш.Водний настій попелу, який використовується для прання, миття: луг,

щолок...?
171.Осадок, густий попіл, який залишається після зливання лугу: позол...?
172.їжа загалом: їжа, їда, харч, харчі...? _;

173.Рідка варена страва: страва, вариво, потрава...? 174.Ситна їжа: ситна, травна...? 175.Неситна їжа: неситна, нетривка...? 176.Кип'ячена вода: кип'яток, кипень, окріп...? 177.Вишкварки від смаженого сала: шкварки, вишкварки...? 178.Витопки з сала: жир, сало, тлущ, смалець...? 179.СІК від смаженого м'яса: сік, скором...? 180.Жирна їжа_; в якій багато жиру: жирна, скоромна...? 181.Що означає скором: а) жирна їжа; б) жир, сало...? 182.Відвар із м'яса: бульйон, сок...? 183.Плісень, цвіль на поверхні зіпсованих продуктів: пліснява, плісень,

цвіль...? 184.СІК квашеної капусти, огірків і под.: росол, просол, сок...? 185.0лія: лея, алей, олія...?

186.Ганчірка для миття посуду: тряпка, онуча, поливок...? 187.їжа, яка споживається а) вранці: сніданнє, сніданок, завтрак...? б) в обід: обід, полудень».? в) після обіду: полудник, полудень...? г) увечері: вечеря, ужин...? Скільки разів приймають їжу у Вашому населеному пункті: три чи чотири? (Мається на увазі, чи споживалася їжа між обідом та вечерею). 188.Що робили при роботі в полі із залишками їжі: висипали чи виливали на

межу для птахів, мишей, мурах; приносили додому й віддавали дітям...?
189.Хлібина: хлібина, буханка, паляниця, коврига, бонда...?
190.Житній хліб: житній, ржаний...? _;

ї91.Невелика хлібина із залишків тіста: вишкребок, поскрьобиш...? Що з ним

робили?
192. Добре випечений хліб: вдалий, удачний, упечений...?.

193.Хлібина, спечена на сковороді у формі млинця із кислого

(приготовленого на хліб) тіста: перепічка...? І94.Хліб із а) гречаної, б) ячмінної муки? Якої він був форми і коли його

пекли? 195.Боковий наростень (виріст) у спеченій хлібині: ґуля, вибігон...? Ї96.3акалець, глевкий шар хліба над нижньої шкуринкою: закалець, закал...? 197.Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т.ін.: скорина, скоринка,

шкоринка, шкуринка...? 198.М'яка (внутрішня) частина хлібини: м'якоть, мнякоть, м'якіш...? 199.Шматок (хліба): кусок, шматок, скиба, луста...? 200.Великий шматок хліба: кусок, кавалок, шматок...? 201.Перший шматок хлібини: цілушка, краюха, окрайок...? 202. Дитяча назва хліба: папа...?

203.Глевкий, недопечений хліб: глизявий, глизький, глевкий, лямак...? 204.Як називався хліб, забутий в печі? Що з ним робили: використовували

для лікування, давали з'їсти, щоб не боятися покійника і т.д....? 205.Чи був звичай залишати хліб на перехресті, в лісі, в полі, під піччю,

кидати в річку чи колодязь? Для чого це робили? 206.Як треба було ділити хліб - різати чи ламати? У яких випадках хліб

можна було лише ламати? 207.Які були ворожіння з хлібом і, про що (запишіть розповідь повністю):

пускали хліб по воді, виставляли собаці на вибір, клали під подушку,

клали на місце будівництва нової хати, залишали на роздоріжжі...? 208.Як називалися і який вигляд мали хлібини, які пекли до Дня сорока

мучеників? Що з ними робили? До яких свят ще пекли спеціальні

хлібини і як вони називались? 209.Чи не випікали спеціальний хліб на Різдво? Як він називався? Якої був

форми? Що з ним робили: давали колядникам, худобі...? 2Ю.Як називалися подвійні (що зліпилися) хлібини: близнята, близнеці,

спориш...? Що з ними робили: розламували над головою дитини, ламали

і давали молодим на весіллі...? Кому їх не можна було їсти? 211.Підсмажена скибка хліба: фінка, грєнка...? 2 Ї2.ТІСТО (загальна назва): тісто, кісто...? 213.Залишена в діжі частина тіста для розчинення хліба: розчина, квасок,

поскреба, кисля...? 214.Кисло-сол0дке тісто (на пироги): тісто, опара...? 215.Тісто„приготовлене без закваски: прісне...? 216. Що означає кірж< корж? Із якого тіста і як його пекли? 217.Що означає пиріг, пирог? Із якого тіста його пекли?

