Сутність, завдання, напрями та форми соціальної роботи у підрозділі.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

щодо проведення групового заняття з модулю 2.1

«МЕТОДИКА ВИХОВНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО - ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ».

 

Змістовий модуль 2.1.2.5. Військово-соціальна робота у підрозділі

Заняття 1. Військово-соціальна робота у підрозділі

Час 2 години

Місце Корпус «Г»

 

Навчальні та виховні цілі

Розкрити сутність та зміст військово-соціальної роботи у Збройних Силах України.

Озброїти студентів знанням методики військово-соціальної роботи з особовим складом підрозділу.

Сформувати у студентів первинні уміння використання основних форм військово-соціальної роботи у повсякденній діяльності військ.

 

Навчальні питання і розподіл часу

Вступ 5 хвил.

1.Сутність, завдання, напрями та форми

соціальної роботи у підрозділі. 40 хвил.

2.Відпрацювання методичних матеріалів з

проведення окремих форм соціальної роботи у

підрозділі. 40 хвил.

Заключна частина 5 хвил.

 

Матеріально-технічне забезпечення

1. План заняття.

2. Зразки документів.

3. Конспекти.

 

Навчальна література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 1991 року.

3. Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Затверджена Указом Президента України 4 вересня 1998 року.

4. Концепція гуманітарного та соціального розвитку у Збройних Силах України. Схвалена Указом Президента України 12 січня 2004 року.

5. Концепція соціальної політики у Збройних Силах України. Схвалена колегією Міністерства оборони України 12 травня 2001 року.

6. Афанасенко В.С., Дуб Е.П., Кирилов В.В. Військово-соціальна робота у віщому військовому навчальному закладі. - Харків, 2003.

7. Военно-социальная робота: Методология,теорія,практика. Под ред. В.А. Кузнецова - М.,2000.

8. Методика і практика роботи заступника командира підрозділу з виховної роботи/ За заг. ред. О.Ю. Бурківського.- Харків: ХВУ, 2002.

9. Виховна робота у підрозділі, За ред. В.С. Афанасенка.- Харків: ХВУ, 2004.

 

ВСТУП

 

Військово-соціальна робота – це одна із складових виховної роботи у Збройних Силах України. Вона є невід`ємною частиною всієї соціальної роботи, що проводиться в українському суспільстві.

У частинах і підрозділах Збройних Сил України вона здійснюється на підставі таких документів:

- Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України (1998 р.);

- Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України (2004 р.);

- Концепція соціальної політики у Збройних Силах України (2001 р.).

В цих та інших документах чітко визначені зміст і призначення військово-соціальної роботи в Збройних Силах України, її основні завдання, напрямки та форми проведення, відповідальні особи, що реалізують її вимоги.

Метою заняття є:

- розкриття сутності та змісту військово-соціальної роботи в ЗСУ;

- озброєння студентів знаннями методики її проведення з особовим складом;

- формування у майбутніх офіцерів запасу первинних умінь використання деяких форм військово-соціальної роботи у військах.

 

Сутність, завдання, напрями та форми соціальної роботи у підрозділі.

 

Військово-соціальна робота є системою організаційних заходів з реалізації нормативно визначених прав і пільг військовослужбовців, членів їх сімей, цивільного персоналу частин та підрозділів Збройних Сил України, забезпечення їм компенсації за особливі умови професійної праці та життєдіяльності.

Об`єктами військово-соціальної роботи виступають:

- громадяни України на етапі їх припису до Збройних Сил України;

- військовослужбовці строкової служби;

- особи, що належать до офіцерського складу, прапорщики, солдати і сержанти, що проходять службу за контрактом;

працівники Збройних Сил України;

військовослужбовці, що перебувають у запасі чи у відставці;

члени сімей всіх означених категорій.

