Дивізіону (батареї) указують район особливої уваги і смугу розвідки, а в окремих випадках — об’єкт або напрям розвідки.

Район особливої уваги призначається з метою зосередження зусиль засобів розвідки в місцях найбільш імовірного розташування важливих цілей. Розмір району особливої уваги залежить від можливостей підрозділів розвідки.

Смуга розвідки призначається відповідно до завдання, яке виконує дивізіон (батарея), та можливостей штатних і доданих сил та засобів розвідки. Смуга розвідки дивізіону (батареї) доданого батальйону (роті) або призначеного для його підтримки зазвичай співпадає зі смугою дій батальйону (роти). При призначенні смуг розвідки підрозділам в межах загальної смуги розвідки дивізіону їх визначають так, щоб смуги розвідки сусідніх підрозділів частково взаємно перекривалися для створення секторів дублювання.

Об’єкти розвідки призначають при веденні бойових дій в місті та при прориві укріпленого району. Об’єкти розвідки можуть призначатися також при підготовці до наступу, коли в короткий термін необхідно розвідати ретельно замасковані споруди противника і вогневі засоби в них.

Напрям розвідки, як правило, призначається при розвитку наступу в глибині оборони противника, в зустрічному бою, а також при переслідуванні противника, що відходить.

Командир взводу управління відповідає за постійну готовність взводу до виконання завдань з ведення розвідки і обслуговування стрільби та успішне їх виконання. Він зобов’язаний: обирати місце командно-спостережного (спостережного) пункту і керувати його зайняттям і підготовкою; особисто вести розвідку; ставити завдання на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії; обробляти розвідувальні відомості та повідомляти про результати розвідки командиру батареї і начальнику розвідки дивізіону; вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії; управляти взводом при переміщенні спостережного пункту; вести встановлені бойові документи; встановлювати та безперервно підтримувати стійкий зв’язок між командно-спостережним і спостережним пунктами; організовувати безпосередню охорону і маскування спостережного пункту.

Командир відділення розвідки (рухомого розвідувального пункту, обслуги командирської машини управління) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (розрахунку), технічний стан приладів і бази машини, успішне виконання завдань розвідки та обслуговування стрільби артилерії. Він зобов’язаний: знати завдання відділення (обслуги) і ставити їх підлеглим; виконувати топогеодезичну прив’язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника; керувати засічкою цілей (розривів своїх снарядів) і обробкою даних засічки; складати схему орієнтирів і схему полів невидимості; вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; контролювати роботу розвідника (далекомірника); перевіряти орієнтування приладів розвідки; організовувати інженерне обладнання і маскування спостережного пункту; повідомляти про розвідані об’єкти (цілі) командиру взводу.

У бойовому наказі командир взводу управління вказує:

відомості про противника;

завдання загальновійськового підрозділу;

завдання батареї та взводу, місця командно-спостережного і спостережного пунктів, вогневі позиції батареї, маршрут та порядок переміщення;

Після слова “ НАКАЗУЮ ”: – смугу (сектор, об’єкт, напрямок) і завдання розвідки, район особливої уваги, нумерацію цілей, порядок топогеодезичної прив^’язки, інженерного обладнання та мас­кування командно-спостережного (спостережного) пункту, основний напрямок стрільби, спосіб орієнтування приладів спостереження, порядок контролю роботи навігаційної апаратури командирської машини при переміщенні командно-спостережного пункту, час почат­ку розвідки; розподіл радіостанцій по мережах та напрямках, час їх вмикання і режим роботи, порядок переходу на запасні частоти, час та порядок прокладення дротового зв’язку;

сигнали та порядок дій за ними;

своє місце та заступника;

об’єкти, позначені позначками Червоного Хреста, цивільної оборони, культурні цінності, споруди, які не становлять небезпеки.

Перш ніж ставити завдання, командир взводу управління батареї вказує умовні найменування місцевих предметів та орієнтири.

Після постановки завдання командир взводу управління батареї доводить до командира відділення управління (відділення зв’язку) таблицю позивних вузлів, станцій зв’язку та посадових осіб, а також радіодані.

 

Командир відділення розвідки (відділення управління, обслуги командирської машини) при постановці завдань вказує: умовні найменування місцевих предметів і орієнтири; відомості про противника; завдання загальновійськового підрозділу; завдання дивізіону (батареї); смугу (сектор, об’єкт, напрямок) і завдання розвідки; місця установки приладів та способи їх орієнтування (місце командирської машини, пункту управління, рухомого розвідувального пункту); порядок інженерного обладнання, сигнали та порядок дій за ними, спостерігача за сигналами; свого заступника.

Командир відділення управління (обслуги командирської машини, рухомого розвідувального пункту), окрім того, вказує порядок застосування наявних засобів зв’язку.

 

Командир відділення зв’язку при постановці завдання вказує: дані про противника; завдання дивізіону (батареї); місця командно-спостережного (спостережного) пункту, пункту управління вогнем дивізіону та пунктів управління вогнем батареї (вогневих позицій); розподіл радіостанцій по мережах та напрямках; робочі і запасні частоти; порядок переходу на запасні частоти; час вмикання та режим роботи радіостанцій; час і порядок прокладання дротового зв’язку; позивні вузлів, станцій зв’язку та посадових осіб, сигнали та порядок дій за ними; свого заступника.

 

На командно-спостережному пункті батареї розроблюють та ведуть такі документи:

1. робоча карта командира взводу управління батареї (батареї - відображаються результати планування);

2. картку топогеодезичної прив’язки командно-спостережного пункту (СП) батареї;

3. журнал розвідки та обслуговування стрільби;

4. схему орієнтирів;

5. великомасштабний планшет;

6. схему цілей;

7. список координат цілей;

8. схема полів невидимості – розроблятися на робочій карті у разі необхідності;

9. таблиця обчислених установок батареї – для контролю командиром батареі підготовки установок для стрільби на ПУ СОБ.

 

На командно-спостережному пункті дивізіону додатково

10. журнал обліку розвідувальних даних.

 

На робочу карту командира взводу управління батареї наносяться: наявні відомості про противника (бойовий склад, угрупування, можливі завдання, об’єкти розвідки і ураження); положення передових підрозділів своїх військ; командно-спостережні (спостережні) пункти, рубежі (позиції) розгортання підрозділів розвідки і райони вогневих позицій дивізіону та батарей; смуги розвідки дивізіону, батарей і райони особливої уваги; основний напрямок стрільби; маршрути переміщення підрозділів розвідки; завдання, що вирішуються силами і засобами розвідки старшого артилерійського командира (начальника) та рубежі (позиції) їх розгортання; райони освітлення місцевості.

Крім того, на робочій карті додатково відображаються: мета і основні завдання розвідки; порядок висування та переміщення підрозділів розвідки; розподіл нумерації об’єктів (цілей); сигнали управління; терміни представлення донесень; заходи щодо радіоелектронного захисту та інші дані, необхідні для виконання завдань розвідки.

 

Розвідувальні дані про об’єкт (ціль) повинні містити: номер, найменування об’єкту (цілі) та характер його діяльності (для рухомих об’єктів – напрям і швидкість руху); координати (прямокутні або полярні) та висоту центру об’єкту (голови колони), його основних елементів, розміри об’єкту і його елементів по фронту і глибині (глибину колони); ступінь інженерного обладнання об’єкту та захищеності живої сили, озброєння і техніки; час і засіб виявлення об’єкту; можливості залишення займаного місця на початок ураження; можливий засіб дорозвідки та обслуговування стрільби.