Оформлення списку використаних джерел

Вступ

Вступ містить зміст і характеристику завдання, що поставлене перед студентом щодо класифікації спільних та відмінних ознак конкретної категорії, явища, тенденції.

3.3. Пункт 1 – Визначення досліджуваної категорії за трьома літературними джерелами містить огляд літератури згідно завданню на контрольну роботу. У цьому пункті наводяться визначення досліджуваної категорії за літературними джерелами.

Загальна кількість опрацьованих літературних джерел повинна бути не менше 5, в тому числі 3 таких, що опубліковані протягом останніх років (2013-2015 рр.). Два джерела мають бути з публікацій викладачів кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка».

Пункт 2 – Характеристика спільних і відмінних складових у визначеннях за різними літературними джерелами. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів, даються характеристики спільних і відмінних ознак досліджуваної категорії згідно з викладеними у Вступі класифікаційними ознаками. Виявляються й описуються можливі залежності між окремими складовими в означеннях різних авторів (літературних джерел, оскільки у різних публікаціях один і той самий автор може надавати різні означення в залежності: (а) від теми публікації, (б) від стадії дослідження, (в) від мети використання категорії тощо).

Пункт 3. Характеристика застосування досліджуваної категорії в економічній теорії і у практичній діяльності підприємств (установ, організацій). Характеристику слід вести за оглядом літературних джерел і групувати таким чином, щоб: по-перше, висвітлити історію та сучасний стан використання досліджуваної категорії, по-друге, перспективу її використання у майбутньому.

Висновки

У висновках необхідно подати власні узагальнення щодо досліджуваної категорії.

3.7. Вимоги до оформлення контрольної роботи

3.7.1. Загальні вимоги

Контрольна робота виконується за допомогою комп'ютера (текстовий редактор Word, шрифт 14 пунктів, полуторний інтервал) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210ґ297 мм), до тридцяти рядків на сторінці. На кожному аркуші повинні бути береги таких розмірів: ліворуч, зверху та знизу - 20 мм, праворуч – не менше 10 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою.

Помилки чи графічні неточності, які виявилися в процесі оформлення роботи, можна виправляти охайним підчищенням чи за допомогою коректора і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка).

Заголовки структурних розділів контрольної роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" набираються великими літерами симетрично до тексту.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на пункти. Заголовки пунктів набирають маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу - "Пункт". Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

3.7.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою контрольної роботи є титульна сторінка. Номер сторінки ставиться з другої сторінки (змісту) у правому верхньому куті сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо – не робиться). Рисунки і таблиці включаються у загальну нумерацію.

Номер пункту ставлять після слова "Пункт", наприклад «Пункт 2», після номера ставлять крапку, потім у продовження рядка набирають назву пункту.

3.7.3. Оформлення ілюстративного матеріалу

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми тощо) необхідно подавати в контрольній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах контрольної роботи. Номером ілюстрації є її порядковий номер. Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Оформлення формул

Формули в роботі нумерують наскрізно. Номер формули пишеться арабськими цифрами біля правої сторони аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках без крапок від формули до її номера, наприклад: (1) (перша формула). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова "де", двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад «У формулі (2)...».

Оформлення таблиць

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Таблиці у роботі нумерують послідовно. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Після номера крапка не ставиться. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть скорочено, наприклад «(табл. 1)». Під словом «Таблиця» розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово «Таблиця» і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 2".

 

 

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

 

Головка				Заголовки граф
							Підзаголовки граф
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

 

Ілюстрації необхідно розташувати на сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення рисунку чи таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

Оформлення списку використаних джерел

3.7.6.1. Загальні положення.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: в порядку появи посилань в тексті, або в абетковому порядку прізвищ перших авторів або заголовків (за винятком законодавчої та нормативної бази).

Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.

Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. Якщо більше ніж чотири автори, вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова «та інші». Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви таких міст: Київ (К.), Харків (Х.).

3.7.6.2. Рекомендації до складання “Списку використаних джерел” у контрольній роботі:

1) розділити літературу за рубриками: (а) законодавчі акти, (б) монографічну (Монографії, брошури), (в) періодичну (Журнали та збірники наукових праць), (г) навчальну (Підручники, навчальні посібники, словники), (д) періодичну (Газети);

2) спочатку давати вітчизняні видання (будь-якою мовою), потім видання іноземні, починаючи з російських, потім давати англомовні, пізніше німецькомовні, франкомовні, іспаномовні;

3) послідовність джерел – за абеткою (а не за порядком посилання);

4) чітко дотримуватись правила: спочатку прізвище, потім ініціали;

5) слідкувати за правильністю оформлення бібліографічного опису;

6) (а) назви праць нині у лапки не беруть, (б) слово “журнал” не пишуть, а (в) відображають статус видання відповідним способом написання його бібліографічного опису; при цьому обов’язково слід вказувати сторінки, на яких розміщено статтю;

7) береги вирівнювати (лівий та правий).

3.8. Рекомендована література

1. Законодавчі та нормативні акти

2. Алєксєєв І.В. Європейський досвід податкового стимулювання інноваційної діяльності / І.В. Алєксєєв, Р.Й. Желізняк / Проблеми економіки та управління: зб. наук. пр. Вісник національного університету “Львівська політехніка”. – Львів: НУ «ЛП», 2012. - № 725. – С. 7 – 16.

