Регламентируется законом Украины «О обеспечении санитарного и эпидемиологического благополучия населения», «О охране труда», «Об отпусках», «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, которые повлекли потерю работоспособности», постановление КМУ от 01.08.1992 года №442 «О порядке проведения аттестации рабочих мест по условиям труда».
14. Основні міроприємства які забезпечують санітарне та епідемічне благополуччя населення
Контроль за станом інфекційної захворюваності та її профілактики здійснюється згідно із Законами України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та ”Захист населення від інфекційних хвороб”.
Для виконання в повному обсязі профілактичних та протиепідемічних заходів, відповідальними за які є установи та заклади охорони здоров’я, необхідним є своєчасне фінансування, яке в десятки разів менше за кошти, що витрачаються на ліквідацію епідемічних ускладнень.
Основні пріоритети у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення:
1)вивчення причин і умов виникнення та поширення інфекційних захворювань і отруєнь, прогнозування рівнів захворюваності;
2)визначення першочергових заходів профілактики інфекційних захворювань та отруєнь;
3)забезпечення на державному рівні обліку інфекційних захворювань та отруєнь:
4)удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення протиепідемічних заходів.
15.Класифікація шкідливих факторів та їх негативні наслідки.
Шкідливими виробничими факторами є:
Фізичні фактори:
- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;
- неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання:
електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т.ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. лазерне та ультрафіолетове);
- іонізуючі випромінювання;
- виробничий шум, ультразвук, інфразвук;
- вібрація (локальна, загальна);
освітлення — природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискість, пульсація освітленості).
Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/ або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.
Біологічні фактори — мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми.
Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окрем шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.
16.Мета гігієнічної класифікації умов праці на робочих місцях. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою:
- контролю умов праці працівника на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку;
- атестації робочих місць за умовами праці;
- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;
- створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;
- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів;
- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств;
- застосування заходів адміністративного впливу при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності;
- вивчення зв’язку стану здоров’я працюючого з умовами його праці,
- складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;
- розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь;
- встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обгрунтування заходів соціального захисту працюючих.
17. Гігієнічна класифікація праці.
Оцінка умов праці проводиться на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці поділяють на 4 класи:
1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.
2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.
3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні викликати несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів поділяються на чотири ступені (3.1 - 3.4).
4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, які характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочого часу (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