Суб`єктами військово-соціальної роботи вважаються:

- органи військового управління та посадові особи керівного складу (командири і начальники);

- органи виховної та соціально-психологічної роботи та посадові особи їх структур;

- служби частин та гарнізонів, що причетні до вирішення соціальних проблем: продовольча, речова, фінансова, квартирно-експлуатаційна, медична, юридична тощо;

- правоохоронні органи Збройних Сил України, які призначені для нагляду за реалізацією соціальних прав і захисту гідності та інтересів громадян, причетних до діяльності військ;

- позаструктурні громадські організації та об`єднання, як-то: офіцерські збори, комітети солдатських матерів, ради батьків військовослужбовців, профспілки, ради ветеранів тощо.

Суб`єктом військово-соціальної роботи в підрозділі виступає його командир – ключова фігура, за посередництвом якої в умовах єдиноначальності управлінські зусилля трансформуються в конкретні дії, щодо вирішення в тому числі і соціальних питань і проблем.

До суб`єкта військово-соціальної роботи в підрозділі слід віднести також і заступника командира з виховної роботи, у компетенції якого належить планування, організація та реалізація конкретних заходів військово-соціальної роботи.

Що стосується решти офіцерів, а також прапорщиків та сержантів підрозділу, то їх становище з точки зору організації та проведення військово-соціальної роботи двозначне: виступаючи за підлеглістю як об`єкти цієї роботи, на рівні власної управлінської компетенції вони можуть і повинні розглядатися як суб`єкти військово-соціальної роботи у вирішенні її окремих питань (які стосуються їх підлеглих).

Головною метою військово-соціальної роботи у підрозділу є проведення ефективних заходів щодо реалізації конституційних прав військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та членів їх сімей і забезпечення соціальних гарантій, встановлених законами України та іншими нормативно-правовими актами, створення у військових колективах необхідних соціальних умов для їх життєдіяльності, виконання покладених на них професійних обов`язків.

Основними завданнями військово-соціальної роботи в підрозділі є:

- соціальній захист військовослужбовців, працівників ЗСУ та членів їх сімей шляхом забезпечення повного додержання в підрозділі їх соціальних прав та гарантій;

- реалізація в підрозділі вимог чинного державного законодавства, документів Міністерства оборони України, інших нормативних актів, що стосуються соціальних питань у війську;

- створення в підрозділі здорового морально-психологічного клімату та стану особового складу, нормалізація соціальної атмосфери;

- озброєння особового складу знаннями із соціально-правових питань, порядку і механізмів розв`язання проблем, пов`язаних з ними;

- надання практичної допомоги різним категорія особового складу в розв`язанні конкретних соціальних проблем в разі їх виникнення;

- дотримання в підрозділі принципу соціальної справедливості в службовій, навчально-бойовій та побутовій сферах діяльності військовослужбовців, працівників ЗСУ та членів їх сімей;

- соціальне виховання військовослужбовців з метою формування у них правильних уявлень про розумні соціальні та інші потреби, про умови та можливості їх задоволення;

- пом`якшення соціальної напруженості у військовому колективі, яка виникає внаслідок існування в суспільстві невирішених соціально-економічних та інших проблем;

- встановлення контактів та організація співпраці з органами місцевої влади, громадськими організаціями та установами, які займаються вирішенням соціальних проблем військовослужбовців і членів їх сімей;

- сприяння соціально-професійній адаптації молодих воїнів, а також військовослужбовців, що звільняються в запас;

- досконале вивчення існуючих соціальних проблем і тих, що виникають, надання інформації про них для утворення та поповнення формуляра банку даних частини.

Вирішення цих завдань військово-соціальної роботи здійснюється в трьох основних напрямках:

інформування особового складу із соціально-правових питань;

організація контролю за повнотою і якістю реалізації для військовослужбовців прав, пільг, норм постачання;

практична діяльність посадових осіб з вирішення соціальних проблем у підрозділі, поліпшення соціального самопочуття воїнів.

Розглянемо коротко ці напрямки військово-соціальної роботи в підрозділі.