 

218.Як називається пиріг, при приготуванні якого тісто розкачувалося

тонким шаром, на який наносилася начинка, а потім згорталося? 219.Що означає жур, джур? Як він готувався? 220.ЩО означає кваша? Як вона готувалася? 221.Що означає кисіль, кісель? Як і з чого його варили? 222.Компот із сушених фруктів і ягід: узвар, компот, кампот...? 223.Холодний борщ, приготовлений з сироватки, зелені, риби (або

відвареного м'яса): борщ, холодець, окрошка, квас, квасок...? 224.3ахололий відвар із м'яса: холодець, студень, захолод, драглі...? 225.0брядова страва, яка готується на поминки: коливо, канун...? 226.Як готується юшка, суп? Це одна чи різни стави? Якщо одна, то яке

слово у вас вживається? 227.Як готується куліш, кулєш...? 228.Що означає каша? Як і з чого вона готується? 229.Юшка з кислими (квашеними) огірками: розсольник...? 230.Борщ із кислої (квашеної) капусти, без буряка: капусняк...? 231.Кисла борщова заправа, що готувалася на зиму з коренів або з ботви

столових буряків: квас, квасок, бурячних...? Опишіть спосіб

приготування такої заправи. 232.Страва, приготована з використанням кислої борщової заправи: борщ...? 233.Як готувався борщ із свіжими буряками? Чи не мав він іншої назви? 234.Борщ із щавлем: щавлевий, щавельний...? 235.Чи готується у вас борщ із молодою кропивою? Як він називається? Який

склад наголошується у слові кропива? 236.Салат із зеленої цибулі з олією, сметаною: хобта, хопта...? 237.Що означає хобта, хопта: салат (який?), трава...? 238.Відварена картопля, розтовчена з приправою (маслом, свинячим жиром з

цибулею і т.ін.): товмач, топтуха, топтуша, крутяк...? 239.Картопля, що розварюється: сипка, розсипчата...? 240.Бабка (кулін). Який спосіб її приготування? 241,Тушкована картопля з м'ясом або грибами: тушена, тушана.:.? 242.0ладка з тертої картоплі, картопляник: дерун, драник...? 243.Свинячий шлунок, начинений м'ясом або відвареними нутрощами:

'сальсисон, клунзюк...? 244.Ковбаса: ковбаса, кубаса...?

245.Свиняча ковбаса з кров'ю: кров'янка, кров'яна ковбаса...? 246*.Ковбаса з нутрощів (легень, серця, селезінки)...? 247.Страва, приготовлена з шматків м'яса (сала) і картоплі, заправлена

підсмаженим борошном: квасок, потравка, хамула...? 248.Галушки з тертої картоплі, зварені в молоці: галушки, галґани...? 249.Смажені яйця: яєшня, пряженя..,?

250.Яєчня з яйцями, молоком і борошном: яєшня', пряженя...? 251.Каша, приготовлена з гарбуза т молока: гарбузяна, гарбузяча...?

252.Сметана як приправа до борщу: приправа, забіл...?

253.Сильний, сконцентрований розчин солі: ропа...?

254.Розсіл, у якому витримують м'ясо для довшого зберігання: розсіл, росол,

ропа, живосол.;.? 255.Спарага, бажання випити води: спрага, жажда...? 256.Печія: печайка, жога, ізжога...? 257.ЇСТІВНИЙ: їстівний, їдомий, ядний...? 258.Який має добрий апетит: ядний, добрий до їди...? 259.Недоїдки: недоїдки, об'їдки, поїдки...? 260.Приємного апетиту: смачного...? 261.Товстий: товстий, жирний, тлустий...? 262.Смачний: смачний, вкусний...? 263.Невелика кількість чогось насипного (наприклад, солі), яку можна взяти

трьома пальцями: щопоть, щипотка...?
264.0садок, відстій на дні: осадок, отстой...? ^!

265.Камінь, який використовується як гніт при квасінні капусти і под. для

постійного тиснення: гніт, обжим...?
і 266.РІДКИЙ: рі'дкий, рідки'й, жидкий...?

267,Охолонути: охолонуть, остигнуть, остинуть, схолодать...?

268.Верхня підсмаженя картопля при тушкуванні (в каструлі і под.):

пригарка, пігарка, горєлка...? 269.Деревина, зрізане дерево, очищене від гілля: колода, бревно, бервено...? 270.Великий сосновий чи ялиновий ліс: бір...? 271.Великий дубовий ліс: діброва, дуброва...?

272.М'яка частина дерева між корою і деревиною: мезга, мязга...? _г

273.Річне коло в стволі дерева: коло, круг, літовище...? 274.Чисте місце в лісі після вирубки дерев: поруб, ляда...? 275.Латка, ділянка лісу (поля), не засаджена чи не засіяна: латка, лапіка,

лядо, черінь...?
276.Смолиста частина дерева (сосни): смоляк, осмол...?
277.Тріски: тріски, друзки...?,

278. Колючка на деяких деревах чи кущах: колюх, колючка, шип...?

279. Брунька на дереві: брунька, почка...?

280. Пухнаста брунька на вербі: котик, сережка...?

281. Місце, де дерево розростається надвоє: розсоха, рогач...?

282. Зрізаний з дерева чи куща тонкий, гнучкий прутик: різка, дубець,

Прут...?..""'" N

283. Молодий річний пагін дерева: пагін, пагніст, вєтка...?

284. Здирати кору: керувать, корить, білувать...?

 

285. Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів: дранка, дрань...? ч

286. Глиця, листя (колючки) хвойних дерев: глиця, яглиця, шпильки, бадульки...?

