Види занять у різновіковій групі

Враховуючи специфіку упорядкування матеріалів програми «Я у Світі», лініям розвитку, передбаченим у ній, відповідало б визначення видів занять за лініями розвитку з:

• фізичного розвитку (фізична культура, валеологічне виховання);

• пізнавального розвитку (ознайомлення з навколишнім, природою, логіко-математичний розвиток);

• мовленнєвого розвитку (в т. ч. з навчання елементів грамоти);

• художньо-естетичного розвитку (образотворча та музична діяль­ність) тощо.

Можливі й інші варіанти умовних назв занять за іншою класифікацією відповідно до обраних програм.

За дидактичними цілями розрізняють такі види занять:

• повідомлення нової інформації, формування нових знань і вмінь;

• закріплення знань і раніше набутих умінь, систематизація накопи­ченого досвіду;

• заняття, що поєднують повідомлення нових знань, формування но­вих умінь із повторенням, закріпленням, систематизацією і застосу­ванням набутих знань, умінь, навичок;

• підсумково-контрольні заняття, що можуть проводитися періодично в кінці певного часового відтинку (квартал, півріччя, рік) або в кінці вивчення з малюками певної теми (при тематичному підході до пла­нування й реалізації програмового змісту).

Їхня мета - оцінка розвивально-виховного ефекту організованого на­вчання, визначення проявів компетентності дітей у тих чи тих видах ді­яльності і сферах пізнання, про які свідчить наявність продемонстрованих дітьми на цих заняттях інтересів, ставлень, базових особистісних якостей, знань, умінь, навичок, тощо. Ці заняття можуть бути як різноспрямованими комплексними або інтегрованими, так і односпрямованими. На заняттях да­ного виду не повинна домінувати атмосфера перевірки, екзаменування, що заважає дітям максимально самовиявитися, почуватися і діяти природно під тиском регламентованих запитань, тестових вправ та ін.

Найдоцільнішим є проведення підсумково-контрольних занять з опорою на діяльнісний підхід через використання широкого арсеналу практичних методів, ігрових прийо­мів у ситуаціях гри, сюрпризності, пошуку, вибору, експериментування. Зо­крема, вони можуть проходити у формі ігор, вікторин, конкурсів, турнірів, в інших ігрових формах, які дають змогу дітям продемонструвати свої здо­бутки в розвитку і навчанні у процесі змістовної зайнятості, партнерської взаємодії й невимушеного спілкування. Не треба надмірно захоплюватися підсумковими заняттями-шоу, розвагами, тому що ці форми підбиття під­сумків організованого навчання не стільки засвідчують індивідуальні до­сягнення і дають простір для проявів інтелектуальної, пізнавальної, рухової, мовленнєвої активності дітей, скільки мають показово-розважальний харак­тер, проводяться за заздалегідь складеним сценарієм після серії репетицій.

За способом організації дітей заняття бувають:

• фронтальні (загальногрупові), що проводять одразу з усією групою дітей;

• підгрупові (в окремих методичних джерелах їх називають груповими), для яких дітей організують по 8-15 залежно від загальної кількості малюків у групі, частіше розподіляючи групу на дві підгрупи, перс важно орієнтуючись на інтереси, ситуативні бажання, здібності, інші суб'єктивні й об'єктивні чинники;

• індивідуально-підгрупові (індивідуально-групові), де діти об'єднані по 4-8, завдяки чому забезпечується й можливість здійснення диференційованого та індивідуального підходів;

• індивідуальні, що проводять як з окремими дітьми (по 1), так і з маленькими підгрупами по 2-4 малят, яких частіше об'єднують для спільної індивідуальної навчально-розвивальної роботи за подібністю необхідних освітніх впливів. Індивідуальних занять з різних змістових напрямів першочергово потребують діти раннього віку (особливо першого року життя), новачки у групах в період адаптації, діти після довготривалої відсутності в дитсадку, ті, хто відрізняється низькою працездатністю чи уповільненим сприйманням, має вади психічного чи фізичного розвитку, педагогічно занедбані та обдаровані діти.

За специфікою поєднання і використання методів, прийомів, засобів навчання розрізняють такі види занять:

• комбіновані: для їх проведення застосовують певну комбінацію на­очних, словесних, практичних методів і прийомів, різних засобів на­вчання - вправ, ігор, іграшкової, предметної, ілюстративної наочності, літературних, музичних творів тощо - залежно від віку вихованців, поставлених дидактичних, розвивальних, виховних цілей, змістового наповнення конкретного заняття з конкретною групою/підгрупою дітей. Такий характер можуть мати заняття з будь-якої лінії розвитку;

• ігрові та сюжетно-ігрові: на ігрових заняттях весь комплекс освітніх завдань вирішується за допомогою спеціально дібраних ігор (ди­дактичних, рухливих, елементів ігор-театралізацій, драматизацій, конструкторсько-будівельних та інших) чи ігрових вправ, які до того ж можуть бути об'єднані спільною темою, сюжетною лінією. Послідовність ігор визначається їх змістом та певними методичними закономірностями побудови того чи іншого заняття з пізнавального, фізичного, мовленнєвого, соціально-морального розвитку та інших ліній.

Сюжетно-ігрові (сюжетні) заняття вирізняються насиченістю ігровими ситуаціями, сюрпризними моментами, імітаціями та іншими ігровими прийомами подачі, закріплення, узагальнення програмово­го матеріалу. При цьому всі заплановані на дане заняття види робо­ти з дітьми, відібрані методи, прийоми і засоби підпорядковуються єдиному сюжетові. В основу сюжету можуть бути покладені улюблені літературні твори, дитячі кінофільми і мультфільми, реальні та вигадані ситуації дитячого буття. При цьому варто знати, що ігри, ігрові вправи як методи і засоби розвитку, навчання і виховання та різні ігрові прийоми застосовують на заняттях будь-якого типу в усіх вікових групах у такому співвідношенні з іншими методами, прийо­мами і засобами, яке доцільне для конкретного віку. їх питома вага поступово зменшується від раннього до старшого дошкільного віку. Важливо не перетворювати навчально-пізнавальну діяльність на гру і зберегти її, з усіма властивими їй особливостями, функціями;

• домінантні: заняття, у яких домінують певні засоби розвитку, навчання і виховання чи види діяльності. Така домінанта заняття визначається зазвичай певними домінантами у його освітніх завданнях.