Тема: Індивідуальне психоконсультування з питань подружніх взаємин

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ГРУПОВОГО ЗАНЯТТЯ № 7

з навчальної дисципліни:

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЇ

Тема: Індивідуальне психоконсультування з питань подружніх взаємин

З курсантами: ____________ н/гр., “___” “__” 2014 р., ________ год., ________ ауд.

Час: 2 навчальні години.

Навчальна мета: Вивчити основні проблеми консультування подружніх пар

Зміст заняття та розподіл навчального часу:

І. Вступна частина заняття …………………………………………………………………. 5 хвилин

1. Організації заняття…………………………………………………………………..........(3 хв.):

- перевірка наявності особового складу на занятті;

- перевірка готовності особового складу до проведення заняття;

2. Вступна промова…………………………………………. ………………………… ….(2 хв.):

- доведення теми заняття та визначення цілей заняття;

- доведення навчальних питань, які будуть розглянуті на занятті;

- показ актуальності розгляду проблем теми заняття.

ІІ. Основна частина заняття …………………………………………………………........ 80 хвилин

1. Надмірна залежність чоловіка від його батьків………………………..…………………….(20 хв.);

2. Консультування з приводу проблем, пов'язаних а соматичною або фізичною хворобою партнера…………………………....................................................................................................(40 хв.);

3. Труднощі у стосунках із партнером…………………………………………….……………(20 хв.)

ІІІ. Заключна частина заняття ……………………………………………………….......... 5 хвилин

- загальні висновки з теми заняття;

- постановка завдань щодо самостійної підготовки;

- відповіді на запитання;

- заповнення журналів навчальних груп.

Навчально-матеріальне забезпечення: виставка навчальної літератури, плакати, слайди за темою лекції, проектор.

Навчальна література:

1. Бек А. Техники когнитивной психотерапии // Фенько А. Б., Игнатьева Н. С, Локтаева М. Ю. (ред.) Психологическое консультирование и психотерапия. Хрестоматия. Т. 1. Теория и методология. М.: МПЖ, 1999, с. 142-167.

2. Болотова А. К. Прикладная психология: ученик для вузов/ А. К. Болотова. – М. Гардарики, 2006. – 382с.

3. Бурлачук Л. Ф., Кочарян А. С., Жидко М. Е. Психотерапия: Учебники для вузов. №-е издание – СПб.: Питер, 2012. – 496 с.

4. Вайтхед М. Консультирование человека в состоянии горя: модель помощи. Психология зрелости и старения, № 1 (17), весна, 2002.

5. Владиславова Н. Особенности краткосрочной интенсивной психотерапии и подготовки психологических кадров для работы в экстремальных ситуациях // Доклады X итоговой конференции Европейской ассоциации психотерапии европейского конгресса по психотерапии. Москва, 1–4 июля 2001.

6. Ежова Н.Н. Настольная книга практического психолога-практика: руководство по использованию теории на практике/Н. Н. Ежова. – Ростов н/Д: Феникс, 2011. – 330с.

7. Минигалиева М. Р. Психологическое консультирование: теория и практика/ М. Р. Минигалиева. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 603с.

Розробила викладач

кафедри психології та педагогіки К. О. КРАВЧЕНКО

План обговорено і схвалено на засіданні

кафедри психології та педагогіки ХУПС

Протокол № 1, від 29 серпня 2014 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри № 5

полковник Ю. М. ШИРОБОКОВ

“ _ 29 _ “ серпня 2014 р.

ПЛАН ГРУПОВОГО ЗАНЯТТЯ № 7

з навчальної дисципліни:

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЇ

Тема: Індивідуальне психоконсультування з питань подружніх взаємин

З курсантами: ____________ н/гр., “___” “__” 2014 р., ________ год., ________ ауд.

Час: 2 навчальні години.

Навчальна мета: Вивчити основні проблеми консультування подружніх пар

Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ………………………………………………………………………………………..………(5 хв);

1. Надмірна залежність чоловіка від його батьків………………………..…………………….(20 хв.);

3. Труднощі у стосунках із партнером…………………………………………….……………(20 хв.)

Загальні висновки з теми заняття………………...……………………………………………….(5 хв.).

Навчальна література:

2. Болотова А. К. Прикладная психология: ученик для вузов/ А. К. Болотова. – М. Гардарики, 2006. – 382с.

3. Бурлачук Л. Ф., Кочарян А. С., Жидко М. Е. Психотерапия: Учебники для вузов. №-е издание – СПб.: Питер, 2012. – 496 с.

Розробила викладач

кафедри психології та педагогіки К. О. КРАВЧЕНКО

Практичне заняття обговорено і схвалено на засіданні

кафедри психології та педагогіки ХУПС

Протокол № 1, від 29 серпня 2014 р.

Основним джерелом інформації про життя клієнта для консультанта служить, як і завжди, опис конкретних ситуацій, у яких людина впритул стикається зі своїми проблемами. Саме на цій підставі консультант може побачити "зворотну сторону" поведінки клієнта, вирізнити й охарактеризувати те, як він створює сімейні труднощі або вкладає свій внесок у вже існуючі. Трохи узагальнюючи, можна стверджувати, що навіть у таких важких ситуаціях, як догляд за хронічно хворим або конфлікти з чоловіком-алкоголіком, за поведінкою і переживаннями клієнта стоять усі ті ж спроби й прагнення - провести в життя норми і зразки поведінки, прийняті в батьківській родині, аби отримати й продемонструвати велику владу й вплив над іншими. Подивимося, як може психолог працювати в конкретних випадках при зверненні клієнтів, орієнтуючись на ці принципи.