287. Місце в лісі, поросле густим мохом: мшарник, омшарник...?

288.Густа смола на вишнях, сливах: смола, клей...?

289.Густа смола на сосні: живиця, сєра...?

290.Березова кора, що використовується для виготовлення дьогтю: берест, береста...?

 

291.Лико з липи і деяких ін.дерев (яких саме?), з яких плели постоли: лико, луб...?

292.М'яка, терта або перетліла солома: мерва...?

293.Мак-самосій: самосій, видун, видук...?

294.Стебла огірків, гарбуза: гудина, огудина, гудиннє...?

295.Стебла і листя картоплі: ботва, ботвина...?

296.Стебла і листя буряків, моркви: ботва, ботвиннє...?

297.Зелені листки цибулі: пір'я, пір'є...?

298.Стебло в цибулі, на якому росте^- насіння: стрілка...?

299.Капустина, в якій листя не зав'язалось в качан: шуляк...?

300.Лушпиння в цибулі: лушпиннє, шелуха, шкурка...?

301.Дрібна цибуля, яка виросла з насіння: сіянка, сем'янка, семенна...?

302.Залишки льону, конопель після тіпання, вибивання на терниці: костриця, костра...?

 

303. Відходи при чесанні льону, конопель: обчески, почеси, обдирки...?

304. Снопик льону, конопель для тіпання, вибивання на терниці: горстка...?

305. Десять горсток: десяток...?

306. Десять десятків горсток?

307. Картопля: картопля, картошка, бульба...?

308. Шкірка на картоплі: шкурка, кожура, лушпини, лушпайка...?

309. Плід на стеблі картоплі після цвітіння: бубка...?

310. Влежана груша: гнилиця, гнилуша...?

311. Ще не розкриті бутони квітів: пупахи, пуп'яхи...?

312.Татарське зілля, трав'яниста болотна рослина, аїр: татарник, татарське зілля, явір...?

313. Як називається засохла на корені трава?

314. Гроно калини, горобини: кетяг, киях, гроздь...?

315. Псування, знищення посівів, трав тваринами, спаш: потрава...?

316. Кількість чого-небудь, яку можна обхопити, взяти рукою (руками):
оберемок, охапок...?

317. Зв'язана, скріплена мотузкою (напр.,солома): в'язка, в'язанка...?

318. Коренеплід, висаджений весною для одержання насіння: висадок,
садовка...?

319.Нижня частина снопа: гузир, огузок...?

320.Ряд снопів, покладених для обмолоту колоссям назустріч один одному: посад...?

321.Джгут із скрученої соломи для зв'язування снопів: перевесло, вересло...?

322.Обмолочений сніп жита або пшениці: куль...?

 

323. Порожнє насіння в колоссі: плюскле, плющак...?

324. Невеликий кущик жита, який залишали при дожинках: борода...?

325. Пилок злакових рослин: пилок, роса...?

326. Насіння гарбуза: насінне, сім'я..'.?

327. Дерево, яке не дає плодів, насіння: ялове...?

328. Дубові яблучка, нарости знизу дубового листя: яблучка, бубки...?

329. Гриб-трутовик на хворій осиці, березі та деяких інших деревах: гриб, трут...?

330. Стерня: стерня, стярня...? >

331. Трава другого покосу: отава...?

332. Щавель: щавель, квасок...?

333. Борошно грубого помолу: разовка, дрань...?

334. Борошно доброго помолу: вальцьовка...?

335. Борошно з пареного, висушеного, очищеного і змеленого вівса:
толокно...?

336. Переробляти зерно на крупу: дерти, драть...?

337. Овес, ячмінь або пшениця січена, тобто подрібнена, побита: дерть,
січка...?

338. Залишки після молотьби у вигляді потертої соломи, порожнього колосу і
под.: збоїни, потеруха, послід, висівки, полова...?

339. Тверде покриття насіння проса, гречки, яке легко відділяється від
зернятка: обоїни, висівки, отруби, грис, послід, дерть.. .1

340. Відходи при віянні зерна: отхоДи, підметиод...?

341. Відходи при просіванні борошна: висівки, грис, полова...?

342. Вижимки при виготовленні олії: жмих, макуха, вижимки...?

343. Залишки корму в яслах при годуванні худоби: переїди, зїдини,
об'їдки...?

344.Як скажуть: а) курка чи кура, куриця; б) півень чи петух...? 345.Як скажуть: а) качка чи утка, вутка; б) качур чи селезень, вутак, утак...? 346.Курка, яка виводить, водить курчат: квочка, квоктуха...? 347.Місце, де курка несеться, виводить курчат: кубло, гніздо, гулта...? 348.Тверде покриття яйця: шкаралупа, шкарлупа...? 349.Яйце без шкарлупи: виливок, голиш...?

350.Густа, напівпрозора маса яйця, в якій міститься жовток: білок, білиш...? 351.Жовта речовина, що міститься у середині яйця: жовток...? 352.Маленьке, звичайно, останнє яйце, знесене куркою: знесок, вишкребок...?

353. Неплідне, без зародка, яйце: бовтун, сколоток...?

354. Курка, яка несеться: несушка, кладушка...?

