Організація управління аудитом в Україні, права, обов'язки та відповідальність аудиторів

− Господарського кодексу України

− Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. (зі змінами);

− Протоколу засідання Аудиторської палати України від 18.04.2003 р. №122;

− Положення про сертифікацію аудиторів, затвердженого рішенням Аудиторської палати України від 19.11.2002 р. протокол № 116;

− Положення про реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, затвердженого Аудиторською палатою України від 31.10.2000 р.;

− Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (зі змінами).

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку і аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних стандартів аудиту (МСА), які з 2004 року за рішенням Аудиторської палати України почали виконувати функції національних стандартів аудиту, відмінивши таким чином Національні нормативи аудиту, що діяли з часу виникнення аудиторської діяльності в нашій країні.

Організацію управління аудитом в Україні очолює Аудиторська палата

України (АПУ). АПУ Аудиторська палата України функціонує як незалежний

орган. є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність. Це неприбуткова організація. формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб. Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Державна фінансова інспекція. До складу Аудиторської палати України від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України. Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується Аудиторською палатою України за погодженням з Національним банком України.

Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.

Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України.

Існують сертифікати наступних видів:

- сертифікат серії А, що надає право здійснення аудиту підприємств і

господарських товариств;

- сертифікат серії В, що надає право здійснення аудиту банків;

- сертифікат серії АВ надає право здійснення аудиту банків, підприємств і господарських товариств.

Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років (рис.5.).

Рис.5. Термін чинності сертифікату у залежності від кваліфікації аудитора

За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської палати України.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про аудиторську діяльність" - аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа

- підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.

Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливізлочини.

Аудитор має право (ст. 22 Закону України "Про аудиторську діяльність"):

самостійно визначати форми та методи аудиту;

отримувати необхідні документи, що стосуються предмета перевірки (треті особи зобов'язані надавати такі документи аудиторові за запитом, офіційно підтвердженим замовником);

отримувати необхідні дані від персоналу та керівництва замовника в усній та письмовій формі;

перевіряти наявність майна, грошей, вимагати від замовника проведення контрольних перевірок (замірів) стосовно предмета перевірки;

залучати до перевірки на договірних засадах фахівців різного профілю.

Аудитор зобов'язаний (ст. 23 Закону України "Про аудиторську діяльність"):

належним чином (відповідно до нормативів аудиту, умов договору із замовниками) надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку та звітність замовника, їх достовірність, повноту та відповідність чинному законодавству і встановленим нормативам;

повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені в ході аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку та звітності;

зберігати в таємниці інформацію, отриману в ході проведення аудиту або при наданні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомостей, що є предметом комерційної таємниці, не використовувати їх в особистих цілях або інтересах третіх осіб;

нести відповідальність перед замовником за порушення умов договору відповідно до законодавства України;

обмежити свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які не мають безпосереднього відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.

Спеціальні вимоги (ст. 24 Закону України "Про аудиторську діяльність") передбачають заборону проведення аудиту аудитором, який:

- має прямі родинні зв'язки з керівництвом об'єкта перевірки;

- має особисті майнові інтереси в об'єкті перевірки;

- є членом керівництва, засновником або власником об'єкта перевірки;

- є працівником об'єкта перевірки;

- є працівником (співвласником) дочірнього підприємства, філії або представництва об'єкта перевірки.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудиторська

фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Відношення між аудиторською фірмою (аудитором) і клієнтом регулюються нормами цивільного законодавства. Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність, яка передбачає відшкодування заподіяних з вини аудитора збитків (рис.6).

Рис.6. Відповідальність аудиторів