3. Алєксєєв І.В., Желізняк Р.Й. Важливість правильного підбору податкових пільг і шляхів їх надання при податковому стимулюванні інноваційної діяльності підприємств / І.В. Алєксєєв, Р.Й. Желізняк // «БІЗНЕС ІНФОРМ», № 2, 2014. – С. 314-320.

4. Алєксєєв І.В. Методичні засади інтегрального оцінювання надійності недержавних пенсійних фондів в Україні / І.В. Алєксєєв, О.І. Білик // Регіональна економіка, №2 (68), 2013. – С.140 – 147.

5. Алєксєєв І.В., Федевич Л.С. Вплив інвестування господарських об’єднань на рівень розвитку національної економіки / І.В. Алєксєєв, Л.С. Федевич // Актуальні проблеми економіки. – 2016. - № 8 (182). – С. 103-112. (Журнал зареєстровано та проіндексовано у міжнародних наукометричних базах даних, зокрема у SciVerse Scopus).

6. Алексеев И.В. Финансовые потоки, фонды и фискальная политика / Алексеев И.В. // Бизнес Информ. – Харьков: Изд. Дом «Инжэк». – 2009. – № 4 (2). – С. 35 - 38.

7. Алексеев И. Формирование фонда научно-технической подготовки производства / И. Алексеев, А. Мазур // «БІЗНЕС ІНФОРМ», № 12, 2012. – С. 172-176.

8. Петрук О.М. Теорія та практика венчурного фінансування / О.М. Петрук, С.З. Мошенський. – Монографія. – Житомир: ЖДТУ, ПП «Рута», 2008. – 248 с.

9. Турбулентность налоговых реформ / С.И. Юрий, А.И. Крисоватый, И.А. Майбуров, Т.В. Кощук. – К.: Знання, 2011. - 382 с.

10. Фінанси в трансформаційній економіці України: Навч. посібник / Затверджено Міністерством освіти і науки України / За ред. д.е.н., проф. М.І. Крупки. – Львів: Видавничий центр Львівського університету імені Івана Франка, 2007. – 614 с.

11. Фінансове регулювання економіки. Навчальний посібник / Ю.Б. Іванов, Л.Й. Аведян, А.Г. Кабанець. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. – 232 с. (Укр. мов.)

12. Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку: В 3 т. / За ред. чл.-кор. НАН України А.І. Даниленка. – К.: Фенікс, 2008.

13. Т. 1: Фінансова політика та податково-бюджетні важелі її реалізації / За ред. чл.-кор. НАН України А.І. Даниленка. – К.: Фенікс, 2008. – 468 с.

14. Формування структури основних засобів науково-технічної підготовки виробництва: монографія / І.В. Алєксєєв, А.С. Мороз, А.В. Мазур. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - 172 с.

15. Экономика налоговых реформ: монография / Под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова, Л.Л. Тарангул. – К.: Алерта, 2013. – 432 с.

Журнали

16. Банківська справа

17. Бизнес-Информ

18. Економіка і держава

19. Економіка України

20. Регіональна економіка

21. Фінанси України

 

ЗАВДАННЯ

на контрольну роботу № 1 з дисципліни “Фінанси інноваційного підприємства”

для студентів заочної форми навчання гр. ЕФІс-11з

 

№ п/п	Прізвище та ініціали студента	Тема
	Астахова Анастасія	Місце і роль місцевих органів влади в управлінні інноваційним розвитком підприємств в умовах децентралізації.
	Атаманчук Тетяна	Особливості участі в реалізації інвестиційних проектів.
	Березюк Христина	Перспективи регіонального управління інноваційним розвитком регіону (області) в умовах децентралізації.
	Іваник Андріана	Особливості реалізації нових товарів, послуг, технологій.
	Костюк Марта	Горизонтальна інтеграція як форма інноваційного розвитку підприємств.
	Креховець Лілія	Джерела формування венчурних фондів.
	Ломага Ірина	Вертикальна інтеграція як форма інноваційного розвитку підприємств.
	Лучик Людмила	Характеристика посередників у створенні венчурних фондів.
	Олекса Соломія	Особливості акумулювання коштів до венчурних підприємств (фондів).
	Пенькова Ольга	Механізм акумулювання та мобілізації грошових коштів держави венчурними інвесторами.
	Пігура Сергій	Особливості інвестування коштів венчурних підприємств в інноваційні програми, проекти і заходи.
	Почкалова Ніна	Особливості розвитку вільних економічних зон (ВЕЗ).
	Пущинська Олена	Механізм компенсації ризиків інноваційних підприємств завдяки венчурним інституціям.
	Радіонова Юлія	Характеристика українських підприємств як об’єктів інноваційних впливів.
	Рим Іванна	Види інноваційних підприємств, специфіка їх діяльності.
	Цівка Олег	Особливості визначення реальної конкурентоспроможності техніко-технологічної бази підприємства.
	Черненко Любов	Основні умови розвитку фінансового ринку.
	Шкірко Лілія	Умови структурної перебудови та модернізації економіки.