355. Яйце: а) без жовтка; б) з двома жовтками...?

356. Як називається: а) тупий; б) гострий кінець яйця...?

358. Місце, де сидять кури: сідало, насєст...?
? ґ'лухівськогс. ого

і педагогічног^. -ітету]|

359. Яким вигуком підкликають: а) курей; б) курчат; в) качок; г) каченят; д) гусей; є) гусенят...?

360. Яким вигуком відганяють: а) курей; б) курчат; в) качок; г) каченят; д) гусей; є) гусенят...?

361. Видавати короткі уривчасті, звуки "ко-ко" (про курей): сокотать,
сокорить...?

362. Край, куди дикі птахи відлітають восени: вирій, ирій, ірій...?

363. Яйця яких диких птахів можна вживати в їжу?

364. Як скажуть: мурашник, муравейник...?

365. Як скажуть: мураха, муравей, мураш...?

366. Личинки в мурах: черва, подушечки...?

367. Сторона шкури, протилежна тій, на якій розміщена шерсть: мздра,
мездра...?

368. Шкура, скинута змією, раком під час линяння: шкура, кожа...?

369. Луска в риби: луска, чешуя...?

370. Плавці в риби: плавці, пір'я, пір'є...?

З 71. Як називається у риби: а) ікра; б) молочко?

372.Спосіб оранки земельної ділянки від країв до середини: в складку,

складка...? 373.Спосіб оранки земельної ділянки від середини до країв: в обігоню,

обігоня, взагон...? 374.Невиорані повздовжні кінці ниви, які в кінці доорюють впоперек: зворот,

зворота...? 375.Борозна, зроблена плугом (або лопатою) між двома частинами поля або

грядками: розора, розпуга...? 376.НІЧ, переважно в червні, коли буває сильна злива з громом і блискавкою:

горобинова ніч, оребинова ніч...? 377.Райдуга: райдуга, радуга, веселка, божа дуга...? 378.Блискавка: блискавка, молнія, маланка, маланья, стріла...? 379.Ясна, гарна погода: погода, ведро, верем'я...? 380.Луна, відголос у лісі: луна, ведро...?

381. Що означає ведро: а) луна в лісі; б) гарна погода...?

382. Спека в жаркий літній день: спека, жара...?

383. Молодий місяць: молодий місяць, молодик...?

384. Період повнолуння: повнолуння, полнолуніє...?

385. Снігопад без вітру: хляба, хвища...?

386. Снігопад з вітром: хвища, фурдак, назем...?

387. Мокрий сиіг, що падає: фляга...?

388. Період відлиги: відлига, одлига, вільготь...?

389. Іній: іній, іней...?

 

390.Ожеледиця, тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т.ін.: ожеледиця, ожеледь, ледиця, голощок, голольод...?

391.Обледенілий верхній шар снігу:- корка, наслуд, слуд...?

 

392. Льодак, бурулька на дереві, стрісі: сосулька, льодак, шорга...?

393. Як скажуть: дощ, дорщ...?

394. Дощова погода: дощова, дождлива, дорщлива...?

395. Короткочасний дощ: короткий дощ, прохідний дощ...?

396. Дощ при ясній погоді: циганський...?

397. Багатоденний, затяжний дощ: затяжний, протяжний, сильний...?

398. Проливний дощ: злива, лия, ливень...?

399. Дуже дрібний дощ: мжичка, хляга, бус...?

400. Дощ зі снігом: сльота, шаруга...?

401. Бульбашка на воді під час дощу: бульбашка, булька, пузир, пупир...?

402. Дерн, поверхневий шар грунту, густо пронизаний корінням трав'янистих рослин: дерн, дерен, дерно, раж...?

403. Ополонка: ополонка, полоник, духа, єрдань, драгва...?

404. Вода на поверхні льоду: верхова вода, полинь, наслуд...?

405. Місце, де з землі б'є вода: джерело, жерело...?

406. Струмок: ручай, ручей, ровчак...?

 

407. Криниця: криниця, колодязь, колодець...? Чи не розрізняються назви колодязя із зрубом і без зруба?

408. Намет снігу: сугроб, грудок...?

409. Русло ріки: русло...?

410. Старе русло ріки: русло, стара річка...?

411. Нове русло ріки: нова річка, прость...?

412. Весняний розлив ріки: повінь, паводок, половодьє...?

413. Вузьке місце в ріці: шия, прость...?

414. Згин ріки: коліно, клюка...?

415. Швидка течія ріки: бистрина, бойчинка...?

 

416. Місце, де вода вирує, проходить іх круговим рухом: вир, водоворот, колдоба, коловорот...?

417. Місце в річці, яке взимку не замерзає: подпар...?

418. Крутий берег річки: круча, обрив...?

419. Низьке заболочене місце біля річки, струмка: лог, переточина...?

420. Розм'якла від води земля: грязь, гразь...?

 

421.Низьке грузьке місце, в якому постійно наявна грязь: топило, топильня, низ...? і

422.Рівнинна місцевість побіля річки, яка весною заливається водою: луг, лука, займище, пастовень...?

