Технології методу освіти «рівний — рівному».

Технології методу освіти «рівний — рівному» поділяються на технології навчання й технології впровадження. Вони спрямовані на створення умов для просвітницької роботи й передбачають відбір тренерів і підлітків-лідерів, розробку навчальних модулів для навчання тренерів і підлітків-лідерів, підготовку тренерів до навчання підлітків-лідерів, навчання підлітків-лідерів.

Технології навчання спрямовані на підвищення рівня знань, умінь і навичок формування здорового способу життя та формування превентивної поведінки. Навчання є провідною ланкою програми, яка має забезпечити якість досягнення мети програми. Метод освіти «рівний — рівному» у своєму розвитку має орієнтуватись на такі принципи ступеневого навчання:

—відбір тренерів і лідерів-підлітків;

—навчання тренерів;

—навчання тренерами підлітків-лідерів;

—навчання підлітками-лідерами підлітків.

Навчання ґрунтується на модульному навчанні. Технології модульного навчання використовують взаємопов'язану систему різних видів лекцій, практичних і самостійних занять. Навчальний модуль — це ґрунтовна розробка певної проблеми. Він визначається незалежністю змістового матеріалу й може розглядатись як окремий напрям у реалізації методу. Технології навчання педагогів-тренерів і підлітків-лідерів базуються на формах і методах, до яких належать різновиди лекцій, бесід, диспутів' соціально-комунікативні тренінги, тренінги особистісного зростання ' ситуаційні вправи, рольові ігри, дебати, тренінги розвитку вмінь і навичок,

«мозкові атаки» тощо.

Серед модулів визначено такі:

1. Методологія і методика «рівний — рівному» в просвітницькій роботі — здобуття методологічних знань щодо реалізації програми й досягнення ефективного результату.

2. Психологія взаємодії та розуміння — оволодіння знаннями і вміннями з психології особистісного розвитку, культури, спілкування, психологічної сумісності, практичних умінь контактувати із соціальними групами.

3. Школа лідера — розвиток особистих якостей лідерів, навичок та вмінь проводити просвітницьку роботу з однолітками.

4. Профілактика наркоманії серед учнівської молоді — забезпечує формування знань з питань профілактики куріння, алкоголізму та вживання наркотичних речовин; набуття навичок запобігання наркоманії.

5. Профілактика СН!Ду і ХПСШ серед молоді — формування знань про соціально небезпечні хвороби, моделі ризикованої поведінки, шляхи інфікування та запобігання йому.

6. Права дитини та захист її здоров'я — здобуття знань з правових засад захисту права на збереження і розвиток здоров'я згідно з міжнародним і вітчизняним законодавствами.

Технології впровадження — це сукупність впливів, як.^: використовуються для досягнення мети методу освіти «рівний— рівному» через педагогічну й просвітницьку роботу, спонтанне спілкування та мобілізацію ресурсів.

Педагогічна технологія передбачає спільну роботу тренерів з иідлітками-лідерами. Зміст роботи полягає в передаванні знань, інформаційній підтримці, консультуванні здебільшого в умовах навчального закладу, молодіжного центру або в оздоровчих закладах. Тренери виконують роль керівників, наглядачів. Вони створюють умови для повної доступності підлітків-лідерів до знань, засобів масової інформації, читання лекцій, проведення тренінгів, участі в семінарах, конференціях, «круглих столах» та інших формах соціально-корисної активності.

Просвітницька технологія спрямована на поширення знань, консультування підлітків-лідері» і педагогів-тренерів у системі соціальних комунікацій. Просвітницька робота має вестись при індивідуальному, груповому, масовому спілкуванні в умовах навчального закладу, за місцем проживання, у місцях масових зборів і відпочинку молоді. У впровадженні просвітницької технології провідну роль відіграють підлітки-лідери, які працюють з однолітками. Тренери виконують роль консультантів, помічників. Вагомими є знання особливостей соціокультурної групи, з якими підлітки-лідери мають намір працювати.

Технологія спонтанного спілкування реалізується завдяки методу «снігової кулі» в умовах випадкового спілкування як з референтними групами, так і з окремими особами. При цьому однолітки, які здобули просвітницьку інформацію, самі стають джерелом інформації для інших. Це створює для підлітків-лідерів і педагогів-тренерів умови для позитивного впливу на молодь через батьків, знайомих, під час виступів у засобах масової інформації, телепередач, музичних акцій, перебування в оздоровчих закладах тощо.

Технологія мобілізації ресурсів полягає в залученні до просвітницької роботи державних і недержавних установ, соціальних служб, засобів масової інформації, молодіжних об'єднань, громадських і релігійних організацій, груп населення, батьків і окремих осіб.

9. Напрями впровадження методу:

— під час викладання предметів гуманітарного та природничого циклі»;

—у процесі позакласної і позашкільної виховної роботи та в роботі з батьками;

— через навчальні та позашкільні заклади, соціальні служби, спеціальні заклади;

— через організацію превентивної роботи в навчальних і
позашкільних закладах, вищих навчальних закладах, передусім педагогічного
профілю, соціальних службах, молодіжних і громадських об'єднаннях;

— через діяльність учнівського самоврядування;

— через законодавчу політику в галузі освіти, охорони здоров'я, соціальної діяльності щодо превентивної роботи з молоддю.

Впровадження методу забезпечується зворотним зв'язком (суб'ект-суб'єктні стосунки учасників програм); трансформацією-коригуванням (постійне оновленням методу новими прийомами роботи відповідно до особливостей залучених до програми груп ризику: безпритульні, засуджені, споживачі наркотиків, ВІЛ-інфіковані тощо); спрямованістю освіти «рівний -— рівному» на високу соціальну ефективність.