Однією з розповсюджених причин звернення до консультанта в консультацію є скарги дружин на пасивність і несамостійність чоловіків. Ця ситуація вже розбиралася нами під час обговорення роботи з обома членами подружжя спільно, але оскільки часто з подібною скаргою дружина звертається одна, ховаючи сам факт звернення до консультанта від чоловіка, поговоримо про цей випадок і в даному розділі, використовуючи його як матеріал для демонстрації специфіки роботи з одним членом подружжя у порівнянні з консультуванням подружньої пари.

Під час прийому велика увага повинна бути приділена аналізові реальної ситуації клієнта, побудові й усвідомленню механізмів домінування. Особливо важливими є два моменти: орієнтація клієнтки на більш адекватну, у даному випадку - більш пасивну позицію стосовно чоловіка, а також на пошуки конструктивних шляхів вирішення конфлікту.

Уявимо, що основні етапи консультування успішно довершено і клієнтка в принципі готова змінити свою поведінку, наприклад, рідше критикувати чоловіка, більше заохочувати будь-яке його прагнення щось робити для родини, погоджуватися з його пропозиціями і т. д. Звичайно, прийняти таку позицію буває дуже важко не лише тому, що за багато років вона звикла "керувати" родиною. Більшість людей щиро переконані в тому, що їхні власні дії правильні (наприклад, необхідно спочатку покласти продукти, що залишилися після їжі, у холодильник, і лише потім приступати до миття посуду, а не навпаки). Індивідуальна бесіда дає певні можливості для докладного обговорення питання, чи існує "загальновизнано-правильний спосіб поведінки" у різних повсякденних ситуаціях чи ні. З цією метою консультант може використовувати парадоксальні питання типу: "А що страшного в тому, щоб виконати все це в іншому порядку?", "Що станеться, якщо...?". Розмова на цю тему часто призводить до постановки проблеми, навіщо клієнтці необхідно постійне почуття своєї правоти, що це дає у стосунках, як вона відчуває й використовує свою владу. У підсумку більш глибокий рівень обговорення при роботі з одним членом подружжя може виникнути під час бесіди дещо рано.

Існує і ще один момент, що часто ускладнює прийняття людиною більш пасивної позиції у сімейному житті, розмова про який може особливо вдало провести в індивідуальній бесіді з ним. Надмірна активність у родині, звичайно, характерна для людей, що прагнуть до більш активної, домінантної позиції у житті, але за якихось причин не спроможних реалізувати свої прагнення десь поза сім'єю. Родина ж у такій ситуації стає зосередженням усіх помислів і зусиль, що, зазвичай, призведе до проблем і труднощів у сімейному житті, що часто збільшуються ще і тому, що чоловік, пасивній і безвладний у родині, виявляється набагато більш активним і успішним в інших сферах життя, що є недоступними дружині. Це сприяє незадоволенню й розвиткові неусвідомлюваних конкурентних прагнень у клієнтки.

Таким чином, у ході бесіди варто тим або іншим способом торкнутися проблеми глибинних особистісних конфліктів, що стоять на шляху більш повноцінної реалізації власного "Я", вирішення яких може призвести до зниження прагнення домінувати.

Предметом спеціальної бесіди в цьому випадку може стати пошук способів і шляхів реалізації особистості клієнта в інших, поза-сімейних життєвих сферах. Перешкодою до цього часто є різного роду реальні труднощі і життєві обставини: невдалий вибір професії, проблеми у взаєминах із начальством, страхи, пов'язані зі зміною тематики, переходом на інше місце роботи й ін. Зручним приводом для відходу від цих важких ситуацій виявляються численні проблеми, що пов'язуються з родиною: маленька дитина, без мене ніхто не буде займатися родиною, чоловік зовсім не допомагає по господарству і т. д., які насправді часто не є нездоланною перешкодою. У подібній ситуації успіх консультування визначається тим, наскільки психологові удалося зруйнувати помилковий зв'язок між роботою й сімейними проблемами, змінити ставлення до професійної діяльності або іншій активності поза родиною. Поява в таких клієнтів ще однієї сфери додаткових сил, наприклад, роботи, зменшення часу, що надається родині, оселі, дітям може призвести до природної зміни позиції з більш активної й домінантної на більш пасивну й кооперативну. А чоловіку поневолі доведеться більше брати участь у виконанні домашніх обов'язків, допомагаючи дружині, що не встигає все зробити сама.

Інший важливий засіб зміни позиції дружини в родині з пасивної на більш активну - довірливу розмову з партнером, у ході якої клієнт зможе йому розповісти про свої реальні переживання й проблеми. У випадку спільної роботи з обома членами сім'ї така розмова найчастіше відбувається в кабінеті консультанта і його особистої участі. Але при індивідуальному прийомі психологові варто допомогти клієнтці організувати таку розмову вдома. Принципи її організації у цьому випадку ті ж, що і звичайно. Так, консультантові варто попередньо обговорити, що і як клієнтка могла б і хотіла б розповісти чоловіку про свої почуття й переживання, що виникають у ситуаціях, коли він, на її думку, виявляє пасивність, не бере на себе достатню відповідальність за прийняття сімейних рішень і т. д. Особливо важливо, щоб у ході такої розмови клієнтка була готова визнати свою власну поведінку неправильною, засудити себе за постійне прагнення робити зауваження, критикувати, а також розповісти про переживання образи, недовіри, приниження, що лежать в основі її поведінки. Позитивну роль у нормалізації сімейних стосунках може зіграти й акція довіри, ретельно спланована за допомогою психолога. Як матеріал для проведення такої акції краще вибрати якусь конкретну ситуацію з життя, що виникає регулярно й постійно є приводом для розбіжностей. Як ілюстрацію наведемо наступний випадок.