423.Низинне місце в полі, що залишилося після висохлої води (посіяні зернові там вимокають): пліш, мочар...?

424.Рів навколо ділянки поля, лугу: рів, ров, квоса, хвоса...?

425. Яма, вибоїна на дорозі, залита водою: ковбаня, ковдоба, колдоба,
ритвина...?

426. Неглибока заглибина в грунті, наповнена водою: калюжа, лужа...?

 

427. Місце, пляма в полі, де трава відрізняється (під колишнім стіжком, стійлом і под.): лисина, пліш...?

428. Купина, горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом: купина, кочка...?

429. Грузьке місце із стоячою водою та водоростями: болото, багно,
драгва...?

430. Відкрита, не заросла яма в болоті: окно, котловина...?

431. Трясовина, дуже грузьке болото: трясовина, драговина, здуховина,
струга...?

432. Рідка, в'язка маса в болоті: твань, жужа, калатуша...?

433. Болото, повністю вкрите зверху рослинністю (дерном, мохом), а під низом вода: плав...?

434. Викопана водойма для розведення риби і т.п.: копанка, сажалка,
саджанка...?

435. Мокрий пісок, що напливає при копанні ями, криниці: пливун...?

436. Що означає гало: а) низька болотиста місцевість; б) болото; в) галявина серед лісу...?

437. Що означає лядо, ляда, лядина: а) трясовина, б) низьке болотисте місце, в) острівець на болоті, г) покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь (чого саме?).,.?

438. Земляні наноси після весняного розливу: мул, іл...?

439. Давно не оброблювана земля: облог, облога, цілина...?

440. Неврожайна, погана земля: плоха, погана, ледача...?

 

441. Земля з примісом піску: супісок...?

442. Стати більш твердою (про землю, напр., від заморозку): затужавіть...?

443. Випалене на землі місце після вогню?

444. Нарита кротом кучка землі: кротовина, бабка...? 445.0бгортати картоплю: огортать, окучувать, обсипать...? 446.Бажати: бажать, желать, зичить...?

447.Хитати: хитать, хилитать, коливать...?

448.3агороджувати собою світло: затінять, застінять, застувать...?

449.Нагадати: нагадать, напоминуть...?

450.Набриднути, надокучити: набриднуть, надоїсти...?

451.Стягувати докупи зрубані дерева: дрелювать, трелювать...?

452.Смажити: жарить, смажить, пряжить...?

453.Прати (білизну): прать, мить, стірать, бутить...?

454. Зустріти: зустріть, стрітить...?

455. Зачинити (двері): зачинить, закрить, закутать...?

456. Відчинити: одчинить, відчинить, одкрить...?

457. Нарадити: нарадить, нараять, насовітувать, настремчить...?

458. Вдарити: вдарить, витнуть, витять...?

459. Різати великими шматками: батувать, панахать, кромсать...?

460. Обчистити (напр., картоплину): обчистить, облупить...?

461. Чистити (напр., молоду картоплю), зшкрібаючи шкурку: шкребти,
лупить...?

462. Квапитися, спішити: спішить...?

463. Турбувати: турбувать, беспокоїть...?

464. Чекати: чекать, ждать...?

465. Замурзатися, забруднитися: замурзатися, загрязнитися, запачкатися...?

466. Низько опустити на лоб, очі (шапку, хустку): насунуть, нахлобучить...?

467. Заздрити: заздрить, завидувать..-.?

468. Слідкувати, стежити: слідкувать, стежить, патрувать, сочить.,.?

469. Ослабнути від недоїдання: ослабнуть, охлянуть...?

470. Холонути: холонуть, холодать, стануть...?

471. Лущити стручки (квасолі, гороху): лущить, лускать...?

472. Як перед.дія - зурочити, принести нещастя: зурочить, зглазить...?

473. Одужати: одужать, очунять, виздоровіть...?

474. Помастити зверху (напр., хліб маслом): помазать, намазать,
помастить...?

475. Надокучати: надокучать, надоїдать...?

476. Набубнявіти (про бруньки): набухнуть, набубнявіть...?

477. Домовитися: домовитися, договоритися...?

478. Заправляти, приправляти страву жиром та ін.: заправлять, засмачувать, окрашувать...?

 

479. Влучити: попасти, поцілить, влучить...?

480. Говорити незрозуміло: бормотать, лепетать...?

481. Плямкати при їді: плямкать, чвакать, чмокать...?

482. Пити великими ковтками, з жадібністю: локать, глотать...?

483. Намуляти: намулять, нашмулять...?

484. Кліпати, моргати очами: кліпать, моргать...?

485. Квакати (про жабу): квакать, райкать...?

486. Розчиняти хліб: розчинять, учинять, растворять...?

487. Підійшло (тісто): підійшло, піднялось, зійшло...?

488. Заправляти борщ сметаною, молоком: забілювать, смачить...?

489. Знеславити, безсоромно дати низьку оцінку: зганить, обхаять,
знехаять...?

490. Бубніти під ніс: бормотать, бубніть, мимрить...?

491. Розмазувати: розмазувать, везькать, пецкать...?

492. Говорити: говорить, балакать...?

493. Говорити казна-що: варнякать...?

494.3аносити, забруднити Одяг (експресивно): запецкать, зачовгать,
зашмулять...? ^!

495. Закачати рукави: закачать, закотить, засукать...?

496. Латати: латать, лапіть...?

497. Заглядати всюди без потреби: никать...?

498. Настирно шукати щось: нишпорить...?

■21

499. Соромити: соромить, срамить, стидать...?

500. Патрошити, чистити рибу: патрошить, чистить...?

501. Зустріти: стрінуть, стріть, сустретить...? >

502. Примушувати: заставлять, примушувать...?

ПРИСЛІВНИК

503.Ледве-ледве (йде): поволі, спроквола, ледве-ледве, єлє-єлє, єлі-єлі...? 504.Швидко: скоро, бистро, хутко, шибко, шпарко, спішно, дуже спішить...? 505.Повільніше: помаліше, помалій, помальше...? 506.Швидше: бистріше, бистрей, хуткіше, хутчей, скорей...? 507.Сильно, дуже, надто (напр., вдарити): сильно, крепко, дуже, надто,

вельми? 508.Сильніше, дужче: сильніше, крепше, дужче...? 509.Силою, проти чиєїсь волі, силоміць: силою, насильно...? 510.3овсім, цілком, повністю (напр., висохло): зовсім, зусім, геть, повністю? 511.Ущент, повністю (розбив): зовсім, зусім, ущент, удрузг, геть, унєт...? 512.Трохи, у невеликій кількості (налив): трохи, трохі, чуть...? 513.Налити по вінця: по краї, вкрай, ущерть, по вінця, вдрись, доверху...? 514.Багато (чого-небудь): багато, багацько, навалом, много...? 515.Навмисне: навмисно, з умислом, сумисля, нарошне...? 516.Наперекір: назло, наперекір, насупротив, насупроть...? 517.У достатній кількості: багато, багацько, доста, доволі...? 518.3анадто багато: дуже багато, забагато, з лишком, зашмат, навалом...? 519.Тепер, зараз: тепера, теперича,теперички, заре, зараз, нині, січас...? 520.Негайно, зараз же: ураз, негайне, немедлєнно...? 521.Скоро, швидко: бистро, хутко, скоро, швидко...? 522.Швидше: бистрей, скорей, скорше, хутчей...? 523.Поки: поки, пока, покіль, покуль...? 524.Раніше: раньше, ранєй, ранчей, перед тим, первєй...? 525.У першу чергу, насамперед: сперва, попервах...? 526.3аздалегідь, наперед: загодя, загодей...? 527.Пізніше: пізніше, познєй, попозже...? 528.Часом, зрідка (приходив): часом, зрідка, ізредка...? 529.Назавжди: назавжди, навеєгда...?

530.Намало, на короткий час (позичити): намало, ненадовго...? 531.Завжди: завжди, завше, всігда, завсігда, заєдно...? 532.Постійно, безперервно, весь час: постоянно, устяж...? 533.Здавна: здавна, спрадавна, спредкавіку...? 534.3 якого часу: одколи, відколи...? 535.3нову: знов, ізнов...?

536.Сочатку, спершу: перво, спершу, сперва, попервах...? 537.3араз же, негайно: зараз, заре, січас...?

538.Вчасно (виконав): в час, вчасно, в пору...?

539.Після, через деякий час: після, послі, посля, опосля...?

540.Колись: колись, когдась...?

541.3 цього часу, від цієї пори: одтепер, відтепер, віднині...?

542.3 того часу, з тієї пори: відтоді, одтоді...?

543.До тих пір, до того часу:дотуля, до того врем'я,..?

544.3 недавнього часу: віднедавна, однедавна...?

545.Тоді: тоді, тогди...? ■•>:•.<

546.3малку: змалку, змала, з малих літ...?

547.3 ранку, зрання: зрання, зранку, вранці...?

548.Вдень: вдень, дньом...?

549.На днях, недавно, декілька днів назад: на днях, днями...?

550.ЦІЄЇ ночі: еєночі, в цю ноч...?

551.Надвечір: надвечір, під вечір...?

552.Увечері: увечері, вечором...?

553.Влітку: літом, влітку...?

554.Взимку: зимою, взимку...?

555.Весною: весною, навесні, у весну...?

556.Восени, в осінній час: восени, осінню...?

557.0півдні: опівдні, ополудні...?

558.Дотемна, до настання темноти (працювати): дотемна, до темноти, до

ночі, засвітла, повидному...? 559.У темноті (працювати): втемноті, в потьомках, поночі...? 560.Уночі: уночі, ноччю...? 561.Опівночі: опівночі, серед ночі...? 562.Досвіта, до світання (працювати): до видна, до видка...? 563.Як буде видно (зробимо): завидна, повидному...? 564.Цього року, в цьому році: в цьому році, в цьом годі, в цьом году...? 565.3 того року: з минулого року, з прошлого году...? 566.У минулому році: торік, в минулому році, в прошлом году, лєтось,

лонісь? 567.У позаминулому році: позаторік, в позапрошлому році, позалонісь...? 568На наступний рік (відкласти): надіто, на будучий год...? 569.Минулим а) літом, б) зимою, в) весною, г) осінню...? 570.Починаючи від сьогоднішнього дня: од сьогодні, од сьогодня...? 571.На наступний день (відкласти): назавтра, на завтрашній день...? 572.3автра: завтра, взавтра...?. 573.Післязавтра: позавтра, післязавтра...? 574.Позавчора: позавчора, післявчора...? 575.Часом, зрідка: часом, зрідка, ізредка, іноді...? 576.Споконвіку, з давніх-давен: одвіку, спредка-віка...? 577.Коли: коли, кали, када...? 578.Ніколи: ніколи, нікагда...?

 

.22

579.0н, он там: он, онь, оньо...?

580.Тут: тут, тутка, тутичка, здєсь, здєся ... 1

581.Ось: ось, осьдечки...?

582.Де-не-де, в окремих місцях: рідко де, ізредка...?

583.Там: там, тама, тамка, тамечки...?

584.На підлозі: долі, на підлозі, на полу...?

585.Додолу: додолу, долов...?

586.Через, крізь щось (напр., вікно): через, перез, крозь...?

587.Усюди, кругом, з усіх боків: усюди, повсюду, скрізь, вєздє

навкруги, преч...? 588.Напроти: проти, протав, супротив, насупротив...? 589.Довжиною, у довжину, завдовжки: вздовж, вдоль, продоль...? 590.Поперек: поперек, впоперек, навпоперек...? 591.3 лівого боку: зліва, з лівого боку, з лівої руки...? 592.3 правого боку: справа, з правого боку...? 593.3низу: знизу, спіднизу...? 594.Угору: угору, уверх...? 595.Більш високо: вище, више, вишей...? 596.3відки: звідки, відкіль, одкуль, скуль, скудова...? 597. До оцього місця: сюди, досюда, досюдова...? 598.До отого місця: туди, дотуда, дотудова, достуль...? 599.До якого місця (при запитанні): докуль, докуля...? бОО.Звідси, від цього місця: звідси, ссюль, отсюда....? 601.Звідти: звідти, студова, адтуль, стуль, відтіля...? 602.3відусіль: зусюди, зусюдова, зусіль...? 603.Невідомо звідки: звідкилясь, відкильсь...? 604.У тому напрямку, туди (пішов): туди, туда, тудою...? 605.Он, он там (знаходиться): оно, он, ондо...? бОб.Ось, ось тут (знаходиться): ось осьо, осього...? 607.Попереду: впереді, спереду...? 608.Позаду: ззаду, позаду, назаді...? 609.Назад (іти): назад, утил, устеч, обратно...? бЮ.Поруч (знаходиться): поруч, поряд, рядом...? 611.Поблизу: близько, вблизі, біля, кіля...? 612.Назустріч (іти): назустріч, навстречу, встреч...? 613.Один проти одного, навпроти: напроти, напротів...? 614.Здалеку, з далекої відстані: здаля, іздаля, сиздаля...? 615.Далі: далі, дальше, далєй...? 6Іб.Разом (ішли): разом, умісті...? 617.Геть (іди): геть, преч, вон...? 618.Можна: можна, можно, мона...? 619.Не можна: не можна,не мона, нєльзя...? 620.Ще: ще, іще...?

621.Треба: треба, тре, тра, нада...?

622.Тільки, лише, лиш (виключно): тільки, тулькі, тулько...?

623.Досить: досить, хватить, доволі...?

624.Для чого, навіщо: для чого, навіщо, нащо...?

625.Повільно: повільно, поволі, помалу, спроквола, ледве-ледве, єлє-єлє...?

626.Спішно: спіхом, спішно, сподльотом...?

627.Швидко: швидко, по-бистрому, хутко, шибко, шустро, шпарко, притко,

живо...? 628.Швидше: бистрей, хутчей, гончей, скорей...? 629.Так само, таким же чином: тоже«так, так само...? бЗО.Ненароком, нечаяно, випадково: ненароком, нечаяно, неходячи,

нехочучи, ненавмисне, незумисне...? 631.Навпаки, не так, як слід: навпаки, наопак, наоберт, наоборот,

упоперек...? 632.3овсім: зовсім, сусім, сусєм, суздром...?

633.Юрбою, натовпом: юробю, гурбою, агалом, наогул, поспіль, гаманом...? 634.Навпіл, на дві рівні частини: пополам, напополам, наполовину...? 635.Наспіх: наспіх, нахапу, поспішливо, напритко...? бЗб.Нашвидкоруч: наскоро, на скору руку...? 637.Потайки: скритно, потайки, тихачом, спідтиха...? 638.Все рівно (все одно): всерівно, всеодно...? 639.Сумно, досадно: сумно, скучно, досадно, маркітно...? 640.Окрім (когось): окрім, опріч, кроме, окромя...? 641.Терміново: нагально, скоро, митом, моментально...? 642.Інакше, по-іншому: іначе, інакше, начче...?

643.Навиворіт (одягнути, напр., сорочку): навиворіт, наізворот, наізнанку...? 644.Навсторч (поставити): насторч, усторч, сторчма, сторчака, дибом...? 645.Навскоси: навскоси, наіскось, наіскосок...?

646.Вручну, руками, ручним способом: вручну, зручную, саморучно...?
647.ЦІЛКОМ, повністю (напр., вилити): цілком, целіком, повністю, полностю.?
648.Навпаки, всупереч кому чи чому-небудь: навпаки, наоборот...?
649.У першу чергу (зробити): найперш, попервах...?
650.Добре: добре, хорошо, хороше...?
651.Погано: погано, пагано, плохо...?
652.Гірше: гірше,хуже,хужей...? ■■-■*

653.Все одно: всеодно, всерівно, сєравно...?
654.Щільно, дуже близько, впритул: щільно, щитно, впритик...?
655.Потаємно: тайно, употайки, скритно....?
656. По-новому, заново (виконати): по-новому, наново, заново...?
657.Навзнак(догори): навзнак, навзнач, догори...? "

658.Лицем униз: униз, ниць, ніц...?,,

659.Тихіше: тихіше, тише, тихше...?

 

ббО.Натщесерце, не ївши, на порожній шлунок: натщесерце, нащосерце,

натощак, наща...? 661.Взутися на босу ногу: босоніж, босоноч, убосоноч, набосоноч, убосяка? 662.Пішки: пішки, пішком, пєша...? 663.Іти вслід: вслід, слідом, успять...? 664.1тй не разом, а поодинці: нарізно, врозь, упроч...? 665.Інакше: інакше, іначе...?

666.Даремно, задарма, безкоштовно: даремно, дарма...? 667.ІТИ в обхід: в обхід, навдоль...? 668.Корисно: корисно, полєзно...?

669.Тільки (напр., я): тільки, тилько, тулько, лише, лиш...? 670.Можливо, напевно: можливо, могчимо, напевно, навєрно...? 671.Обов'язково (виконаю): обов'язково, точно, навєрняка...? 672.Нарошне: нарошне, понарошку...? 673.Повторно: другий раз, повторно, вторично...? 674.Вогко й холодно: зилко, зябко, зимно...? 675.Навстіж (відчинити двері): настіж, натєж, навстєж...? 67б.Наскрізь, через усю товщину чогось (напр., проткнути): наскрізь,

насквозь...? 677.Обов'язково, неодмінно: обов'язково, обязатільно...? 678.Марно, безрезультатно, без очікуваних наслідків: марно, марне...? 679.Раптово, несподівано, непердбачувано: раптом, раптово...? 680.Скучно: скучно, тоскливо, грусно...? 681.Як скажуть: теж, також, тоже...?

682.У достатній мірі, в необхідній кількості: вдосталь, удосталь, доста...? 683.Сидячи на коні: верхи, верхом...? 684.Ш верхній частині чого-небудь (напр., вода пішла поверх льоду):

верхом, зверху, поверх...? 685.У замкненому приміщенні, під замком, в у'язненні: взаперті...? 686.Вистрибувати, підкидаючи задні ноги (про копитних тварин): вистрибом,

вибриком...? 687.3ручно для користування: зручно, спідручно...? 688.Незручно: незручно, не з руки, невдобно...? 689.Надзвичайно багато: дуже багато, видимо-невидимо, багацько...? 690.Світло, ясно: видно, видко...?

691.Із домаганням ретельного виконання чогось: вимогливо, настойчивр...? 692.Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси: вихилясом...? 693.Через силу, з великим небажанням: віднехотя, однехочу...? 694.Неприємно: неприємно, неприятно...? 695.Навпрошки: навпрошки, навпростець, навпрост...? 696.3вичайно: звичайно, конєшно...?

697.Довго й клопітливо, марудно: марудно, маркудно, маркітно...? 698.Слйзько (в ожеледицю): слизько, склизько, скользько...?

б99.Марно, без користі: даремно, дарма, марно...?

700.Позаочі (обсудити): позаочі, позаочно...? •••;

701.Іти повільною ходою, одночасно пасучись: папосом, попуском...?

702.Соромно: соромно, стидно...?

703.Щось робити у переміжках між основною роботою: прискаком,

прихватом...? 704.Безперестанку (напр., іде дощ): без упину, безперестанку, безупинно...? 705.Нарозхват: нарозхват, нарозхоп...? 706.Навряд: навряд, маловєроятно...? 707.Гаряче: жарко, гаряче...?

708.Обов'язково: обов'язково, обязатільно, мусово...?
709.Спідтишка: стишка, спідтишка...?;»..

7Ю.Важко: важко, тяжко, тяжело...?
711.Мовчки: мовчки, мовча, молча...?
712.Заново: заново, наново, по-новому...?
713.Вдруге, другий раз: другий раз, вдруге...?
714.Працює швидко й доладно: доладно, гарно, спирно, до ладу...?
715.Хоч коли, у будь-який час: абиколи...?
716.Як-небудь, недбало: абияк, як-небудь...?
717.Ніде, в жодному місці (нема): ніде, нігде, аніде...? * *"

718.Багато: багато, багацько, много.*..?
719.Багато людей: багато людей, людно...?
720.Все одно, однаково: ба'йдуже, байду'же,